Ухвала від 26.05.2025 по справі 280/11787/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПРОДОВЖЕННЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

26 травня 2025 року Справа № 280/11787/24 ПР/280/13/25 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ОІЛ" (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 41, офіс 412; код ЄДРПОУ 44166497)

до - Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ОІЛ" (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00060940407 від 29.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі акту камеральної перевірки від 03.04.2024 №3645/08-01-04-07/44166497;

- стягнути з Головного управлінням ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ОІЛ" понесені судові витрати.

24.12.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з врахуванням зазначеного в даній ухвалі суду та надати докази поважності пропуску вказаного строку.

27.12.2024 за вх. №59977 на виконання ухвали суду від представника позивача надійшла заява про поновлення порушеного строку звернення до суду та докази сплати судового збору.

Ухвалою суду від 27.12.2024 у задоволенні заяви позивача про поновлення порушеного строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву повернуто.

Позивачем було оскаржено ухвалу про повернення позовної заяви від 27.12.2024 у справі №280/11787/24 до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕПТ ОІЛ» задоволено. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27.12.2024 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підставою для скасування вищезазначеної ухвали стало не встановлення судом першої інстанції зазначеної поштовою службою дати в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, з яким пов`язується перебіг строку звернення до суду з адміністративним позовом, що стало підставою для передчасного висновку для повернення позовної заяви.

Судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що початком відліку шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00060940407 від 29.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі акту камеральної перевірки від 03.04.2024 №3645/08-01-04-07/44166497, враховуючи положення є день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно з частиною третьою статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Статтею 326 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що після закінчення апеляційного розгляду справа у п`ятнадцятиденний строк повертається до суду першої інстанції, який її розглядав.

20.05.2025 матеріали адміністративної справи №280/11787/24 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи підлягає продовженню, у зв`язку з чим, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Як вбачається із позовних вимог, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області № 00060940407 від 29.04.2024.

Однак, до суду позивач звернувся за оскарженням вказаного податкового повідомлення-рішення лише 18.12.2024 (відмітка про реєстрацію позовної заяви в системі "Електронний суд"), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався лише 31.10.2024 після оприлюднення рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 280/7769/24. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення ним було отримано у відповідь на адвокатський запит до відповідача.

Як вбачається з наданої відповіді Головного управління ДПС у Запорізькій області на адвокатський запит представника позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення та акт, на підставі якого прийняте, надсилалось на податкову адресу позивача рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте повернулись за закінченням терміну зберігання (трекер відправлення акту АТ "Укрпошта" №6901801410404 від 03.04.2024; трекер відправлення податкового повідомлення-рішення АТ "Укрпошта" №0600914900228 від 29.04.2024).

Згідно довідки АТ «Укрпошта» поштове відправлення з податковим повідомленням-рішенням № 00060940407 від 29.04.2024 було надіслано на адресу позивача, однак 14.05.2024 повернуто за закінченням терміну зберігання, що свідчить про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Зазначені обставини були досліджені судом при первісному розгляді питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та враховано, що шестимісячний строк було пропущено незалежно від дати повернення листа з податковим повідомленням-рішенням № 00060940407 від 29.04.2024 на адресу податкового органу.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадках, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Таким чином, для визначення початку перебігу строку звернення потрібно виходити не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Відтак, необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шестимісяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

За приписами п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2021 у справі №812/821/17 вказав, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Законодавець встановив два окремих випадки, коли платнику податків вважаються належним чином врученими документи: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

З відповіді на запит представника позивача вбачається, що контролюючим органом неодноразово надсилалась поштова кореспонденція на податкову адресу позивача, проте листи повертались за закінченням терміну зберігання, в тому числі спірне податкове повідомлення-рішення, що повернуто 14.05.2024.

Крім того, з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що під час розгляду адміністративної справи №280/7769/24 позивачу направлялись рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на його адресу копії ухвали про відкриття провадження від 26.08.2024 та рішення від 28.10.2024, проте повернулись 13.09.2024 та 15.11.2024 за закінченням терміну зберігання.

У постанові від 09.10.2018 у справі №820/1864/17 Верховний Суд наголосив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційною адміністративного суду у складі Верховною Суду у постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Таким чином, регулярне неотримання позивачем поштової кореспонденції, направленої його адресу, не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до провадження адміністративну справу № 280/11787/24 (ПР/280/13/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ОІЛ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для продовження розгляду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНЦЕПТ ОІЛ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду оформленої відповідно до ст.167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.С. Лазаренко