Ухвала

від 20.05.2025 по справі 380/25685/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25685/23 пров. № А/857/29290/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Носа С. П.суддів -Шевчук С. М. Коваля Р. Й.за участю секретаря судового засідання Демидюк О. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву про стягнення судових витрат в адміністративній справі № 380/25685/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОН» до Управління екології та природніх ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Львівська обласна військова (державна) адміністрація, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Громадська організація «Добро.Дій» про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОН» та Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишено без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №380/25685/23 залишено без змін.

Адвокат Бойко В. В., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОН», подала суду апеляційної інстанції заяву, в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління екології та природних ресурсів департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради та Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОН» суму витрат за надану правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 22 000 грн.

Учасники справи явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належно повідомлені про дату, місце і час судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви адвоката Бойко В. В. про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої вказаної статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України. За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З наведеного слідує, що в підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським бюро «Вікторії Бойко», у якому працює адвокат Бойко В.В. укладено договір про надання правової допомоги від 01.10.2024 №18/24.

Згідно додаткового договору №1 до договору про надання правової допомоги від 01.10.2024 №18/24, правова (правнича) допомога надавалась позивачу у справі №380/25685/23.

Згідно акту від 01.01.2024 №01/25 про надану правничу допомогу згідно договору від 01.10.2024 №18/24, адвокат надав позивачу наступні послуги: підготовка апеляційної скарги (8000 грн.), ознайомлення з апеляційною скаргою відповідача (8000 грн.), представництво інтересів позивача у 2 судових засіданнях (4000 грн). Разом 20 000 грн.

Крім того, адвокат також включив до витрат, які просить стягнути з відповідачів 2000 грн. за представництво в останньому судовому засіданні (не охоплене актом від 01.01.2024 №01/25).

Отже, заявлений до стягнення з відповідачів розмір витрат на правову (правничу) допомогу у справі №380/25685/23 становить 22 000 грн.

Вказана сума була виставлена позивачу у рахунку №18/02/25 від 18.02.2025 та оплачена позивачем згідно платіжної інструкції №3128 від 26.02.2025.

Апеляційний суд також зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат слід врахувати чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. ст. 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу.

Приймаючи таке рішення, колегія виходила з того, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОН» залишено без задоволення.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача, колегія суддів приходить до переконання про те, що заява позивача про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу не підлягає до задоволення.

Керуючись 134, 139, 143, ч.3 ст.243, ст.252, ч.1 ст.321, ст.ст. 325, 329 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕОН» про стягнення суми витрат за надану правничу допомогу у суді апеляційної інстанції відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач С. П. Нос судді С. М. Шевчук Р. Й. Коваль

Повний текст ухвали виготовлено 23.05.2025