Рішення від 26.05.2025 по справі 752/25809/24

Справа № 752/25809/24

Провадження № 2/752/3118/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 травня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Машкевич К.В.

при секретарі Зінченка Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь:

- суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2017 року по травень 2024 року у розмірі 16375,49 грн.

- суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води за період з вересня 2023 року по травень 2024 року у розмірі 1894,18 грн.

-суму заборгованості з абонентської плати за період з вересня 2023 року по травень 2024 року у розмірі 511,38 грн.

-суму інфляційних втрат, нарахованих позивачем на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії у розмірі 6417,89 грн.;

-суму 3-х відсотків річних, нарахованих позивачем на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 2369,47 грн. та суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «Теплопостачсервіс» є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 , відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 травня 2018 року.

Відповідачі є споживачами житлово- комунальних послуг, які надає позивач.

Позивач зазначає, що відповідачі не виконують належним чином своїх зобов`язань з оплати послуг, не сплачуючи їх та порушуючи цим права та інтереси позивача, внаслідок чого утворилася заборгованість за надані послуги, яка складається з :

-з постачання теплової енергії за період з жовтня 2017 року по травень 2024 року у розмірі 16375,49 грн.

- з постачання гарячої води за період з вересня 2023 року по травень 2024 року у розмірі 1096,95 грн.

- абонентської плати період з вересня 2023 року по травень 2024 року у розмірі 511,38 грн.

На підставі вищевикладеного просив задовольнити позов.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження від 10 грудня 2024 року, також відповідачам було направлено копію позовної заяви із додатками.

На адресу суду повернулися конверти із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, які направлялись відповідачам, без вручення адресату.

Відповідачам був наданий строк для надання відзиву.

На день ухвалення рішення відповідачі своїм правом не скористалися, відзив на позов не подали.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_3 є відповідачі, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 травня 2018 року.

Відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які постачає позивач.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідач отримує послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, і, хоча договір між ним та позивачем не укладено, між сторонами встановились фактичні договірні відносини.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630.

Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила) у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Відповідно до п. 18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно із п. 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Згідно із п. 30 Правил, споживач зобов`язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Зміст положення ч. 4 ст. 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 162 ЖК УРСР передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.

Згідно з правовою позицією, яка викладена в постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 6-1192ц15 та № 6-1706ц15, відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Підведення централізованого опалення до точки розподілу, свідчить про виконання послуг постачальником. При самовільному відключенні від центрального теплопостачання, споживач не звільняється від оплати центрального тепло постання в повному розмірі.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за період з жовтня 2017 по травень 2024 року у відповідачів виникла заборгованість за постачання теплової енергії у розмірі 16375,49 грн/ а.с.11/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за постачання гарячої води за період з вересня 2023 року по травень 2024 року у відповідачів виникла заборгованість у розмірі 1894,18 грн. /а.с.12/.

З розрахунку заборгованості за плату за абонентське обслуговування за період з вересня 2023 року по травень 2024 року у відповідачів наявна заборгованоність у розмірі 511,38 грн./а.с.13/.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку, суд прийшов до висновку про те, що зазначений розрахунок зроблено вірно та у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та стверджує порушення відповідачем обов`язків.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку, суд прийшов до висновку про те, що зазначений розрахунок у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та стверджує про порушення відповідачем обов`язків.

Вказане відповідачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не спростовано.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення сум інфляційних втрат на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги заборгованості за постачання теплової енергії у розмірі 6417,89 грн., стягнення суми 3 % річних нарахованих на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 2369,47 грн. за період прострочення сплати грошових коштів за житлово-комунальні послуги є обґрунтованими .

Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 3028,00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 509, 525, 526, 549, 550, 551, 611, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" (код ЄДРПОУ 35138553, адреса: м. Київ, вул. Кішки Самійла, 7А, прим. 65,66 заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії в розмірі 16375,49 грн., заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з постачання гарячої води в розмірі 1894,18 грн., суму заборгованості за абонентської плати у розмірі 511,38 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" (код ЄДРПОУ 35138553, адреса: м. Київ, вул. Кішки Самійла, 7А, прим. 65,66 інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії у розмірі 6417,89 грн., 3-х % річних, нарахованих на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії у розмірі 2369,47 грн. та судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: