Ухвала

від 26.05.2025 по справі 320/19242/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 травня 2025 року Київ № 320/19242/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 15.04.2025 звернувся через підсистему «Електронний суд» до суду з указаним позовом (зареєстрований 17.04.2025) до Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України, у якому просив суд:

- визнати протиправним дії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України щодо невиплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб;

- зобов`язати Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України на підставі пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 виплатити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 19260,20 грн. Під час вирішенні питання про відкриття провадження за цим позовом, судом враховане таке.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу).

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 Кодексу).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п`ятої статті 44 Кодексу).

За правилами частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із частиною другою цієї статті, суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Суддя констатує, що подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, є неприпустимим та вважається зловживанням процесуальними правами, що має відповідні процесуальні наслідки.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 13.03.2019 у справі № 814/218/14 виснував, що під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Із комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду встановлено, що 01.01.2025 зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 до Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України.

Адміністративній справі присвоєно номер 320/11/25, головуючим визначено суддю Терлецьку О.О.

У позовній заяві у справі № 320/11/25 позивач просив суд:

1. Визнати протиправним дії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.12.2019 включно у фіксованому розмірі (індексація-різниця).

2. Зобов`язати Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.12.2019 у фіксованому розмірі - 95121,49 грн. з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 та надати оновлену довідку по розрахунку нарахованих сум індексації грошового забезпечення за період з 2008 року по 2019 рік включно.

3. Визнати протиправним дії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України щодо невиплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

4. Зобов`язати Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України на підставі пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 виплатити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 19260,20 грн.

5. Визнати протиправним дії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України щодо ненарахуваня та невиплати компенсації за несвоєчасну виплату індексації.

6. Зобов`язати Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасну виплату індексації, передбаченої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 за період з 01.01.2008 по 10.12.2019 та надати довідку по розрахунку.

Ухвалою суду від 21.02.2025 у справі № 320/11/25 відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Як у справі № 320/11/25, так і у межах цієї справи № 320/19242/25, підставою позовних вимог позивач фактично називає обставини під час виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 640/14555/22 від 11.03.2024, та просить визнати протиправними дії, що вчинені під час нарахування та виплати індексації на виконання рішення суду.

Зокрема, у межах справи № 320/11/25, частина позовних вимог полягала у визнанні протиправним дії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України щодо невиплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб та зобов`язанні Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України на підставі пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 виплатити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 19260,20 грн.

Таким чином, позовні вимоги у межах цієї справи № 320/19242/25 є повністю аналогічними частині позовних вимог у справі № 320/11/25, в якій ухвалою суду від 21.02.2025, що набрала законної сили 21.02.2025 та є обов`язковою до виконання, відмовлено у відкритті провадження у справі.

Суд звертає увагу позивача на частину п`яту статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Незважаючи на імперативні положення частини п`ятої статті 170 Кодексу і постановленої судом ухвали від 21.02.2025 про відмову у відкритті провадження у справі № 320/11/25, позивач повторно звернувся до суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, що не допускається у силу процесуального закону.

Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню.

При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

У цій справі підставою для прийняття судом рішення про повернення позовної заяви, стало зловживання позивачем своїми правами, що полягає в умисних діях позивача щодо неодноразового подання позовних заяв з ідентичними підставами та аналогічними предметом позову, а також з ідентичним суб`єктним складом учасників справи.

З огляду на викладене, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із урахуванням викладеного, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 45 Кодексу).

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку про допущення позивачем зловживання його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, у межах справи № 320/11/25, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд в ухвалі роз`яснив позивачу певний алгоритм дій, які він може вчинити на реалізацію його прав, а саме, що позивач може звернутися із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, малося на увазі у межах адміністративної справи № 640/14555/22.

Так, відповідно до частини першої статті 383 Кодексу, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Керуючись статтями 45, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

СуддяСкрипка І.М.