Рішення від 13.05.2025 по справі 160/31457/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року Справа № 160/31457/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. за участі секретаря судового засіданняСватко Є.А. за участі: прокурора: представника позивачів: представника відповідача: представників третьої особи Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області: Міщук Н.П. Корнєєва В.П. Шпак В.І. Земляного О.Ю., Ломаки Є.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/31457/24 за позовною заявою Нікопольської окружної прокуратури (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Патріотів України, буд. 174, код ЄДРПОУ: 0290993831) в інтересах держави в особі Червоногригорівської селищної ради (53283, Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вул. Ярмаркова, буд. 33, код ЄДРПОУ: 04338434), Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області (53283, Дніпропетровська область, Нікопольський район, смт. Червоногригорівка, вул. Ярмаркова, буд. 33, код ЄДРПОУ:41783306) до Марганецької міської ради (53407, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, буд. 29-А, код ЄДРПОУ: 04052181), третя особа-1: Мирівська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області (53571, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Топила, вул. Правобережна, буд. 49, код ЄДРПОУ: 04338032), третя особа-2: Біленьківська сільська рада Запорізького району Запорізької області (70441, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Біленьке, вул. Центральна, буд. 20, код ЄДРПОУ: 04353008), третя особа-3: Благовіщенська сільська рада Василівського району Запорізької області (71330, Запорізька обл., Василівський р-н, с. Благовіщенка, пров. Центральний, буд. 10, код ЄДРПОУ: 24906372) про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту, -

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Червоногригорівської селищної ради, Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області (далі позивач) до Марганецької міської ради (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Марганецької міської ради №1033- 46-3/VIII від 26.01.2023 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області».

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача від 26.01.2023 року №1033- 46-3/VIII. Прокурор зазначає, що в порушення підпункту 2 частини 3 ст. 186 Земельного кодексу України, Марганецькою міської радою проект землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади до жодної з чотирьох суміжних територіальних громад не направлено та ними не погоджено. Виходячи із планово-графічних розрахунків виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради, встановлено, що внаслідок внесення відомостей про межі Марганецької об`єднаної територіальної громади до Державного земельного кадастру на підставі рішення Марганецької міської ради №1033-46-3/VIII від 26.01.2023 змінено межі адміністративно-територіальної одиниці - Червоногригорівської селищної ради орієнтовною площею 6500 га. Таким чином встановлено, що при прийнятті рішення Марганецької міської ради №1033-46-3/VIII від 26.01.2023 порушено вимоги ст. 46-1 Закону України «Про землеустрій», зокрема встановлено межі території територіальної громади, що змінює межі адміністративно-територіальних одиниць. Крім того, в порушення підпункту 2 частини 3 ст. 186 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо встановлення меж Марганецької міської об`єднаної територіальної громади до суміжних територіальних громад не направлено та ними не погоджено.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/31457/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31457/24, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 24 грудня 2024 року. Витребувано від відповідача додаткові докази по справі та зобов`язано Марганецьку міську раду опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений та надати до суду докази опублікування.

23 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про об`єднання справ в одне провадження справ, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Клопотання обґрунтоване посиланнями на те, у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду також знаходиться справа № 160/27825/24.

24 грудня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено докази оприлюднення ухвали про відкриття провадження в даній справі.

В підготовче судове засідання, призначене на 24 грудня 2024 року, представники сторін з`явились, висловились щодо клопотання відповідача про об`єднання справ в одне провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у задоволенні клопотання Марганецької міської ради про об`єднання справ в одне провадження у справі №160/31457/24 відмовлено.

У підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 21 січня 2025 року.

Підготовче судове засідання, призначене на 21 січня 2025 року, знято з розгляду в зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці. Наступне судове засідання призначене на 30 січня 2025 року.

30 січня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що правові підстави для участі прокурора у справі відсутні, в зв`язку з чим у відзиві відповідач просив залишити позов без розгляду.

Щодо зміни меж територіальних громад зазначає, що раніше взагалі не було будь-яких чітких встановлених меж Марганецької міської територіальної громади, або сусідніх територіальних громад. Всі вказані межі були приблизними та орієнтовними, без складання відповідної землевпорядної документації із землеустрою. Червоногригорівська селищна рада листом №2666/0/2-24 від 13.11.2024 р. на адресу прокурора повідомила, що межі Червоногригорівської селищної територіальної громади, утвореної після об`єднання 2 сільських і 1 селищної ради на підставі рішення від 08 червня 2017 року №271-21/УІІ «Про добровільне об`єднання територіальних громад», до Державного земельного кадастру не вносились. Отже, матеріалами справи підтверджується, що меж території Червоногригорівської селищної територіальної громади, які б були належним чином зафіксовані і зокрема внесені до Державного земельного кадастру, у період часу до листопада 2024 року не було. Червоногригорівська селищна рада листом №2224/0/2-24 від 30.09.2024 р. на адресу прокурора повідомила, що на адресу голови Червоногригорівської ОТГ Прокопенка Олександра надходив лист Марганецької міської ради від 01.06.2022 року №8/14-583 стосовно надання копій всіх правовстановлюючих та картографічних документів наявних у Червоногригорівській селищній раді. У зв`язку з початком веденням бойових дій на території громади, необхідності схову архіву документації та переходу на віддалену роботу працівників, а також у зв`язку з відсутністю технічної можливості та надвеликим обсягом запитуємих документів, відсутністю об`єктивного обґрунтування необхідності та обраного часу для встановлення меж території громад, виконавчим комітетом Червоногригорівської селищної ради письмова відповідь Марганецькій міській раді не надавалась. Слід зауважити, що насправді лист Марганецької міської ради від 01.06.2022 року №8/14-583 містив чітку та зрозумілу інформацію, за змістом якої вказувалося, що Марганецькою ОТГ розробляється проект землеустрою щодо встановлення меж територій Марганецької ОТГ, та було заздалегідь та в належній формі запропоновано сусіднім громадам, у тому числі Червоногригорівській СТГ, надати всі документи, які могли б визначити межу між громадами, враховуючи історичні, соціальні, економічні та інші чинники. При цьому, відповідь Червоногригорівської селищної ради у листі №2224/0/2-24 від 30.09.2024 р. про те, що начебто через необхідність схову архіву та надвеликим обсягом запитуваних документів, вони не були надані є сумнівними та нічим об`єктивно не підтверджуються. Адже в такому випадку Червоногригорівська селищна рада могла надати будь-яку відповідь. Хоча б на один абзац чи речення, де вказати про складнощі або тимчасову неможливість надати якісь документи чи здійснити такі пошуки. Такої відповіді взагалі не було. З огляду на вказане, з матеріалів справи вбачається, що Червоногригорівська селищна рада своєю тривалою бездіяльністю (оскільки після направлення листа та до моменту складання та затвердження Проекту землеустрою минув значний час), очевидно вказувала на відсутність будь-яких документів, які б могли бути використані при складанні проекту землеустрою із встановлення меж території Марганецької ОТГ. Будь-яких доказів «евакувації архіву», переходу на віддалену роботу, неможливості надати будь-яку відповідь на лист Марганецької міської ради від 01.06.2022 року №8/14-583, з боку прокурора чи Червоногригорівської селищної ради надано не було. Тривалий час Червоногригорівська селищна рада, достовірно будучи обізнаною із підготовкою проекту із встановлення меж Марганецької територіальної громади, та маючи запит на надання всіх картографічних, правовстановлюючих та будь-яких інших документів, по яким можливо було визначити дійсну межу і встановити межі між громадами, самоусунулась від вказаного процесу та будь-якої інформації чи документів на адресу Марганецької міської ради не надала.

Вказані обставини були встановлені під час розгляду іншої судової справи, де скаржником також зазначалось про начебто недотримання Марганецькою міською радою порядку встановлення меж території Марганецької ОТГ, а саме Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року по справі № 160/13352/24.

З огляду на вказане, а також враховуючи висновки, викладені у Рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року по справі № 160/13352/24, Марганецькою міською радою було належним чином дотримано порядок та процедуру розробки та подальшого затвердження Проекту землеустрою із встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області, а отже позовні вимоги про оскарження Рішення Марганецької міської ради про затвердження Проекту землеустрою є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Підготовче судове засідання, призначене на 30 січня 2025 року, відкладене за клопотанням відповідача. Наступне судове засідання призначене на 11 лютого 2025 року.

04 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від Нікопольської окружної прокуратури в підсистемі «Електронний Суд». Наполягає на наявності повноважень для вступу прокурора в даній справі. Щодо погодження меж територіальних громад повторює доводи позовної заяви.

05 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від Червоногригорівської селищної ради в підсистемі «Електронний Суд». Позивач повторює доводи позовної заяви.

05 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області в підсистемі «Електронний Суд». Позивач повторює доводи позовної заяви.

11 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про заяву позову без розгляду, яка надійшла від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що із позовної заяви, поданої прокурором в інтересах Червоногригорівської селищної ради та Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області вбачається, що у прокурора відсутні повноваження для представництва, а отже позовна заява підлягає залишенню без розгляду по кожному із позивачів.

Підготовче судове засідання, призначене на 11 лютого 2025 року, знято з розгляду в зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога». Наступне судове засідання призначено на 18 лютого 2025 року.

17 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, яке надійшло від Нікопольської окружної прокуратури в підсистемі «Електронний Суд». Прокурор повторює доводи відповіді на відзив щодо обґрунтованості представництва інтересів держави у даній справі.

18 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, яке надійшло від Червоногригорівської селищної ради в підсистемі «Електронний Суд». Позивач наполягає на наявності підставі для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

18 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, яке надійшло від Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області в підсистемі «Електронний Суд». Позивач наполягає на наявності підставі для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

В підготовче судове засідання, призначене на 24 грудня 2024 року, представники сторін з`явились, висловились щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у задоволенні заяви представника Марганецької міської ради про залишення позову без розгляду у справі №160/31457/24 відмовлено повністю.

У підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 25 лютого 2025 року.

19 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач повторює доводи відзиву та зазначає, зокрема, що доказів, що в процесі встановлення меж Марганецької міської територіальної громади було б змінено межі будь-яких населених пунктів, надано не було, і такі межі насправді не змінювалися взагалі, з огляду на що відповідні посилання у відповіді на відзив є хибними, фактично Червоногригорівська селищна рада не надала ніякої відповіді на звернення Марганецької міської ради від 15.12.2022 року №8-14/85, а отже за принципом «мовчазної згоди» Марганецька міська рада вважала, що Червоногригорівська селищна рада не має будь-яких заперечень і за вказаним принципом погоджує Проект землеустрою із встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області.

25 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про витребування доказів, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач просить витребувати у позивачів докази щодо визначення меж територіальних громад.

В підготовче судове засідання, призначене на 25 лютого 2025 року, представники сторін з`явились, просили надати час для підготовки пояснень щодо клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Мирівську сільську раду Нікопольського району Дніпропетровської області (53571, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Топила, вул. Правобережна, буд. 49, код ЄДРПОУ: 04338032);

2) Біленьківську сільську раду Запорізького району Запорізької області (70441, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Біленьке, вул. Центральна, буд. 20, код ЄДРПОУ: 04353008);

3) Благовіщенську сільську раду Василівського району Запорізької області (71330, Запорізька обл., Василівський р-н, с. Благовіщенка, пров. Центральний, буд. 10, код ЄДРПОУ: 24906372).

Протокольною ухвалою від 25 лютого 2025 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 18 березня 2025 року.

05 березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від третьої особи-1 в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що рішення Марганецької міської ради від 26.01.2023 року № 1033-46-3/VIII було прийняте з порушенням приписів законодавства та призвело до порушення майновий прав та інтересів Мирівської сільської територіальної громади. 15.12.2022 року Марганецька міська рада звернулась до Мирівської сільської ради з листом вих. №8-14/84, в якому просила з урахуванням пояснювальної записки до матеріалів погодження меж території Марганецької міської територіальної громади погодити встановлену межу території Марганецької територіальної громади та підписати доданий до листа Акт погодження меж території Марганецької міської територіальної громади з територією Мирівської сільської територіальної громади. До наведеного вище листа були надані Пояснювальна записка до матеріалів погодження меж території Марганецької міської територіальної громади, план меж території Марганецької міської територіальної громади та проєкт акту погодження меж території Марганецької міської територіальної громади в 2-х примірниках. При цьому сам проєкт землеустрою щодо встановлення меж Марганецької міської територіальної громади Марганецькою міською радою надано не було. З огляду на відсутність проєкту землеустрою щодо встановлення меж Марганецької міської територіальної громади питання щодо погодження меж Марганецької міської територіальної громади на розгляд Мирівської сільської ради не виносилось, депутати Мирівської сільської ради не приймали рішення про погодження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади, акти погодження меж території Марганецької міської територіальної громади головою Мирівської сільської територіальної громади не підписувались, а отже Марганецька міська рада за законом не мала правових підстав для затвердження такого проєкту. У такому разі, як передбачено пунктом 2 частини 3 статті 186 Земельного кодексу України, Марганецька міська рада за наявності правових підстав мала звертатись до суду для вирішення питання погодження проєкту землеустрою в судовому порядку. Незважаючи на вказані обставини Марганецька міська рада з наведеного питання до суду не зверталась, а всупереч вимогам пункту 2 частини 3 статті 186 Земельного кодексу України прийняла рішення від 26.01.2023 року №1033-46-3/VIII «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області», що свідчить про його протиправність та є підставою для визнання його нечинним. Наведені доводи відповідача щодо застосування принципу мовчазної згоди не відповідають приписам законодавства України, яке не передбачає застосування такого принципу у спірних правовідносинах з погодження проєкту землеустрою, а доводи відповідача про те, що внаслідок затвердження проєкту землеустрою не могли бути змінені межі громад, а шкода правам та інтересам позивача не доведена, спростовуються матеріалами справи. Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. №709-р визначено адміністративний центр громади селище Мирове та затверджено територію громади площею 355,86 км2, код КОАТУУ 1225485501 з графічною частиною (карта Дніпропетровської області), яка закріплює знаходження меж територіальних громад області на карті та яка відповідає відомостям Державного земельного кадастру, якими, зокрема, користувався і розробник Проекту землеустрою при складанні картографічних матеріалів.

11 березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву, яка надійшла від прокурора в підсистемі «Електронний Суд». В заяві повідомлено відомості про способи зв`язку з третіми особами, територіальні громади яких перебувають в окупації.

18 березня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов лист Благовіщенської сільської військової адміністрації Васильківського району Запорізької області від 18.03.2025 року №01-07/169ВА, яким повідомлено про те, що вся територіальна громади третьої особи-3 окупована, що підтверджено Наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 року №309. Керівний апарат ради та виконавчого комітету, як і вся документація, залишились на окупованій території. Указом Президента України від 07.04.2023 року утворено Благовіщенську сільську військову адміністрацію, яка згідно постанови Верховної Ради України від 02.05.2023 року №3059-Х є представником третьої особи-3. Повідомлено про неможливість подання пояснень через відсутність документів. Заявлено клопотання про розгляд справи без участі третьої особи.

18 березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву, яка надійшла від третьої особи-2 в підсистемі «Електронний Суд». Третя особа-2 просить суд розглянути адміністративну справу № 160/31457/24 за її відсутності, підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

18 березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів, які надійшли від прокурора в підсистемі «Електронний Суд». Прокурор вказує на порушення відповідачем положень законодавства щодо порядку заявлення відповідного клопотання.

18 березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від Червоногригорівської селищної ради в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено картографічні матеріали з нанесенням меж території Червоногригорівської селищної територіальної громади, які захопленні Марганецькою міською радою

В підготовче судове засідання, призначене на 18 березня 2025 року, з`явились прокурор, представник відповідача та представники третіх осіб, висловились щодо клопотання відповідача про витребування доказів.

В підготовчому судовому засіданні судом протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів, також судом залишено без розгляду повторне клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 квітня 2025 року.

02 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано додаткові поясненні, які надійшли від третьої особи-1 в підсистемі «Електронний Суд». Звертає увагу суду, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року у справі № 160/27825/24 задоволений позов Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, визнане протиправним та скасоване рішення Марганецької міської ради від 26.01.2023 року № 1033-46-3/VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області». Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року у справі №160/27825/24 наразі не набрало законної сили.

07 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву, яка надійшла від третьої особи-2 в підсистемі «Електронний Суд». Третя особа-2 просить суд розглянути адміністративну справу № 160/31457/24 за її відсутності, підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

08 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про зупинення провадження у справі, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд».

В судове засідання, призначене на 08 квітня 2025 року, з`явились прокурор, представник відповідача та представник третьої особи-1, інші учасники справи відсутні, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у задоволенні заяви Марганецької міської ради про зупинення провадження у справі №160/31457/24 відмовлено.

В судовому засіданні оголошено перерву, наступне судове засідання призначено на 15 квітня 2025 року.

14 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву, яка надійшла від третьої особи-2 в підсистемі «Електронний Суд». Третя особа-2 просить суд розглянути адміністративну справу за її відсутності.

В судове засідання, призначене на 15 квітня 2025 року, з`явились прокурор, представник відповідача та представники третьої особи-1, інші учасники справи відсутні, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Представники учасників справи надали пояснення по суті справи.

В судовому засіданні оголошено перерву до 29 квітня 2025 року, у зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога".

29 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про закриття провадження, яка надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд».

В судове засідання, призначене на 29 квітня 2025 року, з`явились прокурор, представник відповідача та представники третьої особи-1, інші учасники справи відсутні, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у задоволенні заяви Марганецької міської ради про закриття провадження у справі №160/31457/24 відмовлено.

В судовому засіданні оголошено перерву до 13 травня 2025 року, у зв`язку з клопотання представника відповідача.

12 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано додаткові пояснення, які надійшли від прокурора в підсистемі «Електронний Суд».

В судове засідання, призначене на 13 травня 2025 року, з`явились прокурор, представник відповідача та представники третьої особи-1, інші учасники справи відсутні, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Представники учасників справи надали пояснення по суті справи та виступили з промовами в судових дебатах.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивачів та представника відповідача, представників третьої особи-1, вивчивши матеріали справи та об`єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

Червоногригорівською селищною радою Нікопольського району Дніпропетровської області 08.06.2017 року прийнято рішення «Про добровільне об`єднання територіальних громад» №271-21/VІІ (т.1, а.с. 29 зворот), яким вирішено об`єднатися з територіальними громадами: селища Кам`янське, сіл Придніпровське та Мусіївка Придніпровської сільської ради; сіл Борисівка, Дмитрівка, Привільне Дмитрівської сільської ради; селища Червоногригорівка Червоногригорівської селищної ради і Червоногригорівську об`єднану територіальну громаду з центром у селищі Червоногригорівка.

Вищевказана обставина встановлена в ході розгляду адміністративної справи №160/7600/20.

12 червня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №709-р, яким визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Дніпропетровської області згідно з додатком.

Згідно змісту цього додатку територіальні громади позивача, відповідача та третіх осіб межують між собою. Територіальне сусідство учасників справи ними не заперечувалось та підтверджується іншими матеріалами справи.

Межі Червоногригорівської селищної територіальної громади, утвореної після об`єднання на підставі рішення від 08.06.2017 року, до Державного земельного кадастру не вносились (т. 1, а.с. 80).

Листом від 15.12.2022 року №8-14/85 відповідач звернувся до Червоногригорівської ОТГ в порядку ст. 186 Земельного кодексу України для погодження встановленої межі території Марганецької ТГ (т. 1, а.с. 46 зворот).

Листом виконкому Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 27.12.2022 року №1759/0/2-22 надано відповідь на лист відповідача (т. 1, а.с. 53 зворот), згідно якого:

1) виконком позитивно відноситься до встановлення відповідачем меж територіальної громади;

2) разом з тим, надані матеріали викликали здивування щодо віднесення існуючої спільної межі громад до статусу умовної. Ще більше здивування викликали картографічні зображення із проходженням нової межі із похибкою у 8 км та намірами збільшити площу Марганецької територіальної громади за рахунок території Червоногригорівської територіальної громади орієнтовно на 5 тисяч га;

3) будь-які спекуляції з приводу територіального перерозподілу є неприпустимі та не сприятимуть встановленню дружніх відносин;

4) запропоновано роботи щодо встановлення меж Марганецької територіальної громади здійснювати у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах існуючих визначених адміністративно-територіальних меж. Самовільні спроби зміни адміністративно-територіальних меж призведуть, зокрема. до тривалих безперспективних судових процесів.

Відповідач визнав, що отримав вказаний лист виконкому Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області (т. 1, а.с. 234, сторінка 24 відзиву, 3-ій абзац).

26 січня 2023 року відповідачем прийнято рішення №1033-46-3/VIIІ «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області» (далі Рішення, т. 1, а.с. 20).

Відповідний проект землеустрою наявний в матеріалах справи також і в електронній формі як файл, наданий разом з відзивом (файл «Проект землеустрою скан копія.pdf на 267 сторінках такого файлу).

На 262-263 сторінках електронного файлу наявний лист виконкому Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 27.12.2022 року №1759/0/2-22 (т.1 а.с. 53 зворот - 54).

На сторінці 204 електронного файлу наявний Акт погодження меж території Марганецької міської територіальної громади, в якій погодження здійснюється з головою Червоногригорівської селищної територіальної громади, однак в графі для підпису такий підпис відсутній. Даний Акт також було досліджено в судовому засіданні (а.с. т.1 а.с. 52 зворот).

Вважаючи Рішення відповідача протиправним та в зв`язку з наявністю підстав для представництва інтересів держави в суді, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Щодо наявності підстав для звернення прокурора з цим позовом.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII (далі Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною четвертою ст. 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

За п. 1, 4 ч. 6 ст. 23 Закону №1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням), брати участь у розгляді справи.

В цій справі прокурор обґрунтовував наявність підстав таким.

Оскаржуване рішення Марганецької міської ради №1033-46-3/VIII від 26.01.2023 порушує інтереси держави не лише через грубе порушення вимог законодавчих вимог, а й призводить до негативних соціально-економічних наслідків, таких як порушення прав громадян, які проживають на території Червоногригорівської селищної громади, нераціональне використання земельних ресурсів, що може вплинути на економічний розвиток регіону. Втрати від нерегульованого та розбалансованого використання земель можуть стати значними як для місцевих бюджетів, так і для державного бюджету. Вказане протиправне рішення, яким порушено права та інтереси, як мешканців Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади так і Червоногригорівської селищної ради стало предметом розгляду Червоногригорівської селищної ради, якою прийнято рішення №1643-46/VIII «Про схвалення звернення Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до Президента України як до гаранту Конституції України» щодо сприяння у захисті законних прав мешканців та повернення до визначених адміністративно-територіальних меж громади. Очевидні порушення вимог законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення викликали негативний суспільний резонанс серед мешканців вказаних громад, що підтверджується публікаціями у медіа (посилання: https://www.prikhist.com/2024/10/krade-susidske-iak-mer-marhantsiu-hennadij-borovykvidbyraie-zemliu-u-sumizhnykh-hromad/, https://tsn.ua/exclusive/v-ukrayini-dvi-gromadine-mozhut-podiliti-zemli-podrobici-skandalu-2690478.html). Таким чином, встановлення меж Марганецької міської об`єднаної територіальної громади з грубим порушенням чинного законодавства України, без належного погодження з суміжними територіальними громадами, зокрема Червоногригорівською територіальною громадою викликає соціальну напругу між громадами, порушення прав громадян, які проживають на спірних територіях, впливає на їх право на землю, а також на доступ до соціальних послуг та ресурсів, що є критично важливим для забезпечення добробуту населення, що має серйозні наслідки для стабільності регіону, що суперечить інтересам держави в забезпеченні соціального миру та розвитку, оскільки їх інтереси не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення. Прийняттям оскаржуваного рішення також порушується право Червоногригорівської селищної ради на отримання доходів бюджету у вигляді земельного податку та орендної плати за землі, які фактично протиправно виключено з меж Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади та включено в межі Марганецької міської об`єднаної територіальної громади. Крім того, ігнорування законодавчих норм при прийнятті оскаржуваного рішення ускладнює подальші управлінські процеси, призводячи до збільшення кількості судових спорів, що вимагають втручання держави для їх вирішення. Це ставить додатковий тягар на відповідні державні органи та може призвести до затримок у реалізації державної політики в умовах воєнного стану. Таким чином, оскаржуване рішення є прикладом системного порушення вимог законодавства, що ставить під загрозу інтереси держави, місцевих громад і їх мешканців, у зв`язку з чим, прокурор має обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави в судовому порядку шляхом визнання протиправним та нечинним оскаржуваного рішення, що забезпечить дотримання законності у вказаній сфері суспільних правовідносин. Порушення прав територіальної громади беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення також суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини та гарантування належного функціонування місцевого самоврядування, що потребує реагування у межах наданої Конституцією України компетенції. За таких обставин у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту права власності.

З цього питання суд зазначає наступне.

У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» навів мотиви, згідно з якими інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону № 1697-VII.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. З наведеного констатується, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє (бездіє) або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії (бездіяльність), що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі №120/15846/23.

Суд констатує наявність правових підстав для заявлення прокурором позову в даній справі як з огляду на належне підтвердження як впливу спірних правовідносин на публічний інтерес, так і в зв`язку з доведеністю невжиття належних заходів з цього приводу відповідними органами державної влади.

Аналогічне правозастосування міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року у справі №160/33663/23.

Судом враховано в т.ч. зміст листа Червоногригорівської селищної ради від 30.09.2024 року №2224/0/2-24 (т. 1, а.с. 26), в якому у п. 4 вказано, що оскарження рішення не здійснювалось. Аналогічна відповідь надана і виконавчим комітетом Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області лист від 13.11.2024 року №2666/0/2-24, п. 7 (т. 1, а.с. 80).

Як вже вказав суд, визначальним в аспекті підтвердження підстав для участі прокурора у справі є обставини нездійснення самостійного захисту прав в судовому порядку. Як наслідок, участь селищної ради та її виконавчого комітету у правовідносинах щодо звернення до правоохоронних органів або інших органів державної влади не має юридичного значення для підтвердження повноважень прокурора у справі.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що виклад нормативно-правового регулювання здійснюється в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин.

За ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку: проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються.

У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 7-10 ст. 186 Земельного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

За ст. 19 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-IV (далі Закон №858-IV) до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:

а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;

б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;

г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;

ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Статтею 46-1 Закону №858-IV встановлено, що Проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад розробляються з метою:

а) з`ясування дійсної межі території територіальної громади;

б) вирішення спору між декількома органами місцевого самоврядування щодо меж територій територіальних громад;

в) внесення відомостей про межі території територіальної громади до Державного земельного кадастру.

При розробленні проектів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад не допускається:

встановлення межі території територіальної громади, що змінюватиме межі адміністративно-територіальних одиниць;

розташування сформованої земельної ділянки в межах декількох територіальних громад (крім земель лісогосподарського призначення, водного фонду, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельних ділянок під лінійними об`єктами транспортної, енергетичної інфраструктури).

Проект землеустрою щодо встановлення меж території територіальної громади включає:

а) пояснювальну записку;

б) завдання на виконання робіт;

в) викопіювання із проекту формування території сільської (селищної) ради (за наявності);

г) опис меж території територіальної громади;

ґ) креслення меж території територіальної громади, складене у відповідному масштабі;

д) каталог координат поворотних точок меж території територіальної громади.

Межі території територіальної громади можуть проходити по суходолу і по водному простору.

У разі встановлення меж території об`єднаної територіальної громади проект землеустрою щодо встановлення її межі має визначати зовнішні межі об`єднаної територіальної громади, межі територій усіх територіальних громад, що увійшли до її складу.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Відомості про межі території територіальної громади вносяться до Державного земельного кадастру.

Відомості про межі території територіальної громади зазначаються у витягу з Державного земельного кадастру, який безоплатно видається відповідній сільській, селищній, міській раді.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

За ч. 1-3 ст. 24 Закону №280/97-ВР правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Правовий статус місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Передусім суд вважає за необхідне наголосити, що предметом цього спору є правомірність спірного Рішення відповідача. Підстави позову та доводи сторін свідчать, що йдеться про оскарження Рішення з підстави непогодження проекту землеустрою щодо меж Марганецької міської територіальної ради з Червоногригорівської селищною територіальною громадою.

Суд визнає релевантними доводи сторін щодо цієї обставини, оскільки положення ст. 186 Земельного кодексу України однозначно вказують на необхідність такого погодження. Відповідно, правомірність Рішення відповідача, яка є предметом оскарження, перебуває в залежності від вирішення питання факту про здійснення відповідачем відповідного погодження. Безумовно, що таке погодження не є єдиною обставиною, з якою пов`язана правомірність Рішення, однак воно є фактором, який самостійно визначає таку правомірність. При цьому інших доводів щодо правомірності спірного Рішення сторонами не наведено, а судом не встановлено. Як наслідок, судом здійснюється правова оцінка доводів сторін щодо обставин погодження відповідачем проекту землеустрою щодо меж громади.

З цих підстав не має юридичного значення для вирішення цього спору історія перебування земель у тієї чи іншої громади, історія формування громад та інші обставини.

В свою чергу вплив спірного рішення на права позивачів сторонами не заперечувався, а судом встановлено на підставі встановлення факту існування межі між громадами. Відповідно, в силу положень ст. 186 Земельного кодексу України визначення такої межі без погодження з сусідньою громадою, незалежно від обставин зайняття її земель, свідчить про порушення її прав, оскільки йдеться про юридичну процедуру за участі суб`єкта, здійснену без такої участі. Тобто, сам законодавець, визначивши такий спосіб врегулювання спірних правовідносин (визначення меж з обов`язковим погодженням таких змін із сусідніми громадами), фактично встановив презумпцію існування прав, обов`язків та законних інтересів сусідніх громад, що втілено в обов`язковість погодження їх межі.

В цьому аспекті суд вважає за необхідне повторно зазначити, що наявна конфігурація позивачів є належною виходячи з наступного:

1) Червоногригорівська селищна рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси громади (ст. 1, 10 Закону №280/97-ВР). Відповідно, оскільки зміна меж територій громад стосується інтересів таких громад, необхідною є участь представницького органу відповідної громади у спорі, в якому вирішується питання про права такої громади;

2) Виконавчий комітет Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області згідно пп. 4 п. «а» ч. 1 ст. 38 Закону №280/97-ВР є суб`єктом, який має повноваження звертатися до суду з оскарженням актів інших органів місцевого самоврядування. Відповідно, оскільки вступаючи у справу прокурор діє замість суб`єкта, який не реалізовує належним чином свої повноваження, останній повинен бути учасником відповідної справи в статусі як суб`єкт, права якого належним чином реалізовуються прокурором.

Суд зауважує, що в ході розгляду даної справи ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року вирішено клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, саме в зв`язку із запереченнями щодо суб`єктного кола учасників справи. Тобто, в ході змагального процесу, з ініціативи відповідача та заслухавши усіх учасників справи, судом досліджувалось та вирішено питання щодо права позивачів на участь у даній справі з відповідним статусом та визнано таке право.

Так, правова позиція відповідача щодо обставин погодження відповідного проекту землеустрою вказана в третьому абзаці на сторінці 25 відзиву:

- фактично Червоногригорівська селищна рада не надала ніякої відповіді на звернення Марганецької міської ради від 15.12.2022 року №8-14/85, а отже за принципом «мовчазної згоди» Марганецька міська рада вважала, що Червоногригорівська селищна рада не має будь-яких заперечень і за вказаним принципом погоджує Проект землеустрою із встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області.

Суд констатує, що концепція «мовчазної згоди» має характер принципу, який використовується законодавством у визначених випадках як спосіб врегулювання відповідних правовідносин. Тобто, даний принцип застосовується при створенні норм права, а не при їх застосуванні (на відміну, наприклад, від принципів «ex iniuria ius non oritur» або «venire contra factum proprium»).

В даній юридичній ситуації це узгоджується з положеннями ст. 19 Конституції України та ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України:

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування

Отже, спірні правовідносини були такими, що виникли між органами місцевого самоврядування, а тому здійснювалися у межах принципу законності та відповідно до спеціально дозвільного принципу правового регулювання (на відміну від загально дозвільного).

В свою чергу можливість застосування принципів, зокрема, принципу мовчазної згоди, не повинна використовуватися для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності.

«Мовчазна згода», як правило, виявляється у бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №826/5252/17.

В цій же постанові Верховного Суду втілено і належний приклад застосування принципу «мовчазної згоди» - його використано саме законодавцем під час врегулювання правовідносин щодо надання дозволів, тобто при формулюванні норм права. Іншим прикладом застосування принципу «мовчазної згоди» може бути правове врегулювання порядку адміністративного оскарження актів суб`єктів владних повноважень, коли за відсутності рішення щодо скарги особи вона вважається задоволеною.

Водночас, ані на рівні застосування нормативно-правових актів, ані на рівні застосування принципів права не може йтися про застосування принципу «мовчазної згоди» в спірних правовідносинах у даній справі. Так, принцип законності обмежує відповідача в можливості застосування такого принципу виключно в тих випадках, коли він втілений законодавцем в нормативно-правове регулювання (втілений у формальну норму права), відповідач не має підстав застосовувати цей принцип на власний розсуд, оскільки є органом місцевого самоврядування, а не приватною особою, при цьому діє у правовідносинах, які мають нормативно-визначений характер. Відповідач же безпідставно посилався на вказаний принцип як на джерело права, що врегульовує його поведінку як органу публічної влади.

Як наслідок, відповідач безпідставно вважав, що за наявності правила поведінки, яке вимагає «погодження» спірного Рішення радами суміжних територіальних громад, нерелевантне використання принципу нормативно-правового регулювання легалізує прийняття ним рішення без такого «погодження». Адже наявне нормативно-правове регулювання не передбачило такого правила поведінки для здійснення «погодження», як застосування «мовчазної згоди». Окрім цього, таке погодження в будь-якому випадку могло бути втілено виключно в рішення відповідної ради. Більш того, зміст листа виконкому Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 27.12.2022 року явно свідчить не лише про відсутність погодження, а й про висловлення заперечень проти дій відповідача. Відповідно, твердження відповідача про відсутність заперечень зі сторони позивачів є хибним, оскільки не враховує зміст вказаного листа, який зводиться саме до висловлення заперечень.

Суд окремо зазначає, що «мовчазна згода» не може бути застосована у спірних правовідносинах як втілення «погодження» рішення про затвердження меж територіальної громади. Відсутність погодження могло бути виключно підставою для звернення відповідача до суду за захистом своїх прав.

Всупереч вищевказаному відповідач прийняв спірне Рішення без його погодження зі сторони суміжної громади Червоногригорівської селищної територіальної громади.

Також відповідач в листі від 10.10.2024 року №15/20-1529 (т. 1, а.с. 69-71), направленого прокурору, повідомляв про здійснення ним всіх передбачених законом дій для погодження проекту землеустрою. Вказане є втіленням хибного тлумачення відповідачем обов`язку саме отримати погодження, а не «вжити дій» для такого погодження.

Спірні правовідносини врегульовані у спосіб, спрямований на запобігання позбавлення територіальних громад земель як одного з основних ресурсів, забезпечення законності та взаємоповаги в стосунках, недопущення порушення прав одне одного. Дії ж відповідача прямо суперечать зазначеному, адже в підсумку відповідачем прийнято рішення, яке мало бути погоджене Червоногригорівською селищною радою, без такого погодження.

За таких обставин відповідач мав єдиний правомірний варіант поведінки у вигляді використання судового способу захисту своїх прав.

Також відповідач у запереченні зазначав (т. 3, а.с. 241-248, п`ята сторінка, перший абзац), що: через бездіяльність Позивача в даному випадку при складанні проекту із встановлення меж не було і не могло бути враховано жодної інформації по межам від Червоногригорівської об`єднаної територіальної громади, оскільки жодних документів та інформації (у тому числі про будь-які складнощі в цьому аспекті) надано не було.

Фактично, відповідач визнав, що позиція суміжною громади щодо меж врахована не була, що дає підстави для критичної оцінки доводів самого відповідача про те, що ним здійснено «погодження», адже зміст обставин справи свідчить про їх пряму суперечність з процедурою погодження.

Окрім цього, у запереченні відповідач викривлює зміст листа виконкому Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 27.12.2022 року, адже цитуючи позитивне ставлення останнього до визначення відповідачем меж територіальної громади ігнорує зауваження, викладені в цьому листі, в т.ч. твердження про самовільну зміну адміністративно-територіальних меж та оцінку збільшення площі Марганецької територіальної громади за рахунок Червоногригорівської територіальної громади. Суд констатує, що жодна теза такого листа не може бути розцінена як згода чи підтримка змісту Рішення відповідача, натомість такий лист в цілому втілює в собі явне заперечення проти змісту Рішення, а тому в будь-якому разі не може вважатися погодженням.

Разом з цим, відповідач у відзиві зазначав, що фактично Червоногригорівська селищна рада не надала відповіді, в зв`язку з чим відповідачем і було застосовано принцип «мовчазної згоди», однак у запереченні відповідач заперечує проти тверджень прокурора про відсутність погодження зі сторони селищної ради саме посиланням на лист її виконавчого комітету, який раніше не визнавав відповіддю в межах процедури погодження.

Також відповідач посилався на зміст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року у справі №160/13352/24.

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Преюдиційного значення набувають лише встановлені судовим рішенням факти, а не правові висновки суду та/або результат розгляду конкретної справи. На користь такого висновку свідчить частина сьома статті 78 цього Кодексу, відповідно до якої правова оцінка, надана судом факту під час розгляду іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Преюдиційні факти потрібно відрізняти від оцінки обставин іншим судом. Преюдиційні факти - це явища дійсності, істинність яких вже було встановлено в рішенні, що виключає необхідність їх повторного з`ясування, тоді як юридична оцінка фактів - це оцінне судження, зроблене судом під час зіставлення факту з нормою права, яка регулює відповідну сферу правовідносин.

Разом з цим, оцінка обставин ситуації має бути спрямована на встановлення фактів зіставленням суддею норм права та поведінки учасників справи на підставі операційних правил правозастосування з урахуванням «питань права» (у матеріальній / первинній і процесуальній / вторинній складових). Під впливом природи міркувань можна сформулювати такі результативні критерії оцінки, як додержання принципів впевненості в праві, справедливості, чесності та моральності; стандартів розумності, безсторонності, добросовісності; політичних цілей забезпечення загального блага, безпеки держави, суспільних інтересів. У межах процесуального розсуду при використанні преюдиційних категорій суддя має максимально повно та неупереджено дослідити «питання факту» щодо моделювання варіантів розвитку подій та емпіричного пізнання істини за рівнями імовірності, переконаності, абсолютної певності. Вказаний суб`єкт оцінки є залежним від попередніх рішень за напрямком «дефінітивного» тлумачення задля прийняття однозначного рішення.

Адміністративний суд має оцінювати преюдиційний зв`язок між судовими рішеннями щодо встановленого юридичного факту чи складу, наслідків або вимог, які випливають з одного й того ж правовідношення в первинному процесі. Зокрема, така преюдиція поширюється на випадки: 1) виникнення, зміни чи припинення основних правовідносин у первинному процесі, що впливають на використання преюдиційних категорій у похідних правовідносинах у наступному процесі; 2) виникнення не породженого первинними відносинами правовідношення, що містить взаємозалежні за преюдиційним зв`язком матеріально-правові норми; 3) визнання за позовом про присудження, зумовленого підтвердженими преюдиційними категоріями за первинним судовим рішенням тощо.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.02.2025 року у справі № 826/17974/14.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року у справі №160/13352/24 може бути джерелом для встановлення обставин (наприклад, направлення відповідачем листів, їх отримання позивачем), однак надана судом оцінка таких обставин (чи було вжито достатніх заходів, чи являють собою такі листи і відповіді на них процедуру погодження у розумінні законодавства) не має обов`язкового значення для даної справи.

Як наслідок, суд констатує, що зміст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року у справі №160/13352/24 на висновки суду у даній справі не впливає. Натомість без суперечності щодо фактів (направлення листів і надання на них відповідей) в даній справі судом констатується, що спірне Рішення відповідача Червоногригорівською селищною радою погоджено не було, в т.ч. в силу непоширення принципу «мовчазної згоди» на визначення дозволеної поведінки відповідача в спірних правовідносинах через відсутність норми права, яка б передбачала відповідне правило поведінки.

Допущене відповідачем порушення процедури прийняття Рішення, яке є предметом оскарження, є істотним та свідчить про протиправність такого Рішення в цілому. Оскільки в разі дотримання такої процедури та дій у відповідності до вимог законодавства результат всієї процедури міг бути іншим. Тобто, допущене порушення має суттєве значення, а тому тягне за собою визнання нечинним рішення як протиправного нормативно-правового акту.

Суд окремо звертає увагу та констатує, що на дату ухвалення даного рішення оскаржене рішення відповідача не визнано нечинним рішенням суду в жодній іншій справі.

При цьому суд звертає увагу на те, що оскаржений в даній справі акт (рішення відповідача про затвердження меж території) має саме нормативно-правовий характер, що вбачається з повної відповідності ознак такого рішення ознаками нормативно-правового акту, що визначені у п. 18 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України:

1) рішення прийнято суб`єктом владних повноважень (органом місцевого самоврядування при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства);

2) рішення встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин має визначальне значення щодо усіх правовідносин незалежно від їх виду, для їх яких має юридичне значення територія громади (правовідносини щодо оренди земель в межах території громади, правовідносини щодо повноважень органів публічної влади та підприємств, установ організацій (школи, лікарні і тд), які діють в межах території громади, правовідносини щодо меж виборчих округів, правовідносини щодо здійснення місцевого самоврядування та ін);

3) рішення розраховане на довгострокове та неодноразове застосування стосується як наявних, так і тих, що виникнуть в майбутньому, правовідносин вищевказаних різновидів, не вичерпується реалізацією, його дія не обмежується його разовим застосуванням, а саме рішення має юридичне значення на майбутнє;

4) рішення стосується невизначеного кола осіб йдеться про усіх мешканців громади, як наявних, так і усіх, які проживатимуть на території громади, а також має значення для невичерпного кола мешканців сусідніх громад. Тобто, регулювання спрямоване не на індивідуального та визначеного суб`єкта (суб`єктів), а на коло осіб з певною ознакою (мешканці громад).

Отже, спірне рішення відповідача має саме нормативно-правовий характер. Суд зауважує, що саме за такою відповідною процедурою і здійснено розгляд даної справи (ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно, способом захисту права в зв`язку з оскарженням такого рішення є саме його скасування та визнання нечинним спеціальний спосіб захисту прав для нормативно-правових актів згідно ст. 5, ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не надав доказів понесення судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Боженко Н.В., повний текст рішення суду складений в перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Червоногригорівської селищної ради, Виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до Марганецької міської ради, третя особа-1: Мирівська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області, третя особа-2: Біленьківська сільська рада Запорізького району Запорізької області, третя особа-3: Благовіщенська сільська рада Василівського району Запорізької області про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту - задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним рішення Марганецької міської ради «Про затвердження проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Марганецької міської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області» від 26.01.2023 року №1033-46-3/VIII.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 травня 2025 року.

Суддя Н.В. Боженко