Ухвала від 26.05.2025 по справі 196/91/25

Справа № 196/91/25

№ провадження 2/196/161/2025

УХВАЛА

"26" травня 2025 р. с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,

учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Бойко Наталія Григорівна,

відповідачі: Китайгородська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області,

ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду с-ща Царичанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, який подано представником позивача - адвокатом Бойко Н.Г.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 50).

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бойко Н.Г. у підготовче судове засідання не з`явились, від представника позивачки до суду надійшла заява про зміну (доповнення) позовних вимог, зокрема просить встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 : свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що видане 03.12.2012 р. приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В., зареєстрованого в реєстрі за №1277 на земельну ділянку площею 2.480 га, кадастровий номер 1225684600:01:001:0102 на ОСОБА_3 ; та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №159313 від 07.02.2008 р., виданого на ОСОБА_4 , з відміткою приватного нотаріуса Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало В.В. про те, що 03.12.2012 р. за реєстровим №1277 видано Додаткове свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на підставі якого право власності на земельну ділянку переходить до ОСОБА_3 (а.с.129-130). Також представник позивачки подала до суду клопотання про вирішення питання щодо прийняття доповнених позовних вимог без її участі та без участі позивачки.

Представник відповідача - Китайгородської сільськоїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті в підготовче судове засідання не з`явився, про місце,день тачас слуханнясправи заінтересована особа повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомлено (а.с. 137-138).

Відповідачка ОСОБА_2 у судовезасідання нез`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі чи у разі якщо відповідно до положень ст. 247 ч.2 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши клопотання про доповнення позовних вимог, суд доходить такого.

Згідно з ч.1 ст. 4 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду. Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17.

Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 06 грудня 2023 року у справі №337/804/23 (провадження № 61-12848св23) та від 25 січня 2021 року у справі № 308/13063/19 (провадження № 61-7912св20) зазначав, що на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, а кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред`явлених позовних вимог, оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті.

Згідно з п. 2 ч.2, ч.3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Так, у постанові від 22.07.2021 у справі №910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, відбувається саме шляхом зміни предмету позову. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

В свою чергу, за висновками Верховного Суду не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Верховним Судом звернуто увагу, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідачів, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).

Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги зміст поданої заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття до розгляду заяви про доповнення позовних вимог, що є зміною предмета позову.

Згідно з п.3 ч.2 ст.197 ЦПК України, суд у підготовчому судовому засіданні заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи вищевикладене,суд вважаєза необхідне прийнятидо розглядузаяву продоповнення позовнихвимог та відкласти підготовче засідання для надання часу відповідачам надати відзив на доповнені позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 49, 198, 247, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти до розгляду доповнені позовні вимоги про встановлення факту належності документів до справи та встановити час відповідачам для надання відзиву на доповнені позовні вимоги.

У подальшому розгляд справи здійснювати з урахуванням уточнених позовних вимог.

Роз`яснити відповідачам, що вони мають право надати відзив на уточнену позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання копії уточненої позовної заяви. У випадку ненадання відзиву суд згідно вимог ч. 8 ст. 178 та ч. 2 ст. 191 ЦПК України розгляне справу за наявними матеріалами.

Відкласти підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_1 доКитайгородської сільськоїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобласті, ОСОБА_2 ,про визнанняправа власностів порядкуспадкування зазаконом тавстановлення фактуналежності документів на 09:40 годину 09 червня 2025 року, яке відбудеться в приміщенні Царичанського районного суду Дніпропетровської області, про що повідомити всіх учасників судового процесу.

У підготовче засідання викликати учасників справи.

Копію цієї ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.П. Бабічева