Рішення від 26.05.2025 по справі 201/12618/24

Справа № 201/12618/24

Провадження № 2/201/1659/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕНМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року Соборний районний суд

містаДніпра

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» про визнання нарахованих штрафних санкцій незаконними та такими, що підлягають скасуванню, визнання договору позики недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

10.10.2024 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» про визнання нарахованих штрафних санкцій незаконними та такими, що підлягають скасуванню, визнання договору позики недійсним (позовна заява підписана представником позивача адвокатом Шуляком Р.В.), у якій він просив:

- визнати штрафні санкції нараховані за договором позики «Яскравий Big» № 37049074771-13554505 від 29.06.2024 ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» (49044, м. Дніпро, вул. Сгартова,7, Код ЄДРПОУ 43305861) незаконними та визнати такими, що підлягають скасуванню.

- визнати договір позики «Яскравий Big» № 37049074771-13554505 від 29.06.2024 року укладеного між ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» (49044, м. Дніпро, вул. Стартова,7, Код ЄДРПОУ 43305861) недійсним;

- стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 20000 (двадцяти тисяч) гривень за надану правничу (правову) допомогу адвокатом Шуляком Русланом Валерійовичем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на момент звернення до суду ОСОБА_1 знаходився на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Водночас, 29.06.2024 він із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Єгроші» уклав договір позики «Яскравий Big» № 37049074771-3554505 на суму 12195 (дванадцять тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень на строк до 12.07.2024 року. На час звернення до суду заборгованість за вищезазначеним договором становить 17941 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок одна) гривня. 10.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Єгроші» уклала договір факторингу № 2024-09-ЗГ між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ». 12.09.2024 року адвокат Шуляк Руслан Валерійович звернувся із адвокатським запитом до відповідача з метою отримання інформації відносно позивача, а саме копію договору позики, договору факторингу та/або інших документів, які підтверджують правовідносини останніх.

19.09.2024 року відповідач надав відповідь на вищевказаний адвокатський запит, а саме надав наступні документи: копію договору позики «Яскравий Big» № 37049074771-13554505 від 29.06.2024 року, копія договору факторингу № 2024-09- ЗЕ, додаток № 1 до договору про надання фінансових послуг факторингу № 2024-09-ЗЕ від 10.09.2024 року та графік платежів до даного договору. Позивач зазначає, що не отримував від відповідача примірника Договору позики «Яскравий Big» №37049074771-13554505, що унеможливлює ознайомлення Позивача з умовами договору, процентною ставкою, порядок сплати заборгованості та інші положення, згідно до Договору.

Враховуючи, що позивач є військовослужбовцем, нарахування штрафних санкцій є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

10.10.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Ткаченко Н.В., яка у цей же день, 10.10.2024 постановила ухвалу про відкриття провадження та вирішила розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення (виклику) сторін.

15.10.2024 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав.

08.11.2024 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» про його заміну на процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНБУСТ» через те, що 01.11.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «ФІНБУСТ» та ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» був укладений договір по надання фінансових послуг факторингу № 2024-11-1ФБ, за умовами якого фінансова компанія отримала право вимоги за грошовими зобов`язаннями, зокрема за зобов`язанням ОСОБА_1 по договору № 3704907471-3554505 від 29.06.2024.

18.11.2024 до суду надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» від 15.10.2024, у якому позивач наполягав на задоволенні позову.

25.11.2024 ухвалою судді Ткаченко Н.В. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» про заміну первісного відповідача на правонаступника задоволено. Залучено до участі у справі правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНБУСТ» (ЄДРПОУ 43646369, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Добровольців, буд.15, оф. 3).

09.12.2024 на підставі Розпорядження керівника апарату Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (нині Соборний районний суд м. Дніпра), призначено повторний авторозподіл справи у зв`язку із виходом судді ОСОБА_4 у відставку, та в цей же день, 09.12.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у справі визначено суддю Федоріщева С.С., який ухвалою від 13.12.2024 прийняв справу до свого провадження.

23.12.2024до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНБУСТ» про його заміну на процесуального правонаступника - ТОВ «ФК «Технофінанс» (код ЄДРПОУ 43868852), оскільки внаслідок укладення договору факторингу 01 листопада 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінбуст» та ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» був укладений договір факторингу № 01-11-24ФБ. Дане клопотання було задоволено ухвалою суду від 27.01.2025.

24.02.2025 до суду надійшов відзив ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс» на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав.

Позивач своїм правом на подачу відповіді на відзив, що надійшов від ТОВ «Фінансова компанія «Технофінанс», не скористався.

Фактичні обставини встановленні судом.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві, зустрічному позову, відзивах на позови, відповіді на відзив, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

29.06.2024 року між ТОВ «ФК «Є ГРОШІ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики «Яскравий Big» №3704907471-3554505, відповідно до якого Позивачем було отримано грошові кошти в сумі 12195,00 грн., які було перераховано на картку яку він зазначав при укладанні договору, а саме: НОМЕР_2 .

Згідно з п.2.2 Договору позики, строк кредитування за договором позики складає 360 календарних днів, позика має бути повернута у повному обсязі у термін до 23.06.2025 року включно.

Згідно з п.2.2 в договорі зазначено пільговий період з 29.06.2024 по 28.07.2024, відповідно до якого в цей період діє знижена відсоткова ставка та поточного періоду з 29.07.2024 по 23.06.2025.

Згідно п. 2.2.1. Договору позики, Сторони визначили, що пільговий період користування сумою позики складає 30 календарних днів та включає період від дати видачі суми позики до 28-07-2024 - дата першого обов`язкового платежу. Поточний період складає 330 календарних днів та починає свій перебіг з дня наступного за днем першого обов`язкового платежу і закінчується 23-06-2025, дата повернення.

При цьому, поточний період строку кредитування містить дати чергових обов`язкових платежів, які обов`язкові для Позичальника та визначені в Графіку платежів. У разі невнесення (або недовнесення) суми позики у кінцеву дату строку кредитування та/або невнесення (або недовнесення) визначеної суми процентів у дату кожного обов`язкового платежу згідно Графіку платежів, неоплачені проценти, що були визначені до повернення в дату кожного обов`язкового платежу, вважається простроченою заборгованістю та до Позичальника застосовується відповідальність за порушення умов цього Договору, визначена розділом 5 Договору. При порушенні кінцевої дати строку кредитування та не внесення суми позики та належних процентів така сума вважається простроченою заборгованістю, а Позикодавець має право застосовувати заходи відповідальності до Позичальника згідно розділу 5 цього Договору.

Згідно п.2.3.Договору позики, за користування Позикою Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка складає 1.45% від залишку Суми позики. База нарахування процентів залишок Суми Позики, що обліковується як заборгованість Позичальника перед Позикодавцем. Нарахування процентів здійснюється на Суму Позики починаючи з дня надання Позики (включно) за проміжок часу з дати видачі до дати першого обов`язкового платежу згідно Графіку платежів. День внесення першого обов`язкового платежу враховується. Після дати першого обов`язкового платежу, нарахування процентів здійснюється кожного наступного дня за днем послідуючих обов`язкових платежів на період між такими обов`язковими платежами на залишок заборгованості за позикою. День повернення Позики враховується при нарахуванні процентів.

Згідно 2.4. Договору позики, Позичальник сплачує наступні комісії, пов`язані з укладенням. та обслуговуванням цього Договору та видачею Позики:

2.4.1. одноразова комісія за видачу Позики у розмірі, що становить 2195 грн., виходячи з розрахунку: 0,05% х строк кредитування, зазначений в пункті 2.2 Договору. Комісія за видачу Позики утримується з Суми позики, зазначеної в пункті 2.1 Договору в день видачі. Комісія за видачу стягується за оформлення цього Договору;

2.4.2. комісія за використання Позики - відсутня.

2.4.3. Після повернення позики та нарахованих процентів, визначених у п. 2.3. Договору, сплати комісій та нарахованих штрафних санкцій (за наявності), передбачених умовами цього Договору, Позикодавець формує довідку про відсутність заборгованості, яка розміщується в Особистому кабінеті Позичальника. Вартість цієї довідки становить 0 грн. (нуль гривень 00 копійок.) та нараховується Позичальнику під час укладання цього Договору. Сума вказаної комісії зазначена у Графіку платежів у кінцеву дату строку кредитування. 2.5. Вартість вказаних у п.2.4. Договору комісій є фіксованою протягом строку кредитування. Комісії підлягають сплаті у строки, визначені Графіком платежів.

Згідно п.2.6. Договору позики, Орієнтовна загальна вартість позики складається із розміру Суми позики, тобто суми коштів, яка надана Позичальнику згідно п.2.1. цього Договору та загальних витрат за договором, тобто витрати Позичальника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням Суми позики, цього Договору та Особистого кабінету Позичальника включаючи проценти та комісії за цим Договором та становить 78048.73 гривень.

Згідно п. 2.7.1. Договору позики, денна процентна ставка на дату укладення цього Договору становить 1.5%, виходячи з розрахунку (65853.73 (загальні витрати за споживчим кредитом) / 12195 (загальний розмір кредиту)) / 360 (строк кредитування у днях) х 100%.

Оскільки зобов`язання за договором Позивачем не виконано в повному обсязі та порушено умови Договору в нього виникла прострочена заборгованість в розмірі 38773,01 грн., яку він повинен сплатити на рахунок нового кредитора ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС», оскільки 01.11.2024 року ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» набуло права вимоги за договором позики «Яскравий Big» №3704907471-3554505 від 29.06.2024 року який було укладено між ТОВ «ФК Є ГРОШІ» та ОСОБА_1 , на підстав договору факторингу №01-11-24ФБ на загальну суму заборгованості - 38773,01 грн., яка складається з: 12195,00 грн- борг тіла, 20480,51 грн борг %, 1829,25 грн. борг пені, 4268,25 грн.- борг штрафу.

Після укладення договору факторингу ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» додаткових нарахувань не здійснювало.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1, 2 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальнихправ та обов`язків, передбачених законом.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Принципи справедливості судового розгляду в рішеннях Європейського суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Рішеннями Європейського суд з прав людини у справах «Dombo Beheer D.V. v. The Netherlands» від 27.101993р. (п.33) та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996р. (п.38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами, вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до п.48 Рішення Суду у справі «Мала проти України» від 03.07.2014р. №4436/07, остаточне 17.11.2014р. «Принцип справедливості, закріплений у ст.6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25 від 18.07.2006р. та «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява №42310/04, п.280 від 21.04.2011р.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Щодо посиланняПозивача нате,що приукладенні Договорупозики булопорушено законодавствоУкраїни.

Суд звертає увагу на те, що Позивач перед укладанням Договору отримав всю необхідну інформацію, про що зазначено в договорі.

Так, згідно п.9.5.Договору позики, Позичальник підтверджує, що:

9.5.1. До укладення цього Договору Позичальник отримав від Позикодавця інформацію, що визначена статтею 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також всю необхідну інформацію про споживчий кредит і умови кредитування відповідно до норм чинного законодавства України (в т.ч. відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Позичальник погодився з тим, що вся надана йому інформація є повною і зрозумілою і надана без нав`язування придбання фінансової послуги Позикодавця;

9.5.2. До укладення цього Договору Позичальник ознайомився та погодився з всіма суттєвими умовами обраного кредитного продукту, в тому числі з інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та з паспортом споживчого кредиту.

9.5.3. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує, що він проінформований про свої права згідно статті 8 Закону України «Про захист персональних даних», про обсяг персональних даних, мету їх обробки, та те, що володільцем та розпорядником персональних даних є Позикодавець, про осіб, яким такі персональні дані передаються/будуть передаватися, а також та не заперечує проти використання своїх персональних даних Позикодавцем з дотриманням умов цього Договору та чинного законодавства України.

9.5.4. Інформація надана Позикодавцем з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

9.5.5. До укладення цього Договору надав згоду, усвідомлюючи її правові наслідки, на використання, в якості аналога власноручного підпису, для підписання цього Договору електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, який надається Позикодавцем.

9.5.6. Надав згоду на передачу та обробку Позикодавцем своїх персональних даних з метою оцінки фінансового стану Позичальника та його спроможність виконати зобов`язання за Договором Позики.

9.5.7. Надав згоду на те, що Позикодавець має право звернутись за інформацією про фінансовий стан Позичальника до близьких осіб чи третіх осіб, які пов`язані з Позичальником особистими, сімейними, професійними, діловими або іншими стосунками, та що ним отримана згода таких осіб на обробку їх персональних даних та на взаємодію з ними щодо грошових зобов`язань Позичальника за цим Договором.

9.5.8. Надав згоду на те, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань Позичальника перед Позикодавцем, на підставі цього Договору Позикодавець має право передати персональні дані Позичальника третім особам (включаючи але не обмежуючись, Бюро кредитних історій, кредитним установам, колекторським компаніям) для захисту своїх законних прав та інтересів, стягнення заборгованості за цим Договором та застосування інших засобів правового захисту, які не вимагають надання попередньої згоди Позичальником.

9.5.9. Підписанням цього Договору гарантує та підтверджує, що на момент укладання цього Договору він є платоспроможним і може забезпечити повне та своєчасне виконання своїх зобов`язань за Договором, а також підтверджує те, що умови кредитування, зазначені в цьому Договорі, повністю відповідають його кредитоспроможності.

9.5.10. Підписанням цього Договору підтверджує, що він ознайомився з Порядком інформування та взаємодії зі споживачами фінансових послуг, опублікованому на Сайті у розділі «Документи», та погоджується з порядком інформування Позичальника згідно умов вказаного Порядку (у т.ч. з порядком відмови від отримання комерційних електронних повідомлень), та надав згоду Позикодавцю на отримання комерційних електронних повідомлень у визначених Позикодавцем обсягах та періодах їх надсилання.

9.5.11. Обізнаний, що згідно Закону України Про організацію формування та обігу кредитних історій, Позикодавець передає інформацію щодо Позичальника та його позики за договором до бюро кредитних історій: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ».

9.5.12. Підписуючи цей Договір, Позичальник підтверджує та надає свою згоду Товариству на подання інформації про Позичальника до Кредитного реєстру при здійсненні кредитної операції та укладенні даного Договору у випадках, передбачених законодавством.

З наведеного випливає, що Позивач ознайомився з усією необхідною інформацією та уклав договорів про що свідчить підпис в Договорі.

Щодо не отримання примірника договору.

Суд звертає увагу на наступне.

Представник позивача в позовний заяві зазначає, що «…позивачем не було отримано примірник договору позики, що унеможливило ознайомлення позивача з умовами договору, процентною ставкою, порядком сплати заборгованості та іншими положеннями договору», проте таке не відповідає дійсності, оскільки перед укладанням договору Споживач на сайті ознайомлюється з усіма умовами та договором позики, що дає можливість прийняти рішення укладати договір чи ні.

Відповідно до п. 1.4. Договору позики, відразу після його укладення, паспорт споживчого кредиту, а також Графік платежів та Додаткові угоди до Договору (у разі їх наявності) зберігаються в особистому кабінеті Позичальника у форматі, що унеможливлює зміну чи видалення інформації та доступні Клієнту в Особистому кабінеті у будь-який час з можливістю завантаження та друку без стягнення будь-якої плати за їх завантаження.

У разі необхідності Позичальник може подати Позикодавцю заяву про отримання засвідченої паперової копії електронного Договору, паспорту споживчого кредиту, Графіку платежів та/або додаткових угод до нього (п.1.4. Договору позики).

Проте до позовної заяви не додано доказів того, що Позивач або його представник зверталися до первинного кредитора, а саме: до ТОВ «ФК «Є ГРОШІ», або до нового кредитора з заявою про необхідність для отримання паперового примірника договору. Натомість до позову долучено адвокатський запит про надання документів (зокрема копії договору позики) та відповідь надану попереднім кредитором, а саме ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ», згідно якої представнику позивача було надано примірник договору та інші запитувані документи.

Отже, посилання позивача на те що йому не було надано примірник договору позики належними та допустимими доказами не підтвердженні.

Щодо підписання договору в електронній формі, та ознайомлення зі змістом договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до 9.2.Договору позики, Уклавши Договір Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, зобов`язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил, які регламентують порядок надання грошових коштів у позику фізичним особам, текст яких розміщено на Сайті Позикодавця, а також з усіма умовами кредитування по обраному кредитному продукту та відповідальністю за порушення грошових зобов`язань по цьому Договору.

Відповідно до п.9.5. Договору позики, Позичальник підтверджує, що: · 9.5.1. До укладення цього Договору Позичальник отримав від Позикодавця інформацію, що визначена статтею 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а також всю необхідну інформацію про споживчий кредит і умови кредитування відповідно до норм чинного законодавства України (в т.ч. відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», частин другої та третьої статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»). Позичальник погодився з тим, що вся надана йому інформація є повною і зрозумілою і надана без нав`язування придбання фінансової послуги Позикодавця;

9.5.2. До укладення цього Договору Позичальник ознайомився та погодився з всіма суттєвими умовами обраного кредитного продукту, в тому числі з інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та з паспортом споживчого кредиту.

9.5.3. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує, що він проінформований про свої права згідно статті 8 Закону України «Про захист персональних даних», про обсяг персональних даних, мету їх обробки, та те, що володільцем та розпорядником персональних даних є Позикодавець, про осіб, яким такі персональні дані передаються/будуть передаватися, а також та не заперечує проти використання своїх персональних даних Позикодавцем з дотриманням умов цього Договору та чинного законодавства України. ·

9.5.4. Інформація надана Позикодавцем з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. ·

9.5.5. До укладення цього Договору надав згоду, усвідомлюючи її правові наслідки, на використання, в якості аналога власноручного підпису, для підписання цього Договору електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, який надається Позикодавцем.

Відповідно до п.1.2. Договору позики, його підписано зі сторони Позичальника електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором, який автоматично згенеровано в Інформаційно- комунікаційній системі Позикодавця у вигляді алфавітно-цифрової послідовності (коду) та/або надіслано Позичальнику шляхом смс-повідомлення на номер телефону, зазначений Позичальником при реєстрації Особистого кабінету. Позичальник підтверджує, що усвідомлює наслідки підписання цього Договору аналогом власноручного підпису - електронним підписом одноразовим ідентифікатором, і погоджується з такою формою укладення Договору та з його наслідками.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Порядок укладення договорів в електронній формі регулюється Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, а також договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем або третіми особами, включаючи зміни до них, повинні бути укладені у письмовій формі. Це може бути як паперовий документ, так і електронний варіант з накладенням електронного підпису, цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису (печатки) відповідно до вимог чинного законодавства.

Кожна сторона договору отримує по одному примірнику, а споживачеві примірник передається негайно після підписання документа.

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок укладення електронного договору. Він укладається шляхом пропозиції однією стороною (оферти) та прийняття цієї пропозиції іншою стороною (акцепту). Договір вважається укладеним з моменту отримання особою, яка зробила оферту, відповіді про її прийняття у визначеному законодавством порядку. Акцепт може бути здійснений шляхом:

· Надсилання електронного повідомлення з підписом відповідно до статті 12 цього Закону.

· Заповнення форми заяви про прийняття пропозиції в електронній формі.

· Вчинення інших дій, що свідчать про акцепт, якщо це чітко зазначено в умовах пропозиції.

Закон також передбачає вимоги до підпису сторін договору (ст. 12). Використання одноразового ідентифікатора (код, пароль тощо) вважається еквівалентом електронного підпису.

Судова практика підтверджує легітимність електронних договорів. Так, у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 р. у справі № 754/17518/15-ц наголошується, що договір є обов`язковим для виконання з моменту його укладення. Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.01.2019 р. у справі № 355/385/1.

Постанова Верховного Суду від 23.03.2020 р. у справі № 404/502/18 також підкреслює, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», прирівнюється до письмової форми договору.

У постанові Верховного Суду від 12.01.2021 р. у справі № 524/5556/19 зазначено, що електронний договір не завжди потребує оформлення окремого документа його можна укласти в спрощеній формі, наприклад, через підтвердження акцепту за допомогою одноразового ідентифікатора.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства України та судової практики, договір позики став укладеним після введення Позивачем у відповідне поле на сайті Позикодавця ТОВ «ФК «Є ГРОШІ» всіх особистих даних (у тому числі паспортних даних) та введення отриманого Позивачем на його телефон одноразового ідентифікатора у вигляді смс-повідомлення у якості акцепту Договору, на 14 та 16 сторінці Договору в пункті «Реквізити сторін» зазначено що договір підписано електронним підписом при використані «СМС КОДУ: Z14698», що прирівнюється до підписання договору електронним підписом.

Представником позивача зазначено в позові, що «…договір позики «Яскравий Big» №37049074771-3504505 від 29.06.2024 року не є доказом, який підтверджує надання позики позивачу та наявність кредитних правовідносин, оскільки не містить підпису відповідальних осіб та не скріплений печаткою ТОВ «ФК «Є ГРОШІ».

З таким твердженням суд погодитися не може, оскільки згідно п.1.2. Договору позики, зазначено, що Договір підписано зі сторони Позикодавця кваліфікованим електронним підписом директора Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, який створено та використано відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги»

Щодо підтвердження факту переказу коштів.

Позивачем в позові зазначено, що «…відсутня інформація щодо отримання позивачем коштів у сумі 12195,00 грн.», проте зазначене не відповідає дійсності оскільки кошти було перераховано на карту та кошти ним було отримано (письмові докази додано до матеріалів справи).

Водночас суд звертає увагу на те, що Позивач не надав суду доказів того, що кредитні кошти ним не було отримано, а тому доходить до висновку про те, що викладене Позивачем не відповідає дійсності.

Щодо проходження Позивачем військової служби.

В позовній заяві вказано про проходження Позивачем військової служби та зазначено про необхідність списання штрафних санкцій, пені та процентів за користування коштами, у розмірі 17 941,00 грн., проте не подано жодного доказу несення служби, та того, що з такою вимогою він попередньо звертався до кредитора та йому було відмовлено.

Відповідно до п. 3.2.2.1. Договору позики, Позивач мав надати Позикодавцю усі необхідні документи для укладення цього Договору та достовірну інформацію щодо своєї особи, наявності особливого статусу, що надають право на пільги та/або знижки, свого фінансового стану, мети отримання Позики.

Національний банк України у своєму листі від 02.09.204 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків, за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати кредитору перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки. Або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Листом від 10.05.2022 вих.№14-0004/33100 Національний банк з метою забезпечення неухильного дотримання фінансовими установами законодавства із захисту прав споживачів фінансових послуг, звертає увагу на положення частини 15 статті 14 Закону, відповідно до якої військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період отримують довіку за формою за формами 5 (додаток 24 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 №124 (далі довідка 5 Інструкції) та Витяг із наказу або довідка про призов військовозобов`язаного або резервіста на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (раніше 3 військовим комісаріатом), військовою частиною, органом військового управління, військовим навчальним закладом, установою та організацією збройних Сил України для подання за місцем вимоги; - під час дії особливого періоду, які проходять військову службу всіх видів, передбачених частиною шостою статті 2 Закону Про військовий обов`язок i військову службу, брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечені їх здійснення, (далі участь в заходах) перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (далі учасники ООС) отримують довідку 5 Інструкції та одночасно довідку, встановлену додатком 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - довідка 4 Положення), видається учасникам ООС, для підтвердження факту їх участі в заходах.

Згідно листа НБУ №14-0005/45882 від 14.06.2024 про надання роз`яснень щодо кредитів військовослужбовців та членів їх сімей, НБУ зазначено: «..що відповідна пільга надається військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам). Тому відповідна пільга має надаватися на підставі наступного переліку документів:

- посвідчення офіцера і генерала або військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу (в залежності від військового звання військовослужбовця);

- довідки за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40;

- витягу (завіреної копії) із наказу по особовому складу про призначення на посаду;

- для дружин (чоловіків) військовослужбовця, додається також свідоцтво про шлюб…»

До позовної заяви додано позивачем копію Довідки форми 5 від 10.08.2024, де зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.28).

Однак, доказів того, що при укладанні договору, та в подальшому новим кредиторам позивач, або його представник надавали цю довідку, також як і інші документи, що підтверджують статус позивача як військовослужбовця, зокрема, військовий квиток, суду не надано.

Відсутність таких доказів свідчить про порушення умов п.п.3.2.2.1. договору позики з боку позивача, що тягне для нього несприятливі наслідки в подальшому.

Так, відповідно до законодавства, військовослужбовці, призвані на службу під час мобілізації в особливий період, мають право на звільнення від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом. Це передбачено частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Однак для реалізації цієї пільги позичальник зобов`язаний надати кредитору відповідні документи, що підтверджують його статус військовослужбовця.

У випадку, якщо позичальник не повідомив кредитора про свій статус військовослужбовця та не надав необхідних підтверджуючих документів, кредитор має право продовжувати нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом.

До такого висновку дійшов Верховний Суд, який у своїй постанові від 4 вересня 2024 року у справі №426/4264/19 зазначив, що для звільнення від нарахування відповідних платежів мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений Міністерством оборони.

Крім того, Верховний Суд підкреслює, що положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять норм, які б автоматично звільняли учасників бойових дій від нарахування штрафів, пені та відсотків за кредитними зобов`язаннями. Отже, навіть за наявності статусу учасника бойових дій, позичальник повинен офіційно повідомити кредитора про свій статус та надати відповідні підтверджуючі документи для отримання пільг.

Таким чином, неповідомлення позикодавця про статус військовослужбовця та ненадання відповідних документів позбавляє позичальника права на пільги щодо ненарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом.

Отже викладене в позові не відповідає дійсності та є передчасною вимогою оскільки Позивачем не надано жодного доказу того, що він звертався до первісного кредитора та до нових кредиторів з заявою та відповідними документами для надання йому пільг та списання кредитної заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства та не надано факту того, що йому було відмовлено

Щодо відступлення права вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про споживче кредитування», Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. При відступлені права вимоги за договором позики Кредитор направляє Позивачу смс-повідомлення.

Проте в даному випадку, передача таких повідомлень умовами договору факторингу не передбачена.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 р. у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

За таких умов, суд не може визнати обґрунтованими посилання позивача на неповідомлення його про зміну кредитора, оскільки на користь такого посилання позивачем не надано жодних доказів.

Щодо вимоги про визнання договору позики недійсним.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору.

Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

На зазначене, та на обов`язковість договору неодноразово звертав увагу й Верховний Суд, зокрема у Постанові ОП КЦС ВС від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: (1) пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; (2) наявність підстав для оспорення правочину; (3) встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину (Постанова ВС від 24.04.2020 у справі №522/25151/14-ц).

Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (Постанова ДП КЦС ВС від 17.06.2021 в справі № 761/12692/17).

Тлумачення статей 215, 216 ЦК України та статей 651 653 ЦК України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції «недійсність договору» та «розірвання договору», як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору не є підставою для його визнання недійсним (Постанова КЦС ВС від 22 червня 2020 року в справі №177/1942/16-ц).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Обравши способом захисту своїх прав визнання кредитного договору недійсним з підстав, передбачених статтею 230 ЦК України та статтями Закону України «Про захист прав споживачів», Позивач зобов`язаний довести правову та фактичні підстави своїх позовних вимог. Під час укладення оспорюваного договору сторони в порядку статті 638 ЦК України узгодили всі істотні умови даного правочину та погодилися з ними.

Посилання на несправедливість окремих умов договору не тягне за собою визнання недійсним такого договору в цілому. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого положеннями Цивільного процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Оскільки позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування презумпції можливості та обов`язку знати про стан своїх майнових прав, зокрема з моменту укладення та підписання оспорюваного кредитного договору 29.06.2024 року, суд повинен виходити з того, що саме з цього дня позивач міг дізнатися про порушення його прав, а отже в нього було право скористатись ч.6 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту, що є підставою для відмови у позові в частині визнання недійсним договору (Постанова ВС у справі №726/2129/16-ц від 29.01.2020).

За таких умов, суд доходить до висновку про те, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки Позивачем не надано жодного доказу та не наведено в позовній заяві взагалі підстав щодо визнання договору позики недійсним та не зазначено жодного правового обґрунтування чи посилання статтю законодавства якою необхідно визнати договір не дійсним чи з якої підстави.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про те, що позовна заява є безпідставною та необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Враховуючи результати розгляду справи, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючисьст.ст.16, 203, 204, 215, 216, 230, 512, 525, 526, 626, 627, 629, 639, 651-653, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» про визнання нарахованих штрафних санкцій незаконними та такими, що підлягають скасуванню, визнання договору позики недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 діб до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев