Рішення від 26.05.2025 по справі 537/2713/25

Провадження № 2/537/1183/2025

Справа № 537/2713/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2025 місто Кременчук

Крюківський районний суд міста Кременчука у складі головуючого судді Дряхлова Є.О.,

за участі секретаря судового засіданняСкічко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України»

про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,

після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. ОСОБА_1 (надалі за текстом позивач) звернулася до суду з позовною заявою,відповідно дозмісту якоїпросила суд визнатинезаконним таскасувати наказВсеукраїнської громадськоїорганізації «Федераціяхокею України» (надалі за текстом відповідач) за № 9/24-К від 24.07.2024 про її звільнення та поновити її на роботі у Всеукраїнській громадській організації «Федерація хокею України» на посаді віце-президента з 24.07.2024 згідно штатного розпису; стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

2. В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначила, що вона перебувала у трудових відносинах із Всеукраїнською громадською організацією «Федерація хокею України» у період з 05.03.2021 по 24.07.2024, що підтверджується записами у трудовій книжці. Наказом № 9/24-К від 24.07.2024 її було звільнено з 24.07.2024 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (надалі за текстом КЗпП України) за прогул.

Позивач констатує, що 24.07.2024 її було звільнено ОСОБА_2 , який з 19.07.2024 вже не виконував функції президента Федерації, так як 19.04.2024 на засіданні Ради Федерації було обговорено питання та вирішено припинити повноваження президента Федерації Зубка Г.Ю., виконуючим обов`язки президентка Федерації призначено Слатвицьку Олександру Сергіївну. З цих підстав просила суд позов задовольнити.

3. Представник відповідача Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, відзиву до суду не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4.Позивач у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася.

Представник позивача адвокат Мацко М.А. у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

5. Представник відповідачаВсеукраїнської громадськоїорганізації «Федераціяхокею України» належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6.Ухвалою суду від 29.04.2025 у справі відкрито провадження, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) осіб.

7.Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом ЦПК України), в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд постановив проводити розгляд справи за наявними матеріалами справи.

8. Судом, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

9. ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із Всеукраїнською громадською організацією «Федерація хокею України» у період з 05.03.2021 по 24.07.2024, що підтверджується записами у трудовій книжці.

10.З 05.03.2021по 13.06.2023позивач перебувалана посадівиконавчого директора Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України», 13.06.2023 переведена на посаду віце-президента Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України».

11. Наказом № 9/24-К від 24.07.2024 позивача було звільнено з 24.07.2024 з посади віце-президентаВсеукраїнської громадськоїорганізації «Федераціяхокею України» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (надалі за текстом КЗпП України) за прогул без поважних причин. Наказ видано за підписом президента Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» Георгія Зубка.

З текстом Наказу № 9/24-К від 24.07.2024 ОСОБА_1 ознайомлено не було.

12. З дослідженого у судовому засіданні протоколу засідання Ради Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» за № 4/24 від 19.07.2024, судом встановлено наступне:

13. Першим питанням порядку денного, у зв`язку із невиконанням президентом Зубком Г.Ю. обов`язків щодо головування на засіданні Ради Федерації, було запропоновано обрати головою засідання Ради Слатвицьку О.С., секретарем засідання Грищенка Є.В. та уповноважено їх на підписання протоколу засідання Ради Федерації. Слухали члена Ради Федерації Грищенка Є.В.

Після голосування, одноголосно було вирішено обрати головою засідання Ради Слатвицьку О.С., секретарем засідання Грищенка Є.В. та уповноважено їх на підписання протоколу засідання Ради Федерації.

14. Питанням другим порядку денного, було запропоновано припинити повноваження президента Федерації Зубка Г.Ю. за рішенням Ради Федерації згідно ч. 1 ст. 15 Статуту. Слухали члена Ради Федерації Таратуту К.П.

Після голосування, одноголосно було вирішено припинити повноваження президента Федерації Зубка Георгія Юрійовича.

15. Питанням третім порядку денного, було вирішення питання призначення виконуючим обов`язки президента Федерації, у зв`язку з припиненням повноважень президента Федерації Зубка Г.Ю. Слухали члена Ради Федерації ОСОБА_3 .

Після голосування, одноголосно було вирішено призначити виконуючим обов`язки президента Федерації ОСОБА_1 на термін до проведення Генерального Конгресу Федерації.

16. Додатком до протоколу засідання Ради Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» за № 4/24 від 19.07.2024 є реєстр осіб, які брали участь у засіданні Ради Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» від 19.07.2024.

V. Оцінка суду.

17.Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

18. Згідно ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

19. Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

19. Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

20. Статтею 139 КЗпП Українивстановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

21. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

22. Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

23. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41).

24. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

25. Статтею 21 КЗпП Українипередбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

26. Відповідно достатті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

27. Однією з головних гарантій від незаконного звільнення, яка ґрунтується на положеннях Конвенції Міжнародної Організації Праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця від 22.06.1982 (далі Конвенція МОП № 158), є те, що роботодавець не може діяти довільно, на власний розсуд визначаючи як підстави, так і процедуру звільнення.

Згідно статті 9 Конвенції Міжнародної Організації Праці № 158, тягар доказування наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в ст. 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.

В той же час, як вбачається зі змісту статті 7 Конвенції Міжнародної Організації Праці № 158, трудові відносини з працівником не припиняються з причин, пов`язаних з його поведінкою і роботою, доти, доки йому не нададуть можливість захищатись у зв`язку з висунутим проти нього звинуваченням.

28. Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

29. Прогул, що стався з об`єктивних, незалежних від волі самого працівника причин, власне не може вважатися прогулом в розумінніст. 40 КЗпП України, а тому і не тягне наслідків, передбачених у п. 4 ч. 1 ст.40, ст.147 КЗпП України.

30. Відповідно до положеньст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

31. За змістомст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

32. Згідност. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

33. Відповідно дост. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

34. Процедура звільнення за прогул передбачає врахування не лише загальних правил звільнення працівників (частина перша статті47, стаття116 КЗпП України), але й порядку звільнення працівників з ініціативи роботодавця (частина третя статті40, стаття43 КЗпП України), а також строків застосування, правил та порядку накладання і оголошення дисциплінарних стягнень (статті 147-149 КЗпП України).

35. Таким чином, звільнення працівника за прогул передбачає здійснення низки послідовних дій, які можна розділити на декілька етапів. Зокрема, роботодавець має: 1) встановити та зафіксувати факт відсутності працівника на роботі, 2) з`ясувати причини відсутності працівника на роботі, 3) оформити звільнення працівника, який допустив прогул без поважних причин.

36. Відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акту, тому він подається у довільній, простій письмовій формі та підписується не менше ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано відсутність працівника на роботі.

Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі. В таких документах обов`язково вказується не тільки дата, а й конкретний час відсутності працівника.

Після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з`ясувати, чим така відсутність була викликана.

37. У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Принцип добросовісності у трудовому праві характеризується прагненням суб`єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов`язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.

38. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

39. В матеріалах справи відсутні докази ознайомлення позивача із оскаржуваним наказом, відсутній акт про відсутність працівника на роботі в конкретний день.

Оскільки, копія наказу про звільнення та трудова книжка були отримані позивачем особисто 31.03.2025, що підтверджується її підписом у книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, визначенийст. 233 КЗпП Українитримісячний строк звернення до суду, розпочався 01.04.2024 року.

40. В першу чергу, суд звертає увагу на той факт, що наказ № 9/24-К від 24.07.2024, яким позивача було звільнено з 24.07.2024 з посади віце-президента Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України», підписано особою, яка на день винесення не займала вказану посаду президента Федерації.

Крім того, з оскаржуваного Наказу вбачається, що позивач була звільнена з роботи 24.07.2024 за прогул без поважних причин, однак дата прогулу та причини у наказі не конкретизовані і взагалі відсутні.

41. Згідно з приписами ч. 1-4 ст. 12, ч. 1-5, 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

42.Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 та поновлення останньої на посаді віце-президента Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України».

43.В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували факт порушення трудової дисципліни позивачем, прогулу, а також законного перебування ОСОБА_2 на посаді президента Федерації та виконання відповідних обов`язків у період винесення останнім спірного наказу.

44. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для звільнення працівника згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

45. В цій конкретній справі позивачем доведено, що при її звільненні, Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» діяло в супереч приписам чинного законодавства, зокрема, КЗпП України.

46. Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

47.Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

З цих підстав, керуючись ст. 148, 149, 235 Кодексу законів про працю України, ст. 2, 5, 10-13, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» (надалі за текстом відповідач) за № 9/24-К від 24.07.2024 про звільнення ОСОБА_1 .

3. Поновити ОСОБА_1 на роботі у Всеукраїнській громадській організації «Федерація хокею України» на посаді віце-президента з 24.07.2024 згідно штатного розпису.

4.Стягнути з Всеукраїнської громадської організації «Федерація хокею України» на користь держави судовий збір у розмірі 1244 (одна тисяча двісті сорок чотири) грн 14 коп.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу 101

---

(реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України); судовий збір, стягнутий з

---

(ПІБ) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Всеукраїнська громадська організація «Федерація хокею України» (код ЄДРПОУ 14282640, місцезнаходження: вул. Театральна, буд. 34, офіс. 37, м. Кременчук, Полтавська область).

Суддя Євгеній ДРЯХЛОВ