Рішення від 30.04.2025 по справі 205/3418/25

30.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/3418/25

Єдиний унікальний номер 205/3418/25

Провадження № 2/205/2566/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2025 року КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради звернулося через систему «Електронний суд» до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, який зареєстрований судом 04 березня 2025 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у своєму позові посилався на те, що з листопада 2018 року по березень 2024 рік КП «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради надавало теплову енергію за адресою: м. Дніпро, вул. Моніторна, буд. 7, прим. 37. Відповідач є власником 31/100 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_1 і отримує послуги з теплопостачання за вказаною адресою для власних потреб. Відповідач, на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , свої зобов`язання належним чином не виконував, за спожиту теплову енергію не сплачував, у зв`язку з чим, станом на 31 серпня 2024 року заборгованість становить 180 192 грн. 50 коп. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 260 079 грн. 91 коп., яка складається із заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 180 192 грн. 50 коп., трьох відсотків річних за період з 21 грудня 2018 року по 29 січня 2025 року у розмірі 14884 грн. 93 коп. та інфляційних втрат за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2024 року у розмірі 63 979 грн. 91 коп., пені у розмірі 1017 грн. 32 коп., а також судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3 120 грн. 90 коп., витрат на поштову відправку у розмірі 55 грн. та 13,33 грн. витрат на отримання відомостей про зареєстроване право власності. У своїй заяві до суду представник позивача просила справу розглядати за її відсутності, ухваливши рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, у письмових поясненнях щодо позовної заяви справу просив розглядати за його відсутності, проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що у приміщенні відсутні опалювальні радіатори, залишилися лише стояки, про що позивачеві відомо достеменно, проте, останнім перерахунок з цього приводу не здійснювався. Заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, пені та трьох відсотків річних, посилаючись, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ та оголошенням воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час, постановою КМУ введено мораторій на нарахування та стягнення неустойки, інфляційних втрат та трьох відсотків річних на заборгованість, яка утворилася за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради надає послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 , за якою відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на 31/100 частину приміщення АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 75-80).

Договір між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 про надання послуг теплопостачання не укладався.

Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини 1 статті 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Цьому праву споживача кореспондує обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (пункт 5 частини 2 статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності, врегульовані ЗУ «Про теплопостачання».

Відповідно до частини п`ятої статті 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

КП «Теплоенерго» як виконавцем послуг на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 24 ЗУ «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів, а також норм і правил.

Згідно з частинами другою, третьою статті 24 ЗУ «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред`явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов`язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об`єкта теплопостачання.

Згідно з частиною 6 статті 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В силу положень ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

У даних правовідносинах підлягають застосуванню Правила надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, яка втратила чинність з 01 травня 2022 р. та Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, які набрали чинності з 04 вересня 2019 року.

За змістом п. 8 Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно із договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 20 Правил надання послуг із централізованого опалення плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції, тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Аналогічні норми щодо оплати послу містяться і в Правилах затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно відсутності у нього зобов`язань оплачувати за надану позивачем послугу з теплопостачання, оскільки в належній йому частині нежитлового приміщення відсутні опалювальні прилади (радіатори опалення).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26 липня 2019 року, рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.

Враховуючи знаходження приміщення відповідача в багатоквартирному будинку, відсутність доказів (документів) на підтвердження відключення від мережі централізованого опалення, суд вважає, що вказане приміщення є опалювальним.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що в належній йому частині нежитлового приміщення відсутні радіатори та ізольовані труби, факту отримання послуги з постачання теплової енергії не спростував.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов`язання по оплаті послуг за теплопостачання не виконує, у зв`язку з чим відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 31 серпня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 180 192 грн. 50 коп. (т. 1 а.с. 22-25).

Відповідно до статті 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З приводу заявлених позивачем позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_1 трьох відсотків річних за період з 21 грудня 2018 року по 29 січня 2025 року у розмірі 14884 грн. 93 коп., інфляційних втрат за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2024 року у розмірі 63 979 грн. 91 коп. та пені у розмірі 1017 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. В умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.

Постановою Кабінету Міністрів України№ 206від 05березня 2022року про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, положення якої застосовується з 24 лютого 2022 року.

Згідно з ч. 2 ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206, відповідно до яких установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних за період з 21 грудня 2018 року по 23 лютого 2022 року та з 30 грудня 2023 року по 31 березня 2024 року у розмірі 9614 грн. 74 коп., інфляційних втрат за період з 21 грудня 2018 року по 23 лютого 2022 року та з 30 грудня 2023 року по 31 березня 2024 року у розмірі 46238 грн. 84 коп. та пені за період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року у розмірі 595 грн. 64 коп. підлягають задоволенню, у задоволенні позовних вимог в іншій частині слід відмовити.

У зв`язку з тим, що відповідачем фактично послуги, які надаються позивачем, споживаються, своєчасно їх оплату він не здійснює, а законні підстави для звільнення від їх оплати відсутні, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з відповідача підлягає стягненню заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію у розмірі 236 641 грн. 71 коп., яка складається із заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 180 192 грн. 50 коп., трьох відсотків річних за період з 21 грудня 2018 року по 23 лютого 2022 року та з 30 грудня 2023 року по 31 березня 2024 року у розмірі 9614 грн. 74 коп., інфляційних втрат за період з 21 грудня 2018 року по 23 лютого 2022 року та з 30 грудня 2023 року по 31 березня 2024 року у розмірі 46238 грн. 84 коп. та пені за період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року у розмірі 595 грн. 64 коп.

Положеннями ст.133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при підготовці позовної заяви були понесені витрати зі сплати витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 13 грн. 33 коп. (т. 1 а.с. 81) та витрат на пересилання відповідачеві поштового відправлення у розмірі 55 грн. (т. 2 а.с. 14), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3120 грн. 90 коп. (т. 1 а.с. 1).

З урахуванням того, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2839 грн. 70 коп. (236641 грн. 71 коп. х 3120 грн. 90 коп. : 260074 грн. 66 коп. = 2839 грн. 70 коп.)

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради становить 239 549 грн. 74 коп. (236 641 грн. 71 коп. + 2 839 грн. 70 коп. + 13 грн. 33 коп. + 55 грн. = 239 549 грн. 74 коп.)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 67, ч. 1 ст. 68 ЖК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 526, 530, 549, 551, 610, 625 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , місцезнаходження майна за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148, юридична адреса: 49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 29, оф. 504) заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію у розмірі 236 641 (двісті тридцять шість тисяч шістсот сорок одна) гривні 71 коп., яка складається із заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 листопада 2018 року по 31 березня 2024 року у розмірі 180 192 (сто вісімдесят тисяч сто дев`яносто дві) гривень 50 коп., трьох відсотків річних за період з 21 грудня 2018 року по 23 лютого 2022 року та з 30 грудня 2023 року по 31 березня 2024 року у розмірі 9614 (дев`ять тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 74 коп., інфляційних втрат за період з 21 грудня 2018 року по 23 лютого 2022 року та з 30 грудня 2023 року по 31 березня 2024 року у розмірі 46238 (сорок шість тисяч двісті тридцять вісім) гривень 84 коп. та пені за період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року у розмірі 595 (п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 64 коп., а також судові витрати, пов`язані з витребуванням доказів, у розмірі 13 (тринадцять) гривень 33 коп., витрати на поштове пересилання у розмірі 55 (п`ятдесят п`ять) гривень, а також у судовий збір у розмірі 2839 (дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять) гривень 70 коп., а всього 239549 (двісті тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять) гривень 74 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: