Постанова від 22.05.2025 по справі 520/19301/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 р.Справа № 520/19301/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р.

представників сторін: позивача - Репеті В. О., відповідача - Головаша П. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 23.12.24 року по справі № 520/19301/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТ-ФАКТОР 2012»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спорт-Фактор 2012» (далі по тексту ТОВ «Спорт-Фактор 2012», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№00275840719, 00275900719, 00275940719 від 05.09.2023;

- стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність та безпідставність винесених ГУ ДПС у Харківській області податкових повідомлень-рішень № 00275840719, № 00275900719, № 00275940719 від 05.09.2023, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 319296,25 грн, зменшено розмір від`ємного значення у розмірі 293688 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 1020 грн за ненадання до перевірки документів, як таких, що не ґрунтуються на документах податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Спорт-Фактор 2012», та спростовуються наданими платником податку до перевірки документами.

На підтвердження необґрунтованості податкових повідомлень-рішень від 05.09.2023 № 00275 840719 та № 00275900719 від 05.09.2023 позивач послався на надані податковому органу оборотно- сальдові відомості по рахунку 281, ВМД, інвойси, інвентаризаційні відомості, які кореспондуються з наданими до перевірки видатковими накладними, а також податковими накладними, ВМД та за своїм змістом не містять суперечностей. Вважає, що неможливість встановити фактичну наявність ТМЦ на кінець перевіряємого періоду ефемерна, оскільки наданими податковому органу під час проведення перевірки документами податкового та бухгалтерського обліку (в т.ч. за супровідним листом №1 від 05.07.2023р.), а також наявними у податкового органу податковими накладними та ВМД, підтверджується заявлена платником податків кількість ТМЦ на складі відповідно до номенклатури, кількості та вартості.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00275940719 від 05.09.2023 зазначив, що висновки, які містяться у такому рішенні є надуманими та такими, що вказують на фальсифікацію результатів службової діяльності співробітником податкового органу, так як для перевірки були надані документи, що підтверджують наявність основних засобів, дані щодо наявності складу (відповідно до повідомлення за формою № 20-ОПП від 06.07.2023), дані складського обліку і матеріали інвентаризації на час проведення податкової перевірки, а також за період, що передував її проведенню, інші документи про відсутність яких зазначено у вказаному ППР.

Переконував, що оскільки податкові накладні і митні декларації були наявні у відповідача в електронному вигляді, контролюючий орган самостійно мав можливість та повинен був здійснити відповідні математичні розрахунки, а не висувати абсурдні претензії за результатами податкової перевірки.

Крім того зауважив, що до спірних податкових повідомлень-рішень в порушення пункту 58.1 Податкового кодексу України не додано розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), розміру від`ємного значення суми ПДВ, суми грошового зобов`язання (суми податкового зобов`язання, штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у т.ч. штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, відповідно.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі № 520/19301/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТ-ФАКТОР 2012» (вулиця Танкопія, будинок 13/4, квартира 75, місто Харків, Харківський район, Харківська область, 61091, код ЄДРПОУ 38156795) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) від 05.09.2023 №00275840719.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) від 05.09.2023 №00275900719.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) від 05.09.2023 №00275940719.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9210,06 (дев`ять тисяч двісті десять) гривень 06 копійок.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі № 520/19301/24 та прийняти по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Фактор 2012» відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про законність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень № 00275840719, № 00275900719, № 00275940719 від 05.09.2023 та відсутність в діях контролюючого органу ознак протиправності, оскільки всупереч положень пункту 44.6 статті 44 ПК України ТОВ «Спорт-Фактор 2012» до закінчення перевірки у визначені абзацом другим пункту 44.7 ПК України терміни, не було надано документів, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, а тому слід вважати, що такі документи були відсутні у платника на момент проведення перевірки.

Здійснити ж обстеження приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів було неможливо, позаяк при виході на перевірку за податковою адресою, перевіряючими було встановлено, що за адресою: вул. Танкопія, буд. 13/4, кв. (офіс) 75, м. Харків, 61091 знаходиться п`ятиповерхова будівля, до якої потрапити немає змоги. На виклик ніхто не відповів, а візуальним оглядом будівлі жодних вивісок, табличок чи інших ідентифікуючих позивача предметів виявлено не було.

Зауважив, що до невиїзної перевірки не надано відомостей про наявність права власності та/або договору оренди щодо юридичної адреси підприємства: 61091, Харківська обл., м. Харків, Немишлянський район, вул. Танкопія, буд. 13/4, кв. (офіс) 75, а також інформації про проведені інвентаризації.

Також, перевіркою достовірності відображення показника рядка 16 «від`ємне значення, що включається до складу ПК поточного звітного періоду» за квітень 2023 року у сумі 348076 грн встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у сумі 311613 грн за квітень 2023 року. Так, зокрема, відповідно до додатку 2 «довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до податкової декларації» до податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року, визначено від`ємне значення у сумі 348076 грн, яке сформовано у березні 2023 року. Разом з цим, у декларації за березень 2023 року різниця між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) без урахування рядка 16 складає 36463 грн. Отже, у декларації за березень 2023 року відсутнє від`ємне значення, визначене ТОВ «Спорт-Фактор 2012» на загальну суму 311613 грн, яке сформовано у березні 2023 року, а тому неможливо підтвердити такі суми.

У долучених до матеріалів справи поясненнях від 17.04.2025 контролюючий орган проінформував, що до перевірки не було надано даних складського обліку, відомостей щодо умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, документів, у яких визначено місце зберігання придбаних товарів, інформації та документального підтвердження залишків товарно-матеріальних цінностей та основних засобів станом на початок та кінець перевіряємого періоду, відомостей проведених інвентаризацій, а також щодо наявності права власності та/або договори оренди щодо юридичної адреси підприємства, що унеможливлює документальне підтвердження надходження товарів на склад.

Також, звернув увагу, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 колонка Б декларації) у сумі 349702 грн встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників на загальну суму 311613 грн за квітень 2023 року. Перевіркою достовірності відображення показника рядка 16 «від`ємне значення, що включається до складу ПК поточного звітного періоду» за квітень 2023 року у сумі 348076 грн встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у сумі 311613 грн за квітень 2023 року.

Пояснив, що в декларації з ПДВ за квітень 2023 року не можливо підтвердити значення рядка 16, внаслідок невірного зазначення відомостей про звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення по ПДВ у Додатку 2 за попередній місяць (березень 2023 року) у сумі 311613 грн, оскільки відсутній за цей період залишок від`ємного значення звітного (податкового) періоду, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (квітень 2023 року). З огляду на вказане, проведеною контролюючим органом перевіркою відображеного показника рядок 17 декларації «Усього податкового кредиту» за період виникнення від`ємного значення з ПДВ за березень 2023 року встановлено, що всупереч вимог пунктів 198.1, 198.2 та 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, ТОВ «Спорт-Фактор 2012» безпідставно завищено суму значення рядка 21 попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації) та враховано її при розрахунку показника рядка 16Б у квітні 2023 року на суму 311613 грн.

У додаткових поясненнях від 17.04.2025 відповідач повідомив, що із митних декларацій, CMR та інвойсів за березень 2023 року вбачається, що відповідно до договору на транспортне обслуговування від 07.03.2023 № ЮАФ-2023-492 на виконання замовлення послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних і внутрішніх сполученнях надавало ТОВ «Юа Форвардинг» (податковий номер 43989502) на адресу: м. Харків (Україна), вул. Беркоса, 27, однак, у CMR така адреса розвантаження товару відсутня.

Також, відповідно до наданого ТОВ "Спорт-Фактор 2012" повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП), позивач орендує складське приміщення за адресою: Харківська область, м. Харків, Немишлянський район, вулиця Стадіонний пр., буд. 11, а також орендує місце для розміщення транспорту за адресою: м. Харків, вул. Беркоса, 27. Відтак, не зрозуміло, куди саме доставлявся придбаний товар, за місцем розташування складу, чи за місцем розміщення автотранспортних засобів, а також неможливо встановити, якими чином здійснювалось транспортування придбаного товару з місця розміщення автотранспортного засобу за адресою: м. Харків, вул. Беркоса, 27 до складу за адресою Харківська область, м. Харків, Немишлянський район, вулиця Стадіонний пр., буд. 11.

З огляду на кількість працівників ТОВ «Спорт-Фактор 2012» (0 осіб), кількість та вагу придбаних товарів, контролюючим органом не вдалось за можливе встановити, яким чином здійснювалось розвантаження придбаних ТМЦ.

Позивач, у долученому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів, викладених у ній, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.09.2023 у справі 640/19859/21, від 06.02.2020 у справі 807/1556/17, наполягав, що твердження контролюючого органу про фактичну відсутність товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Спорт- Фактор 2012» є необґрунтованим та таким, що не підтверджується жодним належним доказом, оскільки єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку, і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, є виключно проведення таким платником податку на вимогу податкового органу інвентаризації товарів, однак такої вимоги позивачу не направлено.

Безпідставними є і покликання ГУ ДПС в Харківській області на ненадання ТОВ «Спорт-Фактор 2012» документів, які підтверджують показники, що відображені платником податків у податковій звітності, оскільки позивачем надавалася оборотно-сальдову відомість від 31.03.2023 по 281 рахунку «Товари на складі» та акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 31.03.2023, якими підтверджено наявність товарно-матеріальних цінностей в кількості 4117 штук станом на 31.03.2023 на суму 1445000 грн, що протиправно залишено поза увагою контролюючим органом.

У наданих до матеріалів справи поясненнях від 24.04.2025 ГУ ДПС у Харківській області пояснив, що на значення рядка 21 Декларації з ПДВ за квітень 2023 року напряму впливає значення рядка 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» даної Декларації, яке отримується шляхом віднімання суми податкових зобов`язань від суми податкового кредиту відповідного періоду (рядок 19 = рядок 17 рядок 9). На значення рядка 19 Декларації з ПДВ за квітень 2023 року - значення рядка 17 «Усього податкового кредиту», яке в свою чергу залежить від значення рядка 16 «Від`ємне значення, що включається до складу ПК поточного звітного періоду» Декларації з ПДВ за квітень 2023 року.

На значення рядка 16 Декларації з ПДВ за квітень 2023 року напряму впливає значення рядка рядка 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» Декларації з ПДВ за квітень 2023, яке переноситься у вказаний рядок з рядка 21 Декларації попереднього звітного періоду, тобто з декларації за березень 2023 року.

В той же час, в Декларації з ПДВ за березень 2023 року правильно розрахований залишок від`ємного значення звітного (податкового) періоду, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за квітень 2023 року складав би 36 463,00 грн, а не 348 076,00 грн, як його помилково зазначив позивач. Вказаний правильно розрахований залишок отримується шляхом віднімання суми сформованих податкових зобов`язань за березень 2023 (59 932,00 грн по рядку 9) від суми сформованого податкового кредиту саме за березень 2023 (96 359,00 по рядку 11.1). До вказаного залишку невірно зараховано суми від`ємного значення, які виникли не в даному звітному (податковому) періоді, тобто не в березні 2023 року.

Позивачем також надано пояснення від 08.05.2025, в яких останній зауважив, що висновок відповідача про недостовірні дані у Додатку 2 до Декларації за березень 2023 року внаслідок безпідставного формування рядку 16.1, що входить у графу 3 «податковий кредит» декларації за квітень 2023 року, що нібито призвело до завищення податкового кредиту за квітень 2023 року на суму 311613 грн (348076-36463) є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та наявним у справі доказами.

На переконання позивача, контролюючий орган маніпулює відмінностями у методологічних підходах до заповнення Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, які використовувались ТОВ «Спорт-Фактор 2012».

Звернув увагу, що з аналізу податкових декларацій та Додатку 2 до цих декларацій чітко простежується походження від`ємного значення податкового кредиту та перехід цього значення з минулих періодів.

Зауважив, що контролюючий орган, як адміністратор реєстру податкових накладних має право самостійно пересвідчитись у правильності даних податкових декларацій. Так, зокрема, відповідно до витягів щодо сум податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складала, у лютому 2023 року 315743,08 грн, у березні 2023 року 315743,08 грн, у квітні 2023 року 353830,87 грн. Відтак, оскільки сума від`ємного значення податкового кредиту складала у лютому 2023 року 3116132 грн, а у березні 2023 року 348076 грн, співмірність сум, зазначених у податкових деклараціях із сумами, які містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних є підтвердженою.

Контролюючим органом 16.05.2025 надано до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення по справі, в яких останній пояснив, що оскільки сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, то місяцем виникнення відповідного від`ємного значення з ПДВ є саме той місяць (звітний період), в якому сума податкового зобов`язання виявилась меншою за суму податкового кредиту. Тому саме вказаний місяць з відповідною сумою від`ємного значення за цей місяць має бути відображений у відповідному рядку таблиці до Додатку 2, а в даній таблиці відповідному місяцю повинна відповідати сума від`ємного значення, яка виникла саме в цьому місяці.

При цьому, ті суми, які накопичувально сформувались протягом попередніх періодів шляхом перенесення з рядка 21 кожної попередньої декларації в рядок 16.1 наступної декларації, мають бути деталізовані по місяцях виникнення відповідного від`ємного значення, оскільки в таблиці 1 до Додатку 2 назва рядка звучить «звітний (податковий) період, у якому виникло значення», тобто це період, коли виникла різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України.

Вказав, що на виникнення від`ємного значення поточної декларації не впливає рядок 21 попередньої декларації, оскільки з цього рядка відповідне значення лише переноситься, а виникає воно як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

ТОВ «Спорт-Фактор 2012» у долучених до матеріалів справи додаткових поясненнях від 20.05.2025 зазначило, що оскільки не мало права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, додаток 3 до податкової декларації з ПДВ у складі податкової звітності не подавався. До того ж, питання про бюджетне відшкодування ПДВ не є предметом позову у даній справі та не стосується винесених податкових повідомлень-рішень.

Вкотре наголосив, що від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту та яке було відображено у декларації за березень 2023 року та у додатку 2 до неї, сформоване за рахунок імпорту позивачем товарів та послідовно переходило з місяця в місяць у податкові декларації, відображаючись спочатку у рядку 21 декларації за поточний місяць «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду), а потім у рядку 16 декларації наступного місяця «від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в скарзі та у додаткових поясненнях.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позову та додаткових пояснень з огляду на наведене у них обґрунтування, у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТ-ФАКТОР 2012» зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 38156795 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.05.2012, номер запису 14801020000052940 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, зареєстроване як платник ПДВ. Основним видом діяльності ТОВ «Спорт-Фактор 2012» згідно з Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010 - 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 25.05.2023 №2097-п, виданого Головним управлінням ДПС у Харківській області, головним державним інспектором Східного відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області Трухман Ольгою на підставі службового посвідчення ХР № 001002 та головним державним інспектором Східного відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області Дзюбою Валерією на підставі службового посвідчення ХР №000640 відповідно до підпункту 191.1.6 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.2 пункту 69 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Фактор 2012» (податковий номер 38156795) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість відповідно до затвердженого плану документальної позапланової невиїзної перевірки.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 14.07.2023 №21506/20-40-07-19-05/38156795 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Спорт-Фактор 2012» (податковий номер 38156795) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість».

Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість, встановлено :

1. Заниження податкових зобов`язань на загальну суму 237 512 грн за квітень 2023 року, чим порушено пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України;

2. Завищення податкового кредиту на загальну суму 311 613 грн за квітень 2023 року, чим порушено підпункт «а» пункту 198.1, абзаців першого і другого підпунктів 198.3 статті 198, та пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, зі змінами та доповненнями.

Зазначені порушення призвели до:

- завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 293 688 грн за квітень 2023 року, чим порушено підпункт «в» 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями);

- заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (показник рядка 18 Декларації) у сумі 255 437 грн за квітень 2023 року, чим порушено пункт 200.1 статті 200 Кодексу.

3. Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Отже, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

На підставі акту від 14.07.2023 №21506/20-40-07-19-05/38156795 ГУ ДПС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення форми «В4» від 05.09.2023 № 00275900719, форми «Р» від 05.09.2023 №00275840719, форми «ПС» від 05.09.2023 № 00275940719.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС в Харківській області, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень №00275840719, № 00275900719 від 05.09.2023, суд першої інстанції виходив з їх неправомірності, оскільки висновок відповідача про нестачу придбаних товарно-матеріальних цінностей, та, як наслідок, завищення від`ємного значення та заниження податкового зобов`язання з ПДВ у оскаржуваних розмірах зроблено не на підставі даних проведеної інвентаризації, вимога про проведення якої до позивача взагалі не спрямовувалась, а на власний розсуд, залишивши поза увагою надані позивачем оборотно-сальдову відомість від 31.03.2023 по 281 рахунку «Товари на складі» та акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 31.03.2023, що підтверджується матеріалами справи. Причин не вчинення всіх вищезазначених дій відповідач не зазначив та у розумінні частини 2 статті 77 КАС України не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження допущення позивачем порушень податкового законодавства.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00275940719 від 05.09.2023, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1020 грн за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, судом зазначено, що під час проведення перевірки на запит контролюючого органу позивачем по справі надавались копії первинних бухгалтерських документів та документів податкового та бухгалтерського обліку, а саме видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, вантажно-митні декларації, акти виконаних робіт, платіжні доручення, виписки по банківським рахункам, договори, оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам шляхом надсилання листа від 05.07.2023 №1 (вх. від 06.07.2023 №48856/6), отримання яки зафіксовано в Акті «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість» №21506/20-40-07-19-05/38156795 від 14.07.2023, а тому податкове повідомлення-рішення № 00275940719 від 05.09.2023 є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що нормативною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 00275840719 від 05.09.2023 про заниження позивачем податкових зобов`язань на загальну суму 237 512 грн за квітень 2023 року вказано порушення пункту 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а фактичною - встановлення за даними рахунку 281 «Товари на складі» наявності залишків товарно-матеріальних цінностей за квітень 2023 року на загальну суму 1 187 560,30 грн, (ПДВ - 237 512 грн 06 коп) та неможливість платника податків підтвердити їх фактичну наявність під час проведення перевірки.

Нормативною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 00275900719 від 05.09.2023 про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 311 613 грн за квітень 2023 року зазначено порушення підпункту «а» пункту 198.1, абзаців першого і другого підпунктів 198.3 статті 198, та пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, зі змінами та доповненнями, а фактичною неправильне розрахування платником податку в Декларації з ПДВ за березень 2023 року залишку від`ємного значення звітного (податкового) періоду, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за квітень 2023 року, який повинен був складати 36 463,00 грн, а не 348 076,00 грн, як його помилково зазначив позивач у зв`язку з невірним включенням сум від`ємного значення, які виникли не в даному звітному (податковому) періоді, тобто не в березні 2023 року.

Нормативною підставою для прийняття податкового повідомлення рішення № 00275940719 від 05.09.2023 зазначено порушення пункту 44.6 статті 44, пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, а фактичною ненадання ТОВ «Спорт-Фактор 2012» інформації про основні засоби підприємства, даних складського обліку, відомостей щодо умов зберігання ТМЦ, документів, у яких визначено місце зберігання придбаних товарів, оборотно-сальдові відомості по рахунку 10 «основні засоби» та по класу 2 «запаси», акти звірки взаєморозрахунків з постачальниками та покупцями, інформацію про документальне підтвердження залишків ТМЦ та основних засобів, відомості проведених інвентаризацій.

Надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення № 00275840719 від 05.09.2023 про заниження позивачем податкових зобов`язань на загальну суму 237 512 грн за квітень 2023 року колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

За визначенням у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пунктів 198.3-198.5 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З наведеного слідує, що платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку бути включені до складу податкового кредиту, у разі, якщо такі товари починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 20.1.9 підпункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Отже, вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, в тому числі і фізичних осіб-підприємців. При цьому проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Водночас, нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, в межах якої вона була призначена (ініційована).

При цьому під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.

А відтак, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі №807/1556/17.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 996-ХIV) визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Частинами першою та другою статті 10 Закону № 996-ХIV передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року № 879 (далі - Положення № 879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Відповідно до пункту 2 Положення № 879 останнє застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Пунктом 7 розділу І Положення № 879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

За приписами пункту 1 розділу II вказаного Положення, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про наступне:

- контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати проведення платником податків інвентаризації;

- контролюючий орган має направити належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації;

- платник податків, який отримав вимогу про проведення інвентаризацію, зобов`язаний провести інвентаризацію;

- розпорядчим документом керівника платника податків створюється інвентаризаційна комісія. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи;

- посадові особи контролюючого органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що: контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати проведення платником податків інвентаризації; контролюючий орган має право направити належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації; платник податків, який отримав вимогу про проведення інвентаризації, зобов`язаний провести інвентаризацію; розпорядчим документом керівника платника податків створюється інвентаризаційна комісія, а інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи; посадові особи контролюючого органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Схожі висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 26.09.2023 по справі № 640/19859/21 та були підтримані у подальшому в постановах від 21.11.2024 по справі № 640/18565/21, від 05.12.2024 по справі № 300/525/23.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що всупереч вищенаведеному, під час проведення документальної перевірки позивача, відповідачем відповідна вимога щодо необхідності проведення інвентаризації залишків взагалі не складалася та відповідно не направлялася на адресу позивача.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до перевірки надавався наказ про організацію бухгалтерського обліку й облікову політику ТОВ «Спорт-Фактор 2012» від 04.01.2021 № 1/1, відповідно до пункту 10 якого установлено термін проведення перевірки інвентаризації готової продукції, сировини, матеріалів на складах, товарів у торгівлі в період з 1 жовтня до 25 грудня.

Також, колегія суддів враховує, що ТОВ «Спорт-Фактор 2012» до перевірки було надано оборотно-сальдову відомість за березень та квітень 2023 року по 281 рахунку «Товари на складі», акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 31.03.2023.

Разом з цим, ані акт перевірки, ані апеляційна скарга не містить будь-яких відомостей про надання податковим органом оцінки вказаним документам. Контролюючим органом не забезпечена ідентифікація об`єктів інвентаризації, відповідно відсутні будь-які відомості про найменування об`єктів інвентаризації, одиниць виміру.

Колегія суддів зауважує, що за наслідками проведеної перевірки, будь-які зведені відомості щодо загального залишку товарно-матеріальних цінностей контролюючим органом не складались. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю, інвентаризація - це перевірка фактичної наявності майна і співставлення даних інвентаризації з бухгалтерським обліком. Нестачу товару можна виявити, коли відомі дані про залишки товару на початок інвентаризації та їх рух (вибуття, надходження) за звітний період. При цьому відомості щодо даних залишку товарів на початок інвентаризації мають встановлюватись на підставі первинної документації та відомостей Книги обліку доходів і витрат. Відсутність інформації у відомостях інвентаризації про залишки запасів на початок звітної дати та вибуття (реалізації) запасів за визначений період взагалі виключає можливість вирахування нестачі (залишків) товару та підстави стверджувати про наявність нестачі товару.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2023 № 00275840719 з огляду на недоведеність факту нестачі ТМЦ.

Надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення № 00275900719 від 05.09.2023 про завищення позивачем суми від`ємного значення у розмірі 293688 грн за квітень 2023 року колегія суддів виходить із такого.

Так, фактичною підставою для висновку контролюючого органу про завищення позивачем суми від`ємного значення у розмірі 293688 грн за квітень 2023 року слугувала неможливість підтвердження значення рядка 16 Декларації за квітень 2023 року внаслідок недостовірного зазначення відомостей про звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення по ПДВ у Додатку 2 за попередній місяць, тобто за березень 2023 року в сумі 311613 грн, оскільки відсутній за цей період залишок від`ємного значення звітного (податкового) періоду, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за квітень 2023 року.

В обґрунтування виявленого порушення контролюючий орган посилається на той факт, що додаток Д2 до декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року (таблиця 1) не містить періодів виникнення сум від`ємного значення, маючи при цьому виключно поточний звітний період квітень 2023 року 293688 грн.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами пункту 200.2 статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок заповнення податкової декларації наведено у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21 (далі по тексту Порядок № 21).

Так, Розділом 5 Порядку № 21 визначено, що Розділ III «Розрахунки за звітний період»:

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 декларації та деталізується у Додатку 2 до декларації «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» (Д2).

Відповідно до наявної в матеріалах справи податкової декларації з ПДВ за січень 2023 року (т. 4 а.с. 153-154) ТОВ «Спорт-Фактор 2012» зазначило наступні показники:

Рядок 9 усього податкових зобов`язань 32093 грн;

Рядок 16 від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 379903 грн;

Рядок 17 усього податкового кредиту 379903 грн;

Рядок 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 347810 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи податкової декларації з ПДВ за лютий 2023 року (т. 4 а.с. 160-161) ТОВ «Спорт-Фактор 2012» зазначило наступні показники:

Рядок 9 усього податкових зобов`язань 36197 грн;

Рядок 16 від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 347810 грн;

Рядок 17 усього податкового кредиту 347810 грн;

Рядок 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 311613 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи податкової декларації з ПДВ за березень 2023 року (т. 4 а.с. 165-166) ТОВ «Спорт-Фактор 2012» зазначило наступні показники:

Рядок 9 усього податкових зобов`язань 59932 грн;

Рядок 16 від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 311613 грн;

Рядок 17 усього податкового кредиту 408008 грн;

Рядок 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 348076 грн.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи декларації з ПДВ за квітень 2023 року (т. 4 а.с. 170-171) ТОВ «Спорт-Фактор 2012» зазначило наступні показники:

Рядок 9 усього податкових зобов`язань 56014 грн;

Рядок 16 від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 348076 грн;

Рядок 17 усього податкового кредиту 349702 грн;

Рядок 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 293688 грн.

Отже, розрахунок рядку 21 декларацій є результатом обрахунку показників податкового кредиту та податкових зобов`язань відповідного податкового періоду.

Таким чином, з аналізу наведених вище податкових декларацій чітко простежується походження сум від`ємного значення та перехід таких сум із минулих періодів.

Колегія суддів зауважує, що в межах спірних правовідносин задекларовані позивачем показники податкового кредиту (349702 грн) та податкових зобов`язань (56014 грн) не ставилися під сумнів під час судового розгляду справи.

При цьому контролюючий орган не зазначав жодних зауважень щодо правильності (величини) визначення позивачем показника рядка 21 податкової декларації з податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що незгода контролюючого органу з правом позивача на врахування суми від`ємного значення (рядок 21 декларації) фактично обумовлена виключно відсутністю розшифровки періодів формування виникнення такого значення у додатку Д2, а не помилками у визначенні показників податкової декларації.

Колегія суддів звертає увагу, що податкова звітність з податку на додану вартість за квітень 2023 року була подана позивачем із урахуванням даних, відображених у податкових деклараціях за попередні звітні періоди. Помилок у декларуванні показників за квітень 2023 року та за попередні періоди позивачем не допущено, а контролюючим органом такі помилки не доведені.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку мала місце технічна (механічна) помилка позивача під час заповнення додатку № 2 "Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року, яка полягала у зазначенні лише березня 2023 року як періоду виникнення від`ємного значення без розшифровки попередніх звітних періодів.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органом не враховано, що допущена позивачем неточність є виключно технічною помилкою, яка не вплинула на фінансовий результат, не призвела до формування необґрунтованих сум від`ємного значення та, відповідно, не може бути підставою для зменшення суми такого значення.

Разом з тим, помилкове зазначення позивачем звітного (податкового) періоду не вплинуло на розрахунки позивача з бюджетом, а тому зменшення контролюючим органом суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в даному випадку, є необґрунтованим.

Як наслідок, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства у зв`язку з допущеною помилкою при поданні декларації, яка полягала у неналежному зазначенні звітного періоду, є необґрунтованим і не відповідає фактичним обставинам справи.

Слід зазначити, що податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, а в цих спірних правовідносинах до неправильного формування податкового кредиту та завищення суми від`ємного значення ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновку контролюючого органу щодо завищення ТОВ «Спорт-Фактор 2012» суми від`ємного значення у розмірі 293688 грн за квітень 2023 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 05.09.2023 № 00275900719 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 00275940719 від 05.09.2023 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн за ненадання до перевірки документів слід зазначити наступне.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України, платники податків для цілей оподаткування зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (пункт 44.2 статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХIV первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що засобами електронного зв`язку в електронній формі на електронний кабінет платника податку ТОВ «Спорт-Фактор 2012» контролюючим органом направлено запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 26.05.2023 № 1436/ж12/20-40-07-19-11, зокрема:

- статутні, установчі та реєстраційні документи, накази про облікову політику, статистичну звітність;

- відомості про посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства (керівник і головний бухгалтер) за період, що перевіряється, наказів про призначення та звільнення із займаної посади;

- штатний розклад (діючий у перевіряємому періоді, та на момент перевірки), інформацію про чисельність персоналу на підприємстві з наданням пояснень щодо достатності трудових ресурсів, їх кваліфікації та спеціалізації, необхідні для виконання відповідних робіт;

- ліцензії, дозволи, патенти, свідоцтва та інші дозвільні документи на проведення відповідної діяльності та пов`язані з веденням фінансово-господарської діяльності,

- відомості щодо наявності права власності та/або користування нежитловими приміщеннями, наявності зареєстрованого нерухомого майна (офісних, виробничих, складських приміщень, та приміщень іншого призначення), договори оренди та права власності на землю в яких здійснює свою діяльність підприємство;

- перелік основних засобів, які перебувають у підприємства на праві власності чи користування, їх функціональне призначення та місце розташування;

- загальні обігово-сальдові відомості по всім рахункам, які використовувались під час бухгалтерського обліку господарських операцій за період, що перевіряється;

- головні книги, шахові відомості;

- оборотно-сальдові відомості, аналіз рахунків, картки рахунків: 10, 15, 20, 22, 23, 25, 26, 28, 30, 31, 36, 63, 68, 70, 71, 74, 91, 92, 93, 94 в розрізі субрахунків за перевіряємі періоди(помісячно);

- оборотно-сальдові відомості, аналіз рахунків, картки рахунків (журнали господарських операцій) в розрізі контрагентів по рахунках 361, 362, 6811, 6812, 377, 631, 632, 3711, 3712, 685 та інші, (помісячно);

- дані складського обліку, відомості щодо умов зберігання ТМЦ, документи, у яких визначено місце зберігання придбаних товарів;

- аналітичний облік по рахункам 26 «готова продукція»/28 «Товари» у розрізі субрахунків з зазначенням номенклатури товарів, кількості, ціни за одиницю (помісячно);

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 10 «Основні засоби» та по класу 2 «Запаси» (У розрізі субрахунків) за відповідні періоди та станом на звітну дату проведення перевірки; інші бухгалтерські рахунки по яким здійснюється облік зазначених операцій;

- акти звірки взаєморозрахунків з постачальниками та покупцями;

- інформацію та документальне підтвердження щодо залишків ТМЦ та основних засобів, станом на початок та на кінець перевіряємого періоду, та на дату надання інформації. У разі їх відсутності на залишках, надати документальне підтвердження використання в господарській діяльності;

- відомості проведених інвентаризацій;

- виробничі звіти, акти списання ТМЦ, затверджені норми по виробництву та списанню ТМЦ;

- калькуляції інші документи, що супроводжують процес виробництва продукції;

- договори, контракти, додаткові угоди, видаткові накладні, акти виконаних робіт/наданих послуг, акти прийому передачі, ТТН, CMR, щодо придбання та реалізації товарів(послуг), передачі (отримання) на зберігання, надання(отримання) в переробку давальницької сировини;

- відомості про виробників придбаних ТМЦ з підтвердженням сертифікатами походження, якості, відповідності та іншими сертифікатами на придбання товару, надати копії сертифікатів;

- первинні документи щодо придбання (одержання)/продажу (поставки) товарів або послуг - видаткові, прибуткові накладні (в тому числі на повернення); акти виконаних робіт (наданих послуг); акти приймання-передачі, надання, тощо з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, при надходженні матеріалів від постачальників чи з переробки - прибутковий ордер типової форми М-4, а також акти про приймання продукції за кількістю та якістю, довіреності на отримання ТМЦ;

- супровідні документи на транспортування товарно-матеріальних цінностей (придбаних та реалізованих) - подорожні листи, авансові звіти з підтверджуючими первинними документами, накладні, товарно-транспортні накладні, або договори укладені з перевізниками;

- митні декларації з додатками, CMR, інвойси;

- платіжні доручення, чеки, банківські виписки по всіх відкритих рахунках підприємством в банку за перевіряємі періоди;

- відомості про виробників придбаних ТМЦ з підтвердженням сертифікатами походження, якості, відповідності та іншими сертифікатами на придбання товару, надати копії сертифікатів;

- інформацію щодо незавершеного будівництва та виробництва;

- інформацію щодо наявності транспортних засобів та фактичне місце знаходження на момент надання інформації;

- картки рахунку 203 в розрізі видів ПММ, шляхові листи та акти списання ПММ;

- інші наявні документи, що стосуються предмету перевірки.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ТОВ «Спорт-Фактор 2012» отримано вказаний запит 29.05.2023, що сторонами не спростовується.

Судом апеляційної інстанції з долученого до матеріалів справи Акту про надання до перевірки документів менше ніж за три дні до дня завершення перевірки ТОВ «Спорт-Фактор 2012» код ЄДРПОУ 38156795 від 06.07.2023 № 4088/20-40-07-19-05/38156795 встановлено, що листом від 05.07.2023 № 1 (вх. від 06.07.2023 № 48856/6) ТОВ «Спорт-Фактор 2012» надано документи за один день до закінчення перевірки, а саме:

- наказ про облікову політику;

- відомості про посадових осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства (керівник і головний бухгалтер) за період, що перевіряється, наказів про призначення та звільнення із займаної посади;

- штатний розклад (діючий у перевіряємому періоді та на момент перевірки);

- договір оренди нерухомого майна від 01.01.2021 № 9 з ТОВ «Хантер-Печенеги» на складське приміщення за адресою: м. Харків, вул. Стадіонний проїзд, 11;

- загальні обігово-сальдові відомості по всім рахункам, які використовувались під час бухгалтерського обліку господарських операцій за період, що перевіряється;

- головна книга по рахункам 28, 31, 33, 36, 37, 40, 44, 63, 64, 65, 66, 68, 70, 71, 90, 92, 94;

- оборотно-сальдові відомості за березень, квітень 2023 року по рахунках 281, 361, 632, 3712;

- договори з покупцями: ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 ;

- банківські виписки за березень, квітень 2023 року;

- видаткові накладні за березень, квітень 2023 року з покупцями: ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 ;

- договір на транспортне обслуговування від 07.03.2023 № ЮАФ-2023-492 з ТОВ «Юа Форвардинг», замовлення на перевезення вантажу, акти надання послуг, рахунки на оплату за березень, квітень 2023 року;

- договір про надання послуг в місці доставки товару (договір приєднання) ТОВ «Авто Термінал Сервіс» від 15.03.2023 № 1, рахунок на оплату за березень 2023 року;

- митні декларації з додатками, СМR, інвойси за березень 2023 року.

Водночас, податковим органом не взято до уваги вказані документи, оскільки вони були подані менше ніж за три дні до дня завершення перевірки.

Вважаючи такі документи фактично не поданими, ГУ ДПС у Харківській області дійшло висновку про порушення позивачем вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України та застосувало відносно ТОВ «Спорт-Фактор 2012» штрафні санкції у розмірі 1020 грн за податковим повідомленням рішенням № 00275940719 від 05.09.2023.

Колегія суддів вважає такі висновки контролюючого органу передчасними з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Для платників податків, які відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України зобов`язані надавати інформацію в електронному вигляді, загальний формат та порядок подання такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі.

Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник) (п. 85.3 ПК України).

Отже, юридична особа щодо якої розпочалася документальна перевірка (планова або позапланова), повинна з першого дня перевірки надавати посадовій особі контролюючого органу у повному обсязі оригінали документів за період, що підлягає перевірці, та з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема, але не виключно: регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, договори на постачання товарів (виконання робіт або надання послуг), акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні, виписки банку про рух грошових коштів, трудові договори (контракти), відомості нарахування та виплати заробітної плати, ліцензії та інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності.

Водночас, відповідно до вимог пункту 85.4 статті 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином засвідчені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Також пунктом 85.8 ПК України передбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПК України, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Крім того, згідно із пунктом 44.6 статті 46 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 ПК України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 ПК України документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до пункту 44.7 статті 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від урахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків фізичної особи або посадової особи платника податків юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим пункту 44.7 ст. 44 ПК України порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 ПК України.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим пункту 44.7 статті 44 ПК України порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

З аналізу наведених норм слідує, що у випадку, коли надіслані платником податку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 ПК України.

Колегія суддів враховує, що будь-яких відомостей про те, що після отримання від платника податку менше ніж за три дні до завершення перевірки пакету документів, контролюючим органом вживались заходи з метою продовження строку проведення перевірки, матеріали справи не містять.

Разом з цим, на переконання колегії суддів, невжиття контролюючим органом під час здійснення податкового контролю заходів з метою вивчення та оцінки вже отриманих від платника податку первинних документів, (у тому числі продовження строку перевірки), з одночасним прийняттям рішення про застосування штрафних санкцій за ненадання таких документів, не може вважатись обґрунтованим.

З огляду на вказане, враховуючи, що платником податку було надано всі документи на вимогу контролюючого органу, однак, залишені поза увагою ГУ ДПС у Харківській області, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність податкового повідомлення-рішення № 00275940719 від 05.09.2023 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн та наявність підстав для його скасування.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 00275840719, № 00275900719, № 00275940719 від 05.09.2023 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, отже, наявні підстави для їх скасування, що зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні вимог апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів не надає оцінку доводам контролюючого органу щодо наявності недоліків в долучених позивачем первинних документах, позаяк такі обставини не були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень та висновків Акту перевірки.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -.

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі № 520/19301/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено та підписано 26.05.2025