Рішення

від 21.05.2025 по справі 522/23691/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 522/23691/23

Провадження № 2/522/3083/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

21 травня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря Морозової О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ», Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ», Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що02 червня 2023 року близько 15:00 год. за адресою: м.Одеса, вул. Французький бульвар, буд.27, відбулося падіння частини дерева на автомобільмарки MitsubishiPajeroд.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Автомобіль MitsubishiPajeroд.н.з. НОМЕР_1 на праві приватної власності належить позивачу.Факт падіння дерев та настання механічних пошкоджень автомобілю позивача було зафіксовано співробітниками органів Відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області. Згідно висновку експерта Крутих Є.О. №197-23, складеного 20 вересня 2023 року, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивача внаслідок події, яка відбулась 02.07.2023 року, було визначено у розмірі 131977,83 гривень. Вартість експертного дослідження склала 4000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3182426291.1 від 06.09.2023 року. Посилаючись на порушення своїх прав, позивачка просила суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 131 977,83 гривень та моральну шкоду у розмірі 10 000 гривань, а вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2023 р. відкрито провадженняу справі. Цивільну справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

31 січня 2024 рокудо суду від Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень. Тобто до відання міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан відповідних зелених насаджень.Фактичні обставини справи свідчать про відсутність складу цивільного правопорушення з боку Департаменту, зокрема: факту протиправної поведінки (неправомірного рішення/дії/бездіяльності,прямого причинно-наслідкового зв`язку між заподіяною шкодою і протиправною бездіяльністю Департаменту, вину Департаменту в заподіянні шкоди тощо, а відтак, наявність всіх необхідних ознак складу цивільного правопорушення відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України. Представник Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог до Департаменту.

09 квітня 2024 року до суду відВиконавчого комітету Одеської міської радинадійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з-поміж інших виконавчих органів Одеської міської ради саме Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради є тим її виконавчим органом, до кола повноважень якого віднесено проведення конкурсів з визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних заутримання об`єктів благоустрою відповідно до п. 2.2.23 Положення про Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 30.11.2022 року № 1006-VIII.Проте, Виконавчий комітет Одеської міської ради не повинен проводити конкурси на визначення балансоутримувача об`єктів благоустрою, оскільки рішеннями Одеської міської ради створені відповідні виконавчі органи та комунальні підприємства, уповноважені з питань забезпечення благоустрою відповідних територій м. Одеси. Виконавчий комітет Одеської міської ради не може бути відповідачем за заявленими вимогами про відшкодування шкоди, завданої внаслідок падіння дерева тільки з тих підстав, що є виконавчим органом Одеської міської ради. Виконавчий комітет Одеської міської ради, відповідно до законодавства, яке регулює утримання об`єктів благоустрою та утримання зелених насаджень, в принципі не наділений повноваженнями виступати балансоутримувачем відповідних об`єктів благоустрою, а тим паче здійснювати поточне утримання прибудинкових територій багатоквартирних будинків, скверів, бульварів, парків та інших об`єктів зеленого господарства загального користування, а також збереження зелених насаджень та догляд за ними.Позивачем не доведено наявність таких складових елементів деліктного зобов`язання як протиправної поведінки Виконавчого комітету Одеської міської ради та безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою Виконавчого комітету Одеської міської ради та завданою майновою шкодою, а також спільність діяльності (бездіяльності) з іншими особами для покладення солідарної відповідальності за заявленими вимогами.У задоволенні позовних вимог позивача до Виконавчого комітету Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди просить відмовити у повному обсязі.

07 травня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, де вказано, що відповідач ВК ОМР не надав доказів того, що це дерево було передано на баланс будь-якому підприємству. Відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а у разі не визначення виконавчим органом балансоутримувачів,які мають належним чином доглядати за зеленими насадженнями у тому числі і деревами та вживати усі необхідні заходи для безпечного знаходження громадян, а також їх майна на території, яка підвідомча таким балансоутримувачам,відповідальність несе виконавчий орган місцевої ради. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.04.2018 року (провадження № 61-6202 св 18) та в постанові від 04.09.2019 року у справі №200/22129/16-ц, провадження №61-43478св18.Позивачем доведено факт завдання шкоди в результаті падіння дерева на автомобіль, розмір заподіяної шкоди, протиправну бездіяльність відповідачів, яка виразилась у невизначені балансоутримувача території, на якій розташовувалося дерево (не проведенні конкурсу з визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою) та причинний зв`язок між ними. Розмір заподіяної шкоди підтверджується матеріалами справи.Щодо дати події зазначає наступне, відповідно до наданих доказів на підтвердження події дерево впало на автомобіль позивача та завдало шкоду 02.06.2023 р. Експерт у експертному висновку помилково зазначив, що подія відбулась 02.07.2023 р. Повідомила суд, що дата у висновку експерта «02.07.2023 р.» є технічною опискою та здійснена помилково, вірною датою події, внаслідок якого автомобілю позивача було завдано матеріальний збиток, та відповідно на підставі чого здійснювалось експертне дослідження - 02.06.2023 р.

07 серпня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення обставин справи, де зазначила, що адреса місця події, де знаходився автомобіль MitsubishiPajeroд.н.з. НОМЕР_1 , на який впало дерево - м.Одеса, вул.Французький бульвар, буд.27 (як зазначено в позовній заяві), адреса місця знаходження дерева, яке впало на автомобіль MitsubishiPajeroд.н.з. НОМЕР_1 - м.Одеса, вул.Французький бульвар, буд.27Б.

10 вересня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи. Позивачем було надано письмові пояснення відсудового експерта КрутихЄ.О., в яких експерт зазначив, що предметом експертного дослідження була вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MitsubishiPajeroд.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, яка відбулась саме 02.06.2023 р.

11 вересня 2024 року до суду представником Виконавчого комітету Одеської міської радинадано клопотання про приєднання до матеріалів цивільної справи № 522/23691/23 письмових доказів.

06 лютого 2025 року від КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ» надійшла заява, в якій представник відповідача зазначає, що КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ» діє на рівні з усіма іншими багаточисленними управителями багатоквартирних будинків та ОСББ, які представлені у м. Одесі, що свідчить про відсутність будь-якого монопольного становища та наявності спеціальних або виключних прав. Згідно Статуту КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ» здійснює свою діяльність на принципах комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного найму працівників. Господарська діяльність комунального підприємства здійснюється за рахунок коштів, що надходять від співвласників багатоквартирних будинків (оплата житлово-комунальних послуг) методом господарського розрахунку.Між тим, згідно матеріалів справи прибудинкова територія будинку АДРЕСА_1 не перебуває у будь-чий власності або користуванні, на баланс будь-кому не передавалася, як і зелені насадження розташовані ні ній. Балансоутримувач прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 , а тобто і зелених насаджень на ній не визначений. Тобто, земельна ділянка навколо будинку АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади. КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ», по-перше, не є балансоутримувачем або управителем житлового будинку на прибудинковій території якого, проростало дерево, та по-друге, - не є балансоутримувачем об`єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території будинку за адресою: Французький бульвар, 27. Дерево на баланс комунального підприємства «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ» не передавалося, підприємство не отримує фінансування на роботи на утримання зелених насаджень та видалення (ні бюджетне, ні договірне), відповідно і позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди до нього є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.На підставі вищевикладеного, КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ» позов не визнає та просить відмовити у задоволенні позову до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «ФОНТАНСЬКИЙ».

13 березня 2025 року до суду представником КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ» подано заперечення на клопотання (заяву).

23 квітня 2025 року до суду представником Виконавчого комітету Одеської міської радинадано письмові пояснення у справі № 522/23691/23, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог до Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Позивач в судовому засіданні підтримала поданий позов, наполягаючи на його задоволенні.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позову, з підстав викладених у відзивах.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що автомобіль MitsubishiPajeroд.н.з. НОМЕР_1 на праві приватної власності належить позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

02 червня 2023 року близько 15:00 год. за адресою: м.Одеса, вул.Французький бульвар, буд.27, відбулося падіння частини дерева на автомобільмарки MitsubishiPajeroд.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Факт падіння дерев та настання механічних пошкоджень автомобілю позивача було зафіксовано співробітниками органів Відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, що підтверджується: довідкою ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про результати розгляду матеріалу ЄО №6714 від 02.06.2023 року; рапортом ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 02.06.2023 року;протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.06.2023 року;письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.06.2023 року (як свідка події);фотофіксацією.

Згідно висновку експерта Крутих Є.О. №197-23, складеного 20 вересня 2023 року, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивача MitsubishiPajeroд.н.з. НОМЕР_1 внаслідок події, яка відбулась 02.06.2023 року, було визначено у розмірі 131977,83 гривень, з врахуванням письмових пояснень експерта Крутих Є.О.

03 листопада 2023 року від Департаменту з благоустрою містаОдеськоїміської ради надановідповідь на запит, де повідомлено, що за результатами перевіркибулоскладено АКТ комісійногообстеженнявід 02.11.2023 року, в якомузазначено, щоприбудинковатериторіязнаходиться на обслуговуванні КП «ЖКС «Фонтанський», а саме, де зростає дерево, яке пошкодилоавтомобіль. Прибудинковатериторіяогородженапарканом, якийвідгороджуєприбудинковутериторіювід спортивного стадіону «Динамо».

03 листопада 2023 року від КП «ЖКС «Фонтанський» надановідповідь на запит, де повідомлено, що КП «ЖКС «Фонтанський» не надаєпослуги з благоустрою зеленихнасаджень та не надаєпослуги з управліннябагатоквартирногобудинку АДРЕСА_1 .

03 листопада 2023 року від Департаменту міськогогосподарстваОдеськоїміської радинадановідповідь на запит, де повідомлено, щотериторія за адресою: АДРЕСА_1 , в управлінні КП «ЖКС «Фонтанський» не перебуває.

Статтями15,16 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.11ЦКУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Зобов`язання про відшкодування шкоди це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбаченіст.1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що за загальним правилом шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, елементами якого є: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (п.2постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

Боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 1166 ЦК України).

З змісту постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 вбачається, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину.

Частиною першоюстатті10 Закону України«Про місцевесамоврядування» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР(далі-Закон України №280/97-ВР) встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Частинами 1, 2статті 11 Закону України №280/97-ВРвизначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з п.5 ч.2 ст.10 Закону України«Про благоустрійнаселених пунктів» від6 вересня 2005 року № 2807-IV(далі-Закон України № 2807-IV)до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Відповідно до ч.7ст. 28 Закону України№280/97-ВРправила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

У пункті 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженихнаказом Міністерствабудівництва,архітектури тажитлово-комунальногогосподарства Українивід 10квітня 2006року №105(далі Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно доп.5.5.Правилвідповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках їх власники або користувачі.

Підпунктом 7 пункту «а» ч.1 ст.30Закону України№280/97-ВРвизначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Згідно з ч.4ст.236 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Судув постановівід 04вересня 2019року усправі №200/22129/16-цзазначив що,«…до віданнявиконавчого органуміської радиналежить організаціяблагоустрою населенихпунктів,визначення балансоутримувачата контрольза станомзелених насаджень,а обов`язокз відшкодуваннязаподіяної позивачумайнової шкодивнаслідок падіннягілки здерева покладаєтьсясаме набалансоутримувача,визначеного органоммісцевого самоврядування,як відповідальнуособу застан зеленихнасаджень удворі білябудинку.Місцевий судустановив,що відповідачКП «Міськзеленбуд»Дніпровської міськоїради булостворено напідставі рішенняДніпровської міськоїради №45/22від 08грудня 2004року,при створенніякого найого балансжодних зеленихнасаджень непередавалось.Рішенням Дніпропетровськоїміської радивід 30листопада 2011року №53/17«Про внесеннязмін дорішення міськоїради від02березня 2011року №16/9«Про проведенняреорганізації комунальнихжитлово-експлуатаційнихпідприємств,підпорядкованих департаментужитлово-комунальногогосподарства такапітального будівництваДніпропетровської міськоїради» КП«Жилсервіс-2»Дніпровської міськоїради єбалансоутримувачем житловогобудинку АДРЕСА_1,проте необ`єктівблагоустрою зеленогогосподарства,що розташованіна прибудинковійтериторії вказаногобудинку.Покладаючи наДніпровську міськураду обов`язокпо відшкодуваннюзаподіяної позивачумайнової шкоди,місцевий судврахував,що дерево,з якоговпала гілкана належнийпозивачу автомобіль,було розташованона землікомунальної власності,його власникомє територіальнагромада містата виходивіз відсутностіданих,що данедерево відповіднодо вимогч.5ст.28Закону України«Про благоустрійнаселених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування».

Отже, у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину.

Аналогічна правова позиція у спірних правовідносинах висловлена у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі №522/2891/20.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1ст. 1 Закону України № 2807-IV, відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За приписами ч.ч. 1, 2ст.20 Закону України № 2807-IVорганізацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 21Закону України№ 2807-IVвизначено, що зокрема елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.17Закону України№ 2807-IVгромадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженихнаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідно до п. 3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з п. 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першоїстатті 30Закону України№280/97-ВРпередбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: м. Одеса вул. Картамишевська, поблизу будинку №40.

Разом з тим, виконавчим комітетом Одеської міської ради не доведено що ним визначено такого балансоутримувача за наведеною адресою.

Тобто, виконавчий комітет Одеської міської ради не надав доказів того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: м.Одеса, вул.Французький бульвар, буд.27, або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.

При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

За таких умов, оскільки дерево, яке впало на належний позивачці автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дерево яке впало на автомобіль позивачки відповідно до ст.28Закону України№ 2807-IVперебувало на балансовому обліку будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, тому суд вважає, що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди має бути покладений на виконавчий комітет Одеської міської ради.

Причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженням належного позивачу автомобіля та бездіяльністю виконавчого комітету Одеської міської ради, до обов`язків якої входить організації та забезпечення догляду та санітарного стану зелених насаджень встановлено матеріалами справи на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

У випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов`язується відшкодувати таку шкоду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №372/1891/17.

Єдиною та достатньою обставиною у цій справі, яка б свідчила про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, а як наслідок і відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку її відшкодувати, було б заподіяння такої шкоди у зв`язку із дією об`єктивних обставин, зокрема те, що падіння дерева на автомобіль відбулося внаслідок злив, ураганів, сильних вітрів тощо.

Однак, будь-яких відомостей щодо таких обставин відповідачами не надано, свої заперечення проти вимог позивача виконавчий комітет Одеської міської ради не підтверджує будь-якими належними та допустимими доказами, що є їх процесуальним обов`язком як учасника справи.

Покладаючи на виконавчий комітет Одеської міської ради обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачці майнової шкоди, суд враховує, що дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходить із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог ч. 5ст. 28 Закону України№ 2807-IVперебуває на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.

Суд вважає, що матеріалами справи доведено факт завдання шкоди позивачці в результаті падіння дерева на автомобіль, протиправність бездіяльності відповідача - виконавчого комітету Одеської міської ради, яка виразилась у не визначенні балансоутримувача зелених насаджень біля будинку, причинний зв`язок між ними, а виконавчий комітет Одеської міської ради, відповідно до вимог ст. ст.12,13,49,81,89 ЦПК України, це не спростував і не довів відсутності своєї вини та відсутність підстав для відшкодування шкоди.

Твердження представника виконавчого комітету Одеської міської ради стосовно того, що належним відповідачем у справі повинен бути Департамент благоустрою міста Одеської міської ради, оскільки є тим виконавчим органом, до кола повноважень якого віднесено питання контролю за дотриманням законодавства у сфері благоустрою, участь в його організації та здійсненні, в озеленені, охорони зелених насаджень на території міста Одеси, визначення належних балансоутримувачів цих об`єктів тощо, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки відповідно до п. 2.2.6. Положення, на Департамент покладена функція сприяння розвитку та поліпшенню стану благоустрою території міста.

Відповідно до п.п. 2.2.8., 2.2.11 Положення, на Департамент покладена функція з участі у проведенні інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою, розташованих на території міста, відповідно до бюджетних призначень, а також покладено обов`язок з розроблення та участі у підготовці проектів рішень Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради та розпоряджень міського голови з питань, віднесених до компетенції Департаменту.

Згідно з п. 2.2.16 Положення, на Департамент покладено завдання з участі в організації та здійсненні благоустрою міста, озеленення, охорони зелених насаджень і водойм; створення місць відпочинку громадян, забезпечення зовнішнього освітлення міста.

Отже, на Департамент покладені функції з проведення інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою, розташованих на території міста, відповідно до плану, затвердженого виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Крім того, з урахуванням відсутності плану, затвердженого виконавчим комітетом Одеської міської ради, Департамент не має правових підстав для початку процедури інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою.

Таким чином, аналіз наведених вище норм права та обставини справи надають підстави дійти висновку, що виконавчий комітет Одеської міської ради, як балансоутримувач об`єктів комунальної власності, є відповідальною особою за стан зелених насаджень на території м.Одеси, у зв`язку із чим на нього покладений обов`язок приймати рішення про видалення зелених насаджень, а тому суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь позивача матеріальну шкоду, завдану внаслідок падіння дерева, у розмірі 131977,83 гривень.

Щодо позовної вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.

У позовній заяві позивач зазначає, щов результаті падіння дерева на автомобіль він був значно пошкоджений, був єдиним засобом пересування родини.Позивачка та сім`я позивачки зазнали переживань, пов`язаних з порушенням права користування автомобілем, що вочевидь вимагало та вимагає непередбачуваних витрат на відновлювальний ремонт цього транспортного засобу, неможливість використання його за призначенням до теперішнього часу, що, в свою чергу, створює незручності родині, це змінило звичайний та зручний спосіб їх пересування, а також швидкість вирішення щоденних та поточних проблем.

У зв`язку із чим просить суд стягнути з відповідачів моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень.

Згідно з ч.1,2ст.281 ЦК України, фізична особа має невід`ємне право на життя. Фізична особа не може бути позбавлена життя. Фізична особа має право захищати своє життя та здоров`я, а також життя та здоров`я іншої фізичної особи від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом.

За ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно з ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до п. 1 ч. 2ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 1ст. 1168 ЦК Україниморальна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до ч.1ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) встановлено, що під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

У відповідності до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями), при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995р., згідно з якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Проте, суд критично оцінює посилання позивача на обґрунтування моральної шкоди. На думку суду, позивач не довела факт спричинення їй моральної шкоди, так як доказів фізичного болю чи страждань, як фізичних так і душевних, нанесення непрямих збитків, які зазнав позивач, до суду не представлено та судом не встановлено.

Більш того, позивач взагалі не обґрунтувала, визначений нею на власний розсуд розмір моральної шкоди, який складає 10000 гривень, що є досить значним та суттєвим розміром шкоди, не підтверджений жодними доказами.

Попри це, є очевидним, що пошкодження майна завдане позивачу, призвело до немайнових трат таких як стрес, втрата свого особистого часу, і пов`язаних з цим наслідків. При цьому, пошкодження майна через падіння дерева є подією, що викликає негативні емоції, а тому суд вбачає причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та немайновими, моральними втратами позивача.

Враховуючи викладене, суд частково задовольняє вимогу про стягнення моральної шкоди та вважає необхідним стягнути на користь позивача 5000 гривень.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1419,78 грн., а також позивач поніс витрати пов`язані із розглядом справи, а саме вартість експертного дослідження /висновок №197-23/склала4000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3182426291.1 від 06.09.2023 року.

У зв`язку із задоволенням позову до відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради, вказані судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 1, ч. 5ст. 263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимогист.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 6 (право на справедливий суд), ст. 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст. 17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст. 1 Протоколу № 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

За таких обставин, суд, розглянувши подані сторонами документи всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15,16,22,386,1166,1173Цивільногокодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «ЖКС «ФОНТАНСЬКИЙ», Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (адреса місцезнаходження:м. Одеса, Думська площа,буд.1, код ЄДРПОУ: 04056919) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) майнову шкоду у розмірі 131977 (сто тридцять одну тисячу дев`ятсот сімдесят сім) гривень 83 копійок.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Одеса, Думська площа, буд.1, код ЄДРПОУ: 04056919) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Одеса, Думська площа, буд.1, код ЄДРПОУ: 04056919) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Одеса, Думська площа, буд.1, код ЄДРПОУ: 04056919) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1419 (одна тисяча чотириста дев`ятнадцять) гривень 83 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 21 травня 2025 року.

Суддя: