Рішення від 28.01.2025 по справі 758/6560/24

Справа № 758/6560/24

Д О Д А Т КО В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталс Солюшнс»</a>, про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач), звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталс Солюшнс»</a> Ісанович (надалі за текстом - відповідач), про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 15.01.2025 позов задоволено частково.

21.01.2025 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 21.01.2025 прийнято до розгляду вказану заяву та призначено судове засідання.

24.01.2025 до суду від позивача надійшла заява про розгляд без участі.

27.01.2025 до суду від відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання.

28.01.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення судових витрат.

У судове засідання 28.01.2025 представники сторін не прибули.

Приписами ч. 4 ст. 270 ЦПК України визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а відтак, відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.

Разом з позовом було надано суду Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у якому повідомлено, що докази понесених судових витрат будуть подані в порядку та строки, що передбачені ЦПК України.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, позивачем належним чином, було зроблено заяву про подання доказів протягом строку встановленого ст. 141 ЦПК України.

Позивач просить суд вирішити питання розподілу витрат на правничу допомогу та інших витрат понесених позивачем за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно Ордеру СА № 1044680 від 29.12.2022 адвокат Линдюк С.С. (надалі за текстом - адвокат) надає правову допомогу позивачу.

02.11.2022 між адвокатом та позивачем було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №17 (надалі за текстом - Договір послуг) за змістом умов якого надає правничу допомогу позивачу.

Відповідно до Акту наданих послуг №2 від 16.01.2024 адвокат надав, а позивач прийняв послуги загальною вартістю 35000,00 грн., з яких:

1. Гонорар за надання правової допомоги з формування правової позиції, написання та подання позовної заяви у справі №758/6560/24 загальною вартістю 15000,00 грн.;

2. Гонорар за надання правової допомоги з аналізу відзиву на у справі №758/6560/24 загальною вартістю 6250,00 гр.;

3. Гонорар за надання правової допомоги з написання відповіді на відзив у справі №758/6560/24 загальною вартістю 3750,00 грн.;

4. Гонорар за надання правової допомоги з участі у судових засіданнях у справі у справі №758/6560/24 загальною вартістю 7500,00 грн.;

5. Гонорар за надання правової допомоги з підготовки до участі у судових засіданнях загальною вартістю 2500, грн.

Аналогічні відомості відображені у розрахунку судових витрат.

Відтак, витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн підтверджуються належними доказами.

У клопотанні щодо зменшення розміру судових витрат відповідач просить суд прийняти рішення про зменшення судових витрат позивача до 5000,00 грн.

Клопотання обгрунтовано тим, що справа є нескладною; витрати не відповідають критерію реальності та співмірності, а відтак, вартість послуг є завищеною.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Так, суд зазначає, що зазначені в Акті наданих послуг №2 від 16.01.2024 та розрахунку судових витрат надані адвокатом клієнту послуги щодо аналізу відзиву (вартістю 6250,00 грн) фактично охоплюються наданою виконавцем послугою написання відповіді на відзив (вартістю 3750,00 грн).

Суд звертає увагу, що не є підтвердженими, не відповідають критеріям реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру у розумінні положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України такі послуги, як зустріч із замовником та дослідження матеріалів (документів), ознайомлення зі змістом судових рішень, якщо наслідком таких дій є подальше складення процесуальних документів.

Отже, послуги адвоката, наслідком яких є оформлення заяв по суті чи з процесуальних питань, поглинаються останніми.

Аналогічна за змістом позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року в справі № 922/3858/20.

Аналогічно послуга з підготовки до участі у судових засіданнях (вартістю 2500,00 грн) фактично охоплюються наданою виконавцем послугою з участі у судових засіданнях у справі (вартістю 7500,00 грн).

Отже, обгрунтованими витратами на професійну правничу допомогу є 26250,00 грн (15000,00 грн. + 7500,00 грн. + 3750,00 грн).

Поруч з цим, суд погоджується з доводами відповідача про незначну складність справи, беручи до уваги критерій співмірності, та враховуючи, що спір не мав публічного інтересу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 13125,00 грн. за надану правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджиталс Солюшнс»</a> на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13125 (тринадцять тисяч сто двадцять п`ять) гривень;

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджиталс Солюшнс»</a> ( місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 23, ідентифікаційний код юридичної особи 45334297);

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.В. Гребенюк