Рішення від 26.05.2025 по справі 160/6181/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 рокуСправа №160/6181/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного органу інтелектуальної власності Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

25.02.2025 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного органу інтелектуальної власності Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" з вимогами про:

- визнати протиправним та скасувати рішення - протокол № 03 засідання Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» від 22.11.2024 в частині відмови кандидату у патенті повірені ОСОБА_1 в допуску до кваліфікаційного екзамену за всіма заявленими спеціалізаціями діяльності;

- зобов`язати Атестаційну комісію Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1; код ЄДРПОУ 44673629) прийняти рішення відповідно до вимог Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2019 № 1241 «Про затвердження положень з питань атестації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) та ведення державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)» з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» з заявою про атестацію як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 15.04.2021, заявою про атестацію як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 14.03.2023, заявою про атестацію як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 11.10.2024.

Відповідач у повідомленні № 7646/3301-06-24 від 08.10.2024 запропонував позивачу, як кандидату на проходження атестації як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) надати заяву про атестацію, складену за формою, наведеною в додатку до Положення, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, інформацію щодо ступеня вищої освіти у сфері інтелектуальної власності.

Супровідним листом від 11.10.2024 позивачем на адресу відповідача було подано до раніше поданих заяв про атестацію як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 15.04.2021 та 14.03.2023 та копій документів, заяву про атестацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , копію диплома НОМЕР_1 , згоду на обробку персональних даних.

У заяві про атестацію позивача як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 11.10.2024 позивач зазначив за пунктом 10 спеціалізацію діяльності патентного повіреного - юридичні послуги та долучено копію диплома спеціаліста з відзнакою НОМЕР_1 за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста.

Рішенням - протоколом № 03 засідання Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» від 22.11.2024 було відмовлено кандидату у патенті повірені - позивачу в допуску до кваліфікаційного екзамену за всіма заявленими спеціалізаціями діяльності у зв`язку з відсутністю у нього вищої освіти у сфері інтелектуальної власності, оскільки надана ним копія диплому про вищу освіту в галузі права є підтвердженням того, що він має право отримати допуск до кваліфікаційного екзамену за спеціалізацію діяльності - «юридичні послуги».

Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

14.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затверджене наказом Міністерства економіки України від 29.12.2023 № 20599, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 20.02.2024 за № 263/41608, визначає правовий статус представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) і регулює відносини, пов`язані з набуттям, реалізацією та припиненням права на зайняття діяльністю патентного повіреного.

Відповідно до пункту 4 розділу І Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), патентним повіреним може бути фізична особа, яка: є громадянином України; володіє державною мовою; має вищу освіту у сфері інтелектуальної власності; має вищу освіту у сфері технічних наук або не менше ніж п`ятирічний досвід практичної роботи в цій сфері - додатково для спеціалізації діяльності «винаходи та корисні моделі»; має вищу освіту в галузі права - додатково для спеціалізації діяльності «юридичні послуги»; має не менше ніж п`ятирічний досвід практичної роботи у сфері інтелектуальної власності.

Отже, враховуючи вимоги пункту даного Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), обов`язковими умовами для патентного повіреного є наявність в нього громадянства України, володіння державною мовою, вищої освіти у сфері інтелектуальної власності та не менше ніж п`ятирічного досвіду практичної роботи у сфері інтелектуальної власності. Разом з тим, вимога щодо наявності вищої освіти в галузі права є обов`язковою додатковою вимогою для спеціалізації діяльності «юридичні послуги».

Згідно з пунктом 2 розділу IV Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) особа, яка висловила намір набути право на зайняття діяльністю патентного повіреного, подає до УКРНОІВІ заяву про атестацію її як патентного повіреного, а також інші документи, визначені Положенням про Атестаційну комісію.

Відповідач зазначає, що позивач 15.04.2021 звернувся до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства із заявою про атестацію його як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), дану заяву листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства було направлено за належністю до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Вх. від 20.04.2021 № 9514-Е/2021).

Актом від 02.01.2023 № 1 «Про приймання-передавання справ (документів), пов`язаних з виконанням функцій Національним органом інтелектуальної власності» заяву було передано до УКРНОІВІ. 14.03.2023 позивач направив до Атестаційної комісії оновлену заяву про атестацію його як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) (Вх. від 14.03.2023 № 5802-Е/2023).

Відповідно до зазначених вище заяв кандидат у патентні повірені просив атестувати його за наступними спеціалізаціями діяльності: «знаки для товарів і послуг», «юридичні послуги».

Пунктом 1 глави 2 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію передбачено, що кандидат у патентні повірені подає до УКРНОІВІ заяву про атестацію, складену за формою, наведеною в додатку до Положення. Відповідно до пункту 8 форми заяви, у ній зазначаються підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти.

За результатами попереднього розгляду заяв позивача було встановлено, зокрема, що подані кандидатом у патентні повірені заяви не містять інформації щодо ступеня вищої освіти у сфері інтелектуальної власності (згідно з абзацом четвертим пункту 4 розділу І Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), патентним повіреним може бути фізична особа, яка має вищу освіту у сфері інтелектуальної власності).

У зв`язку з зазначеним та тимчасовою відсутністю технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» та доступу до відомостей з державних електронних інформаційних ресурсів, які підтверджують наявність вищої освіти у сфері інтелектуальної власності, позивачу було направлено повідомлення від 08.10.2024 № 7646/3301-06-24 з пропозицією, серед іншого, надати документи, що підтверджують наявність вищої освіти у сфері інтелектуальної власності.

Відповідач наголошує, що позивач не вказує у позовній заяві, що він був проінформований про тимчасову відсутність технічної можливості передачі даних засобами Система «Трембіта» та доступу до відомостей з державних електронних інформаційних ресурсів. Натомість позивач зазначає в своїй позовній заяві про бездіяльність відповідача, оскільки останній мав змогу отримати інформацію щодо позивача за допомогою Системи «Трембіта».

У відповідь на повідомлення від 08.10.2024 № 7646/3301-06-24 позивач подав до Атестаційної комісії заяву про атестацію його як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 11.10.2024 (Вх. від 11.10.2024 № 7016/24), складену за формою, визначеною додатком до Положення про Атестаційну комісію, у якій визначив спеціалізацію діяльності - «юридичні послуги».

Також до заяви було додано копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копію диплома спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» серії НОМЕР_1 від 30.06.2004 та згоду на обробку персональних даних.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію, подані кандидатами у патентні повірені документи Атестаційна комісія розглядає на засіданні та приймає рішення про допуск чи відмову в допуску кандидата в патентні повірені до кваліфікаційного екзамену. Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію, Атестаційна комісія приймає рішення про відмову в допуску кандидата в патентні повірені, патентного повіреного до кваліфікаційного екзамену в разі: якщо він не є громадянином України (абзац другий пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію); якщо він не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти (абзац третій пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію); якщо він не має чи не зміг підтвердити документально досвід практичної роботи у сфері інтелектуальної власності (абзац четвертий пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію); якщо він є працівником УКРНОІВІ, Мінекономіки, підприємства, установи, організації, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, або особою, якій діяльність патентного повіреного заборонена законодавством (абзац п`ятий пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію).

Атестаційна комісія на засіданні 22.11.2024 розглянула подані позивачем документи, в тому числі копію диплома спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» серії НОМЕР_1 від 30.06.2004, наданого на підтвердження вищої освіти, та встановила відсутність підстав, визначених абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію.

Однак, встановила наявність підстави, визначеної абзацом третім пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію (Атестаційна комісія приймає рішення про відмову в допуску кандидата в патентні повірені, патентного повіреного до кваліфікаційного екзамену в разі, якщо він не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти), оскільки кандидат у патентні повірені не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти, а саме, щодо наявності вищої освіти у сфері інтелектуальної власності.

З огляду на зазначене, Атестаційна комісія вирішила відмовити позивачу в допуску до кваліфікаційного екзамену за всіма заявленими спеціалізаціями діяльності. Зазначаємо, що на засіданні 22.11.2024 були присутні 8 з 9 членів Атестаційної комісії, рішення про відмову позивачу в допуску до кваліфікаційного екзамену було прийнято одностайно.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію рішення про відмову в допуску кандидата у патентні повірені до кваліфікаційного екзамену приймається на засіданні Атестаційної комісії і оформлюється протоколом.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію, витяг з протоколу надсилається кандидату у патентні повірені протягом п`яти робочих днів з дати складання протоколу.

Витяг із протоколу засідання Атестаційної комісії від 22.11.2024 № 03 (Вих. від 28.11.2024 № 9111/3301-03-24) був направлений позивачу на електронну адресу: artemmorgun82@gmail.com.

У пункті 1 протоколу засідання Атестаційної комісії від 22.11.2024 № 03 зазначено скорочення Положення про Атестаційну комісію Національного органу інтелектуальної власності, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2019 № 1241, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.08.2019 за № 919/33890 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 29.12.2023 № 20599).

26.11.2024 до Атестаційної комісії надійшло звернення позивача (Вх. від 26.11.2024 № М-93/2024) та аналогічне за змістом звернення від 28.11.2024 (Вх. від 28.11.2024 № М-94/2024), що надійшло за належністю від Міністерства економіки України, щодо надання інформації про підстави та законодавчо регламентовані дані (мотиви) відносно відмови кандидату у патентні повірені в допуску до кваліфікаційного екзамену. За результатами розгляду звернень було направлено лист від 05.12.2024 № 9296/3301-03-24, в якому, серед іншого, зазначено відповідні підстави, а також надано інформацію щодо освітніх програми з підготовки фахівців у сфері інтелектуальної власності.

Зазначеним листом позивача було проінформовано, що згідно з пунктом 5 глави 2 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію, документами, що підтверджують наявність вищої освіти у сфері інтелектуальної власності, є копія диплома про вищу освіту за освітньою програмою, яка включає інтелектуальну власність, отриманого в Україні та/або в іноземних державах та визнаного в Україні в установленому законом порядку.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами. Заклад вищої освіти на підставі відповідної освітньої програми розробляє навчальний план, що визначає обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем відповідного ступеня вищої освіти програмних результатів навчання. Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою освітньою програмою.

Наразі всі освітні програми з підготовки фахівців у сфері інтелектуальної власності розробляються в рамках підготовки магістрів за спеціальностями 081 «Право» або 073 «Менеджмент».

З інформацією щодо акредитації освітньої програми «Інтелектуальна власність» у вищих навчальних закладах України також можна ознайомитися у реєстрі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за посиланням https://registry.naqa.gov.ua/#/certificates.

06.12.2024 до Атестаційної комісії надійшло звернення позивача (Вх. від 06.12.2024 № М-97/2024) та аналогічні за змістом звернення, які надійшли до Національного агентства України з питань державної служби та Мінекономіки, та були надіслані за належністю від Мінекономіки (Вх. від 13.12.2024 № М-100/2024) щодо надання роз`яснень стосовно рішення Атестаційної комісії.

За результатами розгляду зазначених звернень позивачу було направлено лист від 20.12.2024 № 9781/3301-03-24, в якому, серед іншого, зазначено підстави прийняття Атестаційною комісією рішення про відмову в допуску кандидата у патентні повірені до кваліфікаційного екзамену.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію, подані кандидатами у патентні повірені документи Атестаційна комісія розглядає на засіданні та приймає рішення про допуск чи відмову в допуску кандидата в патентні повірені до кваліфікаційного екзамену. Згідно з абзацом третім пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію, Атестаційна комісія приймає рішення про відмову в допуску кандидата в патентні повірені до кваліфікаційного екзамену в разі, якщо він не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти.

Абзацами четвертим та шостим пункту 4 розділу І Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)) передбачено, що патентним повіреним може бути фізична особа, яка: має вищу освіту у сфері інтелектуальної власності (абзац четвертий пункту 4 розділу І Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)); має вищу освіту в галузі права - додатково для спеціалізації діяльності «юридичні послуги» (абзац шостий пункту 4 розділу І Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)).

Відповідно до заяв про атестацію як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 15.04.2021 (Вх. від 20.04.2021 № 9514-Е/2021) та 14.03.2023 (Вх. від 14.03.2023 № 5802-Е/2023) позивачем обрано наступні спеціалізації діяльності: «знаки для товарів і послуг», «юридичні послуги».

Відповідно до заяви про атестацію як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 11.10.2024 (Вх. від 11.10.2024 № 7016/24) позивачем обрано спеціалізацію діяльності «юридичні послуги».

На підтвердження вищої освіти позивачем надано лише копію диплома спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» серії НОМЕР_1 від 30.06.2004, тобто надано документ, що підтверджує вищу освіту в галузі права - додатково для спеціалізації діяльності «юридичні послуги».

Наданий позивачем документ не підтверджує факту наявності у позивача вищої освіти у сфері інтелектуальної власності. Ураховуючи зазначене, у своєму рішенні Атестаційна комісія встановила:

- відсутність щодо заявника підстав, визначених абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення;

- кандидат у патентні повірені не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти, а саме, щодо вищої освіти у сфері інтелектуальної власності.

Зазначена вимога діє в Україні з 1994 року, з моменту затвердження постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1994 № 545 «Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)».

Зазначена постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 233 від 17.03.2023.

Після чого було прийнято згаданий вище наказ Міністерства економіки України від 29.12.2023 № 20599 «Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) та внесення змін до положень з питань атестації та ведення державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)».

Зокрема, пунктом 3 Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), було визначено вимоги до патентного повіреного, а саме: Патентний повірений повинен бути громадянином України, який: постійно проживає в Україні; має повну вищу освіту, а також повну вищу освіту в сфері охорони інтелектуальної власності; має не менш як п`ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності; склав кваліфікаційні екзамени, пройшов атестацію і одержав свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

Отже, на думку відповідача, позивач, звертаючись ще у 2021 році із заявою про атестацію його як представника у справах інтелектуальної власності, мав розуміти, що для допуску до атестації він повинен мати не лише вищу освіту, але й вищу освіту у сфері інтелектуальної власності.

Вища освіта з інтелектуальної власності надавалася в Україні з 1998 року, коли відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.1997 № 507 було відкрито підготовку фахівців за спеціальністю 7.000002 «Інтелектуальна власність» (специфічні категорії).

Станом на середину минулого десятиріччя підготовка фахівців з інтелектуальної власності здійснювалася у понад 20 закладах вищої освіти України.

Така ситуація була певною мірою змінена за результатами започаткування в Україні у 2016 році реформи вищої освіти.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29.04.2016 № 266 та прийнятого на її виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 12.04.2016 № 419 підготовка фахівців зі спеціальності «Інтелектуальна власність» як специфічні категорії була вилучена, натомість було визначено переведення її за наступними спеціалізаціями: (1) управління інтелектуальною власністю - в галузь знань «Управління та адміністрування» (07), спеціальність - менеджмент (073); (2) інтелектуальна власність - в галузь знань Управління та адміністрування (07), спеціальність - підприємництво, торгівля та біржова діяльність (076); (3) інтелектуальна власність - в галузь знань «Право» (08), спеціальність Право (081).

Заклади вищої освіти, які бажали продовжувати підготовку фахівців з інтелектуальної власності, на виконання зазначених актів, привели свої програми у відповідність до оновлених освітніх стандартів та акредитували свої освітньо-наукові або освітньо-професійні програми підготовки магістрів за відповідним напрямом (07 або 08).

Наприклад, Київський національний університет імені Тараса Шевченка має акредитовану освітньо-наукову програму «Інтелектуальна власність» й здійснює підготовку фахівців освітнього рівня «Магістр» за спеціальністю «081. Право», кваліфікація «Магістр права з інтелектуальної власності».

Українська інженерно-педагогічна академія (м. Харків) у 2019 запровадила освітньо-професійну програму «Управління інтелектуальною власністю», освітній рівень «Магістр», спеціальність «073. Управління», кваліфікація «Магістр з управління інтелектуальною власністю».

Український державний університет науки і технологій (раніше - Національна металургійна академія України, м. Дніпро) має акредитовану освітньо-професійну програму «Управління інтелектуальною власністю», освітній рівень «Магістр», спеціальність «073. Менеджмент», кваліфікація «Магістр менеджменту за освітньо-професійною програмою «Інтелектуальна власність».

Відповідні магістерські програми, в межах яких можна набути вищу освіту з інтелектуальної власності, є й в ряді інших закладів вищої освіти. Тобто особа, яка хоче в Україні отримати відповідну вищу освіту та мати кваліфікацію магістра з інтелектуальної власності (не залежно чи в межах права, чи в межах управління, чи в межах менеджменту), мала у минулому, та продовжує мати таку можливість. Освіта надається або на денній, або на заочній формі навчання, залежно від акредитованих програм, що дозволяє особі проходити навчання як з відривом, так і без відриву від виробництва. Чергові зміни до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти, введені в Україні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2024 № 1021, не лише дозволяють в майбутньому продовжувати підготовку магістрів з інтелектуальної власності в рамках спеціальностей Менеджмент (D3), Публічне управління та адміністрування (D4), Право (D8), але й готувати їх як в рамках міждисциплінарних освітніх програм в межах однієї галузі (ХХ88), так і міждисциплінарних міжгалузевих освітніх програм (ХХ88, XYZ88).

Досвід України в частині надання вищої освіти з інтелектуальної власності не є унікальним. Така освіта надається в десятках університетів світу, в тому числі в рамках спільних магістерських програм зі Всесвітньою організацією інтелектуальної власності. Встановлена законодавством вимога до кандидата у патентні повірені стосовно наявності не просто вищої освіти з будь-якої галузі знань (включаючи право, як це є у позивача), а саме наявності вищої освіти, що забезпечує його кваліфікацію безпосередньо у питаннях інтелектуальної власності, обумовлена правовим статусом патентного повіреного.

Так, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-XII від 15.12.1993 (зі змінами) іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, які мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження за межами України, у відносинах з НОІВ реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Аналогічні положення щодо представництва іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб та інших осіб, які мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження за межами України, у відносинах з НОІВ саме через патентного повіреного, містяться й в інших спеціальних законах у сфері інтелектуальної власності, а саме: у частині 2 статті 4 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» № 3688- XII від 15.12.1993 (зі змінами); у частині 2 статті 5 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3687-XII від 15.12.1993 (в редакції Закону № 1771-ІІІ від 01.06.2000, зі змінами); у частині 2 статті 3 Закону України «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів» в редакції Закону № 111-ІХ від 19.09.2019 (зі змінами); у частині 2 статті 5 Закону України «Про правову охорону географічних зазначень» в редакції Закону № 123-ІХ від 19.09.2019 (зі змінами).

Ця вимога закріплена й в чинному Положенні про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затвердженому наказом Міністерства економіки України від 29.12.2023 № 20599, в пункті 3 якого зазначено: Діяльність патентного повіреного є незалежною професійною діяльністю щодо надання послуг, пов`язаних з набуттям, здійсненням та захистом прав на об`єкти інтелектуальної власності, представництва інтересів осіб в УКРНОІВІ, Мінекономіки, а також у відносинах з фізичними та юридичними особами. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, які мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження за межами України, у відносинах з УКРНОІВІ реалізовують свої права через патентних повірених, крім випадків, установлених законодавством.

Отже, Атестаційна комісія в частині вирішення питання щодо встановлення факту наявності чи відсутності вищої освіти з інтелектуальної власності, діяла у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством. Пунктом 2 глави 8 розділу III Положення про Атестаційну комісію передбачено, що кандидат у патентні повірені подає до УКРНОІВІ заяву про атестацію, складену за формою, наведеною в додатку до Положення.

Якщо кандидат у патентні повірені, патентний повірений вважає, що член Атестаційної комісії прямо чи опосередковано заінтересований у результаті його атестації, він може заявити відвід такому члену Атестаційної комісії до початку засідання Атестаційної комісії. Відвід члену Атестаційної комісії повинен бути вмотивованим та поданим у письмовій формі. Оскільки склад Атестаційної комісії опубліковано у розділі «Склад» сервісу «Атестаційна комісія» офіційного вебсайту УКРНОІВІ за посиланням https://nipo.gov.ua/atestatsijna-komisiia-pp/, то позивач мав можливість ознайомитися з ним і відповідно у разі наявності сумнівів, що член Атестаційної комісії прямо чи опосередковано заінтересований у результаті його атестації, заявити такому члену відвід.

Вмотивована заява позивача про відвід у письмовому вигляді до Атестаційної комісії не надходила. Відповідно до абзацу 2 пункту 3 розділу II Положення про Атестаційну комісію, Атестаційна комісія має право запрошувати на свої засідання та заслуховувати на цих засіданнях кандидатів у патентні повірені та патентних повірених.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію передбачено, що у разі, якщо інформація, зазначена в поданих документах, потребує уточнення чи викликає сумніви, за рішенням Атестаційної комісії на засідання може бути запрошено кандидата в патентні повірені, патентного повіреного.

Отже, враховуючи вказані норми законодавства, відповідач не мав обов`язку запрошувати позивача на засідання Атестаційної комісії і необхідно врахувати, що позивач, незважаючи на повідомлення відповідача від 08.10.2024 № 7646/3301-06-24 з пропозицією, серед іншого, надати документи, що підтверджують наявність вищої освіти у сфері інтелектуальної власності, так і не надав на розгляд Атестаційної комісії відповідні документи.

18.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що позивач не погоджується з висновками відповідача - Національного органу інтелектуальної власності Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" зазначеними у відзиві на позовну заяву у справі № 160/6181/25 від 14.03.2025 року, виходячи з наступних підстав.

Так, позивач вважає, що відповідачем пропущений строк на подання відзиву, з чим суд погоджується.

Щодо протиправності та безпідставності посилань на відповідні пункти розділу ІV Положення про Атестаційну комісію, які не відповідають дійсності та критеріям обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, позивач зазначає, що згідно п. 10 Порядку денного протоколу № 03 засідання Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» від 22.11.2024 чітко зазначено, що «Атестаційна комісія встановила: відсутність щодо заявника підстав, визначених абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення; кандидат у патентні повірені не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти, а саме, щодо вищої освіти у сфері інтелектуальної власності».

Отже, на думку позивача, Атестаційною комісією встановлено відсутність підстав визначених абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення.

Згідно пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію визначено наступні дані: «2. Атестаційна комісія приймає рішення про відмову в допуску кандидата в патентні повірені, патентного повіреного до кваліфікаційного екзамену в разі: якщо він не є громадянином України; якщо він не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти; якщо він не має чи не зміг підтвердити документально досвід практичної роботи у сфері інтелектуальної власності; якщо він є працівником УКРНОІВІ, Мінекономіки, підприємства, установи, організації, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, або особою, якій діяльність патентного повіреного заборонена законодавством».

Отже, відповідач у рішенні що оскаржується - Протоколом № 03 засідання Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» від 22.11.2024 (пункт 10 Порядку денного) визначає відсутність підстав визначених абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію, а саме: абзац другий - якщо він не є громадянином України; абзац четвертий - якщо він не має чи не зміг підтвердити документально досвід практичної роботи у сфері інтелектуальної власності; абзац п`ятий - якщо він є працівником УКРНОІВІ, Мінекономіки, підприємства, установи, організації, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, або особою, якій діяльність патентного повіреного заборонена законодавством».

Позивач зазначає, що на думку суб`єкта владних повноважень: ОСОБА_1 - не є громадянином України; ОСОБА_1 - не має чи не зміг підтвердити документально досвід практичної роботи у сфері інтелектуальної власності; ОСОБА_1 - є працівником УКРНОІВІ, Мінекономіки, підприємства, установи, організації, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, або особою, якій діяльність патентного повіреного заборонена законодавством».

Отже, доводи відповідача про відсутність щодо заявника підстав, визначених абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення є безпідставними, протизаконними, такими, що не перевірялись та оманливим з точки зору прав кандидата у патентні повірені.

У відзиві відповідач зазначає, що «Атестаційна комісія на засіданні 22.11.2024 розглянула подані Позивачем документи, в тому числі копію диплома спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» серії НОМЕР_1 від 30.06.2004, наданого на підтвердження вищої освіти, та встановила відсутність підстав, визначених абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію. Однак, встановила наявність підстави визначеної абзацом третім пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію (Атестаційна комісія приймає рішення про відмову в допуску кандидата в патентні повірені, патентного повіреного до кваліфікаційного екзамену в разі, якщо він не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти), оскільки кандидат у патентні повірені не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти, а саме, щодо наявності вищої освіти у сфері інтелектуальної власності. З огляду на зазначене, Атестаційна комісія вирішила відмовити позивачу в допуску до кваліфікаційного екзамену за всіма заявленими спеціалізаціями діяльності». Позивач вважає, що Відповідач сам підтверджує про відсутність підстав визначених абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення (громадянство, досвід роботи, робота в органах владних повноважень), що стали підставою у відмові допуску до кваліфікаційного екзамену позивача.

Предметом позову є визнання протиправним та скасувати рішення - протокол № 03 засідання Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» від 22.11.2024 в частині відмови кандидату у патенті повірені ОСОБА_1 в допуску до кваліфікаційного екзамену за всіма заявленими спеціалізаціями діяльності.

У рішенні орган незаконно послався на невідповідні пункти, які взагалі не перевірялись комісією (громадянство, досвід роботи, робота в органах владних повноважень) і що стали підставою відмови. Рішення суб`єкта владних повноважень виступає ключовим елементом функціонування публічної адміністрації та взаємодії між нею та громадянами і юридичними особами у сфері публічно-правових відносин.

Позивач вважає, що рішення - протокол № 03 від 22.11.2024:

- винесене з порушенням процедури щодо встановлення та підтвердження громадянства позивача;

- винесене з порушенням процедури щодо встановлення та підтвердження досвіду практичної роботи у сфері інтелектуальної власності позивача;

- винесене з порушенням процедури щодо встановлення та підтвердження того факту, що позивач є працівником УКРНОІВІ, Мінекономіки, підприємства, установи, організації, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, або особою, якій діяльність патентного повіреного заборонена законодавством»;

- впливає на права позивача.

Позивач наголошує на тому, що у рішенні зазначено, що Атестаційна комісія встановила: кандидат у патентні повірені не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти, а саме, щодо вищої освіти у сфері інтелектуальної власності.

У відзиві відповідач зазначає, що «Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію, Атестаційна комісія приймає рішення про відмову в допуску кандидата в патентні повірені, патентного повіреного до кваліфікаційного екзамену в разі: якщо він не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти (абзац третій пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію)».

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію, Атестаційна комісія приймає рішення про відмову в допуску кандидата в патентні повірені, патентного повіреного до кваліфікаційного екзамену в разі: якщо він не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти (абзац третій пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію).

Отже, у вказаному пункті чітко зазначено вимогу щодо підтвердження вищої освіти. Відповідно до пункту 4 розділу І Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), патентним повіреним може бути фізична особа, яка: є громадянином України; володіє державною мовою; має вищу освіту у сфері інтелектуальної власності; має вищу освіту у сфері технічних наук або не менше ніж п`ятирічний досвід практичної роботи в цій сфері - додатково для спеціалізації діяльності «винаходи та корисні моделі»; має вищу освіту в галузі права - додатково для спеціалізації діяльності «юридичні послуги»; має не менше ніж п`ятирічний досвід практичної роботи у сфері інтелектуальної власності.

Відсутність вищої освіту у сфері інтелектуальної власності, в контексті пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію, не є підставою відмови в допуску кандидата в патентні повірені до кваліфікаційного екзамену.

На думку позивача, відповідач навмисно та хибно перекручує вимоги пункту 4 розділу І Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) та вимоги пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію, безпідставно стверджуючи, що обов`язковими умовами для патентного повіреного є наявність в нього вищої освіти у сфері інтелектуальної власності.

Щодо невиконання відповідачем обов`язку щодо перевірки відомостей на кандидатів у патенті повірені з використанням інформаційних систем суб`єктів електронної взаємодії засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», позивач зазначає наступне.

Відповідачем зазначено, що «… Позивач не вказує в своїй позовній заяві, що він був проінформований про тимчасову відсутність технічної можливості передачі даних засобами Система «Трембіта» та доступу до відомостей з державних електронних інформаційних ресурсів. Натомість позивач зазначає в своїй позовній заяві про бездіяльність відповідача, оскільки останній мав змогу отримати інформацію щодо Позивача за допомогою Системи «Трембіта».

«Трембіта» - це національна система електронної взаємодії між державними інформаційними ресурсами, електронними реєстрами, інформаційними системами тощо. Вона покликана надати органам державної влади та місцевого самоврядування оперативний, безперешкодний і надійний доступ до інформації, необхідний їм для здійснення їх повноважень. Також «Трембіта» має забезпечити використання єдиних стандартів доступу до інформаційних ресурсів держави, зменшення рівня дублювання даних у державних реєстрах та підвищити рівень інтероперабельності інформаційних систем. Завдяки «Трембіті» кожен публічний орган відповідно до своїх повноважень може підключитися до необхідного інформаційного ресурсу та отримувати встановлений набір інформації - як у автоматичному, так і ручному режимах. Електронна інформаційна взаємодія здійснюється шляхом обміну визначеним набором даних між електронними інформаційними ресурсами Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України з використанням інформаційних систем суб`єктів електронної взаємодії засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

У разі відсутності технічної можливості передачі даних із використанням засобів системи «Трембіта» електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством. Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення виходячи з обов`язку по використанню державного електронного інформаційного ресурсу «Трембіта» для встановлення та підтвердження вимог (документального підтвердження) відносно кандидатів в патентні повірені. Не здійснено всі необхідні заходи по виконанню своїх обов`язків виходячи з можливості направлення відповідних запитів та отримання належних відповідей від інших суб`єктів владних повноважень.

Отже, на думку позивача, підтвердження вимог щодо кандидата у патентні повірені є прямим обов`язком відповідача, а рішення, яке винесено без документального вивчення відповідних підстав та вимог є незаконним.

Щодо підтвердження відповідачем того факту, що вищу освіту у сфері інтелектуальної власності в Україні не запроваджено позивач стверджує наступне.

У заяві про атестацію позивача як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 11.10.2024 було чітко зазначено за пунктом 10 спеціалізацію діяльності патентного повіреного - юридичні послуги та долучено копію диплома спеціаліста з відзнакою ХА №25675201 за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацією юриста. Разом з тим, згідно відповіді відповідача № 9111/3301-03-24 від 28.11.2024 (Витяг із протоколу № 03 засідання Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» від 22.11.2024, було повідомлено, що підставою відмови відповідача у проходженні атестації стала відсутність щодо заявника підстав, визначених абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення; кандидат у патентні повірені не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти, а саме, щодо вищої освіти у сфері інтелектуальної власності.

Наразі, підготовка фахівців у закладах вищої освіти здійснюється за спеціальностями, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (зі змінами). Окрема спеціальність «Інтелектуальна власність» зазначеним переліком не передбачена. Вищої освіти у сфері інтелектуальної власності в Україні не запроваджено.

Згідно відповіді Міністерства освіти та науки Украйни (Директорат вищої освіти та освіти дорослих) № 3/866-25 від 27.01.2025 позивачу було роз`яснено, що: наразі підготовка фахівців у закладах вищої освіти здійснюється за спеціальностями, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» (зі змінами). Окрема спеціальність «Інтелектуальна власність» зазначеним переліком не передбачена.

Позивач вважає, що він надав усі необхідні документи, що передбачені діючим законодавством.

Отже, на думку позивача, відповідач на момент винесення оскаржуваного рішення у складі колегіального органу, знав та усвідомлював, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29.04.2016 № 266 та прийнятого на її виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 12.04.2016 № 419 підготовка фахівців зі спеціальності «Інтелектуальна власність» як специфічні категорії була вилучена, натомість було визначено переведення її за наступними спеціалізаціями: (3) інтелектуальна власність - в галузь знань «Право» (08), спеціальність Право (081). Вимагання документу про вищу освіту у сфері інтелектуальної власності спеціалізації якої, з 2016 року, було переведено в галузь знань «Право» (08), спеціальність Право (081) є протиправним.

Позивач вважає, що представлений ним диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» серії НОМЕР_1 від 30.06.2004 в повній мірі документально підтверджує вимогу щодо освіти ОСОБА_1. Представлений диплом позивача є належним документом, що відповідає переліку документів, що подаються кандидатом на проходження атестації.

Щодо недотримання відповідачем порядку розгляду представлених документів за участю кандидата в патентні повірені позивач наголошує на наступному. Відповідачем зазначено, що «Отже, враховуючи вказані норми законодавства, відповідач не мав обов`язку запрошувати позивача на засідання Атестаційної комісії і необхідно врахувати, що позивач, незважаючи на повідомлення відповідача від 08.10.2024 № 7646/3301-06-24 з пропозицією, серед іншого, надати документи, що підтверджують наявність вищої освіти у сфері інтелектуальної власності, так і не надав на розгляд Атестаційної комісії відповідні документи». Згідно розділу ІV Положення про Атестаційну комісію інформація, що підтверджує відомості, зазначені в заяві, отримується УКРНОІВІ без участі кандидата в патентні повірені, патентного повіреного на підставі зазначених у заяві відомостей у порядку електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта». Відтак додаткові уточнюючі дані орган владних повноважень мав змогу отримати щодо кандидата засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» у разі наявності питань. Вбачаючи підстави можливої відмови кандидату в допуску до кваліфікаційного іспиту та необхідності уточнення документів, що підтверджують громадянство, досвід роботи, освіту, роботу в органах владних повноважень відповідач, на думку позивача, для недопущення порушення прав кандидата, мав запросити позивача на засідання та заслухати його з питань, які підлягають уточненню. Згідно розділу ІІ Положення про Атестаційну комісію комісія має право: запрошувати на свої засідання та заслуховувати на цих засіданнях кандидатів у патентні повірені та патентних повірених. Члени Атестаційної комісії повинні бути присутніми на атестації, ставити запитання кандидатам у патентні повірені та патентним повіреним, знайомитися з письмовими роботами, виконаними кандидатами в патентні повірені та патентними повіреними.

На підставі викладеного позивач наполягав на задоволенні позову.

24.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява із запереченнями щодо розгляду справи № 160/6181/25 за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою від 25.03.2025. Мотиви відмови у задоволенні заяви наведені в зазначеній ухвалі.

24.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач, заперечуючи проти позову, вказав наступне.

24.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли заява про поновлення процесуального строку на подачу відзиву та долучення відзиву до матеріалів справи та відзив на позов. Відповідач вказує на те, що є учасником великої кількості судових справ, у зв`язку з чим міг пропустити процесуальний строк на подання відзиву.

З метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи суд ухвалив долучити до матеріалів справи відзив на позов.

26.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заяву від 21.03.2025 № 2047/4001-02-2025 у справі № 160/6181/25 про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу відзиву та долучення відзиву до матеріалів справи, у яких позивач просив відмовити Національному органу інтелектуальної власності Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" у задоволенні заяви від 21.03.2025 № 2047/4001-02- 2025 у справі № 160/6181/25 про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу відзиву та долучення відзиву до матеріалів справи, визнати причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву та виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 неповажними, кваліфікувати неподання відзиву на позовну заяву у встановлені строки з боку відповідача як визнання позову.

31.03.2025 на адресу електронної пошти суду та через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли письмові пояснення у справі, у яких відповідач підтримав позицію, викладену у відзиві на позов, просив у задоволенні позову відмовити.

31.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява щодо неналежного представництва відповідача відповідно до письмових пояснень УКРНОІВІ по справі № 160/6181/25.

08.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли письмові пояснення на заяву позивача щодо неналежного представництва відповідача відповідно до письмових пояснень УКРНОІВІ по справі № 160/6181/25.

08.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача по справі № 160/6181/25 від 07.04.2025.

Зазначенні заяви та пояснення долучені до матеріалів справи.

Суддя Ремез К.І. перебувала у відпустці з 21.04.2025 по 23.05.2025. Рішення ухвалене в перший робочий день судді.

Згідно положень статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» з заявою про атестацію його як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 15.04.2021, заявою про атестацію як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 14.03.2023, заявою про атестацію як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 11.10.2024.

Відповідач у повідомленні № 7646/3301-06-24 від 08.10.2024 запропонував позивачу надати заяву про атестацію, складену за формою, наведеною в додатку до Положення, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, інформацію щодо ступеня вищої освіти у сфері інтелектуальної власності.

Супровідним листом від 11.10.2024 позивачем на адресу відповідача було подано заяву про атестацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , копію диплома НОМЕР_1 , згоду на обробку персональних даних.

У заяві про атестацію позивача як представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) від 11.10.2024 позивач зазначив за пунктом 10 спеціалізацію діяльності патентного повіреного - юридичні послуги та долучено копію диплома спеціаліста з відзнакою НОМЕР_1 за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію юриста.

Рішенням - протоколом № 03 засідання Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» від 22.11.2024 було відмовлено кандидату у патенті повірені позивачу в допуску до кваліфікаційного екзамену за всіма заявленими спеціалізаціями діяльності у зв`язку з відсутністю у нього вищої освіти у сфері інтелектуальної власності, оскільки надана ним копія диплому про вищу освіту в галузі права є підтвердженням того, що він має право отримати допуск до кваліфікаційного екзамену за спеціалізацію діяльності - «юридичні послуги».

Позивач звернувся до суду із вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішення - протоколу № 03 засідання Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» від 22.11.2024 в частині відмови кандидату у патенті повірені ОСОБА_1 в допуску до кваліфікаційного екзамену за всіма заявленими спеціалізаціями діяльності;

- зобов`язання Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1; код ЄДРПОУ 44673629) прийняти рішення відповідно до вимог Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2019 № 1241 «Про затвердження положень з питань атестації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) та ведення державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)» з урахуванням висновків суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що УКРНОІВІ виконує функції Національного органу інтелектуальної власності відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 № 943-р «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності» (далі - НОІВ).

Колегіальним органом НОІВ з визначення рівня фахової підготовленості осіб, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), згідно пункту 1 статті 23 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 № 703- IX, є Атестаційна комісія. 11.03.2024 набрав чинності наказ Міністерства економіки України від 29.12.2023 № 20599 «Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) та внесення змін до положень з питань атестації та ведення державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)».

Наказом Міністерства економіки України від 26.09.2024 № 24028 затверджено склад Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - Атестаційна комісія). Відповідно до Положення про Атестаційну комісію Національного органу інтелектуальної власності, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2019 № 1241, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2019 за № 919/33890 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 29.12.2023 № 20599) (далі - Положення про Атестаційну комісію), до складу Атестаційної комісії входять чотири працівники УКРНОІВІ, один працівник Мінекономіки, а також чотири патентних повірених, які мають досвід практичної роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності не менше ніж десять років.

Оголошення про затвердження Атестаційної комісії розміщено 27.09.2024 на офіційному вебсайті УКРНОІВІ за посиланням https://nipo.gov.ua/zatverdzheno-skladatestatsijnoi-komisii/. А також опубліковано склад Атестаційної комісії у розділі «Склад» сервісу «Атестаційна комісія» офіційного вебсайту УКРНОІВІ за посиланням https://nipo.gov.ua/atestatsijna-komisiia-pp/.

Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), затверджене наказом Міністерства економіки України від 29.12.2023 № 20599, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 20.02.2024 за № 263/41608 (далі - Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)) визначає правовий статус представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) і регулює відносини, пов`язані з набуттям, реалізацією та припиненням права на зайняття діяльністю патентного повіреного.

Відповідно до пункту 4 розділу І Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), патентним повіреним може бути фізична особа, яка: є громадянином України; володіє державною мовою; має вищу освіту у сфері інтелектуальної власності; має вищу освіту у сфері технічних наук або не менше ніж п`ятирічний досвід практичної роботи в цій сфері - додатково для спеціалізації діяльності «винаходи та корисні моделі»; має вищу освіту в галузі права - додатково для спеціалізації діяльності «юридичні послуги»; має не менше ніж п`ятирічний досвід практичної роботи у сфері інтелектуальної власності.

Отже, враховуючи вимоги пункту даного Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), обов`язковими умовами для патентного повіреного є наявність в нього громадянства України, володіння державною мовою, вищої освіти у сфері інтелектуальної власності та не менше ніж п`ятирічного досвіду практичної роботи у сфері інтелектуальної власності. Разом з тим, вимога щодо наявності вищої освіти в галузі права є обов`язковою додатковою вимогою для спеціалізації діяльності «юридичні послуги».

Згідно з пунктом 2 розділу IV Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) особа, яка висловила намір набути право на зайняття діяльністю патентного повіреного, подає до УКРНОІВІ заяву про атестацію її як патентного повіреного, а також інші документи, визначені Положенням про Атестаційну комісію.

Пунктом 1 глави 2 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію передбачено, що кандидат у патентні повірені подає до УКРНОІВІ заяву про атестацію, складену за формою, наведеною в додатку до Положення.

Відповідно до пункту 8 форми заяви, у ній зазначаються підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію, подані кандидатами у патентні повірені документи Атестаційна комісія розглядає на засіданні та приймає рішення про допуск чи відмову в допуску кандидата в патентні повірені до кваліфікаційного екзамену.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію, Атестаційна комісія приймає рішення про відмову в допуску кандидата в патентні повірені, патентного повіреного до кваліфікаційного екзамену в разі: якщо він не є громадянином України (абзац другий пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію); якщо він не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти (абзац третій пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію); якщо він не має чи не зміг підтвердити документально досвід практичної роботи у сфері інтелектуальної власності (абзац четвертий пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію); якщо він є працівником УКРНОІВІ, Мінекономіки, підприємства, установи, організації, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, або особою, якій діяльність патентного повіреного заборонена законодавством (абзац п`ятий пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію).

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію рішення про відмову в допуску кандидата у патентні повірені до кваліфікаційного екзамену приймається на засіданні Атестаційної комісії і оформлюється протоколом.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію, витяг з протоколу надсилається кандидату у патентні повірені протягом п`яти робочих днів з дати складання протоколу.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію, подані кандидатами у патентні повірені документи Атестаційна комісія розглядає на засіданні та приймає рішення про допуск чи відмову в допуску кандидата в патентні повірені до кваліфікаційного екзамену. Згідно з абзацом третім пункту 2 глави 3 розділу IV Положення про Атестаційну комісію, Атестаційна комісія приймає рішення про відмову в допуску кандидата в патентні повірені до кваліфікаційного екзамену в разі, якщо він не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти. Абзацами четвертим та шостим пункту 4 розділу І Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)) передбачено, що патентним повіреним може бути фізична особа, яка: має вищу освіту у сфері інтелектуальної власності (абзац четвертий пункту 4 розділу І Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)); має вищу освіту в галузі права - додатково для спеціалізації діяльності «юридичні послуги» (абзац шостий пункту 4 розділу І Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)).

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами. Заклад вищої освіти на підставі відповідної освітньої програми розробляє навчальний план, що визначає обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем відповідного ступеня вищої освіти програмних результатів навчання. Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою освітньою програмою.

Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 29.12.2023 № 20599 «Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) та внесення змін до положень з питань атестації та ведення державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)».

Пунктом 3 Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), було визначено вимоги до патентного повіреного, а саме: патентний повірений повинен бути громадянином України, який: постійно проживає в Україні; має повну вищу освіту, а також повну вищу освіту в сфері охорони інтелектуальної власності; має не менш як п`ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності; склав кваліфікаційні екзамени, пройшов атестацію і одержав свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-XII від 15.12.1993 (зі змінами) іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, які мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження за межами України, у відносинах з НОІВ реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Судом встановлено, що у витягу з протоколу № 03 засідання Атестаційної комісії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» від 22.11.2024, а саме у пункті 10 порядку денного зазначено, що «Атестаційна комісія встановила:

- відсутність щодо заявника підстав, визначених абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення;

- кандидат у патентні повірені не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти, а саме, щодо вищої освіти у сфері інтелектуальної власності».

Отже, Атестаційна комісія встановила, що відсутні підстави, визначені абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення, а саме: відсутні підстави вважати, що позивач не є громадянином України. Відсутні підстави вважати, що позивач не має чи не зміг підтвердити документально досвід практичної роботи у сфері інтелектуальної власності. Відсутні підстави вважати, що позивач є працівником УКРНОІВІ, Мінекономіки, підприємства, установи, організації, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, або особою, якій діяльність патентного повіреного заборонена законодавством.

При цьому, Атестаційна комісія встановила, що кандидат у патентні повірені не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти, а саме, щодо вищої освіти у сфері інтелектуальної власності.

Згідно пункту 2 глави 3 розділу ІV Положення про Атестаційну комісію визначено наступні дані:

Атестаційна комісія приймає рішення про відмову в допуску кандидата в патентні повірені, патентного повіреного до кваліфікаційного екзамену в разі:

якщо він не є громадянином України;

якщо він не має чи не зміг підтвердити документально вимогу щодо освіти;

якщо він не має чи не зміг підтвердити документально досвід практичної роботи у сфері інтелектуальної власності;

якщо він є працівником УКРНОІВІ, Мінекономіки, підприємства, установи, організації, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, або особою, якій діяльність патентного повіреного заборонена законодавством.

Суд погоджується із доводами відповідача, що підстави відмови позивачу у допуску до кваліфікаційного екзамену є конкретизованими та відповідають наказу Міністерства економіки України від 29.12.2023 № 20599 «Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) та внесення змін до положень з питань атестації та ведення державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених).

Суд зазначає, що за сталою судовою практикою та загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто, наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, у цій справі судом встановлено, що позивачем не подано документів, які підтверджують наявність вищої освіти у сфері інтелектуальної власності, що і стало підставою для відмови у допуску до кваліфікаційного екзамену.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У той же час, ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У зв`язку із відмовою у позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного органу інтелектуальної власності Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез