Постанова від 21.05.2025 по справі 420/797/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/512/25 Справа № 420/797/19 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2024 року в цивільній справі номер 420/797/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року до суду звернулось ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з урахуванням уточненої позовної заяви обґрунтовувало свої позовні вимоги тим, що на примусовому виконанні з 07.07.2020 року у Ровеньківському відділі ДВС у Ровеньківському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувають виконавчі листи №420/797/19 видані 29.01.2020 року видані Новопсковським районним судом Луганської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №8 від 05.03.2010 року в сумі 76338,96 грн. Під час примусового виконання рішення суду кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості до АТ «Ощадбанк» не надходили. Крім цього, заочним рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №8 від 05.03.2010 року в сумі 23358,11 грн. На виконання рішення суду від 17.11.2021 року Новопсковським районним судом Луганської області видані виконавчі листи, однак, як з`ясувалося, на виконанні у Ровеньківському відділі ДВС у Ровеньківському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконавчі документи не перебувають і не перебували.

У зв`язку з цим позивач звернувся до Васильківського районного суду Дніпропетровської області із заявою про відновлення втраченого судового провадження №942/932/21.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року частково відновлено втрачене судове провадження №942/932/21, зокрема, заочне рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року.

Вказує, що відповідачі зобов`язання за кредитним договором №8 від 05.03.2010 року належним чином не виконують, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, у зв`язку з чим утворилася загальна заборгованість в сумі 96132,16 грн.

Позивач,з урахуваннямуточненої позовноїзаяви,просив судстягнути солідарноз ОСОБА_2 , ОСОБА_1 накористь ПАТ«Державний ощаднийбанк України»в особіфілії Луганського обласногоуправління АТ«Ощадбанк» заборгованістьза кредитнимдоговором №8від 05.03.2010року станомна 20.03.2024року усумі 96132,16грн,яка складаєтьсяіз:простроченого боргуза кредитомза періодз 03.06.2014року по20.02.2020року врозмірі 25882,25грн;прострочених відсотківза користуваннякредитом заперіод з03.06.2014 року по23.09.2018року врозмірі 30735,53грн;пені попростроченому основномуборгу заперіод з03.03.2014 року по10.04.2014року врозмірі 8,90грн;пені попрострочених відсоткахза періодз 05.02.2014року по10.04.2014року врозмірі 137,20грн;інфляційних втратбанку зчервня 2014 року повересень 2018року запрострочення сплатикредиту врозмірі 6385,95грн;інфляційних втратбанку зчервня 2014 року повересень 2018року запрострочення сплативідсотків закористування кредитув розмірі9946,15грн;три процентирічних запрострочення сплатикредиту з03.06.2014 року по23.09.2018року врозмірі 1259,81грн;три процентирічних запрострочення сплативідсотків закористування кредитомз 03.06.2014року по23.09.2018року врозмірі 1983,17грн;інфляційних втратбанку зчервня 2021року полютий 2022року запрострочення сплатикредиту врозмірі 4814,35грн;інфляційних втратбанку зчервня 2021 року полютий 2022року запрострочення сплативідсотків закористування кредитув розмірі13559,45грн;три процентирічних запрострочення сплатикредиту з04.06.2021 року по 23.02.2022 року в розмірі 564,48 грн; три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом з 04.06.2021 року по 23.02.2022 року в розмірі 854,92 грн, а також судові витрати у справі.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2024 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарноз ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,на користьПАТ «Державнийощадний банкУкраїни» вособі філії Луганськогообласного управлінняАТ «Ощадбанк»заборгованість закредитним договором№8від 05.03.2010року станомна 20.03.2024року усумі 57878,59грн,яка складаєтьсяіз:простроченого боргуза кредитомза періодз 03.06.2014 року по20.02.2020року врозмірі 25882,25грн;прострочених відсотківза користуваннякредитом заперіод з03.06.2014 року по23.09.2018року врозмірі 23479,29грн;пені попростроченому основномуборгу заперіод з03.03.2014 року по10.04.2014року врозмірі 8,90грн;пені попрострочених відсоткахза періодз 05.02.2014 року по10.04.2014року врозмірі 137,20грн;інфляційних втратбанку зчервня 2014року повересень 2018року запрострочення сплатикредиту врозмірі 1928,26грн;інфляційних втратбанку зчервня 2014року повересень 2018року запрострочення сплативідсотків закористування кредитув розмірі3199,71грн;три процентирічних запрострочення сплатикредиту з03.06.2014 року по23.09.2018року врозмірі 1259,81грн;три процентирічних запрострочення сплативідсотків закористування кредитомз 03.06.2014 року по 23.09.2018 року в розмірі 1983,17 грн.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09304612) судовий збір в сумі 1921,00 грн, тобто, по 960,50 грн з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Із вказаним рішенням в частині розміру стягнутих з відповідачів прострочених відсотків за користування кредитом, інфляційних втрат банку та в частині відмови у задоволенні позовних вимог не погодився позивач АТ «Державний ощадний банк України», подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2024 року у справі №420/797/19 в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а також вирішити питання про судові витрати.

Доводами апеляційної скарги наведено, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи та наданим сторонами доказами, суд неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права в частині обґрунтування судового рішення.

Виписка за картковим рахунком є належним доказом щодо заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором.

Під час ухвалення оскаржуваного рішення, судом першої інстанції враховано рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 17.11.2021 року у справі №942/932/21, яким з відповідачів стягнута заборгованість за кредитним договором №8 від 05.03.2010 року в сумі 23358,11 грн, але залишено поза увагою, за який саме період було стягнуто заборгованість.

АТ «Ощадбанк» не погоджується з тим, що суд першої інстанції не знаходить підстав для стягнення з відповідачів інфляційних втрат банку з червня 2021 року по лютий 2022 року за прострочення сплати кредиту та за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, три проценти річних за прострочення сплати кредиту з 04.06.2021 року по 23.02.2022 року та за прострочення сплати відсотків за користування кредитом з 04.06.2021 року по 23.02.2022 року.

Вважає, що нараховані 3% річних та інфляційні втрати за період з червня 2021 року по 23 лютого 2022 року не є стягненням неустойки (штрафів, пені), нарахування яких обмежено згідно з вимогами Закону України від 17 березня 2020 року №530-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби», а відповідно нараховані правомірно.

Із вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог також не погодилась відповідачка ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2024 року в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним, необґрунтованим.

Суд першої інстанції залишив поза увагою обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, а саме: відсутність доказів волевиявлення та участі поручителя при укладанні правочину; відсутність доказів участі поручителя у спірних правовідносинах; відсутність доказів виникнення спірних правовідносин (невиконання банком вимог п. 1.1 кредитного договору); порушення банком істотних умов договору поруки (зобов`язань, передбачених п. 2.4., 2.9, 3.5 договору поруки); не повідомлення банком істотних умов зобов`язання, що позбавило можливості його виконання.

Крім того, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (фізичним особам, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися з території АТО, юридичним особам та ФОП, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території АТО, не нараховуються штрафні санкції на основну суму заборгованості). Станом на квітень 2014 року відповідачка проживала на території, де проводилася антитерористична операція. Таким чином, пені та штрафи за прострочення сплати кредиту нараховані безпідставно.

Від АТ «Державний ощадний банк України» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому банк просив залишити апеляційну скаргу відповідачки на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 року у справі №420/797/19 без задоволення.

Вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 такою, що не підлягає задоволенню, оскільки наведені у ній доводи є помилковими, безпідставними та такими, що суперечать дійсним обставинам справи.

Належних та допустимих доказів наявності обставин, які свідчать про недійсність договору поруки укладеного між АТ «Ощадбанк», боржником та поручителем не надано. Крім того, поручителем не вчинено жодних дій щодо визнання договору поруки недійсним.

Надані АТ «Ощадбанк» банківські виписки з рахунків боржника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Відповідно до п. 4.2. договору поруки встановлено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язання по кредитному договору не пред`явить вимогу до поручителя. У свою чергу відповідно до п. 1.2 кредитного договору встановлено, що кредит надається на 119 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 01.03.2020 року. З позовною заявою про стягнення заборгованості позивач звернувся у травні 2019 року, тобто, до настання терміну остаточного погашення зобов`язання, таким чином відповідно до п. 4.2 договору поруки порука не вважається припиненою.

Банком було здійснено належне повідомлення поручителя про прострочення виконання зобов`язання боржником шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційні скарги до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача АТ «Державний ощадний банк України» Морозов В.М. доводи апеляційної скарги позивача підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 не визнав, просив в її задоволенні відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачів.

Заслухавши суддю доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 05.03.2010 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №8 (а.с. 121-125, том 1).

Відповідно п.п. 1.1.1.2 кредитного договору, банк зобов`язався надати позичальнику на умовах договору грошові кошти в сумі 44000,00 грн, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 44000,00 грн, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 27% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Кредит надається на 119 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 01.03.2020 року на споживчі цілі.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору позичальник зобов`язався щомісячно до 1 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти рівними частинами в сумі 369,75 грн, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань, починаючи з 01.05.2010 року. Сплату останнього платежу здійснити до 01.03.2020 року.

Пункт 1.6 кредитного договору передбачає нарахування та сплату процентів за користування кредитом. Проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення строку, на який надано кредит. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший і не враховується останній день користування кредитом. Всі готівкові платежі за цим договором (погашення кредиту, сплата процентів за його користування, комісійних винагород, штрафних санкцій тощо) сплачуються позичальником в касі банку.

Згідно з п. п. 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань по цьому договору. При виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами, а також в інших випадках, передбачених цих договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. п. 4.3.1, 4.3.3, 4.3.5 кредитного договору позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за цим договором. Позичальник зобов`язаний повернути кредит в сумі 44000,00 грн, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені цим договором. Позичальник зобов`язаний відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язаннях, що випливають з цього договору.

Крім того, згідно з п. 4.3.7 договору у тридцятиденний строк позичальник повинен повідомити банк про зміну реєстрації свого постійного місця проживання, зміни місця працевлаштування, прізвища, імені, по-батькові та інші обставини, що можуть вплинути на виконання зобов`язань за цим договором.

За невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених в цьому договорі та чинним законодавством України та відшкодовують завдані збитки понад неустойку (пеню, штраф) (п. 5.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,074 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

Пункт 7.8 кредитного договору передбачає збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 Цивільного кодексу України до 3 (трьох) років для всіх грошових зобов`язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), що передбачені умовами цього договору.

Відповідно до п. 8.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по цьому договору.

05.03.2010 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №8/1 (а.с. 126-126зв, том 1).

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором №8 від 05.03.2010 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладеними в майбутньому.

Згідно з п. 2.1 договору поруки у разі порушення боржником виконання зобов`язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов`язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору поруки поручитель відповідає по зобов`язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними до тих пір, поки всі зобов`язання по кредитному договору не будуть виконані повністю.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.5 договору поруки порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання за кредитним договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язань по кредитному договору №8 від 05.03.2010 року не пред`явить вимоги до поручителя. Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов`язання.

Відповідно до п. 6.3 договору поруки даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

З наданогов уточненійпозовній заявірозрахунку вбачається,що станомна 20.03.2024року відповідачімають заборгованістьза кредитнимдоговором усумі 96132,16грн,яка складаєтьсяіз:-простроченого боргуза кредитомза періодз 03.06.2014року по20.02.2020року врозмірі 25882,25грн;-прострочених відсотківза користуваннякредитом заперіод з03.06.2014року по23.09.2018року врозмірі 30735,53грн;-пені попростроченому основномуборгу заперіод з03.03.2014року по10.04.2014року врозмірі 8,90грн;-пені попрострочених відсоткахза періодз 05.02.2014року по10.04.2014року врозмірі 137,20грн;-інфляційних втратбанку зчервня 2014року повересень 2018року запрострочення сплатикредиту врозмірі 6385,95грн;-інфляційних втратбанку зчервня 2014року повересень 2018року запрострочення сплативідсотків закористування кредитув розмірі9946,15грн;-три процентирічних запрострочення сплатикредиту з03.06.2014року по23.09.2018року врозмірі 1259,81грн;-три процентирічних запрострочення сплативідсотків закористування кредитомз 03.06.2014 року по 23.09.2018 року в розмірі 1983,17 грн; - інфляційних втрат банку з червня 2021 року по лютий 2022 року за прострочення сплати кредиту в розмірі 4814,35 грн; - інфляційних втрат банку з червня 2021 по лютий 2022 року за прострочення сплати відсотків за користування кредиту в розмірі 13559,45 грн; - три проценти річних за прострочення сплати кредиту з 04.06.2021 року по 23.02.2022 року в розмірі 564,48 грн; - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом з 04.06.2021 року по 23.02.2022 року в розмірі 854,92 грн (а.с. 15-18, том 2).

До матеріалів справи долучено виписки з кредитного рахунку ОСОБА_2 за період з 01.01.2017 року по 24.09.2018 року та за період з 01.01.2017 року по 20.03.2024 року (а.с. 131-135зв, том 1, 19-21, том 2)

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості саме в певному обсязі.

Апеляційний суд не може в повному обсязі погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 05.03.2010 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №8.

Відповідно п.п. 1.1.1.2 кредитного договору, банк зобов`язався надати позичальнику на умовах договору грошові кошти в сумі 44000,00 грн, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 44000,00 грн, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 27% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Кредит надається на 119 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 01.03.2020 року на споживчі цілі.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору позичальник зобов`язався щомісячно до 1 числа місяця, наступного за звітним, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти в рівними частинами в сумі 369,75 грн, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань, починаючи з 01.05.2010 року. Сплату останнього платежу здійснити до 01.03.2020 року.

Пункт 1.6 кредитного договору передбачає нарахування та сплату процентів за користування кредитом. Проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення строку, на який надано кредит. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший і не враховується останній день користування кредитом. Всі готівкові платежі за цим договором (погашення кредиту, сплата процентів за його користування, комісійних винагород, штрафних санкцій тощо) сплачуються позичальником в касі банку.

Згідно з п. п. 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань по цьому договору. При виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами, а також в інших випадках, передбачених цих договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. п. 4.3.1, 4.3.3, 4.3.5 кредитного договору позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за цим договором. Позичальник зобов`язаний повернути кредит в сумі 44000,00 грн, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені цим договором. Позичальник зобов`язаний відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язаннях, що випливають з цього договору.

За невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору, сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, обумовлених в цьому договорі та чинним законодавством України та відшкодовують завдані збитки понад неустойку (пеню, штраф) (п. 5.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 5.2 кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,074 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.

Пункт 7.8 кредитного договору передбачає збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України до 3 (трьох) років для всіх грошових зобов`язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), що передбачені умовами цього договору.

Відповідно до п. 8.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по цьому договору.

05.03.2010 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір поруки №8/1.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язання за кредитним договором №8 від 05.03.2010 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладеними в майбутньому. Згідно з п. 2.1 договору поруки у разі порушення боржником виконання зобов`язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов`язання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору поруки поручитель відповідає по зобов`язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними до тих пір, поки всі зобов`язання по кредитному договору не будуть виконані повністю.

Згідно з п. 4.1, 4.2, 4.5 договору поруки порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання за кредитним договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язань по кредитному договору №8 від 05.03.2010 не пред`явить вимоги до поручителя. Не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов`язання.

Відповідно до п. 6.3 договору поруки даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

З наданого позивачем в уточненій позовній заяві розрахунку вбачається, що станом на 20.03.2024 року відповідачі мають заборгованість за кредитним договором у сумі 96132,16 грн, яка зокрема, складається із: - прострочених відсотків за користування кредитом за період з 03.06.2014 року по 23.09.2018 року в розмірі 30735,53 грн; - пені по простроченому основному боргу за період з 03.03.2014 року по 10.04.2014 року в розмірі 8,90 грн; - пені по прострочених відсотках за період з 05.02.2014 року по 10.04.2014 року в розмірі 137,20 грн; - інфляційних втрат банку з червня 2014 року по вересень 2018 року за прострочення сплати кредиту в розмірі 6385,95 грн; - інфляційних втрат банку з червня 2014 року по вересень 2018 року за прострочення сплати відсотків за користування кредиту в розмірі 9946,15 грн; - інфляційних втрат банку з червня 2021 року по лютий 2022 року за прострочення сплати кредиту в розмірі 4814,35 грн; - інфляційних втрат банку з червня 2021 по лютий 2022 року за прострочення сплати відсотків за користування кредиту в розмірі 13559,45 грн; - три проценти річних за прострочення сплати кредиту з 04.06.2021 року по 23.02.2022 року в розмірі 564,48 грн; - три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом з 04.06.2021 року по 23.02.2022 року в розмірі 854,92 грн.

До матеріалів справи долучено виписки з кредитного рахунку ОСОБА_2 за період з 01.01.2017 року по 24.09.2018 року та за період з 01.01.2017 року по 20.03.2024 року.

Таким чином, встановлено, що між 05.03.2010 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №8, а також 05.03.2010 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір поруки №8/1. Позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти, якими відповідач користувався, а також, що відповідачі обізнані з умовами кредитного договору та договору поруки, про що свідчать їх власноручні підписи.

Разом зтим,суд першоїінстанції,перевіряючи розрахунокзаборгованості,помилково пославсяна рішенняНовопсковського районногосуду Луганськоїобласті від17.11.2021року,яким солідарностягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 накористь АТ«Державний ощаднийбанк України»в особіфілії -Луганського обласногоуправління АТ«Ощадбанк» заборгованістьза кредитнимдоговором №8від 05.03.2010року урозмірі 23358,11грн,у томучислі:7256,24грн -проценти закористування кредитомз 24.09.2018року по08.10.2019року;4457,69грн -інфляційні втратиза простроченнясплати кредитуз жовтня2018року потравень 2021року;6746,44грн -інфляційні втрати за простроченнясплати процентівза користуваннякредитом зжовтня 2018року потравень 2021року;1947,19грн -три процентирічних запрострочення сплатикредиту з24.09.2018року по03.06.2021року ;2950,55грн -три процентирічних запрострочення сплатипроцентів закористування кредитомз 24.09.2018року по03.06.2021року,оскільки періоднарахування процентівза користуваннякредитом з24.09.2018року по08.10.2019року,інфляційних втратза простроченнясплати кредитуз жовтня2018року потравень 2021рок, інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом з жовтня 2018 року по травень 2021 року та трьох процентів річних з 24.09.2018 року по 03.06.2021 року не охоплюється позовними вимогами у цій справі.

За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо розміру стягнутої заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом за період з 03 червня 2014 по 23 вересня 2018 року та стягнутих інфляційних втрат банку за період з червня 2014 року по вересень 2018 року.

Суд першоїінстанції такожнеобґрунтовано відмовиву стягненніінфляційних втратбанку заперіод зчервня 2021року полютий 2022року татрьох відсотківрічних запрострочення сплатикредиту заперіод з04червня 2021по 23лютого 2022року,оскільки цісуми неє штрафнимисанкціями,а єкомпенсаторним механізмомза невиконаннягрошового зобов`язання.

Зазначені вище доводи апеляційної скарги АТ «Державний ощадний банк України» є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині стягнення пені, апеляційним судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 2014 року по теперішній час проживає на тимчасово окупованій території.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Отже, нарахування пені здійснено всупереч наведеної вище норми законодавства. Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені.

Зазначений довід апеляційної скарги ОСОБА_1 заслуговує на увагу.

Інші доводи, викладені в апеляційних скаргах, є безпідставними, і не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів, що були предметом дослідження в

суді першої інстанції, та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Виходячи з наведеного вище та обставин справи, апеляційнийсуд вважає, що судпершої інстанції,ухвалюючи рішенняв частиністягнутої заборгованостіза простроченимивідсотками закористування кредитомза періодз 03червня 2014по 23вересня 2018року тастягнутих інфляційнихвтрат банкуза періодз червня2014року повересень 2018року, в частині відмови у стягненні інфляційних втрат банку за період з червня 2021 року по лютий 2022 року та трьох відсотків річних за прострочення сплати кредиту за період з 04 червня 2021 по 23 лютого 2022 року, а також в частині стягнення пені не виконав вимоги ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.

Відтак, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині стягнутої заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом за період з 03 червня 2014 по 23 вересня 2018 року та стягнутих інфляційних втрат банку за період з червня 2014 року по вересень 2018 року підлягають зміні, в частині відмови у стягненні інфляційних втрат банку за період з червня 2021 року по лютий 2022 року та трьох відсотків річних за прострочення сплати кредиту за період з 04 червня 2021 по 23 лютого 2022 року, а також в частині стягнення пені скасуванню з ухваленням в цих частинах нового судового рішення.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області в частині стягнутої заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом за період з 03 червня 2014 по 23 вересня 2018 року та стягнутих інфляційних втрат банку за період з червня 2014 року по вересень 2018 року змінити, в частині відмови у стягненні інфляційних втрат банку за період з червня 2021 року по лютий 2022 року та трьох відсотків річних за прострочення сплати кредиту за період з 04 червня 2021 по 23 лютого 2022 року, а також в частині стягнення пені скасувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09304612) заборгованість за кредитним договором №8 від 05 березня 2010 року станом на 20 березня 2024 року, а саме:

30735,53 грн - прострочені відсотки за користування кредитом за період з 03 червня 2014 по 23 вересня 2018 року;

6385,95 грн - інфляційні втрати з червня 2014 по вересень 2018 року за прострочення сплати кредиту;

9946,15 грн - інфляційні втрати з червня 2014 по вересень 2018 року за прострочення сплати відсотків за користування кредитом;

4814,35 грн - інфляційні втрати з червня 2021 по лютий 2022 року за прострочення сплати кредиту;

13559,45 грн - інфляційні втрати з червня 2021 по лютий 2022 року за прострочення сплати

відсотків за користування кредитом;

564,48 грн - три відсотки річних за прострочення сплати кредиту з 04 червня 2021 по 23 лютого 2022 року;

854,92 грн - три відсотки річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом з 04 червня 2021 по 23 лютого 2022 року.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення пені за кредитним договором №8 від 05 березня 2010 року відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 травня 2025 року.

Судді: