Рішення від 27.05.2025 по справі 353/148/25

Справа № 353/148/25

Провадження № 2/353/188/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Мороз М.І.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Тлумачі впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власносності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельні ділнки, площами 0,4099 га, 0,9500 га, 0,5300 га та 0,4100 га, розташовані на території с. Жуків Івано-Франківського району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона бажає оформити спадкове майно на своє ім`я, однак нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та запропоновано звернутись до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини або з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки вона пропустила строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 та не була зареєстрована на момент смерті спадкодавця за адресою померлої. У зв`язку з цим просила суд також у мотивувальній частині рішення встановити факт її постійного проживання з спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та визнати за нею право власності на вищевказане спадкове майно.

Ухвалою Тлумацькогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від24.02.2025року позовнузаяву булоприйнято дорозгляду тавідкрито провадженняпо справів порядкузагального позовногопровадження,з призначенням підготовчого судового засідання. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та роз`яснено право пред`явити зустрічний позов.

Ухвалою Тлумацькогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від26.03.2025року було закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду. Також вказаною ухвалою було задоволено клопотання позивачки та вирішено викликати для допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Представник відповідача Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає та просив розгляд справи провести у його відсутності.

Свідки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні засвідчили той факт, що ОСОБА_1 з січня 2022 року та до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом із ОСОБА_2 , забравши її до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки остання була лежачою хворою та потребувала стороннього догляду, а також проводила її похорон та на даний час користується спадковим майном. Ствердили, що ОСОБА_1 є далекою родичкою ОСОБА_2 , інших родичів немає. Коли вони проживали разом, то мали спільний бюджет, спільно займались домашнім господарством, тобто були однією сім`єю.

Заслухавши позивачку, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 817787 від 03.12.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010831100533, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,9500 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2625684000:21:001:0033 (а.с. 4).

Також відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 819808 від 03.12.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010831100532, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,4099 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 2625684000:21:001:0115 (а.с. 5).

Також відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.12.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 941, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,5300 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Жуківської сільської ради Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2625684000:21:001:0032 (а.с. 6, 7, 8).

Також відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.12.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 942, копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.12.2016 року та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.12.2016 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,4100 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Жуківської сільської ради Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2625684000:21:001:0114 (а.с. 9, 10, 11).

Вищевказані обставини також підтверджуються копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 18.02.2025 року (а.с. 12-13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 3). Ще за життя ОСОБА_2 посвідчила на ім`я ОСОБА_1 (позивачка) заповіт, яким заповіла їй все належне їй на день смерті майно, що підтверджується копією заповіту від 01.08.2019 року (а.с. 14) та витягом зі Спадковго реєстру (заповіти/спадкові договори) від 18.02.2025 року (а.с. 18).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

З метою прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 позивачка ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з відповідною заявою. Однак позивачці в нотаріальному порядку було відмовлено в оформленні спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки нею пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, а також не підтверджено факт її спільного проживання, як спадкоємця, зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини. Також нотаріусом було роз`яснено про можливість звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини або із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується відповіддю приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. № 117/01-16 від 18.02.2025 року (а.с. 16).

Згідно з витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 18.02.2025 року (а.с. 17) спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Зазначені обставини перешкоджають позивачці належним чином оформити право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч. 2 ст.315ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, згідно п. 2 постанови пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому

порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд на підставі ч. 6. ст. 294 ЦПК України залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначено, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах».

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 рокуу справі № 442/1904/20 (провадження № 61-7816св21) зазначено, що «під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такоїособи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість.Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16».

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 760/5425/17 (провадження № 61-18392св19) вказано, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.01.2022 року по справі № 165/2486/19 (провадження № 61-1355св21).

З позовних вимог вбачається спір про право, а саме про визнання права власності на земельні ділянки, які належали спадкодавцю, а тому позивачка звернулась також з взаємопов`язаною вимогою про встановлення факту постійного проживання разом з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, оскільки встановлення даного факту має для неї юридичне значення та надає їй право на спадкування за заповітом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

З метоюоформлення спадщиниза заповітомпісля смерті ОСОБА_2 в нотаріальномупорядку позивачцінеобхідно булопредставити документи,які бпідтверджували,що вонапостійно проживалаоднією сім`єюз спадкодавцем ОСОБА_2 на часвідкриття спадщини( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).Відповідно додовідки Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 19/09-20 від 17.02.2025 року встановлено, що ОСОБА_2 на день смерті значилась зареєстрованою по АДРЕСА_1 , однак з січня 2022 року до дня своєї смерті вона проживала в житловому будинку ОСОБА_1 (позивачка), а саме по АДРЕСА_1 (а.с. 15). Факт спільного проживання ОСОБА_1 (позивачка) разом з ОСОБА_2 з січня 2022 по день її смерті в судовому засіданні також ствердили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які пояснили, що ОСОБА_1 (позивачка) забрала ОСОБА_2 до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки остання була лежачою хворою та потребувала стороннього догляду, а також проводила її похорон та на даний час користується спадковим майном.

Згідно ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 04.07.2018 року по справі № 404/2163/16-ц, з якої вбачається, що сама по собі відсутність реєстрації місця проживання особи за останнім місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені ч. 3 ст. 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Дослідивши таоцінивши матеріалисправи, суд приходить до висновку про доведеність факту спільного проживання ОСОБА_1 (позивачка) зі спадкодавцем ОСОБА_2 на день відкриття спадщини та про доведеність того, що цей факт дійсно має для позивачки юридичне значення.

Отже на момент звернення до суду позивачка правомірно претендує на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 .

Як вбачається з оголошення в газеті «Злагода» від 21.02.2025 року, Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯД № 817786 та серії ЯД № 819807, видані на ім`я ОСОБА_5 та переоформлені в порядку спадкування за законом на ім`я ОСОБА_2 , втрачено (а.с. 23-24).

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України та ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.

Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Отже ОСОБА_1 (позивачка), будучи належним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , має право на оформлення спадщини з переоформленням права власності на спадкове майно на своє ім`я.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідностідо ч.1ст.82ЦПК України, обставини,які визнаютьсяучасниками справи,не підлягаютьдоказуванню,якщо судне маєобґрунтованого сумнівущодо достовірностіцих обставинабо добровільностіїх визнання.Обставини,які визнаютьсяучасниками справи,зазначаються взаявах посуті справи,поясненнях учасниківсправи,їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідностідо ч.4ст.206ЦПК України,у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що сторонами по справі не заявлялось вимог про відшкодування судових витрат, клопотань про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів до суду не надходило, суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі ст.ст. 316-319, 368, 391, 392, 1216-1222, 1225, 1235, 1268 ЦК України (в редакції 2003р.), ст.ст. 81, 126, 131 ЗК України, керуючись ст. ст. 13, 82, 141, 206, 247, 263-265, 268, 273, 315, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,9500 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2625684000:21:001:0033, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 817787 від 03.12.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010831100533, виданого на ім`я ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,4099 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 2625684000:21:001:0115, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 819808 від 03.12.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010831100532, виданого на ім`я ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,5300 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жуківської сільської ради Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2625684000:21:001:0032, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.12.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 941, виданого на ім`я ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,4100 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жуківської сільської ради Івано-Франківського (Тлумацького) району Івано-Франківської області, кадастровий номер: 2625684000:21:001:0114, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.12.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 942, виданого на ім`я ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. ЛУКОВКІНА

Повний текст судового рішення cкладено «27» травня 2025 року.