Рішення

від 20.05.2025 по справі 521/12969/24

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 521/12969/24

Провадження № 2/522/3225/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Морозовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Малиновського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 про виключення з актового запису про народження відомостей про батька та встановлення батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.08.2024 року звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи: Малиновського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення з актового запису про народження відомостей про батька та встановлення батьківства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис №304 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , в якому батьком зазначено ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_4 . Мати позивача ОСОБА_4 розлучилася з ОСОБА_2 , перебуваючи на 6 місяці вагітності. Тому в силу ст. 122 СК України батьком було записано ОСОБА_2 . Відповідач ніколи не брав участі у вихованні Позивачки, не спілкувався і не вважав Позивачку своєю донькою, оскільки біологічний батько позивача ОСОБА_5 постійно проживав спільно з донькою, виховував позивача, забезпечував фінансово та виконував всі батьківські обов`язки. ІНФОРМАЦІЯ_2 біологічний батько позивача ОСОБА_5 помер у віці 52 роки. З метою визначення кровного споріднення між позивачем та померлим батьком ОСОБА_5 біологічні матеріали для проведення експертизи здані його рідним братом, дядьком позивача, який не заперечував стосовно проведення експертизи ОСОБА_3 . Згідно з Висновком про біологічну спорідненість ймовірність спорідненості 99,097%. Просить суд встановити факт батьківства ОСОБА_5 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та виключити відомості про батька з актового запису про народження №304 від 13.04.2006 року, складеного Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі "Відомості про батька" вказати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Одеси, громадянина України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2024 року цивільну справу№ 521/12969/24за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Малиновського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення з актового запису про народження відомостей про батька та встановлення батьківствапередано за підсудністю доПриморськогорайонного суду м. Одеси.

12 вересня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Малиновського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про виключення з актового запису про народження відомостей про батька та встановлення батьківства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 521/12969/24 надійшла до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Шенцевої О.П.

17 вересня 2024 року ухвалою Приморського районного суду м.Одеси відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

05 та 06 лютого 2025 року до суду надійшла заява про зміну предмету позову, залучення відповідача, долучення доказів.

18 березня 2025 року ухвалою Приморського районного суду м.Одеси витребувано з Хаджибейського (Малиновського) відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65045, Україна, Одеська обл.,місто Одеса, вулиця Успенська, будинок, 60) повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) або спростувати дану інформацію.

02 квітня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про зміну предмету позову.

24 квітня 2025 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси витребувано з Хаджибейського (Малиновського) відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65045, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Успенська, будинок, 60) копію актового запису актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

19 травня 2025 року з Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла на виконання ухвали надійшла завірена належним чином копія актового запису про народження.

20 травня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про проведення судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права сторонам, в тому числі відповідачу на доступ до правосуддя, суд оцінює таку поведінку відповідача як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280ЦПК України суд вважає необхідним провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В ч.1ст.5 ЦПК Українивизначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_1 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис №304 та видано свідоцтво про народження Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси серії НОМЕР_1 . В свідоцтві батьком зазначено ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_4 .

При цьому, батьком було записано ОСОБА_2 в силу ст. 122 СК України.

Мати позивача ОСОБА_4 розлучилася з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси 21 грудня 2005 року серії НОМЕР_3 .

Як слідує з позовної заяви, ОСОБА_5 є справжнім батьком позивача.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою-третьоюстатті 5 СК України, передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьмастатті 7 СК України).

Відповідно до частини другоїстатті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.

Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Між тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено актовий запис №1626 Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 .

З метою визначення кровного споріднення між позивачем та померлим батьком ОСОБА_5 , біологічні матеріали для проведення експертизи здані його рідним братом, дядьком позивача, який не заперечував стосовно проведення експертизи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (паспорт громадянина України № НОМЕР_5 ; РНОКПП - НОМЕР_6 ).

Згідно з Висновком про біологічну спорідненість № MGU1533 від 24.01.2025 року, складеним ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЕНКОД ДІАГНОСТИК», ЄДРПОУ 44919737, 03056, Україна, місто Київ, вулиця Польова (Солом`янський р-н), будинок, 24) ймовірність спорідненості ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складає 99,097%.

Згідно з ч. 1ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

За приписами ч. ч. 2 - 4ст. 128 СК Українипідставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно доЦивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу.

Крім того, подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя статті 122 Сімейного кодексу України).

Пунктом 9Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що відповідно до статей213,215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» («Калачова проти Російської Федерації» № 3451/05, параграф 34, від 7 травня 2009 року).

Враховуючи позовні вимоги, а також підтвердження батьківства позивача молекулярно-генетичним аналізом ДНК, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять зокрема державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх.

Частиною 1, 2, 3статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Відповідно до п.п.2.16.4. п. 2.16 Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

У відповідності до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Згідно зістаттею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами першою, шостоюстатті 81 ЦПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що твердження позивача знайшли своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами, які є належними, допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми для задоволення позову про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 55, 68 Конституції України, ст. ст. 15, 16, ЦК України, ст.ст. 125, 126, 128, 134, 135 Сімейного кодексу України, Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, ст.ст.3,4,10,12,13,17,18,76-81,141,258-259,263-265,273,273,280-282, 352,354-355,367ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Малиновського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , про виключення з актового запису про народження відомостей про батька та встановлення батьківства задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, уродженець м. Одеси, є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Одеси.

Виключити відомості про батька з актового запису про народження №304 від 13.04.2006 року, складеного Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі "Відомості про батька" вказати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Одеси, громадянина України.

Змінити:

- прізвище дитини з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 ,

- по-батькові дитини з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя