Рішення

від 27.05.2025 по справі 685/7/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/7/25

Провадження № 2/685/94/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2025 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Теофіполь справу за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» про витребування земельної ділянки

встановив:

керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради звернувся в суд із позовом до відповідачів про витребування земельної ділянки, мотивуючи його тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.11.2017 №22-22017-СГ затверджено документацію із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6824780500:03:021:0074), розташованої за межами населених пунктів Великолазучинської сільської ради Теофіпольського району (тепер за межами с. Великий Лазучин Теофіпольської ТГ Хмельницького району) та передано йому у власність для ведення особистого селянського господарства, 26.02.2018 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. У подальшому ОСОБА_1 передав земельну ділянку в оренду ПрАТ «Зернопродукт МХП». На час отримання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6824780500:03:021:0074 ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, попередньо отримавши на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.06.2017 № 22-13620-СГ у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6824783600:02:006:0141, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що на час отримання була розташована на території Михнівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 19.07.2017. Таким чином, земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 6824780500:03:021:0074 незаконно вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності, внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання. Зазначив, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.11.2017 №22-22017-СГ є незаконним, а тому земельна ділянка, яка передана цим наказом ОСОБА_1 підлягає витребуванню у нього та ПрАТ «Зернопродукт МХП» на користь територіальної громади. Зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 6824780500:03:021:0074 відноситься до земель комунальної власності Теофіпольської селищної ради. На підставі викладеного, просить витребувати в ОСОБА_1 та ПрАТ «Зернопродукт МХП» на користь Теофіпольської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Теофіпольської селищної ради Хмельницької області земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6824780500:03:021:0074, яка розташована за межами населених пунктів Великолазучинської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (тепер Теофіпольська ТГ Хмельницького району Хмельницької області) та стягнути з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 4542 грн сплачений за пред`явлення позову та заяви про забезпечення позову.

В судовезасідання прокурор нез`явився,подав заявупро розглядсправи уйого відсутності,позовні вимогипідтримує,просить незакривати провадження щодопозовних вимог доПрАТ «ЗернопродуктМХП»,оскільки вони однорідні,нерозривно пов`язані з позовнимивимогами до ОСОБА_1 та відвирішення однієїз нихзалежить вирішенняінших вимог , що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №444/1786/15 .

Представник позивача Теофіпольської селищної ради в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань не подав.

Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, в суд не з`явилися, про причину неявки не повідомили, клопотань не подали.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності відповідачів та представника Теофіпольської селищної ради.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Волочиською окружною прокуратурою 18.09.2024 на адресу Теофіпольської селищної ради надіслано лист із викладенням факту незаконного набуття ОСОБА_1 права власності на земельну для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 6824780500:03:021:0074 та про надання інформації чи вживалися селищною радою заходи щодо вказаних порушень земельного законодавства та чи вживатимуться в подальшому (а.с.26-28). Відповідно до листа Теофіпольської селищної ради від 24.09.2024 Теофіпольська селищна рада не вживала та не буде самостійно вживати заходів щодо витребування у ОСОБА_1 та ПрАТ «Зернопродукт МХП» на користь Теофіпольської селищної ради земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 6824780500:03:021:0074 (а.с.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 19, 13,14 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (далі ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.3, 4 ст.116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п.б ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2 гектара.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає можливості безоплатно отримувати у власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства два або більше рази.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.06.2017 № 22-13620-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6824783600:02:006:0141, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що на час отримання була розташована на території Михнівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 19.07.2017, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.10-13), наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.06.2017 (а.с.20). На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.11.2017 №22-22017-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6824780500:03:021:0074), розташованої за межами населених пунктів Великолазучинської сільської ради Теофіпольського району (тепер за межами с. Великий Лазучин Теофіпольської ТГ Хмельницького району) та надано йому у власність для ведення особистого селянського господарства, 26.02.2018 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.10-13), наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 29.11.2017 №22-22017-СГ (а.с.25). У подальшому ОСОБА_1 передав земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6824780500:03:021:0074) в оренду ПрАТ «Зернопродукт МХП» згідно з договором оренди землі 129ВЛмТХ від 28.02.2018, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.11).

Таким чином, всупереч вимог ст.116, 118, 121 ЗК України ОСОБА_1 повторно безоплатно передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно із ч.1 ст.142 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворенні ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законами на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно- заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

03.12.2020 відкрито першу сесію новообраною Теофіпольською селищною радою та розпочато повноваження депутатів Теофіпольської селищної ради відповідно до рішення сесії Теофіпольської селищної ради від 03.12.2020 №1-1/2020. Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 №727р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області» затверджено території територіальних громад Хмельницької області, в тому числі Теофіпольську територіальну громаду (код населеного пункту 6824755100, до якої включено наступні територіальні громади: Теофіпольська, Базалійська, Бережинецька, Борщівська, Великолазучинська, Воронівецька, Волицька, Волиця-Польова, Гаврилівська, Гальчинецька, Ільковецька, Карабіївська, Кунчанська, Лідихівська, Михиринецька, Михнівська, Новоставецька, Олійницька, Ординецька, Поляхівська, Святецька, Турівська, Шибенська, Човгузівська. Згідно з п. 6-1 «Перехідних та прикінцевих положень» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади; сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 6824780500:03:021:0074, що знаходиться за межами с. Великий Лазучин Теофіпольської ТГ Хмельницького району Хмельницької області відноситься до земель комунальної власності Теофіпольської територіальної громади.

З огляду на характер спірних правовідносин, обставини вибуття з комунальної власності земельної ділянки внаслідок незаконного повторного використання права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання та застосовані правові норми, відсутня невідповідність заходу втручання держави у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Теофіпольської селищної ради підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині витребування земельної ділянки у ПрАТ «Зернопродукт МХП» суд зазначає наступне:

Застаттею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно із частинами першою та другоюстатті 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У частині першійстатті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено устатті 20 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №367/4695/20.

Відповідно доправової позиції,викладеній упостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від21.11.2018у справі№444/1786/15, позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи правовий висновок, висловлений у постанові Першої судовоїпалати Касаційногоцивільного суду від11.03.2025у справі№681/1464/21,при вирішенніпитання можливостірозгляду позовнихвимог щодоюридичної особив одномупровадженні з позовнимивимогами до фізичноїособи,яка неє підприємцем, судзобов`язаний встановити наявність зазначених критеріїв .

На виконання вказаних вимог, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст.93ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

ПрАТ «Зернопродукт МХП» користується земельною ділянкою з кадастровим номером 6824780500:03:021:0074, яка надана ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, на підставі договору оренди землі 129ВЛмТХ від 28.02.2018. Право оренди є похідним від права власності, тому позовні вимоги прокурора про витребування земельної ділянки від орендаря ПрАТ «Зернопродукт МХП» є однорідні з позовними вимогами про витребування цієї ж земельної ділянки у її власника ОСОБА_1 , ці позовні вимоги нерозривно пов`язані та від вирішення позовної вимоги до ОСОБА_1 залежить вирішення позовної вимоги до ПрАТ «Зернопродукт МХП». Закон, за наявності визначених ст.387, 388 ЦК України умов, не обмежує абсолютне право власника на витребування належного йому майна із незаконного володіння, зокрема чинністю/нечинністю договорів чи інших правочинів, стороною яких не є власник.

У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства.

Витребування спірної земельної ділянки тільки у відповідача ОСОБА_1 не призведе до припинення незаконного володіння цією ділянкою з боку ПрАТ «Зернопродукт МХП» та її повернення у фактичне володіння Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, оскільки не буде ефективним та достатнім способом захисту.

Саме з цих підстав суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» про витребування земельної ділянки необхідно розглядати саме за правилами цивільного судочинства в поєднанні з позовними вимогами до ОСОБА_1 .

Орендар земельної ділянки безумовно є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника, тому при наявності підстав для витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 , існують також підстави для її витребування від особи, якій ця земельна ділянка передана в оренду ПрАТ «Зернопродукт МХП».

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3, абз. 2 ч. 3 ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закону) проведення реєстраційних дій з метою виконання рішення суду про витребування земельної ділянки має здійснюватися у порядку передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

У Державному реєстрі прав наявним залишатиметься запис про зареєстроване право оренди земельної ділянки, до складу якої входить спірна земельна ділянка, що вказує на суперечність із дійсними правами на спірну земельну ділянку, недостовірність відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, після формування у Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки на підставі рішення суду про її витребування із незаконного володіння добросовісного набувача, державний реєстратор речових прав не матиме правових підстав здійснити державну реєстрацію речових прав на спірну земельну ділянку за власником, а на підставі п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону буде зобов`язаний винести рішення про відмову у державній реєстрації, що зумовить неможливість виконання рішення суду про витребування земельної ділянки.

Окрім того, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Таким рішенням щодо припинення права оренди відповідача є рішення суду про витребування у нього земельної ділянки.

На підставі викладеного, суд дійшов переконання про необхідність задоволення позовних вимог в частині витребування земельної ділянки у орендаря ПрАТ «Зернопродукт МХП».

Оскільки позов прокурора задоволено, то з відповідача ОСОБА_1 , який своїми діями призвів до порушення права Теофіпольської селищної ради на земельну ділянку, на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4542 грн за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 116,118,121,155,186,186-1 ЗК України, ст.387, 388 ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про прокуратуру», ст. 89, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» про витребування земельної ділянки задовольнити.

Витребувати в ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» (код ЄДРПОУ 32547211) на користь Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04405774) земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6824780500:03:021:0074, що знаходиться за межами населених пунктів Великолазучинської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (тепер за межами с. Великий Лазучин Теофіпольської ТГ Хмельницького району Хмельницької області).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA 188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 2800) 4542 грн судового збору, сплаченого при поданні позову та заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішеннясуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч.2статті 358 цього Кодексу.

Головуюча