Рішення від 26.05.2025 по справі 922/1008/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1008/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД" доКомунального підприємства "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "ПІВДЕНСПЕЦБУД" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в розмірі 29.576,73 грн, 3% річних у розмірі 5.116,38 грн, а також понесені судові витрати.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про закупівлю робіт від 06.08.2020 №8/8-КС/20 в частині своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2025 з урахуванням малозначності справи №922/1008/25 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

02.04.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив (вх. №8281/25), в якому не визнає заявлені позовні вимоги та зазначає, що порушення строків виконання зобов`язання з оплати основної заборгованості за Договором про закупівлю робіт від 06.08.2020 №8/8-КС/20 сталось не з вини підприємства, оскільки на момент виникнення заборгованості та на даний час КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" знаходиться у вкрай важкому фінансовому стані. Також зазначає, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат виконаний позивачем неправильно. Окрім цього, просить суд зменшити стягнення відсотків річних та інфляційних втрат на 90%.

03.04.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №8363/25), в якій зазначив, що відповідач повністю визнав факт порушення свого зобов`язання, що встановлено в рішенні Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/918/24, що набрало законної сили. Крім того, відсотки річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а отже відсутні підстави для їх зменшення.

Право на подання заперечень позивач не скористався.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Між КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" (замовник) та ПрАТ "ПІВДЕНСПЕЦБУД" (підрядник) був укладений Договір про закупівлю робіт від 06.08.2020 №8/8-КС/20 (надалі - Договір). За умовами якого підрядник зобов`язався у 2020 році виконати замовнику роботи (код ДК 021:2015-45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт (Капітальний ремонт металевих стаціонарних сходів аванкамери Головної насосної станції, інвентарний №723 за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 1), зазначені в договірній ціні, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи.

Ціна цього Договору становить 650.000,00 грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 108.333,33 грн (пункт 3.1. Договору).

Згідно з пунктом 4.1. Договору розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом перерахування замовником коштів на умовах після оплати протягом 30 календарних дні на поточний рахунок підрядника на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3).

Строк виконання робіт до 31.12.2020 (пункт 5.1. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами взаємних зобов`язань (пункт 10.1. Договору).

Додатком №2 до Договору сторонами погоджений графік виконання робіт.

На виконання умов Договору позивачем були виконі роботи на загальну суму 540.251,55 грн, про що свідчать підписані між сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020, січень 2021 та лютий 2021, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Відповідачем частково оплачені виконані позивачем роботи на суму 15.715,51грн. Залишок заборгованості за Договором становив 524.536,04 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/918/24 стягнуто з КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" на користь ПрАТ "ПІВДЕНСПЕЦБУД" суму основного боргу за Договором у розмірі 523.698,92 грн, інфляційні втрати в розмірі 236.311,05 грн, 3% річних у розмірі 49.596,61 грн та судовій збір у розмірі 9.715,28 грн. Вказане рішення набрало законної сили 13.08.2024.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/918/24 розстрочене виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/918/24 на 6 місяців рівними частинами, а саме з серпня 2024 до січня 2025 за наступним графіком: серпень 2024 - 136.553,64 грн; вересень 2024 - 136.553,64 грн; жовтень 2024 - 136.553,64 грн; листопад 2024 - 136.553,64 грн; грудень 2024 - 136.553,64 грн; січень 2025 - 136.553,66 грн.

Платіжними інструкціями від 23.08.2024 №9709, від 17.09.2024 №10237, від 17.10.2024 №11334, від 14.11.2024 №11832, від 18.12.2024 №12784, від 16.01.2025 №264 відповідач повністю виконав рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/918/24.

Позивач зазначає, що ухвала суду про розстрочення виконання рішення про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов`язання, а тому, враховуючи те, що фактичне виконання КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/918/24 відбулося пізніше, у ПрАТ "ПІВДЕНСПЕЦБУД" виникає право додатково стягнути відсотки річних та інфляційні втрати до моменту повного його виконання.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).

Як було зазначено вище, позивачем були виконані обумовлені Договору роботи на загальну суму 540.251,55 грн. Факт виконання робіт підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020, січень 2021 та лютий 2021, а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, підписаним сторонами.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/918/24 стягнуто з КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" на користь ПрАТ "ПІВДЕНСПЕЦБУД" суму основного боргу за Договором у розмірі 523.698,92 грн, інфляційні втрати в розмірі 236.311,05 грн, 3% річних у розмірі 49.596,61 грн та судовій збір у розмірі 9.715,28 грн. Вказане рішення набрало законної сили 13.08.2024.

Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, §77, від 25.07.2002, Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007 одним з основних елементів верховенства права визнано принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 у справі №922/918/24 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.

Таким чином, факт порушення відповідачем строків оплати виконаних позивачем будівельних робіт за Договором не підлягає доведенню знову.

Як зазначалося вище, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 29.576,73 грн за період з вересня 2024 до січня 2025 та 3% річних у розмірі 5.116,38 грн за період з 06.08.2024 до 15.01.2025.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 ЦК України.

Так частиною першою цієї статті передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.

Після прийняття судом рішення про розстрочку або відстрочку виконання рішення грошове зобов`язання боржника не припиняється, тому передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та три проценти річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, пункт 53).

Отже позивачем правомірно нараховано 3% річних та інфляційних на суму заборгованості, починаючи з 06.08.2024 до 15.01.2025.

Як вже зазначалося, відповідачем було сплачено позивачу 136.553,64 грн згідно з платіжною інструкцією від 23.08.2024 №9709; 136.553,64 грн згідно з платіжною інструкцією від 17.09.2024 №10237; 136.553,64 грн згідно з платіжною інструкцією від 17.10.2024 №11334; 136.553,64 грн згідно з платіжною інструкцією від 14.11.2024 №11832; 136.553,64 грн згідно з платіжною інструкцією від 18.12.2024 №12784; 136.553,66 грн згідно з платіжною інструкцією від 16.01.2025 №264.

З огляду на положення статті 534 ЦК України, яка передбачає черговість вимог за грошовим зобов`язанням, господарський суд дійшов висновку про те, що вищезазначеними оплатами відповідача у справі №922/918/24 спочатку був погашений судовій збір у розмірі 9.715,28 грн, потім 3% річних у розмірі 49.596,61 грн та інфляційні втрати в розмірі 236.311,05 грн, а вже потім основний борг за Договором у розмірі 523.698,92 грн.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків 3% річних судом встановлено, що такі розрахунки виконані арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства. А отже, позовні вимоги в цій частині (про стягнення 3% річних у розмірі 5116,38 грн) є законними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Натомість, суд зазначає, що при розрахунку інфляційних втрат за період з вересня 2024 по січень 2025 позивачем не враховано те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується (див. постанову Об`єднаної Палати Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Враховуючи те, що час прострочення в листопаді 2024 та січні 2025 становив менше місяця, то за такі місяці інфляційна складова боргу не враховується. За таких обставин, арифметично правильний розмір інфляційних втрат становить 26.508,51грн, в іншій частині інфляційні втрати в розмірі 3.068,22 грн є безпідставними та помилковими.

Щодо клопотання КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" про зменшення розміру відсотків річних та інфляційних втрат на 90%, то підстави для такого зменшення відсутні. Оскільки, позивачем застосований розмір відсотків річних, котрий встановлений статтею 625 ЦК Україн - 3%. При цьому, 3% річних та інфляційні втрати за своєю правовою природою не є санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання та виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає: 1) в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; 2) у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зменшення 3% річних та інфляційних.

Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, суд вважає помилковим, оскільки в цій постанові Великою Палатою зроблено висновок відносно можливості зменшення: 1) неустойки; 2) відсотків річних, розмір яких є відмінним від статті 625 ЦК України. Таким чином, вказаний висновок не стосується інфляційних втрат, а отже не може бути застосовний до цієї справи.

Крім того, відповідачем під час розгляду справи не було наведено жодних поважних причин та обставин, за яких суд мав зменшити нараховані позивачем відсотки річних. Так, відповідачем не надано суду жодних доказів, зокрема: фінансової звітності, виписок з банків щодо наявності/відсутності грошових коштів на рахунках, інших доказів тяжкого фінансового стану або виникнення інших суттєвих негативних наслідків для інтересів відповідача, які б давали підстави вважати, що в даному випадку наявні виняткові обставини, з урахуванням яких суд міг скористатися своїм правом та зменшити розмір відсотків річних.

При цьому, суд зазначає, що заборгованість за Договором про закупівлю робіт від 06.08.2020 №8/8-КС/20 виникла у відповідача ще в 2021, тобто до початку збройної агресії Російської Федерації (24.02.2022). Крім того, в порушення умов пункту 8.2. Договору відповідач не повідомляв позивача в письмовому вигляді про настання обставин непереборної сили. Таким чином, посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин є безпідставним та помилковим.

На підставі викладеного, судом не встановлені підстави для зменшення 3% річних, у зв`язку з чим клопотання КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 26.508,51 грн та 3% річних у розмірі 5.116,38 грн. В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 3.068,22 грн слід відмовити.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.760,21 грн покладаються на відповідача, в іншій частині (267,79 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "ХАРКІВВОДОКАНАЛ" (Україна, 61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Конторська, буд. 90, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Приватного акціонерного товариства "ПІВДЕНСПЕЦБУД" (Україна, 61045, Харківська обл., м. Харків, вул. Джанкойська, буд. 76, код ЄДРПОУ 01416731) інфляційні втрати в розмірі 26.508,51 грн, 3% річних у розмірі 5.116,38 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.760,21 грн.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "26" травня 2025 р.

СуддяН.С. Добреля