Рішення від 21.04.2025 по справі 497/1610/24

21.04.2025

Справа № 497/1610/24

Провадження № 2/497/95/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2024 року представник позивача - адвокат Цоєва В.В., яка здійснює свої повноваження на підставі електронного ордеру серії ВН №1377057 від 05 липня 2024 року (а.с.24), звернулася до суду з цим позовом та просить постановити судове рішення, яким визнати за позивачем право власності на 50/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . В позовній заяві представник посилається на те, що позивач є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняв спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Після смерті спадкодавця залишилося майно, належне померлій на праві власності на підставі договору купівлі-продажу 28/100 частки будинку від 22 лютого 1993 року. Будинок знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У 2024 році було здійснено перерахунок часток будинку і вони розподілилися таким чином, що ОСОБА_3 належить 25/100 частин, ОСОБА_2 - 25/100 часток, а успадкована позивачем частина на даний час становить 50/100 часток від спільного будинку. Як пояснили позивачу в Болградському БТІ при видачі документів про уточнення частки, вона змінилася з причини виділення в окрему адресу частки будинку, яка належить ОСОБА_3 , але не всю свою частку він виділив в окрему адресу, а ще 25/100 часток залишилось у їх спільній власності. Коли він звернувся до нотаріуса з заявою надати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку будинку, позивачу було відмовлено і надано мотивовану постанову, в якій зазначено про невідповідність часток записам в реєстрі права власності на нерухоме майно і у правовстановлюючих документах, тому представник звертається до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 15.07.2024 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання, також ухвалою витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувані судом докази надійшли до суду 20.11.2024 року.

В подальшому, ухвалою суду від 15 січня 2025 року по справі закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд, про що повідомлено сторони, а відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Представник позивача адвокат Цоєва В.В., в позовній заяві клопотала про розгляд справи за відсутності сторони позивача (а.с.3).

Представник відповідача - Болградської міської ради Одеської області - Арнаутов М.І., який діє на підставі довіреності (а.с.35), надав через систему "Електронний суд" заяву про розгляд справи без участі представника міської ради, не заперечував проти задоволення позовних вимог (а.с.34).

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/ та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву до суду не подали.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається зі змісту ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями ст.ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники мають рівні права.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 22 лютого 1993 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської районної державної контори Єфімовою Т.І., зареєстрованим в реєстрі за №136, та зареєстрованим в Болградському БТІ за №249 16 березня 1993 року, належало 28/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що складало квартиру під АДРЕСА_2 (а.с.9).

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, номер довідки 383511518, сформованої 19 червня 2024 року (а.с.7-8), власниками будинку АДРЕСА_1 є:

- ОСОБА_4 28/100 частин,

- ОСОБА_5 52/1200 частин,

- ОСОБА_6 52/1200 частин,

- ОСОБА_2 52/1200 частин,

- ОСОБА_7 41/200 частин,

- ОСОБА_3 77/200 частин,

тобто станом на 2024 року саме за цими особами зареєстроване право власності на частини у спірному домоволодінні.

Судом досліджено довідку за вих.№04, видану 06 травня 2024 року директором КП «Болградське БТІ», в якій зазначено, що після виділення ОСОБА_3 в окрему поштову адресу, за адресою: АДРЕСА_1 і після перерахунку часток на цю адресу, частки розподілилися за власниками наступним чином: загальна площа будинку 122,3 кв.м., з них житлова 63,4 кв.м., за:

- ОСОБА_3 та ОСОБА_7 загальна площа 27,4 кв.м., житлова 18,0 кв.м., що складає 25/100 частин;

- ОСОБА_2 загальна площа 38,3 кв.м., житлова 19,2 кв.м., що складає 25/100 частин;

- ОСОБА_1 , загальна площа 56,6 кв.м., житлова 26,2 кв.м. 50/100 частин (а.с.16).

Також працівниками Комунального підприємства «Болградське бюро технічної інвентаризації» на замовлення позивача було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.05.2024 року, відповідно до якого загальна площа приміщень будинку складає 122,3 кв.м., в тому числі: житлова 63,4 кв.м., допоміжна 58,9 кв.м., характеристика будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами зазначена наступними літерами: літ. «А-1ж» - житловий будинок, літ. «а-1» - прибудова, літ. «а-2» - прибудова, літ. «а-3» - прибудова, літ. «а-4» - тераса, літ. «Б» - сарай, літ. «в» - сарай, літ. «г» - вбиральня, літ. «е» - навіс, літ. «ж» - погріб, дворові споруди № 1-3, ворота, хвіртка, вигрібна яма (а.с.12-15).

Статтею 355 ЦК України передбачено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч.1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Частиною 2 ст. 367 ЦК України визначено, що у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно з п.п.1.2, 2.1, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 №55 поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на час прийняття рішення) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ст. 16 ЦК України передбачено один із способів такого захисту - визнання права.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п.6, 7, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» №7 від 04.10.1991 року (з подальшими змінами і доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що виходячи зі змісту ст.115 ЦК це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Також ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.05.2023 року, виданого Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), на підставі актового запису №273, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після її смерті відкрилась спадщина на 50/100 частин у вищезазначеному житловому будинку, а ні як зазначено в правовстановлюючих документах, зміна розміру частки сталася через виділення однім зі співвласників своєї частки в окрему одиницю.

При житті ОСОБА_4 склала заповіт від 01.07.2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Ажинтаревим В.В., зареєстрований в реєстрі за №869, 870, номер бланку НСА 700780, відповідно до якого заповіла усе своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати ОСОБА_1 , позивачу по справі. Заповіт не змінено та не скасовано (а.с.59).

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини відповідно до ст.1269 ч.1 ЦК України, що підтверджується його заявою за №241 від 24 серпня 2023 року та матеріалами спадкової справи №91/2023, яка заведена 24.08.2023 року приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Ажинтаревим В.В. (а.с.53-69).

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 судом не встановлено.

Постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Ажинтарева В.В. №130/02-31 від 04.06.2024 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який підтверджував би належність 1/2 частки зазначеного житлового будинку спадкодавцю (а.с.23).

На підставі ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1233-1235 ЦК України Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки вимоги знайшли своє підтвердження та є цілком обґрунтованими. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.15,16,356,358,364,367,1222,1233, 1269,1270 ЦК України ст.ст.4,10,13,76-81,95,206,258,259,263-266,268, 272, 273,354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 50/100 частин будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца