Рішення від 13.05.2025 по справі 927/41/25

РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/41/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Чернігівської окружної прокуратури, вул. Шевченко, 1, м. Чернігів, 14000, код 02910114, в інтересах держави

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, вул. Пятницька, 11А, м. Чернігів, 14000, код 39764881

до відповідача-2: Городнянської міської ради, вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівська область, 15100, код 04061731

про визнання незаконним та скасування п.1 наказу, державної реєстрації права власності земельної ділянки

за участю представників сторін:

від прокуратури: Драшпуль Н.О., прокурор;

від відповідача-1: Усачова М.В., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

від відповідача-2: не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Чернігівська окружна прокуратура через систему «Електронний суд» звернулася до суду в інтересах держави з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Городнянської міської ради, у якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 № 25-7562/14-18-сг Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність в частині, що стосується передачі у комунальну власність Городнянської міської ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,3658 га з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Городнянською міською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846 площею 4,3658 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783646674214);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846 площею 4,3658 га в Державному земельному кадастрі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 27.09.2018 № 25-7562/14-18-сг Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність на підставі акту приймання-передачі від 27.09.2018 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області передало відповідачу-2 із державної власності у комунальну земельну ділянку з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846 площею 4,3658 га, межі якої частково накладаються на прибережну захисну смугу річки Тетива. Отже, спірна земельна відноситься до земель водного фонду і, на думку прокурора, зазначений наказ є незаконним, передача такої земельної ділянки до комунальної власності є неможливою без скасування права власності та державної реєстрації у Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки, оскільки потім землі водного фонду будуть обліковуватись як землі сільськогосподарського призначення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.01.2025 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/41/25, підготовче засідання призначено на 25.02.2025, 13:00; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 27.01.2025 о 19:41, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).

07.02.2025 від відповідача-1 через систему «Електронний суд» в межах встановленого судом строку, надійшов відзив на позов, у якому відповідач-1 позовні вимоги не визнає; вважає, що доводи прокуратури в обґрунтування представництва інтересів держави з посиланням на відсутність відповідного органу, який здійснював би захист порушеного права, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки прокурор чітко вказує, який орган державної влади відповідно до вимог Земельного кодексу України є розпорядником земель водного фонду, а, отже, наділений повноваженнями щодо захисту порушеного права у відповідних правовідносинах; на думку відповідача-1, прокурор у цій справі не може виступати самостійним суб?єктом звернення до суду. Щодо позовних вимог відповідач-1 заперечує з огляду на те, що статус прибережної смуги це не цільове призначення земельної ділянки, а обмеження у її використанні, яке відображається у документації із землеустрою; ці відомості вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, а не як землі у статусі земель водного фонду, тому відповідач-1 не змінював цільове призначення земель; при передачі земельних ділянок із державної у комунальну власність відповідач-1 діяв виключно у межах законодавства.

13.02.2025 від прокуратури через систему «Електронний суд» у встановлений судом строк, надійшла відповідь на відзив, у якій прокурор зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин власником та розпорядником земельної ділянки водного фонду за межами населеного пункту була Чернігівська обласна державна адміністрація, водночас з 27.05.2021 землі розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад віднесено до комунальної власності, у зв`язку із чим їх розпорядником є Городнянська міська рада. За доводами прокурора у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. Позовна заява подана прокурором в інтересах держави як самостійним позивачем у зв`язку з відсутністю органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Посилання відповідача-1 на відсутність порушень вимог законодавства щодо визначення цільового призначення спірної земельної ділянки, розташованої в межах прибережної захисної смуги, як земель сільськогосподарського призначення, прокурор вважає безпідставними, землі прибережних захисних смуг, на думку прокурора, є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання у користування, а тому такі землі не є землями сільськогосподарського призначення.

У зв`язку із перебуванням судді Демидової М.О. на навчанні у період з 24.02.2025 по 28.02.2025 підготовче засідання у справі №927/41/25, призначене на 25.02.2025, 13:00, не відбулося.

Ухвалою суду від 19.02.2025 підготовче засідання у справі №927/41/25 призначено на 11.03.2025, 13:30 (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 20.02.2025 о 14:11, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).

У підготовче засідання 11.03.2025 прибули прокурор та представник відповідача-1; відповідач-2 не прибув; про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.

Відзив на позов відповідача-1 та відповідь на відзив прокуратури залучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 11.03.2025 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі № 927/41/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.04.2025, 12:40, про що прокурор та відповідач-1 повідомлені розписками, а відповідач-2 ухвалою суду від 11.03.2025 (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 12.03.2025 о 17:30, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).

У судове засідання 01.04.2025 прибули прокурор та представник відповідача-1. Відповідач-2 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 01.04.2025 суд розпочав розгляд справи по суті.

Судом у судовому засіданні 01.04.2025 постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 22.04.2025, 12:00, про що відповідач-2 повідомлений ухвалою суду від 01.04.2025 (ухвала суду доставлена відповідачу-2 та іншим учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 03.04.2025, 05:20, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).

У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м.Чернігові, судове засідання 22.04.2024 не відбулося, про що складено Акт №38-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 22.04.2024.

Ухвалою суду від 22.04.2025 повідомлено учасників справи про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 13.05.2025, 13:20 (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 22.04.2025, 20:14, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).

У судове засідання 13.05.2025 прибули прокурор та представник відповідача-1. Відповідач-2 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.

У зв?язку з тим, що учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі представника відповідача-2.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-5873/14-18-сг від 31.07.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі на території Городнянської міської ради Городнянського району Чернігівської області загальною площею 1057,6642 га.

Згідно з рішенням Городнянської міської ради від 16.08.2018 «Про прийняття земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Городнянської міської ради у комунальну власність» прийнято згідно з актом приймання-передачі земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Городнянської міської ради у комунальну власність.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-7562/14-18-сг від 27.09.2018 Городнянській міській раді Городнянського району Чернігівської області у комунальну власність Городнянської міської об?єднаної територіальної громади передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення ділянки державної загальною площею 7388,8869 га, які розташовані за межами населених пунктів Городнянської міської ради, згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок (а.с.16).

27.09.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та Городнянською міською радою підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, у якому зазначено, що цей акт разом із наказом є підставою для державної реєстрації права комунальної власності Городнянської міської ради Городнянського району Чернігівської області на земельні ділянки, зазначені у додатку.

Згідно з додатком до акту Городнянській міській раді передано земельні ділянки, в тому числі земельну ділянку під порядковим номером 227, кадастровий номер 7421486800:04:000:0846, площею 4,3658 га, розташовану на території Мощенської сільської ради, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (16.00 землі запасу), відомості про обмеження у використанні: прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах площею 2,6332 га) (а.с.18-19).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області» Мощенська сільська рада увійшла до складу територіальної громади Городнянської міської ради, яка є правонаступником прав та обов`язків Мощенської сільської ради.

У 2018 році на замовлення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Київською обласною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Городнянської міської ОТГ, Городнянського району, Чернігівської області з урахуванням Перспективного плану формування територій Чернігівської області.

Додатками до вказаної технічної документації, затвердженої наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 31.07.2018 №25-5872/14-18-сг, зокрема, є:

-технічне завдання на здійснення заходу з інвентаризації земель державної власності з додатком; у додатку №1 до технічного завдання міститься перелік земельних ділянок, у тому числі земельна ділянка під №117, розташована на території Мощенської сільської ради (ділянка №16), площею 4,3658 га;

-кадастровий план земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, згідно з яким земельній ділянці площею 4,3658 га, розташованій на території Мощенської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, відповідно до умовних позначень на кадастровому плані встановлено обмеження у використанні ділянки на площу 2,6332 га, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку користування землями водного фонду» від 13.05.1996 № 502 - 05.02 «Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах»;

-акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон від 20.07.2018 та перелік обмежень щодо використання земельних ділянок на території Городнянської міської ОТГ Городнянського району Чернігівської області від 20.07.2018, до якого внесена земельна ділянка № 16 (Мощенська сільська рада) площею 2,6332 га 05.02. Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.

У пояснювальній записці до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель вказано, що відповідно до даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено наявність в межах об`єкта інвентаризації обмежень (обтяжень), які передбачені згідно Класифікатора обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему від 29.12.2008 № 643 відповідно до додатку 6 Порядку ведення ДЗК, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, а саме щодо земельної ділянки № 16 (Мощенська сільська рада) зафіксовані такі обмеження та статус: прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.

Аналогічні відомості зазначені у Пропозиціях щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель з інформацією, що міститься у документах та посвідчують право на земельні ділянки і Державному земельному кадастрі, а саме: «Ділянка № 16 (Мощенська сільська рада) прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах, код 05.02 (площа 2,6332 га)».

Відповідно до листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 28.11.2024 № 1216/3-1/ДС/25-24 за відкритими даними земельного кадастру та геопорталу «Державний водний кадастр: облік поверхневих водних об`єктів», розміщеного на офіційному сайті Держводагенства, поблизу земельної ділянки із кадастровим номером 7421486800:04:000:0846 протікає річка Тетива. Тип об`єкту гідрографії річка, клас об`єкту мала, довжина 32 км, площа водозабору складає 302 км2. Річка Тетива паспортизована. В Деснянському басейнового управління водних ресурсів зберігається «Паспорт р. Тетива» (1989 р.). Враховуючи водозабірну площу басейну річки та керуючись положеннями ст. 79 Водного кодексу України, відповідно до класифікації річок р. Тетива мала річка (площею водозабору до 2 тис. км2). Відповідно до ст. 88 Водного кодексу України прибережна захисна смуга для малих річок становить 25 м (а.с.21).

За даними інженера-землевпорядника Бойка Д.О. (копія кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника №001323 від 03.01.2013), викладеними у листі Приватного підприємства «Елітзем» №62 від 20.12.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846, площею 4,3658 га, комунальної форми власності, яка розташована на території Мощенської сільської ради Чернігівського (Городнянського) району, знаходиться в зоні розташування прибережно захисної смуги річки Тетива шириною 25 м, площею 2,6332 га, що також підтверджено графічними відомостями з позначенням межі земель водного фонду та спірної земельної ділянки (а.с.22-24).

Матеріали справи містять поземельну книгу на земельну ділянку з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846, відкриту 30.07.2018.

Прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка сформована як землі сільськогосподарського призначення згідно з поземельною книгою, а саме експлікацією земельних угідь пасовища.

Прокурор у позові зазначає, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру з прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка, кадастровий номер 7421486800:04:000:0846, площею 4,3658 га, 06.03.2019 зареєстрована на праві власності за Городнянською міською радою Чернігівської області на підставі наказу від 27.09.2018 №25-7562/14-18-сг, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (номер відомостей про речове право 30647963) (а.с.14).

За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846 площею 4,3658 га, цільове призначення земельної ділянки 16.00; категорія земель землі сільськогосподарського призначення; вид користування землі запасу; вид обмеження прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах (а.с.15).

За доводами прокурора прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області наказу від 27.09.2018№ 25-7562/14-18-сг (в частині земельної ділянки з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846), яким фактично змінено цільове призначення спірної земельної ділянки та яка передана у комунальну власність як земельна ділянка сільськогосподарського призначення, прийнято з перевищенням повноважень.

Щодо підстав представництва інтересів держави Чернігівською окружною прокуратурою у даній справі суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред?явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Визначений частиною 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).

Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов`язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру, та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Таким чином, процесуальний статус сторін у справі залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 Господарського процесуального кодексу України.

Звертаючись з даним позовом до суду Чернігівська окружна прокуратура зазначила, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у земельних правовідносинах діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи ці повноваження, вказані органи вступають у правовідносини з юридичними та фізичними особами. Вилучення з порушенням земельного законодавства земель водного фонду, зміна їх цільового призначення, загрожує порушенню використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушує інтереси держави. Крім того, незаконна зміна цільового призначення, безумовно становить суспільний інтерес.

У даному випадку порушення інтересів держави може полягати полягає в тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846 не може існувати в межах прибережної захисної смуги річки Тетива як землі сільськогосподарського призначення, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об`єкт (об`єкти) земельних відносин з іншими цільовим призначенням. На вказані обставини посилається прокурор.

За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора з вимогою про скасування права власності та державної реєстрації земельної ділянки, яка знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Тетива як землі сільськогосподарського призначення у цій справі є задоволення суспільної потреби у відновленні законності під час вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання зміни цільового призначення земель водного фонду, а також захист суспільних інтересів та права власності на землю народу.

«Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності на землі водного фонду, захист такого права шляхом скасування державної реєстрації об`єкту права, який не може існувати як об`єкт права та надання можливості органу місцевого самоврядування внесення до Державного земельного кадастру передбачених законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера як земельної ділянки водного фонду.

Відсутність заходів до усунення порушень з боку уповноважених органів, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване на припинення незаконних дій органів виконавчої влади, а також відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників, оскільки незаконні дії щодо реєстрації земельної ділянки органом виконавчої влади порушують рівновагу у соціально-економічних відносинах та негативно впливають на зміцнення їх авторитету у суспільстві.

У справі №927/41/25, що розглядається, Чернігівська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави самостійно.

Відповідно до частини 5 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції на час формування та передачі у комунальну власність спірної земельної ділянки) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрації не утворена, для всіх потреб.

Прокурор зазначив, що оскільки спірна земельна ділянка частково накладається на землі прибережної захисної смуги річки Тетива, тобто відноситься до земель водного фонду, в силу приписів вищевказаної норми законодавства розпорядником спірної ділянки на час передачі земельної ділянки з державної у комунальну власність Городнянської міської ради була Чернігівська обласна державна адміністрація.

З 27.05.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423ТХ, крім окремих його положень. З дня набрання чинності пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, перелік яких чітко визначено у Законі.

За доводами прокурора на час виникнення спірних правовідносин власником та розпорядником земельної ділянки водного фонду за межами населеного пункту була Чернігівська обласна державна адміністрація, водночас з 27.05.2021 землі, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, віднесено до комунальної власності, у зв`язку із чим їх розпорядником є Городнянська міська рада.

У підтвердження підстав самостійного представництва інтересів держави прокурор у позовній заяві зазначив, що відповідачем за даним позовом є орган місцевого самоврядування в особі Городнянської міської ради Чернігівської області, за якою на праві власності зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846 та яка не може існувати в межах прибережної захисної смуги річки Тетива як землі сільськогосподарського призначення, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об`єкт (об`єкти) земельних відносин з іншим цільовим призначенням. Окрім того, спірну земельну ділянку незаконно сформовано та передано у комунальну власність на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, тому позовна заява подана прокурором в інтересах держави як самостійним позивачем у зв`язку з відсутністю органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.

Узагальнюючи наведені у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів щодо порушення інтересів держави, необхідності їх захисту та обґрунтованості підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд дійшов висновку про те, що прокурор підтвердив наявність у нього законних підстав для представництва інтересів держави, визначених ст. 23 Закону України Про прокуратуру при зверненні із цим позовом до суду за захистом інтересів держави, а відтак доводи відповідача-1 про відсутність таких підстав відхиляються судом.

Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів, штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для малих річок 25 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (ст. 61 Земельного кодексу України, ст.89 Водного кодексу України).

Виходячи з приписів ч. 2-4 статті 59 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).

Державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Частиною 3 статті 60 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розроблення Київською обласною філією ДП Центр державного земельного кадастру на замовлення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в 2018 році технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Городнянської міської ОТГ, Городнянського району Чернігівської області з урахуванням Перспективного плану формування територій Чернігівської області встановлено, що в межах спірної земельної ділянки кадастровий номер 7421486800:04:000:0846 площею 4,3658 га наявне обмеження в використанні ділянки на площу 2,6332 га за кодом 05.02. «Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах».

У пояснювальній записці до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель вказано, що відповідно до даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено наявність в межах об`єкта інвентаризації обмежень (обтяжень), які передбачені Класифікатором обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затвердженим наказом Держкомзему від 29.12.2008 № 643 відповідно до додатку 6 Порядку ведення ДЗК, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, а саме: щодо земельної ділянки № 16, площею 2,6332 га (Мощенська сільська рада) прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.

До акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність від 27.09.2018 (згідно з додатком), складеного відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 №25-7562/14-18-сг, внесене застереження відносно земельної ділянки за кадастровим номером 7421486800:04:000:0846 площею 4,3658 щодо обмеження в використанні, а саме: прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах площею 2,6332 га.

За даними дослідження земельна ділянка з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846, площею 4,3658 га, комунальної форми власності, розташована на території Мощенської сільської ради Чернігівського (Городнянського) району, знаходиться в зоні розташування прибережно захисної смуги річки Тетива, шириною 25 м, площею 2,6332 га, що підтверджено графічними відомостями з позначенням межі земель водного фонду та спірної земельної ділянки (лист Приватного підприємства «Елітзем» №62 від 20.12.2024, (а.с.22-24).

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-7562/14-18-сг від 27.09.2018 передано Городнянській міській раді Городнянського району Чернігівської області у комунальну власність Городнянської міської об?єднаної територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення ділянки державної загальною площею 7388,8869 га, які розташовані за межами населених пунктів Городнянської міської ради, згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок, в тому числі земельну ділянку під порядковим номером 227, кадастровий номер 7421486800:04:000:0846, площею 4,3658 га, яка розташована на території Мощенської сільської ради, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення (16.00 землі запасу), відомості про обмеження у використанні: прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах площею 2,6332 га).

За даними з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 7421486800:04:000:0846, категорія земель землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Згідно зі ст. 155 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів держави (суспільних інтересів).

Зазначені норми права кореспондуються із вимогами ст. 16, 21 та 393 Цивільного кодексу Україні щодо способу захисту порушених прав визнання недійсними та скасування судом рішень органів державної влади, які у незаконний спосіб порушують права та інтереси власника землі.

Враховуючи викладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області наказу від 27.09.2018 № 25-7562/14-18-сг (в частині передачі земельної ділянки з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846, площею 4,3658 га), яким фактично змінено цільове призначення спірної земельної ділянки, що неправомірно передана у комунальну власність як земельна ділянка сільськогосподарського призначення, прийнято з перевищенням повноважень, а тому цей наказ підлягає визнанню незаконним та скасуванню в частині передачі у комунальну власність Городнянській міській раді Чернігівської області спірної земельної ділянки.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України є відновлення становища, що існувало до порушення.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини тринадцятої статті 79-1 Земельного кодексу України та частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також в разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі у його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав припинені в зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені в зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, в розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належним способом судового захисту порушених прав та інтересів особи.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

За даними Державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 7421486800:04:000:0846, площею 4,3658 га, належать до земель сільськогосподарського призначення, за цільовим призначенням 16.00, вид обмеження у використанні земельної ділянки прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.

Статтею 3 Закону України Про державний земельний кадастр закріплені основні принципи, на яких базується Державний земельний кадастр, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Водночас суд вважає за доцільне зазначити, що у чинному законодавстві України відсутні механізми щодо самостійного звернення позивача до органів Держгеокадастру із заявою про скасування протиправного запису, який порушує його права, виходячи з обставин, установлених у ході вирішення наявного спору.

Прокурор зазначив, що існування вказаної земельної ділянки унеможливлює виготовлення проєкту землеустрою щодо встановлення меж водогосподарських зон та прибережнї захисної смуги.

Наявність державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушує права держави, оскільки унеможливлює розпорядження цією земельною ділянкою, з огляду на що державна реєстрація земельної ділянки, кадастровий номер 7421486800:04:000:0846, площею 4,3658 га підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки вказане є єдиним можливим та ефективним засобом захисту прав позивача (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в справі № 924/504/20 від 31.01.2023).

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні за змістом висновки наведені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр та п. 114 Порядку, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію в разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, що набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Враховуючи викладене, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та одночасним припиненням речового права Городнянської міської ради, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що забезпечить ефективний спосіб захисту порушених прав держави, оскільки усуне стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення спірної ділянки.

Скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки з припиненням речових прав на неї та припинення існування такого об`єкту цивільних прав створить передумови для формування нового об`єкту цивільних прав земельної ділянки.

За приписами частин 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

За наведених обставин суд доходить висновку про те, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, сплачений прокуратурою судовий збір у розмірі 7267,20 грн відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів у рівних частинах та підлягає стягненню по 3633,60 грн з кожного.

Керуючись статтями 13, 14, 53, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 № 25-7562/14-18-сг Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність у частині передачі у комунальну власність Городнянської міської ради земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,3658 га з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846.

3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Городнянською міською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846 площею 4,3658 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783646674214).

4. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7421486800:04:000:0846 площею 4,3658 га.

5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (вул. Пятницька, 11А, м. Чернігів, 14000, код 39764881) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114) 3633,60 грн судового збору.

6. Стягнути з Городнянської міської ради (вул. Троїцька, 13, м. Городня, Чернігівська область, 15100, код 04061731) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114) 3633,60 грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.05.2025 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2025.

Суддя М.О. Демидова