Рішення

від 21.05.2025 по справі 918/130/25

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/130/25

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н. Церковної при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 212 228,56 грн

за участю представників сторін:

Від прокуратури: Рункевич І.В.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 212 228,56 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у ході опрацювання відомостей у системі публічних закупівель «Прозорро» встановлено, що за результатами проведеної закупівлі UA-2021-04-13-002247-а між відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північний Альянс» (далі - ТОВ «Північний Альянс») 29.06.2021 укладено договір № 23 про постачання електричної енергії споживачу на суму 950 000 гривень. Відповідно до комерційної пропозиції (п.5.2 договору та додаток № 2 договору), ціна за електричну енергію за одиницю товару становить 1,58 грн*кВт/год без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 0,32 грн. У подальшому, між сторонами підписано 9 додаткових угод до вказаного договору, якими збільшено ціну за одиницю товару, посилаючись на коливання та зміну ціни такого товару на ринку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі п.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конвертів з ухвалами суду для відповідача є відсутність вказаної особи за адресою місця реєстрації, відтак суд дійшов висновку що в розумінні вимог ГПК України вказана ухвала вважається врученою відповідачу належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Крім того, ухвали суду надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс".

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою суду від 18 лютого 2025 року позовну заяву Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 212 228,56 грн - залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення вказаної ухвали шляхом подання до суду доказів на підтвердження відправлення на адресу відповідача ( 61082, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Велозаводська, будинок, 2 ) копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення у поштове відправлення в оригіналі); письмове обґрунтування щодо подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в порядку ст. 30 ГПК України.

Ухвалою суду від 25.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 918/130/25, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16 квітня 2025 року. Ухвалою суду від 16.04.2025 року відкладено розгляд підготовчого засідання на 06.05.2025 року. Ухвалою суду від 06.05.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2025 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

За результатами проведеної закупівлі UA-2021-04-13-002247-а між відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північний Альянс» (далі - ТОВ «Північний Альянс») 29.06.2021 укладено договір № 23 про постачання електричної енергії споживачу на суму 950 000 гривень.

Відповідно до комерційної пропозиції (п.5.2 договору та додаток № 2 договору), ціна за електричну енергію за одиницю товару становить 1,58 грн*кВт/год без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 0,32 грн.

У подальшому, між сторонами підписано 9 додаткових угод до вказаного договору, якими збільшено ціну за одиницю товару, посилаючись на коливання та зміну ціни такого товару на ринку:

-додатковою угодою № 1 від 29.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 1,74 грн. без ЦЦВ, крім того ПДВ 20% - 0,35 грн., всього з ПДВ 2,09 грн., тобто на 10%. Дана додаткова угода набрала чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 01.08.2021 року.

-додатковою угодою № 2 від 29.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 1,915 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 0,383 грн., всього з ПДВ 2,298 грн., тобто на 20,95%. Дана додаткова угода набрала чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 11.08.2021 року.

-додатковою угодою № 3 від 29.09.2021 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 2,10 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 0,42 грн., всього з ПДВ 2,52 грн., тобто на 32,63%. Дана додаткова угода набрала чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 21.08.2021 року.

-додатковою угодою № 4 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 2,525 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 0,505 грн., всього з ПДВ 3,03 грн., тобто на 59,47%. Дана додаткова угода набрала чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 01.09.2021 року.

-додатковою угодою № 5 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 2,775 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 0,555 грн., всього з ПДВ 3,33 тобто на 75,26%. Дана додаткова угода набрала чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 01.10.2021 року.

-додатковою угодою № 5/1 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 3,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 0,60 грн., всього з ПДВ 3,60 грн., тобто на 89,47%. Дана додаткова угода набрала чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 01.10.2021 року.

-додатковою угодою № 6 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 3,30 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 0,66 грн., всього з ПДВ 3,96 грн., тобто на 108,42%. Дана додаткова угода набрала чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 01.11.2021 року.

-додатковою угодою № 7 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії , крім того ПДВ 20% - 0,726 грн., всього з ПДВ 4,356 грн.,тобто на 129,26%. Дана додаткова угода набрала чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 01.11.2021 року.

-додатковою угодою № 11 від 15.02.2022 збільшено ціну за 1 кВт/год. електричної енергії до 3,68171 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 0,736342 грн., всього з ПДВ 4,418052 грн., тобто на 132,53%. Дана додаткова угода набрала чинності з моменту підписання та діє до 31.03.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Як зазначає прокурор за період дії договору на постачання електричної енергії з ініціативи постачальника збільшено ціну за електричну енергію з 1,58 грн*кВт/год (1,90 грн з ПДВ) до 3,68171 грн*кВт/год (4,418052 грн з ПДВ) на 132,53%.

Відповідно до п. 13.2 Договору про постачання електричної енергії споживачу № 23 від 29.06.2021, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця-процедури закупівлі, крім випадку перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Аналізуючи підстави внесення змін до Договору шляхом підписання додаткових угод встановлено наступне.

Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до Договору шляхом підписання оскаржуваної додаткової угоди № 1 від 29.09.2021 ТОВ Північний Альянс надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати про середньозважену ціну на електричну енергію.

Згідно із п. 4 вказаної додаткової угоди, умови даної угоди в частині розрахунків набирають чинності з 01.08.2022.

Зокрема, згідно цінової довідки № 2450/21 від 06.10.2021, середньозважена ціна на майданчику ринку на добу наперед (РДН) у торговій зоні ОЕС України за вересень (01.09-30.09) 2021 року складала (без ПДВ) - 2230,78 грн/МВт.год (або 2,23078 грн. за кВт).

Тобто, зазначена довідка Ті 111 не містить інформацію про коливання ціни на ринку з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди, а лише надає інформацію про середньозважену ціну електричної енергії за вересень, що не може бути належною підставою для укладення додаткової угоди про підвищення ціни.

Окрім того, додаткова угода № 1 від 29.09.2021, дія якої розповсюджується на відносини сторін, які виникли з 01.08.2022, додаткова угода № 2 від 29.09.2021 дія якої розповсюджується на відносини сторін, які виникли з 11.08.2021 та додаткова угода № 3 від 29.09.2021, дія якої розповсюджується на відносини сторін, які виникли з 21.08.2021, укладені після поставки електричної енергії Споживачу та оплати за неї.

Згідно з п. 2,3.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №12, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.

Пунктом 4.19 вказаних Правил встановлено, що розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції).

Так, укладення додаткової угоди № 2 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. на 20,95% відносно ціни, визначеної за умовами Договору; додаткової угоди № 3 - на 32,63%, додаткової угоди № 4 - на 59,47% , додаткової угоди № 5 - на 75,26%, додаткової угоди № 5/1 - на 89,47%, додаткової угоди № 6 - на 108,42%, додаткової угоди № 7 - на 129,26% , додаткової угоди № 11 - на 132,53%.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Північний Альянс на виконання даного Договору поставлено 121 586,999 кВт*год електричної енергії на загальну суму 442 757,51 грн., а саме:

-згідно акту № 0115/07 від 05.10.2021 приймання-передачі електричної енергії за липень 2021 року - 7768 кВт*год на суму 14 728,13 грн. з ПДВ;

-згідно акту № 0137/08 від 11.10.2021 приймання-передачі електричної енергії за серпень 2021 року - 9849,999 кВт*год на суму 22 681,26 грн. з ПДВ;

-згідно акту № 0157/09 від 12.10.2021 приймання-передачі електричної енергії за вересень 2021 року - 27491 кВт*год на суму 83 297,74 грн. з ПДВ;

-згідно акту № 0179/10 від 09.11.2021 приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2021 року - 16360 кВт*год на суму 58 896 грн. з ПДВ;

-згідно акту № 0214/11 від 09.12.2021 приймання-передачі електричної енергії за листопад 2021 року - 14762 кВт*год на суму 64 303,27 грн. з ПДВ;

-згідно, акту № 0230/12 від 16.12.2021 приймання-передачі електричної енергії за грудень 2021 року - 17568 кВт*год на суму 76 526,21 грн. з ПДВ;

-згідно акту № 005/01 від 10.02.2022 приймання-передачі електричної енергії за січень 2022 року - 27788 кВт*год на суму 122 324,90 грн. з ПДВ.

-З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену впродовж серпня - грудня 2021 року та січня 2022 року електричну енергію за тарифом, визначеним у Договорі, відділ освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради повинен був сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 113 818,999 кВт*год кошти у розмірі 215 800,82 гривень (113 818,999 * 1,58 + 20% ПДВ).

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4, 5, 5/1, 6, 7, 11 з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 212 228,56 грн.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Заслухавши в судовому засіданні представника прокуратури, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в даній справі підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.

Із вказаного слідує, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Отже, внаслідок підписання додаткової угоди № 1 ціна за одиницю товару збільшилася на 10%, що суперечить вимогам п. 13.8 Договору та положенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якими передбачена можливість збільшити ціну, але не більше як па 10%.

При підписанні додаткової угоди № 1 сторонами допущено порушення ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо обмеження у збільшенні ціни за одиницю товару більш як 10%, що перевищує максимально дозволену межу.

Подальше укладення додаткової угоди №3 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. - на 32,63%, додаткової угоди № 4 - на 59,47% , додаткової угоди № 5 - на 75,26%, додаткової угоди № 5/1 - на 89,47%, додаткової угоди № 6 - на 108,42%, додаткової угоди № 7 - на 129,26% , додаткової угоди № 11 - на 132,53%.

Суд зазначає, що вказані дії з боку постачальника призвели до збільшення ціни за одиницю товару на 132,53 %.

Відтак, оскільки додаткова угода № 1 укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню судом недійсною, наступні додаткові угоди також підлягають визнанню недійсними, адже їх укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом.

Надаючи оцінку правомірності такого підняття вартості товару, суд враховує наступне.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.

Верховним Судом у постанові від 07 вересня 2021 року у справі № 927/1058/21 висловлено правову позицію, що обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт: щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

У п.52 - п.63 та п.88 - п.90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 (провадження №12-57гс23) викладено правову позицію:

"Відповідно до частини четвертої ст. 41 Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої ст. 41 Закону №922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону №922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої ст. 1 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої ст. 41 Закону №922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої ст. 41 була викладена в ст. 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону №922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" №114-IX від 18.09.2019 року (далі - Закон №114-ІХ), яким Закон №922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої ст. 41 Закону №922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої ст. 41 Закону №922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Закону №114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої ст.41 Закону №922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої ст. 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.".

Отже, з огляду на висновки, викладені Великою Палатою Верховного суду у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, максимальний ліміт збільшеної вартості ціни електроенергії за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 4111-ВЦ від 05 січня 2022 року не міг перевищувати 4,72806 грн. без ПДВ за 1 кВт*год., яка встановлена у додатковій угоді № 2.

Тому, суд погоджується з доводами прокурора про те, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах № 3, 4 по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

Як встановлено судом вище, укладення додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 5/1, 6, 7, 11 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. на більше ніж на 10% відносно ціни, що визначена за умовами Договору.

Отже, сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваних додаткових угод є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснена з порушенням вимог ст. 41 Закону, з огляду на що суд доходить висновку, що додаткові угоди № 1, 2, 3, 4, 5, 5/1, 6, 7, 11 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 29 червня 2021 року підлягають визнанню недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Аналогічна правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17.

Також прокурором заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача - 1 коштів у розмірі 212 228 грн 56 коп.

Обґрунтовуючи зазначену вимоги, як на підставу стягнення прокурор посилається на ч. 1 ст. 670 ЦК України, згідно якої, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як встановлено з матеріалів справи, за період дії Договору, відповідачем поставлено 113 818,999 кВт*год на загальну суму 215 800 грн. 82 коп. В той же час, враховуючи що додаткові угоди № 1, 2, 3, 4, 5, 5/1, 6, 7, 11 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 29 червня 2021 року є недійсними та не породжують правових наслідків в періоди, на які розповсюджували свою дію, правовідносини між відповідачами щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором в ці періоди мали регулюватись самою угодою. Таким чином розрахунок за поставлену енергію у період дії додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5, 5/1, 6, 7, 11 повинен здійснюватися за ціною 1,58 грн. без ПДВ. Отже, за поставлений період товар, позивачу належало сплатити 215 800 грн 82 коп.

При кваліфікації спірних правовідносин суд застосовує норми ст. 1212 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства, доведеною у цій справі є переплата коштів у розмірі 212 228 грн. 56 коп.

З урахуванням того, що внаслідок виконання позивачем своїх зобов`язань фінансового характеру за оспорюваними угодами відповідачем було отримано грошові кошти на загальну суму 212 228 грн. 56 коп., які є такими, що були безпідставно одержані відповідачем (підстава їх набуття відпала), то відповідач зобов`язаний повернути їх позивачу, що відповідає приписам ст. ст. 216, 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 березня 2024 року у справі № 918/323/23.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, слід зазначити наступне.

Звертаючись з даною позовною заявою до суду, прокурор виконує конституційну функцію, закріплену в ст. 131-1 Конституції України, шляхом представництва інтересів держави у суді у виключних випадках.

Такі випадки передбачено ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п. 5.6 постанови від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12- 72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Окремо слід зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Факт незвернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18.

У даному випадку, укладення додаткових угод до Договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 912/989/18).

Окрім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені матеріальні інтереси територіальної громади, оскільки з урахуванням додаткових угод замовником фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21 прийшла до висновку, що оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання міського бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів міського бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22 грудня 2022 року у справі № 904/123/22, від 26 жовтня 2022 року у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21 грудня 2022 року у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Пунктом 8.47 вищевказаної постанови констатовано, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідного міста. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Таким чином, за висновками Верховного Суду у справі № 905/1907/21, незаконне та неефективне використання комунальною установою чи підприємством бюджетних коштів створює підстави для представництва прокурором інтересів держави саме в особі органу місцевого самоврядування, якому такі установа чи підприємство підконтрольні.

Позовні вимоги прокурора у даній справі ґрунтуються саме на факті неефективного витрачання коштів підконтрольним Сарненській міській раді закладом, а тому цей орган місцевого самоврядування, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1907/21, є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, в розумінні статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, слід зазначити, що згідно з планом закупівлі, джерелом її фінансування є місцевий бюджет.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що бюджет місцевого самоврядування (місцевийбюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Статтею 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 Бюджетного кодексу України, Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 квітня 2014 року № 372, надмірно сплачені кошти за товар, згідно додаткових угод, які підлягають визнанню недійсними, у результаті повертаються до доходів загального фонду обласного бюджету.

Так, абз. 1, 2 п. 5 Порядку № 228 складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (далі- Порядок № 228) визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.

За змістом абз. 2 п. 43 Порядку № 228, розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Зважаючи на вищевикладені обставини, суд зазначає, що прокурором правильно визначено орган, в інтересах якого вжито заходи представницького характеру, в порядку ст. 23 Закону України.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які стороно посилалася як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, судом встановлено, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 30 435,43 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.09.2021 до Договору № 23 від 29.06.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс".

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 29.09.2021 до Договору № 23 від 29.06.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс".

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 29.09.2021 до Договору № 23 від 29.06.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс".

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 до Договору № 23 від 29.06.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс".

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 до Договору № 23 від 29.06.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс".

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 5/1 до Договору № 23 від 29.06.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс".

8. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 до Договору № 23 від 29.06.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс".

9. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 до Договору № 23 від 29.06.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс".

10. Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 15.02.2022 до Договору № 23 від 29.06.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс".

11.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний Альянс" (вул. Михайлівська, буд. 21, офіс 103 м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43766172) на користь відділу освіти, культури, молоді та спорту Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області (вул. Центральна, 19, с. Березове, Сарненський район, Рівненська область, 34212, код ЄДРПОУ 44107028) кошти у розмірі 212 228 грн. 56 коп.

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північний Альянс» (вул. Михайлівська, буд. 21, офіс 103 м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43766172) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р ІІА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 30 435,43 грн.

13. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2025 року

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Н.Церковна