Ізяславський районний суд хмельницької області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 675/1517/24
Провадження № 2/675/98/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" травня 2025 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання - Хом`як І. Г., представника позивача - ОСОБА_1 , представника третьої особи Відділу «Служба у справах дітей» Ізяславської міської ради - Ткаченко Р. І., відповідачки - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Відділ «Служба у справах дітей» Ізяславської міської ради, Центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Подолянчик» Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2024 року Орган опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачка є матір`ю малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька обох дітей записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Сім`я ОСОБА_2 перебувала під соціальним супроводом Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг», як така, в якій мати неналежним чином виконувала батьківські обов`язки. 24 листопада 2022 року на засіданні виконавчого комітету Ізяславської міської ради було прийнято рішення № 235 «Про негайне відібрання малолітніх дітей від матері». У ході здійснення соціального супроводу відповідачка не дотримувалася рекомендацій фахівців із соціальної роботи, ігнорувала телефонні дзвінки. Із нею проводилися бесіди щодо того, щоб вона не залишала дітей на прабабу, яка вживає алкогольні напої, створила їм належні умови проживання, знайшла роботу. У грудні 2022 року Орган опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області звернувся до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, однак рішенням того ж суду від 05 грудня 2023 року в справі № 675/1939/22 у задоволенні зазначеного позову відмовлено та попереджено відповідачку про необхідність зміни ставлення до дітей та що у випадку ухилення від виконання своїх обов`язків по їх вихованню вона може бути позбавлена батьківських прав.
15 січня 2024 року на підставі рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради № 13 «Про повернення малолітніх дітей на виховання, проживання та утримання матері» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було повернено відповідачці, однак у подальшому ОСОБА_2 знову ухилилася від належного виконання своїх обов`язків по їх вихованню. Відповідачка не заключила декларацію із лікарем про отримання медичних послуг донькою ОСОБА_4 , відмовилася від влаштування дочки до закладу дошкільної освіти. Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 15 лютого 2024 року встановлено, що умови проживання не задовільні, у будинку не прибрано, холодно, у кухні безлад. Місця для розвитку дітей немає. Відповідачка не дослухається до порад, сперечається. Брати участь у проходженні корекційної програми усвідомленого батьківства «Мамина школа» ОСОБА_4 відмовлялася, до порад та рекомендацій не прислухалася, не створювала належних умов для утримання, проживання та фізичного розвитку дітей.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 19 вересня 2024 року встановлено, що умови проживання дітей незадовільні, у кімнатах будинку суцільна антисанітарія, розкиданий брудний одяг, підлога всипана сміттям, зі стін обсипається штукатурка, у кожному кутку купи сміття, стоїть сморід, у ґанку валяються здохлі щурі, продуктів харчування обмаль, світло у будинку відсутнє, дрова на зиму не заготовлені. Дітям не створені умови для проживання та фізичного розвитку, вони не мають окремих спальних місць, сплять разом із матір`ю на дивані, який застелено брудною постільною білизною. Мати часто залишає дітей голодними та бездоглядними, не приділяє увагу їх належному вихованню. Тому було вирішено відібрати малолітніх дітей від ОСОБА_2 та влаштовано їх до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації. Під час влаштування дітей у ОСОБА_4 виявлено гіперметропічний астигматизм, у дівчинки відсутні щеплення за віком.
Жодна з проведених профілактичних бесід із матір`ю не дала позитивних результатів, вона систематично не виконувала умови договору про надання соціальних послуг та заходи, передбачені планом соціального супроводу сім`ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах. ОСОБА_2 продовжує свідомо ухилятися від виконання батьківських обов`язків. Вона не забезпечує належних умов для проживання і виховання дітей, не піклується про їх фізичних і духовний розвиток, здоров`я і матеріальне забезпечення, не спілкується із дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не проявляє материнської турботи, не сприяє розвитку природних здібностей.
На думку позивача, вищенаведені факти свідчать не тільки про неналежне виконання, а й про ухилення відповідачки від виконання обов`язків відносно дітей, що є підставою для вирішення питання щодо позбавлення її батьківських прав. Доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав підтверджується висновком Органу опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області від 25 вересня 2024 року.
Тому позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей у розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно на користь опікуна або державного закладу, куди будуть влаштовані діти, до досягнення ними повноліття.
Ухвалою судді від 16 жовтня 2024 року прийнято позову заяву Органу опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року залучено до участі в даній справі Центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Подолянчик» Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації у якості правонаступника третьої особи Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство».
Представник позивача ОСОБА_1 та представник третьої особи Відділу «Служба у справах дітей» Ізяславської міської ради Ткаченко Р. І. у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.
Представник третьої особи Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Подолянчик» Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації Гаврішко В. Д. у судове засідання не з`явився, у поданому до суду письмовому клопотанні просить розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечила. Просила не позбавляти її батьківських прав. Пояснила, що працевлаштувалася, намагається вживати заходи щодо облаштування свого помешкання з метою забезпечення всіх умов для проживання дітей, відвідує їх у дитячому центрі та має намір повернути дітей для виховання та спільного проживання. Відзив на позов не подала.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, допитавши свідків, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_1 від 25 серпня 2016 року та серії НОМЕР_2 від 21 серпня 2018 року.
Як встановлено з витягів із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 28 лютого 2017 року № 00017717135 та від 21 серпня 2018 року № 00020823685, відомості про батька дітей ОСОБА_5 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
У провадженні Ізяславського районного суду Хмельницької області перебувала цивільна справа № 675/1939/22 за позовом Органу опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області до ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 05 грудня 2023 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено та попереджено відповідачку про необхідність зміни ставлення до дітей та що у випадку ухилення від виконання своїх обов`язків по їх вихованню вона може бути позбавлена батьківських прав.
15 січня 2024 року на підставі рішення виконавчого комітету Ізяславської міської ради № 13 «Про повернення малолітніх дітей на виховання, проживання та утримання матері» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було повернено відповідачці.
Згідно з даними актів обстеження умов проживання від 10 січня, 15 лютого та 13 березня 2024 року ОСОБА_2 проживає із дітьми у АДРЕСА_1 . Умови проживання незадовільні. У будинку брудно та холодно, речі розкидані, ліжко не застелене. Дрова наявні у малій кількості.
Згідно з актом обстеження умов проживання від 29 липня 2024 року діти мають окремі спальні місця, постійна білизна наявна, є стіл для виконання домашніх завдань. Діти потребують нових одягу і взуття для відвідування школи та садка. Мати важко йде на співпрацю, не цілком дослухається до порад, грошей на проживання не має, на роботу не влаштувалася.
Водночас відповідно до акту обстеження умов проживання від 04 вересня 2024 року в будинку за місцем проживання відповідачки та дітей брудно. Речі розкидані на підлозі, продукти харчування, світло та постільна білизна відсутні, ліжка не застелені, по всьому будинку стоїть сморід. Умови для проживання та розвитку дітей відсутні. Працівниками поліції було складено на ОСОБА_2 протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків.
Також за змістом акту обстеження умов проживання від 19 вересня 2024 року умови проживання у будинку незадовільні. У кімнатах суцільна антисанітарія, кругом розкиданий брудний одяг, підлога встелена сміттям, зі стін обсипається штукатурка, стоїть сморід, у ґанку валяються здохлі щурі. Продуктів харчування обмаль, світла у будинку немає, дрова на зиму не заготовлені. Дітям не створені умови для проживання і фізичного розвитку, вони не мають окремих спальних місць, сплять разом із матір`ю на одному дивані, який застелений брудною постільною білизною. Мати дітей часто залишає бездоглядними і голодними, не приділяє увагу їх належному вихованню.
Згідно з психолого-педагогічною характеристикою Білогородського ліцею Ізяславської міської ради Хмельницької області від 26 вересня 2024 року малолітній ОСОБА_3 навчався у третьому класі вищевказаного закладу. Дитина має труднощі в навчанні, погано пише, майже не читає, не володіє обчислювальними навичками. Хлопчик міг і хоче навчатися краще, але в силу того, що мама не цікавилася навчанням свого сина і не приділяла час та увагу навчанню дитини, багато навчального матеріалу упущено. Домашнє завдання хлопчик не виконував. За той період, що хворів, мама надала довідку від сімейного лікаря. За пропуск занять 02 вересня 2024 року ніякого письмового пояснення відсутності дитини немає.
Як убачається із психолого-педагогічних характеристик на вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , діти мають підвищений рівень тривожності, у них наявна нестача емоційної теплоти дому. Наявна педагогічна занедбаність. Діти мають виражену потребу у прихильності, батьківській любові та розумінні.
Відповідно до повідомлення Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» від 27 вересня 2024 року № 101 малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повторно були влаштовані до центру 19 вересня 2024 року для проходження курсу соціально-психологічної реабілітації. На момент прибуття дітей у заклад їхній психологічний та психічний стан були вкрай нестабільними. Діти проявляли завищений рівень тривожності та агресивність у відношенні до працівників та вихованців центру. Після подальшого огляду виявлено численні недоліки у догляді та вихованні дітей у біологічній родині. Діти були у брудному одязі, не купані, у них виявлено педикульоз, дівчинка погано чула через сірчані пробки у вухах. У дітей несформовані навики самообслуговування та гігієни. Наявні педагогічна та логопедична занедбаність. При медичному обстеженні лікарем-окулістом було виявлено потребу дівчинки в окулярах, яких у неї не було. Під час первинної психологічної бесіди з дітьми було виявлено те, що діти не відчувають любові та підтримки зі сторони мами, бояться, що вона буде віддавати їх «бабі, яка їх б`є».
Згідно з інформацією Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Ізяславської міської ради № 274 від 05 серпня 2024 року установою забезпечено надання соціальної послуги соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, пов`язаних із неналежним виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей. Для матері було оформлено державні соціальні виплати-допомоги малозабезпеченим сім`ям та одиноким матерям. Кошти не були витрачені на задоволення потреб дітей, оскільки були списані відділенням АТ КБ «ПриватБанк» через заборгованість по несплаченому кредиту.
Відповідно до результатів відвідування родини встановлено, що харчування дітей не відповідає віку, продукти харчування наявні в обмеженій кількості, відсутні приготовані гарячі страви. Протягом навчального року Денис харчується у школі, в літній період дитина не має змоги повноцінно харчуватися. ОСОБА_6 виглядає занедбаною, неохайною, не відвідує дитячий садок, внаслідок чого не отримує належного харчування. У дитини низький рівень розвитку умінь та навичок відповідно до віку, що заважає належній соціалізації у колі її ровесників. ОСОБА_2 категорично відмовляється від влаштування доньки до закладу дошкільної освіти, аргументуючи це нестачею коштів.
Родина проживає у вкрай занедбаному житловому приміщенні, кімнати потребують косметичного ремонту. У кімнаті, де проживають діти, суцільний безлад, підлога всипана сміттям, дитячий одяг розкиданий по всій хаті, немає належної постільної білизни, холодильника. Продукти харчування наявні в обмеженій кількості, груба в аварійному стані, в будинку неприємний запах. Медичними послугами сімейного лікаря охоплений тільки ОСОБА_7 . Мати жодного разу не відвідала заняття корекційної програми усвідомленого батьківства «Мамина школа».
ОСОБА_2 не дослухається до рекомендацій фахівця із соціальної роботи, ігнорує виконання заходів, передбачених планом соціального супроводу.
Постановами Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2024 року в справі № 675/431/24 та від 04 жовтня 2024 року в справі № 675/1477/24 ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 184 КУпАП за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Шепетівської районної державної адміністрації № 1314 від 26 вересня 2024 року ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» з 01 січня по 30 вересня 2024 року виплачено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям і допомогу на дітей одиноким матерям у загальному розмірі 88 015 грн 47 коп.
Як убачається із довідки Ізяславського відділу Шепетівської філії Хмельницького обласного центру зайнятості від 02 жовтня 2024 року № 268, ОСОБА_2 з 09 травня 2024 року зареєстрована як безробітна та отримала дохід з 10 травня по 07 серпня 2024 року в загальному розмірі 4403 грн 23 коп.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради № 194 від 20 вересня 2024 року малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 негайно відібрано у матері ОСОБА_2 у зв`язку із безпосередньою загрозою життю та здоров`ю дітей та тимчасово влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство».
Відповідно до повідомлення Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» від 20 січня 2025 року № 4 відповідачка за час перебування дітей у закладі відвідала їх лише тричі. Вона привозила їм деякі гостинці та солодощі, спілкувалася не довше 30 хвилин. Іноді діти спілкуються із матір`ю по телефону, який позичають у інших вихованців та працівників закладу. Сама мати до дітей не телефонує, не підтримує дітей матеріально і не цікавиться їх поведінкою та станом здоров`я.
Відповідно до Розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації № 33/2025-р від 23 січня 2025 року реорганізовано Центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» шляхом приєднання до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Подолянчик» Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації.
За змістом Наказу Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації № 4 н від 25 березня 2025 року малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переведено із Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Щасливе дитинство» до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Подолянчик» Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації.
Із повідомлення Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Подолянчик» Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації від 13 травня 2023 року № 188 вбачається, що мати ОСОБА_2 за період перебування дітей у закладі їх не провідувала.
Відповідно до висновку Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області як органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради № 213 від 25 вересня 2024 року, орган опіки та піклування вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є доцільним та відповідає інтересам дітей.
Зі змісту акту обстеження умов проживання від 28 березня 2025 року мати частково покращила санітарні умови, а саме: побілила груби, навела лад на кухні, пофарбувала веранду ззовні. Проте у спальній кімнаті наявний безлад: речі та постільна білизна скидані на купу, підлога всипана сміттям, стіл брудний (на ньому наявні засоби гігієни, їжа та немитий посуд). Дітям не створені умови для проживання та фізичного розвитку, вони не мають окремих спальних місць, засобів та місця для розвитку. Прибудинкова територія занедбана. Мати зовсім не піклується про емоційний стан дітей.
За клопотанням сторони позивача судом допитано ряд свідків.
Так, допитаний у судовому засіданні в якості свідка дільничний інспектор Відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_8 вказав, що тривалий час знає родину відповідачки. На ОСОБА_2 було неодноразово складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 184 КУпАП. Ствердив, що у ґанку будинку, де вона проживає із дітьми, відсутні вікна, знаходяться кури. Коли у відповідачки вилучали дітей, у будинку була повна антисанітарія, відсутнє світло та їжа, малолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 мали неохайний зовнішній вигляд. Раніше відповідачка неодноразово залишала сина самого на подвір`ї, зачинивши будинок. Був випадок, коли до свідка телефонували мешканці села та повідомляли, що діти відповідачки ходять по городах і крадуть овочі, бо хочуть їсти. Разом з тим, свідок зазначив, що громадський порядок ОСОБА_2 не порушує.
Свідок ОСОБА_9 , яка працює педіатром у Білогородській АЗПСМ, пояснила суду, що вона була присутня при вилученні малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у матері ОСОБА_2 у вересні 2024 року. При огляді дітей встановлено, що вони проживають у будинку, в якому повна антисанітарія, валяються мертві щурі.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка староста Білогородського старостинського округу ОСОБА_10 зазначила, що працює у сільській раді близько 17 років, знає сім`ю відповідачки як неблагонадійну. ОСОБА_2 не проявляє належної турботи до своїх дітей, не доглядає за ними, залишає їх самими в закритому будинку або на бабу, яка зловживає алкоголем. Отримані в якості допомоги кошти відповідачка витрачає на себе. Після повернення малолітніх дітей сім`ю ситуація особливо не покращилася. ОСОБА_7 сам збирає гілля, щоб напалити грубку, доглядає корову, просить мешканців села, щоб йому накосили трави. Свідок підтвердила наявність неналежних умов проживання ОСОБА_2 з її малолітніми дітьми. У будинку антисанітарія: брудно та сморід, розкидане сміття. Вказала, що діти ходили до туалету в куток, не знаючи призначення горшка. Свідок також пояснила, що малолітня донька відповідачки не відвідує дитячий садочок, діти бродяжать, крадуть у сусідів на городі овочі.
Свідок ОСОБА_11 суду підтвердила, що малолітні діти відповідачки проживають у неналежних умовах, бродяжать, ходять по чужих городах та викрадають сезонні овочі. Часто діти приходять до неї та просять їсти. У будинку ОСОБА_2 антисанітарія: розкидане сміття, наявний брудний посуд, по веранді бігають кури. Хлопчик мусить самостійно доглядати корову, яку відповідачка утримує у своєму господарстві.
Також допитана в якості свідка фахівець із соціальної роботи Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Ізяславської міської ради ОСОБА_12 зазначила, що здійснювала соціальний супровід сім`ї ОСОБА_2 з січня 2024 року по січень 2025 року. Після повернення дітей матері у січні 2024 року для неї було оформлено допомогу малозабезпеченим сім`ям та одиноким матерям, однак кошти списувались на погашення боргу за кредитним договором. На дітей мати коштів не витрачала. Діти не були забезпечені належним харчуванням. Хлопчик їв у школі, а дівчинка була постійно голодна. Відвідувати заняття корекційної програми усвідомленого батьківства «Мамина школа» відповідачка категорично відмовилася. Умови проживання дітей були незадовільні. У тумбочці жила собака, по всьому будинку розкидані речі, наявний сморід, у хаті перебували кури. Мати не влаштувала доньку в дитячий садочок. Медичними послугами сімейного лікаря забезпечений тільки син. Навчанням сина ОСОБА_2 не цікавилася.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 СК України.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли мають місце виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір`ю.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Згідно із ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
У відповідності до п.п. 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України) та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (постанова Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 638/6919/16-ц).
Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батьків спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 24 червня 2020 року у справі № 344/6374/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц.
При цьому за змістом ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (п. 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).
У рішенні від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» («Hunt v. Ukraine», заява №31111/04, п.п. 57-58) Європейський суд з прав людини вказав на те, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина.
Також ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11).
Основні підстави для відібрання дитини зазначені у ч. 1 ст. 164 СК України.
Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній ч. 1 ст. 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки тощо). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, Верховним Судом у постанові від 18 вересня 2019 року по справі №464/7647/17.
На думку суду, у даній справі позивачем доведено факт неналежного виховання та піклування ОСОБА_2 про малолітніх дітей, що створює загрозу для їх життя і здоров`я, а саме: діти проживали з матір`ю в антисанітарних умовах, були брудні, недоглянуті, у них було виявлено педикульоз, у місці проживання дітей не були створені належні умови для повноцінного виховання та розвитку дітей, мати належним чином не здійснювала виховання дітей, занедбала їх педагогічно, притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 184 КУпАП, була попереджена, що у разі не наведення порядку у будинку та не створення належних умов для проживання дітей службою у справах дітей будуть вживатися заходи щодо їх відібрання, однак належних дій для покращення умов проживання дітей не приймала.
Проте при цьому з матеріалів справи не вбачається, що відповідачка зловживає алкоголем чи наркотичними засобами, порушує громадський порядок.
За змістом акту обстеження умов проживання від 28 березня 2025 року під час розгляду даної справи в суді мати частково покращила санітарні умови, а саме: побілила груби, навела лад на кухні, пофарбувала веранду ззовні.
ОСОБА_2 надала докази проходження обстеження доньки у лікарів, придбання побутової техніки, ведення щоденника сина. Відповідачка працевлаштувалася на посаду розмелювача третього розряду у ТОВ «Зелений парк», де характеризується виключно позитивно.
ОСОБА_2 заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо дітей, що свідчить про її інтерес і бажання виховувати своїх дітей, приймала певну участь у їх вихованні.
Таким чином, зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, суд приходить до висновку, що залишення дітей із матір`ю в даному випадку є небезпечним для їх здоров`я і морального виховання, що згідно з ст.ст. 164 ч. 1 п. 2, 170 СК України є підставою для відібрання дітей у матері без позбавлення її батьківських прав.
Суд вважає, такий спосіб захисту прав дітей найбільше відповідає інтересам малолітніх дітей у даному випадку.
Вирішуючи питання про відібрання дітей у відповідачки, суд виходить з положень ч. 1 ст. 170 СК України, аналізу п. 18 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року, згідно яких у разі відібрання дитини вона передається органам опіки та піклування, якщо цього потребують її інтереси, при цьому суд не повинен визначати конкретний заклад, куди передавати дитину.
Крім того, суд приходить до висновку, що застосування такої норми закону, як відібрання відповідно до положень ст. 170 СК України дітей у відповідачки та перебування дітей у закладі, визначеному органом опіки та піклування, буде відповідати їх інтересам і його слід здійснити без визначення конкретного терміну. Такий спосіб надасть можливість збереження сімейних стосунків між матір`ю та дітьми, та не позбавить відповідачку права в подальшому ставити питання про повернення дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню.
Така ж правова позиція щодо можливості застосування норм ст. 170 СК України при вирішенні спорів про позбавлення батьківський прав викладена в постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року в справі № 755/11989/18, від 08 квітня 2020 року в справі № 645/731/18.
Для відповідачки суд надає можливість змінити свою поведінку, яка перешкоджає належному забезпеченню та вихованню дітей, враховуючи встановлені факти хоча і поодиноких, але намагань нею створити належні умови для їх виховання і розвитку.
Крім того, ст. 27 Конвенції про права дитини унормовано, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У силу ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Як передбачено ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину (ч. 4 ст. 170 СК України).
За змістом ч. 2 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
Оскільки судом ухвалюється рішення про відібрання дітей у ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог про стягнення із неї аліментів.
З урахуванням встановлених судом обставин справи суд вважає за необхідне визначити аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про позбавлення батьківських прав на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідачки ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1816 грн 80 коп пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів учасників справи, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 48, 51, 76-80, 81, 89, 95, 141, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов Органу опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Відділ «Служба у справах дітей» Ізяславської міської ради, Центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Подолянчик» Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити частково.
Відібрати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.
Передати малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Органу опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області для їх подальшого влаштування.
Попередити ОСОБА_2 про неприпустимість у подальшому порушення із її боку батьківських обов`язків щодо її малолітніх дітей та про їх можливі наслідки у разі їх неналежного виконання - позбавлення батьківських прав, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.
Роз`яснити ОСОБА_2 , що у випадку, коли відпадуть причини, які перешкоджають належному вихованню дітей, вона має право звернутися до суду з заявою про повернення дітей.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Подолянчик» Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 30 вересня 2024 року і до повноліття дітей.
У задоволенні позовних вимог Органу опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1816 грн 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач орган опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Ізяславського району Хмельницької області, місце знаходження - м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43 Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04060720.
Відповідачка ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_3 .
Третя особа Відділ «Служба у справах дітей» Ізяславської міської ради, місце знаходження - м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10 В Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 44112512.
Третя особа Центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Подолянчик» Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації, місце знаходження - м. Хмельницький, вул. Конєва, 5/1, код ЄДРПОУ - 23652484.
Повне рішення суду складене 23 травня 2025 року.
Суддя: В. І. Столковський
Суд | Ізяславський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2025 |
Оприлюднено | 28.05.2025 |
Номер документу | 127620012 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Ізяславський районний суд Хмельницької області
Столковський В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні