Ухвала

від 22.05.2025 по справі 462/6499/20

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 462/6499/20

провадження 1-кп/462/70/25

У Х В А Л А

22 травня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

представника потерпілого: ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу містіЛьвові кримінальнепровадження №12019140050001395,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 27.03.2019року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, суд

в с т а н о в и в:

згідно обвинувальногоакта впорядку ст.388КПК Україниу кримінальномупровадженні №12019140050001395,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 27.03.2019року, ОСОБА_4 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому у великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону станом на 05.05.2015).

У судовому обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про застосування ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження про обвинувачення у зв`язку із закінченням строків давності, мотивуючи тим, що з дня скоєння кримінальних правопорушень минули строки давності.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив проти звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.3 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_5 не заперечила проти задоволення клопотання.

Заслухавши учасників судового розгляду, суд приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Санкцією ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону станом на 05.05.2015) передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Санкція ч. 4 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Згідно з ч. 2, 5 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Відповідно до п. 2, 4 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно роз`яснень даних у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005р. №12 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України в січні та п`ятого травня 2015 року, станом на час розгляду справи судом сплив десятирічний строк давності з дня вчинення кримінального правопорушення, обвинувачений від слідства та суду не ухилявся та не вчинив нового кримінального правопорушення.

Обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою обставиною та роз`яснено, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку

Таким чином, суд приходить до переконання, що наявні правові підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України підлягає закриттю.

Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода відшкодована.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі ч.9 ст.100КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю документів, які надані прокурором, зокрема реєстраційну справу № 28661346101 в одному томі на 18 аркушах слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 284 - 286, 288, 376 КПК України, ст. 12, 44, 49 КК України, суд

п о с т а н о в и в :

звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 /в редакції Закону станом на 05.05.2015/ на підставі п.4 ч. 1 ст. 49 КК України, ч.4 ст. 358 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження №12019140050001395, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 /в редакції Закону станом на 05.05.2015/, ч.4 ст. 358 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Документи: реєстраційну справу № 28661346101 в одному томі на 18 аркушах повернути Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради /м. Львів, вул. Городоцька, 299/.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1