Ухвала від 26.05.2025 по справі 596/2056/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2025 р. Справа № 596/2056/16-ц

Провадження № 6/596/37/2025

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Лисюк І.О.

за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в cелищі Гусятині в залі суду заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом позовною заявою ОСОБА_2 до Державного підприємства «Санаторій «Збруч», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне управління справами про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини доходів,-

В С Т А Н О В И В :

14.05.2025 року до Гусятинського районного суду Тернопільської області надійшли матеріали за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 р., головуючим у справі визначено суддю Лисюк І.О.

Вказана заява обґрунтована тим, що по справі № 596/2056/16-ц 16 лютого 2017 року Гусятинським районним судом Тернопільської області винесено рішення, яким позов ОСОБА_2 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини доходів, задоволено. Вирішено: Стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Збруч» (вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин, Тернопільська область, ідент. код юридичної особи 03562201) на користь ОСОБА_2 , (жителя АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 84439 (вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять дев`ять) гривень 21 копійку, компенсацію втрати частини доходів в розмірі 75 032 (сімдесят п`ять тисяч тридцять дві) гривні 87 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09.10.2012 року по 01.09.2016 року в розмірі 10 252 (десять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 34 копійки, з утриманням з цих сум податків та обов`язкових платежів. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Гусятинським відділом державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рамках виконавчого провадження №60323699 здійснюється примусове виконання виконавчого листа виданого 27 лютого 2017 року по справі №596/2056/16-ц.

Вищевказаний виконавчий документ Боржником не виконаний, сума заборгованості в примусовому порядку не стягнута, а відповідне виконавче провадження № 60323699 не завершене.

Однак ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а ОСОБА_1 син стягувача, прийняв спадщину після смерті спадкодавця. З урахуванням викладених обставин, заявник звернувся до суду з вимогою про заміну сторони стягувача на його правонаступника у виконавчому провадженні.

Заявник в судове засідання не з`явився, 26.05.2025 року на адресу суду направив заяву про розгляд заяви у його відсутності, вимоги заяви підтримав, просила їх задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони стягувача у виконавчому листі.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні підлягає до задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьком був ОСОБА_2 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 видане 29 липня 1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міськвиконкому.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 16 лютого 2017 року у справі № 596/2056/16-ц, яке набрало законної сили, позовну заяву ОСОБА_2 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини доходів, задоволено. Вирішено: стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Збруч» (вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин, Тернопільська область, ідент. код юридичної особи 03562201) на користь ОСОБА_2 , (жителя АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 84439 (вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять дев`ять) гривень 21 копійку, компенсацію втрати частини доходів в розмірі 75 032 (сімдесят п`ять тисяч тридцять дві) гривні 87 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09.10.2012 року по 01.09.2016 року в розмірі 10 252 (десять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 34 копійки, з утриманням з цих сум податків та обов`язкових платежів. В задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання вказаного рішення суду 27 лютого 2017 року було видано відповідний виконавчий лист.

Судом встановлено, що 16.10.2019 Гусятинським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відкрито виконавче провадження за № 60323699.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 видане 09 грудня 2021 року Гусятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14 квітня 2025 року приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Гречанівським А.Я. заведено спадкову справу №34/2025 до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно відомостей, що містяться в зазначеній спадковій справі спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, відсутність якого не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги; правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

За правилами ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За положеннями частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 та 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України (в редакції, яка діяла час виникнення спірних правовідносин) за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Так, положеннями статті 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

За змістом статей 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, від спадкодавця до спадкоємців переходять як права, так і обов`язки.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 1230 ЦК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Таким чином, у разі смерті фізичної особи, яка є стягувачем у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, права померлої особи переходять до іншої особи - її спадкоємця. Тобто відбувається заміна стягувача у зобов`язанні. Відтак, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року, справа № 6-122цс13, виходячи із змісту статей 512, 514 ЦК України, ст.378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) та й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, слід дійти висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватись не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувана або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що:

«75. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

78. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

80. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.»

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 08.02.2022 у справі №2-7763/10, у постанові Верховного суду від 19.10.2022 у справі №2-1105/10.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст.258-261,268,352-355,442 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , у виконавчому провадженні № 60323699 відкритому на підставі виконавчого листа виданого 27.02.2017 року Гусятинським районним судом Тернопільської області у справі №596/2056/16-ц на підставі рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 16.02.2017 року про стягнення з Державного підприємства «Санаторій «Збруч» (вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин, Тернопільська область, ідент. код юридичної особи 03562201) на користь ОСОБА_2 , (жителя АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 84439 (вісімдесят чотири тисячі чотириста тридцять дев`ять) гривень 21 копійку, компенсацію втрати частини доходів в розмірі 75 032 (сімдесят п`ять тисяч тридцять дві) гривні 87 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 09.10.2012 року по 01.09.2016 року в розмірі 10 252 (десять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 34 копійки, з утриманням з цих сум податків та обов`язкових платежів.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК