Рішення

від 22.05.2025 по справі 235/5795/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унік. № 235/5795/24

Провадження № 2/243/2128/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 травня 2025 року м.Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дюміної Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 до Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство»

вимоги позивача: про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

учасники справи: позивач ОСОБА_2 ,

представник позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача Держлісагентства Ратич Х.О.,

представник відповідача ДП «Слов`янськького лісгоспа» Пілігріма П.О.

негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 30 липня 2024 Янюк В.Ю. звернувся до суду із позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 , до Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 працював у Державному підприємстві «Слов`янський лісгосп» на різних посадах, а у період з 21.04.2023 по 08.07.2024 на посаді директора на умовах контракту, укладеного між позивачем та Державним агентством лісових ресурсів України 18.04.2023 року на період з 21.04.2023 по 20.04.2028 року. На підставі наказу голови Держлісагенства від 02.04.2024 року №78, проведено перевірку діяльності Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 року, за наслідками якого складено акт перевірки від 12.04.2020 №09/2024-2/П. Відповідно до вказаного акту, комісією зроблено висновки щодо наявності певних порушень в діяльності підприємства. Відповідно до наказу Держлісагенства від 22.04.2024 року № «Про результати проведення перевірки окремих питань діяльності ДП «Слов`янський лісгосп», запропоновано підготувати проект наказу про звільнення ОСОБА_2 з підстав передбачених п.25 Контракту.25.06.2024 позивач подав до відповідача ґрунтовні пояснення щодо незгоди з актом перевірки та з висновками про необхідність його звільнення з посади. Проте незважаючи на це, 08.07.2024 року позивача було ознайомлено з наказом голови Державного агентства лісових ресурсів України від 08.07.2024 року №123-к «Про звільнення ОСОБА_2 ». Відповідно до вказаного наказу ОСОБА_2 звільнено з посади директора підприємства з підстав передбачених п.п. «а», «б», «і», «т» п. 25 контракту, без погодження з Органом управління майном згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Вважає даний наказ неправомірним, оскільки, свої обов`язки керівника виконував добросовісно, зауважень та дисциплінарних стягнень не мав, порушень не допускав, в зв`язку з чим відсутні перелічені в контракті підстави для його звільнення.

Посилаючись на наведені обставини позивача просить суд ухвалити рішення, яким визнати звільнення ОСОБА_2 з роботи шляхом припинення договору з посади директора державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» на підставі п.8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України незаконним та скасувати наказ голови Державного агентства лісових ресурсів України від 08.07.2024 року №123-к «Про звільнення ОСОБА_2 »; Поновити ОСОБА_2 на посаді директора державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» з 08.07.2024 року; Стягнути з Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 08.07.2024 і до моменту фактичного поновлення на роботі та стягнути судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 наполягали на задоволенні позовних вимог в повному обсязі

2.29.11.2024року представникомвідповідача -Державного агентствалісових ресурсівУкраїни надіслано наадресу судувідзив напозовну заяву,зі змістуякого вбачається,що позовнівимоги невизнаються вповному обсязі.Обґрунтовуючи своюпозицію,представник відповідачазазначає,що позивачдійсно працювавна посадідиректора державногопідприємства «Слов`янськелісове господарство»та бувзвільнений зпосади директорапідприємства напідставі п.8ч.1ст.36КЗпП,з підставпередбачених п.п.«а»,«б»,«і»,«т» п.25контракту.Порушення визначеніпідпунктом «а»пункту 25контракту засистематичне невиконаннябез поважнихпричин обов`язків,покладених нанього контрактом(проведенняу 2023році виплату виглядігрошового заохочення,надбавок закласністю працівникампідприємства бездотримання вимогтрудового законодавства,генеральних тагалузевих угоді колективногодоговору назагальну суму452968,77грн).В порушеннявимог законодавствав 2023році нарахованота виплаченанадбавка закласність одномуводію автотранспортногозасобу ідвом трактористамПідприємства Маяцькоголісництва таКраматорського лісництва.Як наслідок безпідставнонараховано згіднонаданих відомостейнарахування заробітноїплати тадодатків доособових рахунківза 2023рік надбавказа класністьв сумі18018,77грн вт.ч.Наказ навстановлення посадовихокладів працівниківПідприємства іззазначенням назвпосад таПІБ працівниківу 2024році відсутній. Порушеннявизначені підпунктом«б» пункту25контракту уразі одноразовогопорушення керівникомзаконодавства чиобов`язків,передбачених контрактом,в результатічого дляпідприємства настализначні негативнінаслідки (недотриманнявимог щодопроведення ефективнихзаходів,пов`язаних ізведенням лісовогогосподарства,нездійснення комплексузаходів,спрямованих назбереження лісіввід незаконнихрубок таінших порушеньлісового законодавства,в результатічого підприємствомпонесено збиткиу сумі330,9тис.грн;незабезпечення щорічногооприлюднення інформаціїпро використанняпублічних коштіввідповідно доЗакону України«Про відкритістьвикористання публічнихкоштів»). Порушення визначеніпідпунктом «і»пункту 25контракту уразі порушеннязаконодавства підчас використанняфінансових ресурсівпідприємства,у томучислі приздійсненні закупівельтоварів,робіт іпослуг задержавні кошти,а такожзаподіяння збитківпідприємству увигляді упущеноївигоди (оголошеннязакупівлі насуму 4,8млн грн.з придбанняпослуг злісозаготівлі необробленоїдеревини (кодзакупівлі UA-2023-10-13-004731-а)шляхом проведеннявідкритих торгівз особливостямиз поділомна 9лотів). Порушення визначеніпідпунктом «т»пункту 25контракту -недотримання нормчинного законодавствапро вчиненнязначних господарськихзобов`язань назагальну суму7718425грн.(4693440+3025025)без погодженняз Органомуправління майном. Таким чином, у відповідача/ Органу управління майном наявні всі підстави передбачені контрактом і законом для звільнення на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Посилаючись на вищезазначене, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

3.03.12.2024 року представником позивача надіслано на адресу суду відповідь на відзив, зі змісту якого вбачається, що ознайомившись з відзивом відповідача на позовну заяву вважає викладені в ньому доводи необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне. Так, відповідач 1 у відзиві на позовну заяву перелічує зміст окремих положень акту перевірки від 12.04.2024 року № 09/2024-2/П, при цьому жодних аргументів та заперечень щодо доводів позивача, а також наданих ним доказів, якими він обґрунтовую незаконність свого звільнення, відзив не містить взагалі.

4.Представником відповідача - Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» надіслано на адресу суду письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначає, що звільнення на підставі п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання. Тобто, встановлені порушення директором ДП «Слов`янське лісове господарство» умов контракту є самостійною підставою для його розірвання за підпунктами «а» «б» «і» та «т» п. 25 розділу 5 контракту. Таким чином, враховуючи, що позивач погодився з умовами контракту за порушення його умов, проте не забезпечив належне виконання покладених на нього обов`язків, слід дійти висновку, що звільнення відбулося за наявності умов визначених сторонами в контракті.

5.Представником позивача надіслано на адресу суду відповідь на відзив, зі змісту якого вбачається, що ознайомившись з відзивом відповідача на позовну заяву вважає викладені в ньому доводи необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне. Так, попри те, що позивача звільнено з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з невідомих причин відповідач 2 посилається на норми ч. 3 ст. 99 ЦК України та вважає, що відповідач обґрунтовано звільнений на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Тобто посилання відповідача 2 на те, що звільнення позивача відбулось на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є помилковим, оскільки ця норма права стосується лише члена виконавчого органу господарських товариств (правління, дирекція тощо), яким не є державне підприємство, директором якого був позивач (постанова ВП ВС від 10 липня 2024 року у справі № 573/1020/22 (провадження № 14-40цс23). До речі, навіть в наказі голови Державного агентства лісових ресурсів України від 08.07.2024 року № 123-к «Про звільнення ОСОБА_2 » зазначено про те, що позивача звільнено згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України. Тобто будь-яких обґрунтованих заперечень чи доказів обґрунтування законності наказу, який оскаржений, відповідач 2 до суду не надав.

6.09.12.2024 року представником відповідача - Державного агентства лісових ресурсів України надіслано на адресу суду додаткові пояснення по справі. З яких вбачається, що позовні вимоги на думку представника відповідача є необґрунтованими та безпідставними. Просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

7.10.12.2024 року представником відповідача - Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» надіслано на адресу суду письмові заперечення, зі змісту яких вбачається, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Зазначив, що встановлені порушення директором ДП «Слов`янське лісове господарство» умов контракту є самостійною підставою для його розірвання за пунктами «а», «б», «і» та «т» п.25 розділу контракту від 18.04.2023 року. Позивач погодився із умовами контракту у тому числі і з відповідальністю за порушення його умов, проте не забезпечив належне виконання покладених на нього обов`язків по управлінню підприємством. Тому звільнення ОСОБА_2 відбулося за наявності умов, визначених сторонами у контракті. Ідентична правова позиція викладена у Постанові Верховного суду по справі №235/774/18 провадження №61-47942св18 від 17.04.2019 року.

8.23.12.2024 року позивачем надіслано на адресу суду письмові пояснення та зазначає, що у додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що колективний договір не відповідає вимогам діючого законодавства та потребує доопрацювання, та не є не актуальним, оскільки укладений на 2017 2021. Слід зазначити, що відповідно до положень п. 1.3 розділу І Колективного договору, вказаний договір дійсно укладений на 4 роки та разом з тим, діє до укладення нового договору, тобто є дійсним на час виникнення спірних правовідносин. ОСОБА_2 жодного разу за період перебування на посаді не притягався до дисциплінарної відповідальності, а тому твердження про наявність в його діях систематичності невиконання службових обов`язків не відповідає вимогам Закону. Аналогічної позиції дотримується й Верховний суд щодо необхідності доведення відповідачем саме систематичного невиконання без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом у постановах Верховного суду від 7 листопада 2018 р., справа №629/3910/17 та у постанові від 23 січня 2018 р, справа №203/6039/15-ц. Виявлення поодиноких фактів незаконних рубок на території структурних підрозділів лісництва не свідчить про те, що саме керівник не вживав заходи щодо недопущення цих незаконних рубок, та навпаки, за період перебування на посаді ним як керівником вживались численні організаційні та адміністративно-розпорядчі заходи, спрямовані на протидію цьому негативному явищу. Сам факт наявності незаконних рубок на території лісництва не свідчить про те, що позивач не дотримався вимог щодо проведення ефективних заходів, пов`язаних із веденням лісового господарства, не здійснював комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства.

Щодо звільнення з підстав, передбачених підпунктом «і» пункту 25 контракту у разі порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства, у тому числі при здійсненні закупівель, товарів, робіт і послуг за державні кошти, а також заподіяння збитків підприємству у вигляді упущеної вигоди (оголошення закупівлі на суму 4,8 млн. грн. з придбання послуг з лісозаготівлі необробленої деревини (код закупівлі UA-2023-10-13-004731-a) шляхом проведення відкритих торгів з особливостями з поділо на 9 лотів). У даному випадку проведення багатолотової закупівлі було обумовлене кількістю лісництв - 8 одиниць (Маяцьке лісництво; Краснопільске лісництво; Краматорське лісництво; Часів-Ярське лісництво; Покровське лісництво; Олександрівське лісництво; Білозерське лісництво; Катеринівське лісництво), які й були місцями поставки деревини. У назві предмета закупівлі не було вказано конкретно, у якому саме лісництві буде проведена заготівля з причини того, що підприємство розташоване на значній території Донецької області, де відбувається широкомасштабна військова агресія Російської Федерації проти України та ведуться бойові дії. З урахуванням викладеного позиція представника позивача про те, що вказані обставини є прямим порушенням Закону України «Про публічні закупівлі» та вказаного Порядку є хибною, оскільки замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Щодо звільнення з підстав, передбачених підпунктом «т» пункту 25 контракту, а саме недотримання норм чинного законодавства про вчинення значних господарських зобов`язань на суму 7718425 грн. без погодження з Органом управління майном. Твердження представника відповідача 1 про те, що він раніше виконував обов`язки керівника підприємства та повинен нести відповідальність, є безпідставними, оскільки попередній період перебування його на посаді виконувача обов`язків керівника підприємства не був регламентований умовами контракту та регулювався загальним нормами трудового законодавства, а предметом розгляду є у справі є саме наказ про звільнення нібито за порушення умов контракту. При цьому на час проведення перевірки з цієї події минув рік, дані про закупівлю є у відкритому доступі та Орган правління, реалізуючи свої управлінські та контролюючі функції належним чином, мав можливість своєчасно виявити це порушення, та навіть попередити проведенню цієї закупівлі. Крім того, відсутні будь-які дані про те, що проведення цієї закупівлі спричинило будь-яку шкоду підприємству.

9.26.02.2025року представникомвідповідача Державногопідприємства «Слов`янськелісове господарство»надіслано наадресу судуписьмові пояснення,зі змістуяких вбачається,що позовнівимоги невизнаються вповному обсязі.Зазначив,наявності незмінноїнизки правовихпозицій тависновків ВерховногоСуду,з ідентичнихта аналогічнихправовідносин,які вказуютьна безпідставністьзаявлених вимог,у зв`язкуіз чим,позовні вимогине підлягаютьзадоволенню.Так,відповідно правовоговисновку,з ідентичнихправовідносин,викладеного упостанові ВерховногоСуду посправі №235/774/18провадження №61-47942св18від 17.04.2019року,позивачу відмовленоу задоволеніпозову.У постановіВерховного Судуу складіколегії суддівДругої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 23січня 2018року усправі №170/226/16-ц(провадження№ 61-773св17)вказано,що:«виходячи зособливостей зазначеноїформи трудовогодоговору,спрямованої настворення умовдля виявленняініціативності тасамостійності працівниківз урахуваннямїх індивідуальнихздібностей іпрофесійних навичок,закон надавправо сторонампри укладенніконтракту самимустановлювати їхніправа,обов`язкита відповідальність,зокрема якпередбачену нормамиКЗпП,так іпідвищену відповідальністькерівника тадодаткові підставирозірвання трудовогодоговору. Так, звільнення позивача відбулось на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, що є самостійною підставою для звільнення.

10.22.05.2025 представником відповідача Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» надіслано на адресу суду додаткові письмові пояснення з яких вбачається, що за результатами ознайомлення з документами, долученими до матеріалів справи представником ДП «Слов`янське лісове господарство», зокрема Інструкції про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць), затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02 2010 р. № 23, зазначає наступне. Як вбачається, з Книги обліку лісопорушень, у період за який проводилася перевірка діяльності ДП «Слов`янське лісове господарство», саме з 01.01.2023 по 29.02.2024 року, у очолюваному Позивачем Підприємстві було встановлено 16 фактів незаконної рубки дерев, 5 з яких взагалі встановлено не працівниками ДП, а ГУНП. Загальний розмір шкоди - 18 963 952,6 грн. При цьому, за 2022 рік зафіксовано тільки одну незаконну рубку. Таким чином, наведені факти свідчать про те, що позивач неналежно виконував свої посадові обов`язки в частині попередження незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників та інших порушень лісового законодавства. Зазначила, що положення про уповноважену особу ДП «Слов?янське лісове господарство», затвердженого наказом тво директора ДП «Слов?янське лісове господарство» від 30.12.2021 року № 132 передбачає, що певна уповноважена особа на підприємстві здійснює функції по організації та проведення процедури закупівель на підприємстві (в розумінні Закону України Про публічні закупівлі). Проте, така особа призначається для допомоги керівнику в процесі проведення закупівель, але відповідальність за укладення договорів все ж покладається на керівника підприємства. До того ж п. 8.4. Статуту ДП «Слов?янське лісове господарство» передбачає, що Директор Підприємства, зокрема: розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до чинного законодавства України; укладає договори та контракти. Таким чином, вказані документи жодним чином не спростовують встановлені комісією факти порушення Контракту з боку позивача, більше того підтверджують правильність висновків комісії.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

11. 03.12.2024 року представником відповідача - Державного агентства лісових ресурсів України надіслано до суду клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

12. 29.03.2025 року представником позивача надіслано клопотання про доручення до матеріалів справи письмових доказів, а також про витребування доказів у справі.

13. 04.04.2025 року представником позивача надіслано клопотання про поновлення строку для подання доказів у справі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

14.Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 серпня 2024 року справу передано за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

15.Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2024 року справу передано за підсудністю до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

16.Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 листопада 2024 року справу передано судді Дюміній Н.О.

17.Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 до Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було залишено без руху, як така, що подана без додержання вимог 177 ЦПК України, та позивачу наданий строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

18.Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 листопада 2024 було відкрито спрощене позовне провадження у справі, по справі призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

19.Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 січня 2025 було здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче провадження у справі.

20.Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

21.Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2025 року за клопотанням представника позивача поновлено строк на подання доказів. Долучено до матеріалів справи докази, подані 31.03.2025 року. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.

22.Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2025 року витребувано докази у справі.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

23.Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював директором державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» в період з 21.04.2023 по 08.07.2024. Зазначені обставини визнаються сторонами по справі та не оспорюються.

24.18.04.2023 року між Державним агентством лісових ресурсів України та ОСОБА_2 укладено контракт, що ОСОБА_2 наймається на посаду директора державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» на термін з 21.04.2023 по 20.04.2028 роки (а.с 20-26).

25.Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 02.04.2024 року №78 «Про проведення перевірки окремих питань діяльності ДП «Слов`янський лісгосп та ДП «Лиманський лісгосп», відповідно до якого було проведено перевірку окремих питань діяльності ДП «Слов`янський лісгосп та ДП «Лиманський лісгосп», за період з 01.01.2023 по 29.02.2024. Перевірку провести з 03.04.2024 по 13.04.2024 (а.с. 27-28).

26.12.04.2024 року на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 02.04.2024 року №78 комісією Сектором внутрішнього аудиту Держлісагенства складено Акт перевірки окремих питань діяльності державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» № 09/2024-2/П. Зі змісту якого вбачається, що комісією було проведено перевірку з 03.04.2024 по 13.04.2024 з виїздом на об`єкт перевірки (а.с. 29-50).

27.12.04.2024 року за №01/15-133 директором ДП «Слов`янський лісгосп» ОСОБА_2 надіслано голові комісії-завідувачу Сектору внутрішнього аудиту Держлісагенства Заперечення (зауваження) до акту перевірки окремих питань діяльності ДП «Слов`янський лісгосп» від 12.04.2024 року №09/2024-2/П (а.с. 51-53).

28.22.04.2024 року Державним агентством лісових ресурсів України видано наказ «Про результати окремих питань діяльності ДП «Слов`янський лісгосп» № 109, зі змісту якого вбачається, що завідувачу сектору з персоналу Держлісагенства підготувати проєкт наказу про припинення трудового договору з директором ДП «Слов`янський лісгосп» ОСОБА_2 з підстав передбачених:

-підпунктом «а» пункту 25 Контракту за систематичне невиконання обов`язків (проведення у 2023 році виплат у вигляді грошового заохочення, надбавок за класністю працівникам підприємства без дотримання вимог трудового законодавства, генеральних та галузевих угод і колективного договору на загальну суму 452968,77 гривень);

-підпунктом «б» пункту 25 Контракту за одноразове порушення законодавства чи обов`язків, передбачених Контрактом (недотримання вимог, щодо проведення ефективних заходів, пов`язаних із веденням лісового господарства, нездійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, в результаті чого підприємством понесено збитки у сумі 330,9 тис. грн; незабезпечення щорічного оприлюднення інформації про використання публічних коштів відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»);

-підпунктом «і» пункту 25 Контракту (порушення законодавства при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти оголошення закупівлі на суму 4,8 млн грн з придбання послуг з лісозаготівлі необробленої деревини (код закупівлі UA-2023-10-13-004731-а) шляхом проведення відкритих торгів з особливостями з поділом на 9 лотів);

-підпункту «т» пункту 25 Контракту (вчинення значних господарських зобов`язань на суму 7718425 грн без погодження з Органом управління майном) (а.с. 54- 55).

29.25.06.2024 року ОСОБА_2 надіслано голові Державного Агентства лісових ресурсів письмову пояснювальну (а.с. 56-57).

30.Наказом №123-к від 08.07.2024 року Державним агентством лісових ресурсів України припинено трудовий договір та звільнено директора державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» ОСОБА_2 08.07.2024 року з підстав передбачених п. «а», «б», «і» та «т» пункту 25 контракту без погодження з Органом управління майном, згідно з п. 8 ч. 1 ст. ст.36КЗпП України (а.с. 58-59).

31.Листом від 14.05.2024 року № 1327/01-66вх на ім`я Державного агентства лісових ресурсів України Краматорська районна військова адміністрація Донецької області погодила звільнення позивача з посади директора підприємства.

32.Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 01.08.2023 року №452 затверджено статут Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» (код ЄДПРОУ 00991723) нова редакція, 2023 рік (а.с. 60-67).

33.03.01.2017 року загальними зборами (конференцією) трудового колективу прийнято колективний договір Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство», зареєстровано в УСЗН Слов`янської РДА 12.01.2017 року за №3. В подальшому до якого вносилися зміни в 2018, 2019,2020,2021 роках (а.с. 68-91).

34.10.12.2021 на спільному засіданні адміністрації ДП «Слов`янське лісове господарство» та профспілкового комітету первинної профспілки прийнято зміни на 2021 рік до Колективного договору 2017-2020 роки Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» (а.с. 93-94).

35.11.12.2017 року Т.В.О. директора ДП «Слов`янське лісове господарство» ОСОБА_3 затверджено Положення про порядок та умови виплати винагороди за загальні результати по підсумкам роботи за рік працівникам ДП «Слов`янське лісове господарство» 2017-2020 роки (а.с.100 ).

36.Наказом №173-к від 08.11.2021 року ДП «Слов`янське лісове господарство» присвоєно з 08.11.2021 року І клас кваліфікації водію ОСОБА_4 , присвоєно з 08.11.2021 ІІ клас кваліфікації трактористу ОСОБА_5 та І клас кваліфікації трактористу ОСОБА_6 (а.с. 105).

37.Наказом №110 від 08.11.2021 року ДП «Слов`янське лісове господарство» затверджено склад атестаційної комісії з визначення кваліфікації в транспортних засобів трактористів-машиністів (а.с. 106).

38.Наказом №35 від 05.03.2024 року ДП «Слов`янське лісове господарство» оголошено подяку жінкам лісгоспу та надано одноразове заохочення (а.с. 107).

39.Наказом №29 від 06.03.2024 року ДП «Слов`янське лісове господарство» оголошено подяку жінкам лісгоспу та надано одноразове заохочення (а.с. 108).

40.Також у судовому засіданні були досліджені посадові інструкції головного бухгалтера ДП «Слов`янське лісове господарство», лісничого Покровського лісництва, майстра лісу Покровського лісництва, Лісничого Білозерського лісництва (а.с. 109-122).

41.Відповідно до Акту про результати перевірки Білозерського лісництва від 15.11.2023 року, встановлено, що на виконання листа Державного агентства лісових ресурсів України від 08.11.2023 року №08-076134-23 була проведена раптова перевірка Білозерського лісництва.

42.За результатами проведеної раптової перевірки Білозерського лісництва 30.11.2023 року директором ДП «Слов`янський лісгосп» було складено доповідну записку.

43.Наказом від 30 грудня 2021 року №132 ДП «Слов`янський лісгосп» визначено уповноважену особу за організацію та проведення процедур закупівель на підприємстві.

44.Також досліджена книга обліку лісопорушень ДП «»Слов`янський лісгосп» за період з 2022 2024 року.

45.Відповідно до Наказу директора ДП «Слов`янське лісове господарство» Олійника С.М. від 23 листопада 2023 року №124, лісничому Білозерського лісництва ОСОБА_7 за відсутність належного контролю за виконання службових обов`язків оголошено догану та майстру лісу Білозерського лісництва ОСОБА_8 за допущені недоліки лісничих робіт оголошено догану.

V. Оцінка Суду.

46.Суд, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

47.Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

48.Відповідно до статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

49.Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

50.Згідно статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін.

51.Укладення контракту з керівниками державних організацій, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року N 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» та якою рекомендовано місцевим органам виконавчої влади при укладанні контрактів з керівниками підприємств, що є у комунальній власності, застосовувати порядок, передбачений Положенням цієї постанови.

52.З урахуванням особливостей контракту, як форми трудового договору, яка спрямована на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

53.Згідно пунктом 8 статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору передбачено підстави, зазначені в контракті.

54.Судом встановлено, що з 21.04.2023 року ОСОБА_2 працював на посаді директора ДП «Слов`янське лісове господарство» за контрактом укладеним між ним та Державним агентством лісових ресурсів України на строк з 21.04.2023 по 20.04.2028 роки.

55.Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України №123-к від 08.07.2024 року припинено трудовий договір та звільнено директора державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» ОСОБА_2 08.07.2024 року з підстав передбачених п. «а», «б», «і» та «т» пункту 25 контракту без погодження з Органом управління майном, згідно з п. 8 ч. 1 ст. ст.36 КЗпП України.

56.За результатами проведеної відповідно до наказу Держлісагенства від 02.04.2024 року №78 перевірки окремих питань діяльності державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 встановлено наступні порушення:

-У Білозерському лісництві виявлено порушення: невідповідність даних польової перелікової відомості дерев, призначених до рубки, з даними матеріально-грошової оцінки в кількості дерев. Наявні дерева не відмічені до рубки і залишені на лісосіці. Незаконну рубку 14 дерев, які не відображені в книзі обліку лісопорушень, що призвело до матеріальної шкоди на суму 169769,28 грн.

-У Покровському лісництві виявлено незаконну рубку 15 дерев акації, які не відображені в книзі обліку лісопорушень. Матеріальна шкода складає 161092,03 грн.

-У Маяцькому лісництві виявлено порушення: квартал 204, виділ 1,1 площа 1,7 га; квартал 204, виділ 1,2, площа 0,7 га створення лісових культур шляхом садіння здійснено з порушенням п. 2.3.17 Інструкції з проектування, технічного приймання та оцінки якості лісокультурних об`єктів.

-У Краматорському лісництві виявлено наступні порушення: квартал 77, виділ 2, площа 49,0 га місця спалювання порубкових решток не обмежені мініралізованою смугою 2,8 м, що порушує п. 3.2.4 Правил пожежної безпеки в лісах України.

-У всіх вищезазначених лісництвах в кутах лісосік встановлено лісогосподарські знаки, у яких розмірі, форма, а також надписи не відповідають ДСТУ 3534-97.

-Положення про структурні підрозділи за 2023-2024 роки відсутні чим порушено вимоги ст. 64 Господарського кодексу України.

-В порушення вимог законодавства в 2023 році нараховано та виплачено надбавку за класність водію ОСОБА_4 та трактористам ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у сумі 18018,77 грн.

-В порушення ст. 97 КЗпП України, ст. 15 ЗУ «Про оплату праці» та ст. 8 ЗУ «Про колективні договори та угоди» нараховано та виплачено одноразові грошові заохочення з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 березня та до свята «День працівника лісу» на суму 434950,00 грн.

-На платформі публічних закупівель «Prozorro» ДП «Слов`янське лісове господарство» було оголошено закупівлю й придбання послуг з лісозаготівлі необробленої деревини на загальну суму 4,8 млн шляхом проведення відкритих торгів з особливостями з поділом на 9 лотів, що є порушенням ЗУ «Про публічні закупівлі». Станом на 01.01.2023 10 відсотків вартості активів становили 1268100,00 грн.

-У порушення вимог ст. 3 ЗУ «Про відкритість використання публічних коштів» на єдиному веб-порталі не оприлюднювалась інформація про використання коштів.

57.22.04.2024 року Державним агентством лісових ресурсів України видано наказ «Про результати окремих питань діяльності ДП «Слов`янський лісгосп» № 109, зі змісту якого вбачається, що завідувачу сектору з персоналу Держлісагенства підготувати проєкт наказу про припинення трудового договору з директором ДП «Слов`янський лісгосп» ОСОБА_2 з підстав передбачених:

-підпунктом «а» пункту 25 Контракту за систематичне невиконання обов`язків (проведення у 2023 році виплат у вигляді грошового заохочення, надбавок за класністю працівникам підприємства без дотримання вимог трудового законодавства, генеральних та галузевих угод і колективного договору на загальну суму 452968,77 гривень);

-підпунктом «б» пункту 25 Контракту за одноразове порушення законодавства чи обов`язків, передбачених Контрактом (недотримання вимог, щодо проведення ефективних заходів, пов`язаних із веденням лісового господарства, нездійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, в результаті чого підприємством понесено збитки у сумі 330,9 тис. грн; незабезпечення щорічного оприлюднення інформації про використання публічних коштів відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»);

-підпунктом «і» пункту 25 Контракту (порушення законодавства при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти оголошення закупівлі на суму 4,8 млн грн з придбання послуг з лісозаготівлі необробленої деревини (код закупівлі UA-2023-10-13-004731-а) шляхом проведення відкритих торгів з особливостями з поділом на 9 лотів);

-підпункту «т» пункту 25 Контракту (вчинення значних господарських зобов`язань на суму 7718425 грн без погодження з Органом управління майном).

58.Відповідно до п. 10 Контракту керівник зобов`язується зокрема: забезпечувати координацію діяльності державної лісової охорони підприємства, здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та інших порушень лісового та мисливського законодавства, а також запобігання адміністративним правопорушення у сфері лісового та мисливського господарства; дотримуватись вимог нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічних норм та вимог щодо захисту здоров`я працівників, населення та споживачів продукції; забезпечує щорічно, не пізніше 31 січня року, наступного за звітним, оприлюднення інформації про використання публічних коштів відповідно до вимог Закону України «Про відкритість використання публічних коштів».

59.Згідно п.25 Контракту укладеним між ним та Державним агентством лісових ресурсів України на строк з 21.04.2023 по 20.04.2028 роки, вбачається, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії: а) у разі систематичного невиконання Керівником без поважних причин обов`язків покладених на нього цим контрактом; б) у разі одноразового порушення Керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесено збитки, виплачено штрафи тощо); і) у разі порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів підприємства, у тому числі при здійсненні зукупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, а також заподіяння збитків підприємству у вигляді упущеної вигоди; т) недотримання норм чинного законодавства про вчинення значних господарських зобов`язань.

60.Так, щодо порушення позивачем підпункту «а» пункту 25 Контракту за систематичне невиконання обов`язків (проведення у 2023 році виплат у вигляді грошового заохочення, надбавок за класністю працівникам підприємства без дотримання вимог трудового законодавства, генеральних та галузевих угод і колективного договору на загальну суму 452968,77 гривень), суд зазначає наступне.

61.Так, відповідно до підпункту «а» пункту 25 Контракту вбачається, що відповідальність настає за систематичне невиконання обов`язків.

62.Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

63.Такий висновок зробив Верховний Суд у Постанові від 01 липня 2020 року у справі № 760/7225/16-ц, провадження № 61-35225св18.

64.Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 742/4121/18 (провадження № 61-15025св20), від 20 липня 2022 року у справі № 724/1592/21 (провадження № 61-4383св22), від 08 квітня 2024 року у справі № 632/822/20 (провадження № 61-8742св23), від 24 липня 2024 року у справі № 752/10024/21 (провадження № 61-5269св24).

65.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі

№ 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19) зазначено, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українинеобхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) допущення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Під час розгляду справироботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, якими він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

66.Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

67.Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, які полягають у порушенні або неналежному виконанні покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

68.Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

69.Разом з цим саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

70.Тобто в даному випадку роботодавцем повинно було бути доведено факт, що ОСОБА_2 попередньо було вчинено чи допущено порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності.

71.Разом із тим, згідно із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_2 жодного разу не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та ним не було допущено порушень покладених на нього обов`язків.

72.В зв`язку з цим суд вважає, що відповідачами не доведено факту порушення позивачем підпункту «а» пункту 25 Контракту.

73.Щодо порушення позивачем підпункту «б» пункту 25 Контракту за одноразове порушення законодавства чи обов`язків, передбачених Контрактом (недотримання вимог, щодо проведення ефективних заходів, пов`язаних із веденням лісового господарства, нездійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, в результаті чого підприємством понесено збитки у сумі 330,9 тис. грн; незабезпечення щорічного оприлюднення інформації про використання публічних коштів відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів»), суд зазначає наступне.

74.Так, 12.04.2024 року на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 02.04.2024 року №78 комісією Сектором внутрішнього аудиту Держлісагенства складено Акт перевірки окремих питань діяльності державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» № 09/2024-2/П. Зі змісту якого вбачається, що комісією було проведено перевірку з 03.04.2024 по 13.04.2024 з виїздом на об`єкт перевірки.

75.За результатами проведеної відповідно до наказу Держлісагенства від 02.04.2024 року №78 перевірки окремих питань діяльності державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 встановлено наступні порушення: у Білозерському лісництві виявлено порушення: невідповідність даних польової перелікової відомості дерев, призначених до рубки, з даними матеріально-грошової оцінки в кількості дерев. Наявні дерева не відмічені до рубки і залишені на лісосіці. Незаконну рубку 14 дерев, які не відображені в книзі обліку лісопорушень, що призвело до матеріальної шкоди на суму 169769,28 грн та у Покровському лісництві виявлено незаконну рубку 15 дерев акації, які не відображені в книзі обліку лісопорушень. Матеріальна шкода складає 161092,03 грн. Тобто загальна шкода складає 330861, 31 грн (169 769,28 грн + 161 092,03 грн).

76.Позивачем не оспорюється факт незаконної рубки дерев в Покровському лісництві, зокрема позивач зазначає, що виявлення поодиноких фактів незаконних рубок не свідчить про те, що саме керівник не вживав заходи щодо недопущення цих незаконних рубок. Крім того, вказує, що відповідальність за збереження лісів від незаконних рубок відповідно до службових обов`язків покладена на ряд інших посадових осіб підприємства: керівників структурних підрозділів, головного лісничого, лісничих на кожній конкретній ділянці.

77.Проте, відповідно до п.10 Контракту, вбачається, що керівник зобов`язується зокрема: забезпечувати координацію діяльності державної лісової охорони підприємства, здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок та інших порушень лісового та мисливського законодавства, а також запобігання адміністративним правопорушення у сфері лісового та мисливського господарства; дотримуватись вимог нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічних норм та вимог щодо захисту здоров`я працівників, населення та споживачів продукції.

78.Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що рубку в Білозерському лісництві ним було виявлено самостійно та винні особи вже отримали дисциплінарні стягнення.

79.Оскільки, відповідно до Акту про результати перевірки Білозерського лісництва від 15.11.2023 року, встановлено, що на виконання листа Державного агентства лісових ресурсів України від 08.11.2023 року №08-076134-23 була проведена раптова перевірка Білозерського лісництва.

80.З наведеного вбачається, що перевірка Білозерського лісництва була дійсно проведена ОСОБА_2 проте відповідно до вказаного акту саме на підставі листа Державного агентства лісових ресурсів України від 08.11.2023 року №08-076134-23.

81.Згідно п.2.4 Інструкції про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць), затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України №23 від 08.02.2010 року, при проведенні ревізії перевіряється зокрема стан роботи щодо попередження незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників та інших порушень лісового законодавства.

82.Доводи позивача, що винні особи Білозерського лісництва вже отримали дисциплінарні стягнення та саме вони повинні нести відповідальність за незаконну рубку лісів суд також не приймає до уваги, оскільки відповідно до п. 7.3 Інструкції про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць), затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України №23 від 08.02.2010 року, відповідальність за своєчасність, якість і повноту проведення ревізій несуть керівники підприємств та виконавці, що затверджені наказом по підприємству.

83.Таким чином відповідальність за своєчасність, якість і повноту проведення ревізій несуть керівники підприємств також, а не тільки виконавці.

84.Відповідно до рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.02.2021 №906/366/20 факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у Відповідача, як особи, зобов`язаної здійснювати контроль за збереженням лісів інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу. Таким чином, Відповідач, як постійний лісо користувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев.

85.У цьому контексті варто зазначити, що хоча позивачем і було проведено перевірку Білозерського лісництва, проте її проведення не охоплюється комплексом заходів спрямованих на охорону лісів від незаконних рубок, про які ідеться у статті 86 ЛК України, адже такі заходи спрямовані не на охорону лісів, тобто на попередження заподіяння шкоди, а на їх захист, тобто на виправлення (усунення) наслідків уже заподіяної шкоди.

86.Таким чином хоча порубку в Білозерському лісництві і була виявлена, проте не були вжиті заходи для її уникненя, що стало причиною завдання шкоди державі в особі відповідача у розмірі 169769,28 грн у зв`язку із протиправною бездіяльністю позивача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони лісу, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та бездіяльністю.

87.Тому неналежність виконання ОСОБА_2 керівних функцій виявлено за конкретним фактом завдання шкоди ДП «Слов`янське лісове господарство» незаконною порубкою лісу, тому не можна погодитися із доводами позивача, що відповідальність за незаконну порубку лежить на інших співробітниках підприємства зокрема на лісниках.

88.Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

89.Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

90.За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

91.Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

92.Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

93.Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

94.Аналогічну правову позицію викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.

95.Таким чином судом встановлено, що позивачем не було вчинено дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду.

96.Охорона лісу має на меті збереження та відновлення лісових екосистем, а також забезпечення їх функціонування. До того ж однією із ключових завдань лісокористувачів мають бути заходи спрямовані на попередження заподіяння шкоди, а не на виправлення (усунення) наслідків уже заподіяної шкоди.

97.Тому ОСОБА_2 не виконав свого обов`язку здійснювати охорону лісів від незаконних рубок в результаті чого було заподіяно шкоду внаслідок незаконної рубки лісу в Білозерському лісництві - 169769,28 грн та у Покровському лісництві шкода складає 161092,03 грн. Тобто загальна шкода складає 330 861, 31 грн (169 769,28 грн + 161 092,03 грн).

98.Порушення директором «Слов`янське лісове господарство» умов контракту щодо забезпечення ефективного використання та збереження лісосировинних ресурсів, що перебувають у повному господарському віданні підприємства, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки, є підставою розірвання контракту за підпунктом «б» пункту 26.

99.Щодо порушення вимог ЗУ «Про відкритість використання публічних коштів», оприлюднення інформації про використання публічних коштів, суд зазначає наступне.

100.У статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» наведено перелік розпорядників публічної інформації, на яких поширюються норми Закону. При цьому кожний визначений Законом розпорядник інформації є розпорядником лише щодо певного виду інформації.

101.Так, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

102.Таким чином, у розумінні Закону підприємство є розпорядником інформації щодо використання бюджетних коштів.

103.Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

104.Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

105.Вказані положення кореспондуються із абзацом другим частини третьої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних», якою встановлено, що не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

106.Таким чином, доступ до інформації щодо володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном (коштами), про використання, розпорядження бюджетними коштами та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали ці кошти або майно не може бути обмежено відповідно до Закону.

107.Для забезпечення оперативного доступу до інформації про використання публічних коштів в Україні функціонує Єдиний веб-портал використання публічних коштів (далі - Портал), який містить найбільшу відкриту базу даних про використання бюджетних коштів.

108.Умови та порядок забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів на Порталі визначає Закон України «Про відкритість використання публічних коштів».

109.Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2015 р. № 911-р адміністратором порталу визначено державну установу Відкриті публічні фінанси.

110.Порядок адміністрування єдиного веб-порталу використання публічних коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2015 р. № 694.

111.При цьому функціонування Порталу, а також вимоги щодо оприлюднення інформації про використання публічних коштів в умовах воєнного стану не зазнали змін.

112.Відтак, розпорядникам та одержувачам коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, органами Пенсійного фонду, підприємствами, а також фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування як і до запровадження правового режиму воєнного стану, потрібно оприлюднювати відповідну інформацію про використання публічних коштів у строки, визначені Законом № 183-VIII, зокрема інформація щодо використання коштів суб`єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності оприлюднюється щорічно, не пізніше 31 січня року, наступного за звітним роком, та зберігається в режимі вільного доступу протягом трьох років з дня оприлюднення.

113.Згідно з п. 10 Контракту керівник зобов`язується зокрема: забезпечує щорічно, не пізніше 31 січня року, наступного за звітним, оприлюднення інформації про використання публічних коштів відповідно до вимог Закону України «Про відкритість використання публічних коштів».

114.Проте судом було встановлено, що позивачем ОСОБА_2 , в порушення вимог ЗУ «Про відкритість використання публічних коштів» не оприлюднювалась інформація про використання коштів.

115.Суд зауважує, що факт запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 не створює для суб`єктів владних повноважень та розпорядників публічної інформації автоматичної підстави для відстрочки у наданні доступу до тієї чи іншої публічної інформації, при цьому зобов`язуючи більш виважено та обґрунтовано підходити до вирішення обмеження доступу до інформації на цій підставі.

116.Отже, доводи позивача, що цим питанням займався інший працівник підприємства, суд не приймає до уваги, оскільки саме ОСОБА_2 , як директор ДП «Слов`янське лісове господарство» був відповідальним за належність та своєчасність оприлюднення інформації і саме на нього, відповідно до вимогст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»було покладено обов`язок у забезпеченні оприлюдненню такої інформації.

117.Таким чином, ОСОБА_2 було допущено безпідставне не оприлюднення інформації про використання публічних коштів.

118.В той же час порушення вимог ЗУ «Про відкритість використання публічних коштів» та п.10 Контракту в частині не оприлюднення позивачем інформації про використання публічних коштів, на думку суду, не є порушення умов підпункту «б» пункту 25 контракту, оскільки обов`язковою умовою розірвання контракту з цих підстав є настання для підприємства значних негативних наслідків (понесені збитки, виплачено штрафи), наявність яких відповідачем суду не доведено. Посилання представника відповідача ДАЛС України, що не оприлюдненою таких відомостей спричинило необізнаність агентства щодо діяльності керівника ОСОБА_2 , на думку суду, не є негативними наслідками, в розумінні підпункту «б» пункту 25 контракту оскільки жодного доказу на підтвердження настання значних негативних наслідків (понесення збитків, штрафу тощо) в результаті вказаного порушення суду надано не було.

119.Таким чином, хоча під час судового розгляду і встановлене порушення ОСОБА_2 вимог ЗУ «Про відкритість використання публічних коштів», проте судом не встановлено настання для підприємства значних негативних наслідків (понесення збитків, штрафу тощо) внаслідок зазначеного порушення, що не може бути підставою для висновку про порушення вимог контракту.

120.Щодо порушення позивачем підпункту «і» пункту 25 Контракту (порушення законодавства при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти оголошення закупівлі на суму 4,8 млн грн з придбання послуг з лісозаготівлі необробленої деревини (код закупівлі UA-2023-10-13-004731-а) шляхом проведення відкритих торгів з особливостями з поділом на 9 лотів), суд зазначає наступне.

121.Як встановлено в Акті перевірки і не заперечується позивачем, на платформі публічних закупівель «Prozorro» 13.10.2023 підприємством було оголошено закупівлю з придбання послуг з лісозаготівлі необробленої деревини (код закупівлі 77210000-5) на загальну суму 4,8 млн. грн шляхом проведення відкритих торгів з особливостями з поділом на 9 лотів (договори укладено на суму 4 693 400,00 грн).

122.Станом на 01.01.2023 10 відсотків вартості активів Підприємства становили 1 268 100 гривень.

123.Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлено Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

124.Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

125.Частиною першою статті 5 Закону № 922-VIII встановлено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

126.В силу частини десятої статті 3 Закону № 922-VIII забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

127.Відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

128.Відповідно до абзацу два частини десятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/ спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

129.В письмових поясненнях, доданих до матеріалів справи, позивач зазначив, що відповідно до п.1 та 5 розділу 1 Порядку визначення предмета закупівлі замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками 4-8 цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. У даному випадку проведення багатолотової закупівлі було обумовлене кількістю лісництв - 8 одиниць (Маяцьке лісництво; Краснопільске лісництво; Краматорське лісництво; Часів-Ярське лісництво; Покровське лісництво; Олександрівське лісництво; Білозерське лісництво; Катеринівське лісництво), які й були місцями поставки деревини. У назві предмета закупівлі не було вказано конкретно, у якому саме лісництві буде проведена заготівля з причини того, що підприємство розташоване на значній території Донецької області, де відбувається широкомасштабна військова агресія Російської Федерації проти України та ведуться бойові дії.

130.Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №708, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783 (далі - Порядок № 708), предмет закупівлі послуг визначається замовником згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

131.Таким чином, предмет закупівлі послуг згідно із Порядком № 708 має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом.

132.Своєю чергою, Замовник у процедурі закупівлі UA-2023-10-13-004731-a, визначив предмет закупівлі ДК 77210000-5 - Лісозаготівельні послуги. За показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника замовником визначено 7721 клас предмета закупівлі.

133.Під час судового засідання встановлено та не оспорюється сторонами, що 13.10.2023, було оголошено про проведення відкритих торгів за номером ID: UA-2023-10-13-004731-a, очікуваною вартістю 4 800 000 грн Замовником оголошено ще 9 закупівель за процедурою «відкриті торги» на придбання послуг з лісозаготівельних послуг.

134.Так, згідно наданих суду даних встановлено, що в результаті закупівлі 27.11.2023 року між ДП "Слов`янське лісове господарство" та ПП «Форест Сервіс Плюс» було укладено 3 договори: №.27/11/2023/7 на суму 600000,00 грн, №27/11/2023/8 на суму 300000,00 грн та №27/112023/9 на суму 300000,00 грн. На зальну суму 1 200 000,00 грн. З ФОП ОСОБА_10 укладено договори: 27/112023/1 на суму 590000,00 грн, 27/11/2023/2 на суму 569800,00 грн, 27/11/2023/3 на суму 579800,00 грн, №27/11/2023/4 на суму 584000,00 грн, № 27/11/2023/5 на суму 579800,00 грн та №27/11/2023/7 на суму 600000,00 грн. Усього на суму 3493400 грн.

135.Отже, оголошення (за номером ID: UA-2023-10-13-004731-a та ще 9 оголошень на закупівлю лісозаготівельних послуг) про проведення торгів стосувалися одного предмету закупівлі. До того ж у всіх 9 лотах адреса доставки зазначена: АДРЕСА_1 , та у назві предмета закупівель не зазначено конкретного лісництва, тому посилання представника позивача, що закупівля відбувалася для 8 лісництв не знайшли свого підтвердження.

136.З огляду на імперативні правила визначення предмета закупівлі, встановлені Законом № 922-VІІІ та Порядком № 708 Замовник був зобов`язаний визначити предмет закупівлі для вказаних послуг за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, та мав право визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

137.Однак викладені умови формування предмету закупівлі Замовником не додержані.

138.Таким чином недотримання Замовником вказаних вимог фактично призвело до порушення частини десятої статті 3 Закону № 922-VIII, в якій міститься заборона поділу предмету закупівлі на частини.

139.Твердження позивача, що відповідальність за проведення та оголошення торгів на підприємстві лежить на уповноваженій особі за організацію та проведення закупівель ОСОБА_11 , суд також не приймає до уваги.

140.Так, дійсно відповідно до Наказу ДП «Слов`янське лісове господарство» №132 від 30 грудня 2021 року, на економіста - ОСОБА_11 покладено обов`язки уповноваженої особи за суміщення посади фахівця з публічних закупівель.

141.Відповідно до п. 2.13 уповноважена особа персонально відповідає за прийняті нею рішення і вчинення дій (бездіяльність) відповідно до законів України, за повноту та достовірність оприлюдненої інформації та за порушення вимог, визначених Законом у сфері публічних закупівель.

142.Проте, відповідальність за публічні закупівлі несуть як керівник, так і уповноважена особа.Керівник відповідає за загальний контроль за процесом, тоді як уповноважена особа - за конкретні дії та рішення, пов`язані з закупівлями.

143.Оскільки відповідно до п. 8.4. Статуту ДП «Слов?янське лісове господарство» передбачає, що Директор Підприємства, зокрема: розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до чинного законодавства України; укладає договори та контракти.

144.В зв`язку з цим суд вважає, що відповідачами доведено факт порушення позивачем підпункту «і» пункту 25 Контракту.

145.Щодо порушення позивачем підпункту «т» пункту 25 Контракту (вчинення значних господарських зобов`язань на суму 7718425 грн без погодження з Органом управління майном), суд зазначає наступне.

146.Згідно акту перевірки вбачається, що ОСОБА_2 допустив порушення вимог ст. 73-2 ГКУ «Значні господарські зобов`язання державного унітарного підприємства» та п. 10.2 ст. 10 Статуту при укладенні 25.04.2023 року договору поставки нафти та дистилятів № УПЦ-686 з ТОВ «Укрпетролцентр».

147.Так, оголошення закупівлі предмету закупівлі - Нафта і дистиляти (Класифікатор 09130000-9) відбулось 06.04.2023 року, а процедура закупівлі була проведена 18.04.2023 року, переможцем закупівлі обрано ТОВ «Укрпетролцентр».

148.Водночас ОСОБА_2 був призначений на посаду з 21.04.2023 року, а порушення встановлене за результатами планового внутрішнього аудиту фінансово - господарської діяльності за період до 21.04.2023 року. Тобто ОСОБА_2 ставиться до вини невчинення ним значних господарських зобов`язань на суму 7718425 грн без погодження з Органом управління майном.

149.Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 був призначений ТВО Директора ДП «Слов`янське лісове господарство» з 01.06.2022 року, а тому може і, більше того, зобов`язаний нести відповідальність за свої дії, вчинені під час заняття цієї посади, суд не приймає до уваги.

150.Оскільки порушення (вчинення значних господарських зобов`язань на суму 7718425 грн без погодження з Органом управління майном) відбулось ще до моменту укладення контракту між Державним агентством лісових ресурсів України та ОСОБА_2 , тому виключається можливість порушення позивачем пункту контракту який ще в той час не було укладено.

151.Тобто, сам факт перебування ОСОБА_2 на посаді ТВО Директора ДП «Слов`янське лісове господарство» з 01.06.2022 року не виключає його відповідальність за будь-які порушення трудового законодавства у період перебування на цій посаді (до нього можливо було застосувати дисциплінарні стягнення), проте виключає можливість бути притягнутим до відповідальності за ще не укладений на той момент контракту.

152.В зв`язку з цим суд вважає, що відповідачами не доведено факту порушення позивачем підпункту «т» пункту 25 Контракту.

153.Також у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що оскільки позивачем не оскаржено Акт про проведення перевірки на підприємстві, тому подання позову про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі є передчасними.

154.Проте, суд вважає, що зазначені твердження представника відповідача хибними, оскільки сам факт не оскарження позивачем акту про проведення перевірки на підприємстві не позбавляє його права звернутися до суду із зазначеним позовом.

155.Визнання неправомірними дій щодо складання акту перевірки чи його окремих висновків може мати вплив виключно на загальні висновки перевірки, правове втілення яких відбувається шляхом прийняття відповідних рішень про усунення недоліків виявлених під час перевірки. Саме такі рішення, і є рішеннями, що породжують для позивача відповідні обов`язки.

156.Оскільки, наслідком розв`язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, то у разі незгоди з висновками перевірки, діями по їх проведенню, закріпленими у акті, складеному за її результатами, та втіленими у відповідних рішеннях контролюючого органу, вимога про визнання неправомірними дій органу контролю під час проведення перевірки та щодо оформлення висновків у акті перевірки не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред`явлення позову про скасування рішень контролюючого органу, якими визначено особі обов`язок щодо вчинення тих чи інших дій.

157.Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 826/4/16, від 23.09.2020 року у справі № 640/2911/19.

158.У пункті 8 частини 1 статті 36 КЗпП України встановлено, що підставами припинення трудового договору є: підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.

159.За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП).

160.Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

161.При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (частина 3 статті 149 КЗпП).

162.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

163.У постанові Верховний Суд у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2018 року у справі № 463/3091/15 (провадження № 61-32076св18) зазначено, що «з врахуванням особливостей контрактної форми трудового договору наявність чи відсутність вини не є визначальним для припинення дії контракту. Визначальним у такому випадку є самий факт порушення, а встановлена вина керівника лише додатково підтверджує законність оскаржуваного наказу, тому суди попередніх інстанції дійшли правомірного висновку про відсутність правових підстав вважати оспорювані накази незаконними».

164.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18 (провадження № 61-47942св18) вказано, що «згідно з пунктами 16, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті. При цьому розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, установлених чинним законодавством. При розірванні контракту з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було звільнено з посади директора ДП «Покровське лісове господарство» з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 26 контракту - за одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП. Частково задовольняючи позов та поновлюючи ОСОБА_1 на посаді, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем розірваний контракт у зв`язку із чисельними порушеннями, які були допущені позивачкою під час виконання трудового договору, оскільки розірвання контракту не пов`язане з однократним грубим порушенням його умов, таке розірвання є незаконним. Разом зтим,судами невраховано,що встановленіпорушення директоромДП «Покровськелісове господарство»умов контрактує самостійноюпідставою дляйого розірванняза підпунктом«б» пункту26контракту. Звільнення позивача відбулось на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП, таке звільнення не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені диспозицією статті 41 КЗпП. Враховуючи, що позивач погодився з умовами контракту у тому числі і з підвищеною відповідальністю за порушення його умов, проте не забезпечив належне виконання покладених на нього обов`язків по управлінню підприємством, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулося за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання, проведене з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають».

165.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2021 року в справі № 757/62834/19-ц (провадження № 61-10812св20) зазначено, що «вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. [...] Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання».

166.Отже, укладаючи контракт, позивач погодився з його умовами, в тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.

167.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2023 року у справі № 727/3255/21 (провадження № 61-12877св22) зазначено, що «вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим встановлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору (постанова Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц). Укладаючи контракт, позивач погодився з його умовами у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання. Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму Рішенні у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України (рішення від 9 липня 1998 року № 12-рп/1998) зазначив, що незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в КЗпП України та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.

168.Верховний Суд України у постанові від 22 лютого 2017 року у справі№ 757/42262/15-ц вказав, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підстави, передбачені контрактом, є самостійною підставою припинення трудового договору, а його розірвання з підстав передбачених контрактом, які не містять ознак дисциплінарного порушення, не є дисциплінарним стягненням, а тому положення статті 149 КЗпП України, на порушення якої як на підставу поновлення позивача на роботі посилався суд апеляційної інстанції, на спірні правовідносини не поширюється. Такі висновки Верховного Суду України підтримав Верховний Суд у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 170/226/16-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18, від 09 липня 2021 року у справі № 382/1820/18 та вказав, що звільнення на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України не носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбачені Главою Х КЗпП України. Таким чином, ОСОБА_1 як керівник КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» не виконав вимоги рішення Чернівецької міської ради від 07 жовтня 2016 року № 403 у частині оприлюднення біографічних даних на офіційному веб-порталі Чернівецької міської ради або на офіційному веб-сайті (веб-сторінці) КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» Імені Леоніда Каденюка», тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для звільнення позивача з посади та розірвання укладеного з ним контракту на підставі підпункту «л» пункту 6.3. Суд першої інстанції правильно вважав, що з урахуванням особливостей контрактної форми трудового договору, наявність чи відсутність вини не є визначальним для припинення дії контракту, а визначальним у цьому випадку є сам факт порушення, а встановлена вина керівника, лише додатково підтверджує законність оскаржуваного наказу. Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладені у постанові від 08 березня 2023 року у справі № 587/1697/21 (провадження № 61-6140св22)».

169.Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

170.Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне зазначити наступне, що судом з достовірністю було встановлено порушення ОСОБА_2 умов контракту, зокрема підпунктів «б» та «і» п. 25, що свідчить про неналежне виконання позивачем умов контракту та єпідставою для застосування пункту 8 частини першоїстатті 36 КЗпП України.

171.Звільнення на підставі пункту 8 частини першоїстатті 36 КЗпП Українине носить характеру дисциплінарного стягнення, а є звільненням за невиконання умов трудового контракту, а тому відсутня необхідність встановлення обставин, які передбаченіГлавою Х КЗпП України.

172.Тому, ОСОБА_2 укладаючи контракт, погодився з його умовами у тому числі з підвищеною відповідальністю за порушення його умов. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.

173.Таку позицію підтримав і Конституційний Суд України, який у своєму Рішенні у справі щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 КЗпП України (рішення від 9 липня 1998 року № 12-рп/1998) зазначив, що незважаючи на ці та інші застереження, що містяться в КЗпП України та інших актах трудового законодавства і спрямовані на захист прав громадян під час укладання ними трудових договорів у формі контрактів, сторонами в контракті можуть передбачатися невигідні для працівника умови: зокрема, це, як правило, тимчасовий характер трудових відносин, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави розірвання договору тощо.

174.Аналогічний правовий висновок зазначено у постанові Верховного суду у справі від 05 липня 2023 року у справі № 727/3255/21 (провадження № 61-12877св22).

175.Оскільки на момент звільнення ОСОБА_2 судом було встановлено порушення позивачем умов контракту, безпідставним є посилання позивача на незаконність його звільнення.

176.Позовні вимоги про поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення є взаємопов`язаними та охоплюються поняттям поновлення на роботі.

177.Тому інші позовні вимоги є похідними, тому відповідно до норм ст. 235 КЗпП України відсутні підстави для поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

178.Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

179.VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

179. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

180. У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно до п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України підстав для відшкодування позивачу судового збору не має.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст.36,41,147,149 КЗпП України, ст. ст.3,4,10,11,60,61,88,169,209,212-215,367 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 до Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Слов`янське лісове господарство» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 26 травня 2025 року.

Суддя Н.О.Дюміна