Ухвала від 23.05.2025 по справі 160/12771/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

23 травня 2025 рокуСправа №160/12771/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняЛінчук С.В., за участі: представника позивача: представника відповідача: не прибув Пирогова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Пирогова Станіслава Валентиновича про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" в особі представника Намінаса Олександра Васильовича до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 02.05.2025 року через систему Електронний суд позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" в особі представника Намінаса Олександра Васильовича до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №82-п від 10.04.2025 року датою його прийняття, у зв`язку із неправомірним переведенням камеральної перевірки в документальну перевірку згідно підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

- скасування наказу проводити шляхом зобов`язання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків видалити з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дати 26.05.2025 року у графі - «початок проведення документальної перевірки даних декларацій або уточнюючого розрахунку» та дати 13.06.2025 року у графі - «закінчення проведення документальної перевірки даних декларацій або уточнюючого розрахунку»;

- встановити судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах в порядку ст. 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Східним МУ по роботі з ВПП порушений строк 40 днів (відповідно до ст. 200 ПКУ) на переведення в документальну перевірку та у зв`язку із тим, що перевірка відповідно до наказу від 10.04.2025 року №82-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» - ще не розпочата - оскарження наказу на перевірку від 10.04.2025 року №82-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» є належним способом захисту права платника податків, оскільки подальше скасування наказу може призвести до відновлення порушеного права платника податків. В даному випадку наказ є окремим та самостійним актом індивідуальної дії, який у період своєї чинності впливає на права та обов`язки платника податків, суттєво їх порушуючи. До початку проведення перевіри, даний наказ не реалізовано своїм застосуванням та дія наказу не вичерпана. Строк на переведення камеральної перевірки у документальну, відповідно до ст. 200.10 ПКУ (20 календарних днів) по декларації за січень 2025 року сплив 12.03.2025 року. Наказ на переведення в документальну перевірку від 10.04.2025 року №82-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» - тобто винесений поза межами строку. Підстави для призначення перевірки відповідно до ст. 78.1.5 ПКУ - відсутні взагалі, так як передбачають надання документів, які в межах камеральної перевірки не можуть надаватись. ТОВ «Єристівський ГЗК» було подано заперечення від 28.03.2025 року №578/03-25 до акту про результати камеральної перевірки №152/32-00-50-01/35713283 у яких зазначено, про незаконність висновків викладених в акті камеральної перевірки. Будь яких документів платником податків до заперечень на акт не додавалось, тому що камеральна перевірка не передбачає аналіз документів, а здійснюється на підставі даних декларацій та реєстрів контролюючого органу згідно ст.75 Податкового Кодексу України. Підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України чітко визначає, що позапланова перевірка може бути призначена, якщо в запереченнях або скарзі платник посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та їх об`єктивний розгляд неможливий без нової перевірки. Однак, камеральна перевірка не передбачає надання документів. Згідно витягу з реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, наданого Східним МУ по роботі з ВПП: у графі - «дата закінчення граничного терміну проведення документальної перевірки (граничні терміни для автоматичного узгодження суми бюджетного відшкодування відповідно до п. п. б)» і в) реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість п.п. 200.12 ст.200 ПКУ) значиться дата 02.04.2025 року. У графі - «дата закінчення граничного терміну передбаченого ПКУ для складання акту перевірки по результатах документальної перевірки (граничні терміни для автоматичного узгодження суми бюджетного відшкодування відповідно до п. п. б)» і в) реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість п.п. 200.12 ст.200 ПКУ) значиться дата 10.04.2025 року. Зазначені дати, відповідають нормам ст. 200 ПКУ, у разу своєчасного переведення камеральної перевірки у документальну перевірку, а саме в останній день камеральної перевірки. Однак, такого переведення не відбулось. Разом з тим, у реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість: у графі - «початку проведення документальної перевірки даних декларацій або уточнюючого розрахунку) - значиться дата 26.05.2025 року. У графі - «закінчення проведення документальної перевірки даних декларацій або уточнюючого розрахунку)- значиться дата 13.06.2025 року. Ці дві дати (26.05.2025 року, 13.06.2025 року) є датами поза межами строку 40 днів відповідно до ст. 200 ПКУ та суперечать даним попередньо зазначених граф. Єдиною законною підставою для проведення документальної перевірки бюджетного відшкодування, згідно пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, є перевірка на підставі підпункт 78.1.8. Відтак, при проведення камеральної перевірки положення п. 86.7.5 Податкового кодексу України застосовуються з особливостями, визначеними ст. 200. Податкового кодексу України, оскільки камеральна перевірка має іншу правову природу та інші процедурні межі, її результати можуть бути реалізовані лише шляхом врахування або неврахування заперечень платника податків. Перехід в документальну перевірку шляхом маніпулювання процедурою проведення перевірок бюджетного відшкодування не відповідає нормам ст. 200 Податкового кодексу України та Постанові від 25.01.2017 №26 (зі змінами) «Про затвердження порядку ведення Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування». У питаннях правильності бюджетного відшкодування застосовується підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України - спеціальна норма, яка вимагає, щоб документальна перевірка проводилась в межах строків, визначених статтею 200 цього Кодексу - тобто протягом 40 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації; призначення перевірки на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в межах камеральної перевірки та за відсутності підстав є протиправним та не відповідає приписам чинного законодавства. Цей наказ - є окремим та самостійним актом індивідуальної дії, який у період своєї чинності впливає на права та обов`язки платника податків, суттєво їх порушуючи. Скасування наказу може призвести до відновлення порушеного права платника податків. Дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, містять не достовірні та суперечні відомості, щодо дат початку та закінчення документальної перевірки.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.

12.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття наказу №82-п від 10.04.2025 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 35713283); письмові та вмотивовані пояснення щодо прийняття наказу №82-п від 10.04.2025 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 35713283); засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття акту від 11.03.2025 року №152/32-00-50-01/35713283 «Про результати камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", з питань достовірності зарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість платника податку, що якого (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого) у порядку, встановленого Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) за січень 2025 року». Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 10.06.2025 року. Судом попереджено Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу тавинесення окремої ухвалиу разі невиконання вимог даної ухвалисуду.

Також, 12.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву представника заявника Намінаса Олександра Васильовича про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №82-п від 10.04.2025 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до набрання законної сили рішення у цій справі. Заборонено Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії на виконання наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №82-п від 10.04.2025 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до набрання законної сили рішення у цій справі.

16.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло сформована 16.05.2025 року через систему «Електронний суд» клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Пирогова Станіслава Валентиновича, в якій представник відповідача просить суд: 1. Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року у справі №160/12771/25, про що постановити ухвалу суду. 2. Розгляд клопотання здійснювати за участі представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Мотивуючи дане клопотання представник відповідача зазначає, що звертає увагу суду на можливе настання несприятливих для державного бюджету наслідків, які матимуть невідворотний характер, в разі відшкодування заявлених позивачем сум ПДВ. На думку представника відповідача, ухвала суду від 12.05.2025 року суперечить ст. 150 КАС України, оскільки дія наказу про перевірку ніяким чином не впливає на права позивача і не може вплинути на ефективний захист цих прав. Також відсутні очевидні ознаки протиправності спірного наказу.

За відомостями протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.05.2025 року зазначене вище клопотання розподілене та 19.05.2025 року передане судді Пруднику С.В.

19.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Пирогова Станіслава Валентиновича про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

19.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Пирогова Станіслава Валентиновича про скасування заходів забезпечення позову та призначено судове засідання щодо розгляду клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Пирогова Станіслава Валентиновича про скасування заходів забезпечення позову у судовому засіданні.

У судовому засіданні 23.05.2025 року представник відповідача підтримав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, просив скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року у справі №160/12771/25, про що постановити ухвалу суду.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Вирішуючи вказане клопотання, суд доходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1-3ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову від 12.05.2025 року, суд врахував, що наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №82-п від 10.04.2025 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 35713283) заплановано провести перевірку позивача тривалістю 15 робочих днів з 26.05.2025 року. Суд зазначив, у разі, якщо наказ про проведення перевірки який є предметом спору, буде реалізовано контролюючим органом шляхом його застосуванням (фактичне проведення перевірки), то його подальше оскарження буде неможливим, оскільки такі позовні вимоги не будуть підлягати розгляду в порядку жодного судочинства, відтак це призведе до неможливості відновлення порушеного права платника податків. На переконання суду, з моменту складення акта за результатами такої перевірки, позивач буде позбавлений права на оскарження наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №82-п від 10.04.2025 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", а відтак не зможе реалізувати право на судовий захист, яке передбачено нормами чинного законодавства. Отже, суд висновував, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є співмірним заявленим позовним вимогам та обставинам справи. Вжиття заходів забезпечення позову про зупинення дії оскаржуваного наказу, рівно ж як і заборони вчиняти будь-які дії на виконання оскаржуваного наказу не скасовує його чинність, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим наказом заходів. Отже, вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. При цьому, суд вважав необхідним зазначити, що вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації податковим органом його контролюючих функцій після розгляду справи по суті. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Крім того, суд вказав, що під час розгляду питання про забезпечення позову суд не надає правової оцінки ні спірному наказу, ні діям контролюючого органу стосовно видання зазначеного наказу, оскільки дослідження означених обставин належить здійснювати під час розгляду справи по суті. Відтак, суд вказав, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача та без вжиття заходів забезпечення позову, для відновлення своїх прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що є підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Варто зазначити, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

За правовою позицією, викладеною урішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Цей інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки забезпечення позову спрямоване на недопущення ситуацій, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював думку про те, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Відтак, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до набрання рішення суду законної сили.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову у обраний судом спосіб відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. При цьому, правова оцінка дій та рішення відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.

Підстави, наведені у клопотанні представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, не спростовують обставин, на підставі яких вжито заходи забезпечення позову.

У клопотанні про скасування заходів забезпечення позову представник відповідача не наводить жодних обґрунтованих підстав та не надає будь-яких належних та допустимих доказів на їх підтвердження, з яких вжиті заходи забезпечення позову мають бути скасовані судом.

Більше того, зі змісту клопотання про скасування заходів забезпечення позову вбачається, що відповідач фактично не погоджується зі самою ухвалою про забезпечення позову, наслідком чого може бути подання на таку ухвалу апеляційної скарги в порядку, передбаченомуКАС України. При цьому, незгода відповідача з ухвалою про забезпечення позову не є підставою для звернення до суду із клопотанням про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Верховний Суд у постанові від 31.07.2024 у справі №140/36282/23 зазначив зокрема, що скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суд зазначає, що клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову не містить жодного посилання на те, що відпали або змінились обставини, які були підставою для постановлення судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що представником Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не наведено обставин, які можуть бути підставою для скасування заходів забезпечення позову та не надано доказів, які б підтверджували, що у межах спірних правовідносин підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову, відпали.

Слід також зазначити, що станом на 23.05.2025 року провадження у справі №160/12771/25 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, рішення у справі не прийнято, а тому будь-яких підстав визначених частиною 8статті 157 КАС Українидля скасування таких заходів забезпечення позову не існує.

Таким чином, оскільки спір по суті ще не вирішено, судове рішення по суті спору не ухвалено, підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року у справі №160/12771/25, відсутні, а тому у задоволенні клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.32, 33,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовити повністю.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п. 14 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складений 26 травня 2025 року.

Суддя С. В. Прудник