Вирок

від 27.05.2025 по справі 331/6542/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/6542/23

Провадження № 1-кп/331/399/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» травня 2025 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участі: прокурора ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника потерпілої особи ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082020000689 від 17.07.2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта базова загальна середня, сімейний стан неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 03.08.2022 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;

- 23.11.2023 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі;

- 12.03.2024 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ош Киргизстан, громадянина України, освіта професійно-технічна, сімейний стан одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 28.11.2002 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України вид покарання не зазначений;

- 12.03.2003 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; звільнений 07.10.2004 року умовно-достроково, невідбутий строк: 01 рік 06 місяців 19 днів;

- 18.04.2006 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. ст. 70, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 29.12.2008 року умовно-достроково, невідбутий строк: 11 місяців 26 днів;

- 23.11.2010 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ст. 198, ст. ст. 70, 71, 72 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі;

- 16.03.2011 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 15.10.2013 року умовно-достроково, невідбутий строк: 07 місяців 08 днів;

- 02.07.2019 року Запорізьким апеляційним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 29.07.2019 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до з років позбавлення волі; звільнений 17.12.2021 року за відбуттям строку покарання;

- 03.08.2022 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік; ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2025 року на підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнений від відбування покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2022 року;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи особою, раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, під час іспитового строку, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин на території Олександрівського району міста Запоріжжя за наступних обставин.

Так, 17 липня 2023 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи на перехресті вулиць Гоголя та Дніпровської в м. Запоріжжі, за допомогою заздалегідь заготовлених ножиць, прикріплених мотузкою до держака, зрізав дріт ППСРВМ 1х120 мм, який належить Запорізькому комунальному підприємству електротранспорту «Запоріжелектротранс», довжиною 50 метрів вартістю 388 гривень 53 копійки без урахування ПДВ за один метр, на загальну суму 19426 гривень 50 копійок без урахування ПДВ. Після чого, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переніс зрізаний фрагмент проводу довжиною 50 метрів до комунікаційного колодязя, розташованого неподалік КЗ «Запорізький академічний обласний театр ляльок», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 60, де за допомогою ножиць розділив вищевказаний дріт ППСРВМ 1х120 мм довжино 50 метрів на фрагменти довжиною близько 1 метру кожний та, склавши їх у два заздалегідь заготованих полімерних мішки білого кольору, заховав у кущах неподалік від комунікаційного колодязя. Після чого ОСОБА_4 , розуміючи, що не зможе розпорядитися викраденим ним майном та довести вчинений ним злочин до кінця, звернувся до раніше знайомого йому ОСОБА_5 з проханням надати допомогу у перевезенні викраденого майна, на що ОСОБА_5 погодився.

У той же день, 17 липня 2023 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебуваючи на вул. Жуковського в м. Запоріжжі, з тильного боку будівлі КЗ «Запорізький академічний обласний театр ляльок», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 60, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , продовжуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, погрузили у багажне відділення легкового автомобілю таксі Лачетті д.н.з. НОМЕР_1 , раніше зрізаний ОСОБА_4 дріт та зникли з місця вчинення злочину разом із викраденим ними майном та у подальшому спільно розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинили матеріальну шкоду КП «Запоріжелектротранс» на суму 19426 гривень 50 копійок.

Разом з тим, ОСОБА_5 , будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин на території Олександрівського району міста Запоріжжя за наступних обставин:

Так, 17 липня 2023 року, приблизно 07 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , отримав від раніше знайомого йому ОСОБА_4 пропозицію щодо надання допомоги останньому у перевезенні раніше викраденого ОСОБА_4 майна, а саме дроту ППСРВМ 1х120 мм довжиною 50 метрів вартістю 388 гривень 53 копійки без урахування ПДВ за один метр, на загальну суму 19426 гривень 50 копійок без урахування ПДВ, який належить Запорізькому комунальному підприємству електротранспорту «Запоріжелектротранс», яке ОСОБА_4 заховав неподалік від КЗ «Запорізькій академічний обласний театр ляльок», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 60, на що ОСОБА_5 погодився. Після чого, приблизно о 08 годині 00 хвилин того ж дня, ОСОБА_5 , на виконання домовленості з ОСОБА_4 , прибув на зупинку трамваю «Універсітет» по вул. Жуковського в м. Запоріжжі, де викликав легковий автомобіль таксі Лачетті д.н.з. НОМЕР_2 , водія якого скерував до узбіччя дороги біля будинку № 60 по вул. Жуковського в м. Запоріжжі біля тильної сторони будівлі КЗ «Запорізькій академічний обласний театр ляльок», де його чекав ОСОБА_4 разом із викраденим ним майном, а саме дротом ППСРВМ 1х120 мм довжиною 50 метрів, попередньо розділеним ним на фрагменти довжиною близько 1 метру кожний, у двох полімерних мішках білого кольору. Далі, ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану введеного на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, погрузили у багажне відділення легкового автомобілю таксі Лачетті д.н.з. НОМЕР_1 , зрізаний ОСОБА_4 дріт ППСВМ 1х120 мм довжиною 50 метрів, який належить Запорізькому комунальному підприємству електротранспорту «Запоріжелектротранс», розділений на фрагменти довжино близько 1 метру, який зберігався в двох полімерних мішках білого кольору.

Після чого ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 зникли з місця вчинення злочину разом із викраденим ними майном та у подальшому спільно розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинили матеріальну шкоду КП «Запоріжелектротранс» на суму 19426 гривень 50 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю визнав, зазначивши, що крадіжку дротів він вчинив самостійно без участі ОСОБА_5 , який не був обізнаний про його протиправні дії та пояснив суду, що на час вчинення ним вказаного кримінального правопорушення від поживав у свого друга ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 . Опівночі 17.07.2023 року, взявши із собою заздалегідь заготовлені кусачки, він направився до машинобудівного інституту по вул. Жуковського в м. Запоріжжі, з метою вчинення крадіжки дротів. Прибувши на місце, він зробив конструкцію із кусачок та раніше заготовлених та заздалегідь прихованих ним в колодязі палки та мотузки, за допомогою якої спочатку біля однієї опори зрізав дріт, потім біля іншої опори обрізав дріт. Після того, як зрізаний ним дріт впав на землю, він відтягнув його у бік, порізав на шматки, склав їх у два мішки та разом з інструментом сховав у колодязі. О 07-00 годині ранку він повернувся до будинку ОСОБА_5 , якому про крадіжку нічого не повідомляв та попросив останнього допомогти йому купити наркотичні засоби, повідомивши про те, що спочатку їм необхідно поїхати до одного місця, щоб забрати деякі речі. Трамваєм вони разом доїхали до вул. Жуковського, після чого ОСОБА_5 на його прохання викликав таксі, а він направився до місця, де були сховані фрагменти дротів. Через деякий час ОСОБА_5 під`їхав на таксі до того місця, де він його очікував, водій відчинив багажник, він загрузив 2 мішки, після чого вони поїхали на вул. Миколи Корищенка, де розташований пункт прийому металу. ОСОБА_5 залишився в таксі, а він продав викрадені ним дроти, отримавши за них приблизно 13000-15000 гривень, з яких 2000 гривень він передав ОСОБА_5 на придбання наркотичних засобів. При цьому зауважив, що ОСОБА_5 він нічого не повідомляв про вміст мішків.

Разом з тим, зазначив, що цивільний позов КП «Запоріжелектротранс» на суму 23311,80 гривень визнає в повному обсязі.

Крім того повідомив, що під час проведення огляду місця події від 01.08.2023 року, який відбувався за його участю, у зв`язку із тим, що не був присутній адвокат, а співробітники поліції здійснювали на нього тиск, йому довелось обмовити ОСОБА_5 , вказавши на те, що крадіжку дротів він вчиняв разом із ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив суду, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де протягом певного періоду часу, у тому числі й станом на 17.07.2023 року проживав його товариш ОСОБА_4 . В ніч на 17.07.2023 року ОСОБА_4 пішов з дому, не повідомивши про те, куди направився. Вранці 17.07.2023 року, приблизно о 07 годині 00 хвилин ОСОБА_4 повернувся до будинку та звернувся до нього з проханням допомогти з придбанням наркотичних засобів, при цьому зауважив, що спочатку вони мають заїхати до одного місця та щось там забрати. Внаслідок того, що він погано себе почував через те, що був наркозалежною особою, він не поцікавився куди їм необхідно поїхати. Трамваєм вони дістались до зупинки «Університет», де ОСОБА_4 попросив його викликати таксі, а сам направився в іншу сторону через паркову територію. На таксі він під`їхав до перехрестя вулиць, де перебував ОСОБА_4 , який попросив водія відкрити багажник автомобіля, куди поклав 2 мішки. При цьому, йому не було відомо про те, що знаходилось у вказаних мішках. Далі ОСОБА_4 назвав водію адресу і вони поїхали до гаражів, розташованих біля траси в Шевченківському районі м. Запоріжжя. За прибуттям до місця призначення, водій знову за проханням ОСОБА_4 відкрив багажник, звідки останній дістав 2 мішки білого кольору та направився до одного із гаражів. Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_4 повернувся до автомобіля таксі, передав йому гроші на придбання наркотичних засобів і вони поїхали до зупинки «Заводська» в Шевченківський район м. Запоріжжя. Разом з тим зауважив на тому, що протягом того часу, коли вони перебували поблизу гаражів, він із транспортного засобу не виходив і про те, що було у мішках, йому нічого не відомо.

Представник КП «Запоріжелектротранс» ОСОБА_8 пояснив суду, що 17.07.2023 року від працівників патрульної поліції надійшло повідомлення про те, що на перехресті вулиці Дніпровської та Гоголя в м. Запоріжжі пошкоджений струмопровідний кабель. Після проведеної перевірки було встановлено, що зрізано та викрадено 50 метрів вказаного кабелю, в зв`язку з чим КП «Запоріжелектротранс» звернулось до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення злочину. Також зазначив, внаслідок вказаного кримінального правопорушення підприємству «Запоріжелектротранс» було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 23311 гривень 80 копійок, тому просив задовольнити цивільний позов та стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь КП «Запоріжелектротранс» суму завданої матеріальної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що він здійснює пасажирські перевезення в режимі таксі компанії «Шарк», використовуючи транспортний засіб Chevrolet Lacetti, бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 17.07.2023 року у першій половині дня, через диспетчера у спеціальному додатку, він отримав замовлення на перевезення пасажирів з трамвайної зупинки по вул. Жуковського в м. Запоріжжі. Під`їхавши на місце виклику, до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_5 з проханням відкрити багажник автомобіля. Він відкрив багажник і через 3-4 хвилини ОСОБА_5 погрузив до багажника якісь речі, після чого сів в салон автомобіля на заднє пасажирське сидіння і вони направились в сторону ринку по вул. Троїцькій, де дорогою підібрали іншого пасажира обвинуваченого ОСОБА_4 . Після цього він повіз ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в район гаражів по АДРЕСА_3 неподалік від траси. Приїхавши за вказаною адресою, він відкрив багажник, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з машини, дістали з багажника мішки білого кольору, попросили зачекати на них та направились в сторону гаражів. Про те, що знаходилось в мішках йому не було відомо. Приблизно через 10-15 хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернулись до автомобіля і він відвіз їх до Міської лікарні № 5, де висадив і більше ніколи з ними не зустрічався. Також в судовому засіданні свідок підтвердив, що 28.07.2023 року за його участю проводилось впізнання обвинувачених за фотознімками, що засвідчено його особистим підписом, яких він впізнав за рисами обличчя.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він особисто знайомий з обвинуваченим ОСОБА_4 17.07.2023 року, коли він знаходився у себе в гаражі, який розташований по вул. Миколи Корищенка в м. Запоріжжі, під`їхав автомобіль таксі, з якого вийшов водій і відкрив багажник. Також з салону автомобіля вийшов обвинувачений ОСОБА_4 , який дістав з багажника білі мішки. У вказаних мішках був кабель, який ОСОБА_4 запропонував йому купити, на що він погодився. Розрахувавшись з ОСОБА_4 , останній повернувся до таксі та поїхав. Коли він спілкувався з ОСОБА_4 , в автомобілі таксі, окрім водія, знаходився ще один пасажир, якого він впізнав як обвинуваченого ОСОБА_5 . Також свідок підтвердив, що в ході досудового розслідування за його участю проводилось впізнання за фотознімками, в ході якого він впізнав водія таксі, обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також зазначив, що під час вказаної слідчої будь-якого тиску з боку працівників поліції на нього не здійснювалось. При пред`явленні в судовому засіданні свідку ОСОБА_11 протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2023 року, проведених за його участю, останній підтвердив проставлені ним підписи.

Крім того, судом досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 17.07.2023 року та фототаблиці до нього, було оглянуто ділянку місцевості, розташовану на перехресті вулиці Гоголя та Дніпровської в м. Запоріжжі, розміром близько 150х2 м з ґрунтовим покриттям, яка знаходиться між автомобільною дорогою та пішохідною асфальтною зоною. На вказаній ділянці розташовані чотири опори, на яких на висоті приблизно 5 метрів знаходяться дроти. Між третьою та четвертою опорами на землі знаходиться мідний, контактний кабель з маркуванням 240 та трос загальною довжиною близько 50 м. На четвертій опорі встановлені три дорожніх знаки та світлофор. На землі між 3 та 4 опорами знаходиться контактний мідний кабель, з червоного металу, пофарбований у зелений колір, який перебуває під напругою. В ході проведення вказаної слідчої дії вилучено: два фрагменти кабелю зі слідами зламу (перекус) на вільних кінцях; газовий балончик «PEPER FOG» (т. 1, а.п. 133-142).

У відповідності до інформації, долученої до заяви уповноваженої особи Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» про вчинення кримінального правопорушення від 18.07.2023 року, ділянка контактної мережі по трамвайній лінії «Запоріжжя 1 майдан Волі» знаходиться на балансі підприємства «Запоріжелектротранс» по службі електрогосподарства, вартість 1 метру проводу ППСРВМ 1х120 становить 388,53 гривень, вартість 50 метрів викраденого проводу ППСРВМ 1х120 становить 19426,50 гривень без ПДВ, ПДВ 3885,30 гривень, загальна сума збитку становить 23311,80 гривень (т. 1, а.п. 159-160).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2023 року, який проводився за участі свідка ОСОБА_10 слідує, що останній впізнав за загальними рисами обличчя, формою голови, розрізом очей та губ на фото № 2 ОСОБА_5 як особу, який 17.07.2023 року пропонував йому придбати провід (т. 1, а.п. 161-163).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2023 року, який проводився за участі свідка ОСОБА_10 слідує, що останній впізнав за загальними рисами обличчя, формою голови, розрізом очей, формою носа на фото № 1 ОСОБА_4 як особу, який 17.07.2023 року пропонував йому придбати кабель (т. 1, а.п. 164-166).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2023 року, який проводився за участі свідка ОСОБА_10 слідує, що останній впізнав за формою голови, формою носа та розрізом губ на фото № 4 ОСОБА_9 як особу, який 17.07.2023 року перебував за кермом таксі і привіз двох осіб, які пропонували йому придбати кабель (т. 1, а.п. 167-169).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2023 року, який проводився за участі свідка ОСОБА_9 слідує, що останній впізнав за формою голови, носа, очей, рота та за загальними рисами обличчя на фото № 4 ОСОБА_5 як особу, якого 17.07.2023 року разом з іншим хлопцем він підвозив на пункт прийому вторинної сировини на трасі Харків-Сімферополь, які мали із собою мішок білого кольору (т. 1, а.п. 170-172).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2023 року, який проводився за участі свідка ОСОБА_9 слідує, що останній впізнав за формою голови, очей, носа, губ, рота, підборіддя та за загальними рисами обличчя на фото № 3 ОСОБА_4 як особу, якого 17.07.2023 року разом з іншим хлопцем він підвозив від театру «Ляльок» до пункту прийому вторинної сировини на трасі Харків-Сімферополь, які мали із собою мішок білого кольору (т. 1, а.п. 173-175).

У відповідності до протоколу огляду місця події від 01.08.2023 року та фототаблиці до нього, відеозапис якого був продемонстрований у судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України, за участі обвинуваченого ОСОБА_4 було оглянуто ділянку місцевості, розташовану на перехресті вулиці Тургенєва та Жуковського в м. Запоріжжі, яка розташована через дорогу на відстані 50 метрів від головного входу до корпусу Запорізької політехніки (ЗНТУ), розміром близько 10х10м з ґрунтовим покриттям в перемішку з рослинністю та щебенем, має зелене насадження, дерева та бетонну перегородку вздовж вулиці Жуковського. На вказаній ділянці розташований люк розміром пів метри на пів метри (вироблений з бетону), під яким знаходиться яма розміром приблизно 3х3х5 метрів, в якій виявлено палицю довжиною 3,5 метри та мотузку довжиною 4 метри, за допомогою яких, як пояснив обвинувачений ОСОБА_4 він зрізав дроти та які після вчинення злочину, залишив саме на цьому місці. Також в ході вказаної слідчої дії ОСОБА_4 чітко визначив роль ОСОБА_5 у вчиненні крадіжки дротів, який допомагав йому складати розрізані фрагменти дроту у мішки, викликав таксі, завантажував мішки в багажник таксі, доставав мішки з багажника та разом з ОСОБА_4 здавав викрадені дроти на пункт прийому металобрухту. В ході проведення вказаної слідчої дії вилучено: мотузку довжиною 4 метри та дерев`яну палицю довжиною 3,5 метри (т. 1, а.п. 176-186).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 01.08.2023 року та фототаблиці до нього, було оглянуто ділянку місцевості, поряд з приміщенням гаражу, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого свідок ОСОБА_10 добровільно видав співробітникам поліції фрагмент кабелю, який він придбав у невідомих осіб. В ході проведення вказаної слідчої дії вилучено фрагмент кабелю (т. 1, а.п. 189-194).

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 04.09.2023 року, дозвіл на проведення якого надано ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2023 року, слідчим отримані копії документів, які перебувають у володінні СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, а саме: копія витягу з ЄРДР № 12023082050000165, копія протоколу обшуку від 01.08.2023 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Мальовнича, 20 з додатками, копія протоколу огляду місця події від 01.08.2023 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 72, біля залізничної платформи «Іскра» з додатками, речовий доказ металеві ножиці з червоною рукояттю (т. 1, а.п. 197-211).

Відповідно до протоколу обшуку від 01.08.2023 року за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , співробітниками поліції виявлено та вилучено фрагменти кабелю, металеві конструкції, мобільні телефони «Samsung» та «Redmi» (т. 1, а.п. 212-218).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 01.08.2023 року, відеозапис якого був продемонстрований у судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України, за участі обвинуваченого ОСОБА_5 було оглянуто ділянку місцевості, розташовану навпроти будинку № 72 по вул. Магістральній в м. Запоріжжі, біля залізничної платформи «Іскра», в ході якого ОСОБА_5 показав місце, де вони разом із ОСОБА_4 залишили металеві ножиці червоного кольору, за допомогою яких вчиняли кримінальне правопорушення. В ходіпроведення вказаноїслідчої діївилучені металевіножиці зчервоною рукояттю(т.1, а.п. 219-225).

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 20.09.2023 року, який проводився за участі обвинуваченого ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_6 , відеозапис якого був продемонстрований у судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України, останній з використанням мотузки довжиною4метри,дерев`яної палицідовжиною 3,5метрита ножиць з червоною рукояттю, які визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню, продемонстрував яким чином він зробив конструкцію, за допомогою якої він зрізав дроти в ніч з 16.07.2023 року на 17.07.2023 року. Далі учасники слідчої дії прослідували до скверу біля театру «Ляльок», де ОСОБА_4 показав місце, де він готував злочин, а саме, де були заздалегідь приховані палиця з мотузкою, після чого показав маршрут, яким слідував на місце вчинення злочину в район перехрестя вул. Дніпровської та вул. Гоголя в м. Запоріжжі, де умовно показав як вчиняв даний злочин. Далі ОСОБА_4 провів учасників слідчої дії до трансформаторної будки та вказав на місце, де він розрізав кабель на фрагменти та сховав їх. Далі вказав на місце, де ОСОБА_5 забрав його на таксі, після чого учасники слідчої дії прослідували на вул. Миколи Корищенка (Кузнецова), де ОСОБА_4 вказав на місце знаходження пункту прийому вторинної сировини, куди вони разом з ОСОБА_5 приїхали на таксі і він здав викрадений кабель (т. 2, а.п. 4-9).

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 21.09.2023 року, який проводився за участі обвинуваченого ОСОБА_5 , за згодою ОСОБА_5 без участі захисника ОСОБА_7 , відеозапис якого був продемонстрований у судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України, останній показав місце, куди вранці 17.07.2023 року він приїхав на трамваї з ОСОБА_4 на ЗГТ «Університет» по вул. Жуковського в м. Запоріжжі, звідки він викликав таксі, далі показав місце, де ОСОБА_4 сів в автомобіль. Далі учасники слідчої дії прослідували в район вул. Миколи Корищенка (Кузнецова), куди ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 приїхали на автомобілі таксі, де ОСОБА_4 поніс два мішки в сторону гаражів (т. 2, а.п. 10-16).

Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що 17 липня 2023 року, приблизно 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на перехресті вулиць Гоголя та Дніпровської в м. Запоріжжі, за допомогою заздалегідь заготовлених ножиць, прикріплених мотузкою до держака, зрізав дріт довжиною 50 метрів на загальну суму 19426 гривень 50 копійок без урахування ПДВ, який належить Запорізькому комунальному підприємству електротранспорту «Запоріжелектротранс». Після цього ОСОБА_4 переніс зрізаний фрагмент проводу до комунікаційного колодязя, розташованого неподалік КЗ «Запорізький академічний обласний театр ляльок», де за допомогою ножиць розділив його на фрагменти та склав їх у два заздалегідь заготованих мішка білого кольору, після чого заховав у кущах неподалік від комунікаційного колодязя. Далі, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_5 з проханням надати допомогу у перевезенні викраденого майна, на що ОСОБА_5 погодився. У той же день, 17 липня 2023 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебуваючи з тильного боку будівлі КЗ «Запорізький академічний обласний театр ляльок», ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 погрузили у багажне відділення легкового автомобілю таксі Лачетті д.н.з. НОМЕР_1 , раніше зрізаний ОСОБА_4 дріт та зникли з місця вчинення злочину разом із викраденим ними майном, яким розпорядились ним на власний розсуд.

Вказаний висновок суду ґрунтується на аналізі досліджених в судовому засіданні доказів.

Протоколом огляду місця події від 17.07.2023 року на перехрестівулиць Гоголята Дніпровськоїв м.Запоріжжі зафіксовано пошкодження контактної мережі лінії електропередачі.

Свідок ОСОБА_9 вказав на те, що саме обвинувачений ОСОБА_5 загружав до багажника його таксі мішки, які згодом по приїзду на вул. Миколи Корищенка, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 понесли в сторону гаражів на пункт прийому вторинної сировини.

Також свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як осіб, яких 17.07.2023 року він підвозив на пункт прийому вторинної сировини на трасі Харків-Сімферополь, які мали із собою мішки білого кольору, що підтверджується відповідними протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками.

У відповідності до протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2023 року, свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як осіб, які 17.07.2023 року пропонували йому придбати кабель. Також вказаний свідок впізнав ОСОБА_9 як водія таксі, який 17.07.2023 року привіз ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які в подальшому пропонували йому придбати кабель

Протоколом огляду місця події від 01.08.2023 року, з пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 зафіксовано місце та обставини вчинення крадіжки дротів, роль ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, також зазначено місце, де було сховано знаряддя вчинення злочину.

У відповідностідо протоколуогляду місцяподії від01.08.2023року,свідок ОСОБА_10 видав співробітникам поліції фрагмент кабелю, який він придбав у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно з протоколом обшуку від 01.08.2023 року, за місцем проживання ОСОБА_5 був виявлений та вилучений фрагменти кабелю.

Протоколом огляду місця події від 01.08.2023 року, з пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 зафіксовано місце, де були залишені ножиці червоного кольору, за допомогою яких вчинялась крадіжка дротів.

Під час слідчого експерименту від 20.09.2023 року обвинувачений ОСОБА_4 детально пояснив обставини вчинення кримінального правопорушення.

Під час слідчого експерименту від 21.09.2023 року обвинувачений ОСОБА_5 показав на місце, звідки він викликав таксі та забирав ОСОБА_4 , разом з тим, вказав на місце, де збувались викрадені дроти.

Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_4 стосовно того, що під час проведення огляду місця події від 01.08.2023 року працівники поліції здійснювали на нього тиск, тому йому довелось обмовити ОСОБА_5 і вказана процесуальна дія проводилась без участі адвоката, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

У відповідностідо ч.1ст.237КПК Українислідчий проводитьогляд місцевостіз метоювиявлення тафіксації відомостейщодо обставинвчинення кримінальногоправопорушення.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 237 КПК України для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

Як слідує зі змісту протоколу та відеозапису вказаної слідчої дії, огляд проводився за участі двох понятих та ОСОБА_4 , який на той час не перебував у статусі підозрюваного, а тому в обов`язковому залученні захисника необхідності не було. Перед проведеннямогляду,особам,які бралиу нійучасть,слідчим булироз`яснені їхправа іобов`язки,передбачені КПКУкраїни,а такожвідповідальність,встановлена законом.

Водночас ОСОБА_4 не просив відкласти проведення цієї слідчої дії і не висловлювали заперечень щодо неможливості її проведення без участі захисника, не звертався до слідчого з клопотанням про залучення йому захисника, не робив заяв або зауважень щодо ходу її проведення.

Разом з тим, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру 10.08.2023 року, цією ж датою йому залучено захисника адвоката ОСОБА_6 . Окрім загальних тверджень про здійснення тиску на нього під час огляду місця події, ні ОСОБА_4 , ні його захисник не повідомили будь-яких фактичних обставин поганого поводження з ним. Тож ці посилання не містять достатньої інформації, яку можна було б перевірити. За таких обставин суд не може вважати, що обвинувачений достатньою мірою обґрунтував свої твердження про здійснення на нього тиску.

Суд акцентує, що захисник здійснював захист обвинуваченого ОСОБА_4 як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду, тому сторона захисту не була позбавлена можливості самостійно звернутися до компетентних органів із заявою в порядку, передбаченому ст. 214 КПК, для перевірки заявлених фактів про здійснення будь-якого тиску на обвинуваченого, або ж надати інформацію, яка хоча б з першого погляду давала б підстави для висновку про те, що факти поганого поводження дійсно були або могли мати місце.

За таких обставин суд відхиляє такі доводи обвинуваченого ОСОБА_4 .

Разом з тим, пояснення свідка ОСОБА_10 з приводу того, що ОСОБА_4 один приносив йому мішки з фрагментами дротів та пропонував їх купити, а ОСОБА_5 в цей час перебував у салоні автомобіля таксі, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються дослідженими доказами в їх сукупності, в тому числі і відомостями, зазначеними вказаним свідком в ході впізнання за фотознімками, з яких убачається, що він впізнав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як осіб,які 17.07.2023року пропонувалийому придбатикабель.При цьому, як було встановлено в ході судового розгляду, будь-якого тиску при проведенні вказаної слідчої дії з боку працівників поліції на нього не здійснювалось.

При цьому у суду немає підстав ставити під сумнів показання свідка ОСОБА_9 , який чітко зазначив, що саме обвинувачений ОСОБА_5 загружав до багажника його таксі мішки, які згодом по приїзду на вул. Миколи Корищенка, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 понесли в сторону гаражів на пункт прийому вторинної сировини, оскільки вони об`єктивно узгоджуються з обставинами, встановленими під час дослідження доказів у їх сукупності. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б спростовували його показання і давали підстави вважати, що він обмовляє обвинувачених. Таких доказів не було надано і стороною захисту при розгляді даного кримінального провадження.

При цьому пояснення обвинувачених в обґрунтування своєї позиції стосовно того, що вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив самостійно без участі ОСОБА_5 , який не був обізнаний про його протиправні дії, суд розцінює як намагання останнього уникнути відповідальності та реалізацію наданого йому права на захист, оскільки доказів на підтвердження вказаної версії подій судом не встановлено, у зв`язку з чим відноситься до них критично та не бере до уваги при ухваленні вироку.

Так, положеннями ч. 2 ст. 28 КК України встановлено, що кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження та встановлених фактичних обставин, про причетність ОСОБА_5 до скоєння вказаного кримінального правопорушення свідчить те, що останній завантажував мішки з фрагментами викраденого дроту до автомобіля таксі, спільно з ОСОБА_4 перевозив викрадене майно до пункту прийому вторинної сировини, виносив разом із ОСОБА_4 мішки із автомобіля такси, пропонував збути викрадене майно свідку ОСОБА_12 , показав місцезнаходження знаряддя злочину (металевих ножиць з червоною рукояттю).

При цьому, кримінальне правопорушення відбувалось за умов, коли кожен із його співучасників мав змогу бачити та усвідомлювати дії іншого учасника, погоджувався із ними і продовжував активну протиправну поведінку.

Дослідженими доказами встановлено єдиний спільний умисел обвинувачених, про що свідчить узгодженість їх злочинної діяльності, їх попередня домовленість на вчинення крадіжки дротів. У свою чергу злочинні дії ОСОБА_5 були складовою здійснення злочину, оскільки останній виконав частину того обсягу дій, який обвинувачені вважали необхідним для реалізації спільного умислу.

Таким чином суд находить безпідставними доводи обвинуваченого ОСОБА_5 що його непричетності до заволодіння майном КП «Запоріжелектротранс».

З огляду на викладене судом встановлено, що докази, досліджені в ході судового розгляду є належними, допустимими і достовірними та вказують на їх відповідність критерію достатності для обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та наявності в діях обвинувачених складу інкримінованого їм злочину.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні ними кримінального правопорушення, доведена в ході судового розгляду, а їх дії необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про осіб обвинувачених, їх відношення до скоєного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обвинувачений ОСОБА_4 має ряд судимостей за вчинення умисних кримінальних правопорушень проти власності, які в установленому законом порядку не зняті та не погашені, вчинив тяжкий злочин, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, у зв`язку з чим не має законного та стабільного джерела доходу.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_13 суд визнає те, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, своїми правдивими показаннями активно сприяв розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_13 , судом не встановлено.

Враховуючи той факт, що вказане кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим ОСОБА_4 до ухвалення вироку Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 12.03.2024 року, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України та призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, вчинив тяжкий злочин, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, має постійне місце проживання, яке збігається з місцем його реєстрації, офіційно не працевлаштований, у зв`язку з чим не має законного та стабільного джерела доходу.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

Беручи до уваги, що вказане кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_5 в період невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2022 року, проте відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2025 року ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2022 року підставі ч. 2 ст. 74 КК України, тому при призначенні покарання положення ст. 71 КК України судом не застосовуються.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про осіб обвинувачених, як стійко орієнтованих на антисуспільний спосіб життя та схильність до скоєння кримінальних правопорушень, які носять корисливий характер, їх відношення до скоєного, беручи до уваги, що суспільно небезпечними діями обвинувачених були завдані матеріальні збитки, які не відшкодовані, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, та з цих підстав вважає за необхідне призначити їм покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються їх діяння у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.91КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути конструктивними елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.

Статтями 127, 128КПК України передбачено право особи, яка зазнала такої шкоди, на її відшкодування шляхом стягнення за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному процесі.

Такий позов відповідно до приписів ч. 5 ст.128КПК України розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», суд, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Частиною 1 ст.1166ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди відповідно до ч. 2 ст.22ЦК України входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, усі зазначені витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі і при вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні, що не суперечить засадам кримінального судочинства.

Виходячи з положень статей 127, 128 КПК України, ст. 22 ЦК України, сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов`язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов`язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками. Право потерпілого (цивільного позивача) на таке відшкодування реалізується взагалі незалежно від того, чи має завдана йому шкода кримінально-правове значення і чи вказується вона у формулюванні висунутого винному обвинувачення.

Розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим) самостійно за правилами цивільного судочинства з дотриманням приписів ч. 5 ст.128КПК України і не охоплюється межами обвинувачення, яке формулюється прокурором в обвинувальному акті або постанові про зміну обвинувачення в суді і тягар доказування якого покладається на державного обвинувача.

Таким чином, відшкодування збитків за цивільним позовом у кримінальному провадженні в обсязі, що перевищує розмір завданої злочином шкоди відповідно до обвинувального акта, не є виходом за межі висунутого обвинувачення і не суперечить вимогам ч. 1 ст. 337 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.1190ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Дослідивши докази, додані представником потерпілої особи до цивільного позову, суд приходить до висновку, що вказаний позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Отже, з обвинувачених підлягає солідарному стягненню на користь ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» матеріальна шкода в розмірі 23311,80 гривень, яка дорівнює розміру витрат, які потерпілий має понести на відновлення пошкоджених обвинуваченими ліній електропередачі.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2024 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 22 серпня 2023 року, відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2023 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі (т. 2, а.п. 16-23).

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 22 серпня 2023 року, відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2023 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі (т. 2, а.п. 24-31).

Цивільний позов заявлений уповноваженою особою ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ЗКПМЕ «Запоріжелектротранс» матеріальної шкоди в розмірі 23311,80 гривень задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» ( НОМЕР_3 в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», ЄДРПОУ 03328397) матеріальну шкоду в розмірі 23311 (двадцять три тисячі триста одинадцять) гривень 80 копійок.

Речові докази:

- газовий балончик «PEPER FOG»; два фрагменти кабелю зі слідами перекусу, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області підлягають знищенню (т. 1, а.п. 143-145);

- мотузка довжиною 4 метри; дерев`яна палиця довжиною 3,5 метри, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області підлягають знищенню (т. 1, а.п. 187-188);

- фрагменти кабелю, який переданий на зберігання до камери схову речових доказів Відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області підлягає знищенню (т. 1, а.п. 195-196);

- металеві ножиці з червоною рукояттю, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області підлягають знищенню (т. 1, а.п. 226-227);

- ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.07.2023 № 1-кс/334/2078/23, постанову про визнання речових доказів від 03.08.2023, копію висновку експерта № СЕ-19/108-23/13104-ТР від 22.08.2023, які долучені до матеріалів даного кримінального провадження залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (т. 1, а.п. 238-253, т. 2, а.п. 3).

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1