Ухвала

від 27.05.2025 по справі 604/585/25

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/585/25

Провадження № 2/604/344/25

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року сел. Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сіянко В.М. розглянувши матеріали позовної заяви Підволочиської селищної ради Тернопільської області до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Підволочиська селищна рада Тернопільського району звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом про зобов`язання відповідача припинити дії, направлені на порушення Правил утримання домашніх, сільськогосподарських тварин та птиці на території Підволочиської територіальної громади, та обмеження поголів`я великої рогатої худоби, посилаючись на те, що довгий час на території селища Підволочиськ має місце систематичне порушення прав та інтересів жителів селища з боку ОСОБА_1 , який неналежним чином утримує велику рогату худобу, чим створює загрозу життю та здоров`ю населення, завдає матеріальної шкоди жителям селища, а також порушує право інших мешканців на безпечне та сприятливе для проживання середовище.

Вказує, що Підволочиська селищна рада це орган місцевого самоврядування, що представляє інтереси жителів Підволочиської селищної територіальної громади, яка включає, в тому числі селище Підволочиськ. Органи місцевого самоврядування, зокрема селищні ради, зобов`язані забезпечувати дотримання прав і законних інтересів територіальної громади, її мешканців, а також вживати заходів щодо їх захисту у межах наданих повноважень. Підволочиська селищна рада Тернопільської області, як орган місцевого самоврядування, повинна діяти в інтересах громади, представляти її перед третіми особами, органами державної влади та в суді, забезпечувати реалізацію конституційного права мешканців на участь в управлінні місцевими справами, а також вживати заходів щодо усунення будь-яких порушень їхніх прав.

Оскільки на усні та письмові звернення селищної ради відповідач не реагує, жодного контакту для досудового врегулювання спору встановити із ним не вдалося, позивач змушений звернутись із даною позовною заявою до суду.

Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що у відкритті провадження в справі слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року в редакції від 22.05.2015 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Відповідно ст.11 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001 року з наступними змінами державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, інші уповноважені органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Органам місцевого самоврядування законами можуть бути надані окремі повноваження органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст.15 ЗУ «Про тваринний світ» до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить:

- організація розроблення і затвердження республіканських та інших територіальних програм з питань охорони, використання і відтворення тваринного світу;

- вирішення в установленому законодавством порядку питань щодо надання в користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об`єктів;

- організація та здійснення заходів щодо охорони тваринного світу та поліпшення середовища його існування;

- здійснення інших повноважень, передбачених законом.

Відповідно до ст.57 ЗУ «Про тваринний світ» державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і мисливського господарства та полювання, іншими державними органами відповідно до закону.

Відповідно до ст.32-1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» до повноважень місцевих рад на відповідній території і в межах їхньої компетенції належить:

1) вжиття заходів та забезпечення дотримання заборони провадження діяльності пересувних звіринців, пересувних зоопарків, пересувних виставок диких тварин та іншої забороненої цим Законом діяльності в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

2) організація та здійснення заходів щодо захисту тварин від жорстокого поводження.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення питання про затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; про прийняття рішень про організацію та здійснення заходів щодо захисту тварин від жорстокого поводження.

Як вбачається з матеріалів справи, дана позовна заява подана Підволочиською селищною радою Тернопільської області на підставі положень ЦПК України.

Однак, зі змісту заявлених у даній справі позовних вимог вбачається, що Підволочиська селищна рада Тернопільської області звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії саме як суб`єкт владних повноважень, на який покладено обов`язки організації та здійснення заходів щодо охорони тваринного світу, а також організації та здійснення заходів щодо захисту тварин від жорстокого поводження.

Позовні вимоги не обґрунтовані наявністю між сторонами (між позивачем як юридичною особою та відповідачем як фізичною особою) будь-яких договірних чи деліктних правовідносин, тобто наявністю приватно-правового спору.

Тому вважаю, що в даному випадку наявний публічно-правовий спір, тобто спір, заснований на публічному праві між двома чи більше учасниками правовідносин, в яких хоча б однією із сторін є суб`єкт владних повноважень. Цей спір не ґрунтується на рівності сторін у спорі, що характерно для приватно-правого спору, оскільки в даному випадку орган місцевого самоврядування виступає до громадянина не як рівноправна сторона у договорі, а як носій суверенної влади. Виникнення цього публічно-правового спору зумовлене реалізацією публічного інтересу, тобто необхідності забезпечити блага, котрі мають важливе значення для суспільства чи територіальної громади. Якщо у відносинах, з яких виник спір, орган публічної влади уповноважений вирішувати питання про права та обов`язки фізичних та юридичних осіб, то такий спір є публічно-правовим. Зміст публічного інтересу проявляється також у забезпеченні прав, свобод й інтересів фізичних і юридичних осіб та виконанні обов`язків контролю з боку публічної адміністрації за дотриманням цих прав.

У приватно-правових же спорах предмет вимоги зумовлений зацікавленістю особи в отриманні певного матеріального чи нематеріального блага.

У публічно-правових відносинах закріплено підпорядкування особи органові публічної адміністрації. Таке підпорядкування означає, що одна сторона (орган) має владні повноваження, а інша - є об`єктом публічно-правового впливу.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

Згідно з ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Згідно ч.2 ст.20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Тобто, позов суб`єкта владних повноважень Підволочиської селищної ради Тернопільської області до ОСОБА_1 з приводу дотримання Правил утримання домашніх, сільськогосподарських тварин та птиці на території Підволочиської територіальної громади, не входить до переліку справ підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно положень ч.5 ст.46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з вищенаведеного, оскільки на спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України поширюється юрисдикція окружних адміністративних судів, у відкритті провадження у справі за позовом Підволочиської селищної ради Тернопільської області до ОСОБА_1 про зобов`язання дотримання Правил утримання домашніх, сільськогосподарських тварин та птиці на території Підволочиської територіальної громади - слід відмовити.

На думку суду належним органом який уповноважений розглядати даний позов є Тернопільський окружний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст.4, 19, 186 ЦПК України, ст.ст.2, 4, 5, 19, 25 КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження у справі за позовом Підволочиської селищної ради Тернопільської області до ОСОБА_1 про зобов`язання дотримання Правил утримання домашніх, сільськогосподарських тварин та птиці на території Підволочиської територіальної громади - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно до ст.354 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.М. Сіянко