Рішення від 30.04.2025 по справі 635/8142/21

30.04.25

Справа № 635/8142/21

Провадження № 2/635/2040/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Загайко Г.Я.,

представника позивача - Коваль О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Коваль Олександр Юрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл» про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

20.10.2021 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коваль О.Ю. звернувся до суду з позовом до ТОВ «Саноіл», в подальшому змінивши позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 15075 польських злотих в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на момент ухвалення рішення, витрати на оплату судового збору в розмірі 1002, 20 гривень та витрати на оплату правничої допомоги адвоката 15 500,00 гривень.

В обґрунтуванняпозовних вимогпосилається нате,що вперіод з16.06.2020по 13.10.2020 ОСОБА_1 працював напосаді водіяавтотранспортних засобіву ТОВ«Саноіл».З 03.09.2020по 16.09.2020позивач виконувавміжнародні перевезенняна територіїРеспубліки Польщана автомобіліDAFдержавний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,напівпричіп SCHMITZ,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 ,належних відповідачу.Зі змістунотаріально засвідченоїкопії протоколу№ 302060/01370/W/2020з перевіркитранспортного засобу,що перетинаєкордон країнипри виїздіз територіїРеспубліки Польща,складеного начальникомЛюблінської Митно-ПодатковоїСлужби вБілій Підлясці16вересня 2020року,слідує,що 16вересня 2020року о22:26:29в Дорогуськупроведено вимірюванняфактичних параметрівтранспортного засобуDAF,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,напівпричіп SCHMITZ,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 ,що належитьсуб`єкту,який виконуєперевезення -ТОВ "САНОІЛ",водій ОСОБА_1 ,за результатамиякої зробленовисновок,що вказанийтранспортний засібне єстандартним тане маєнеобхідного дозволуVII,у зв`язкуз чимнакладено штрафу розмірі15000PLN-польських злотих,який необхідносплатити наномер банківськогорахунку № НОМЕР_3 .Відповідно нотаріальнозасвідченої копіїпротоколу №1257динамічного зважуваннятранспортного засобувід 16вересня 2020року зарезультатами зважуваннявстановлено,що транспортнийзасіб DAF,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,напівпричіп SCHMITZ,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 ,не відповідаєстандарту.Крім того,за результатомповторного вимірюванняфактичних параметрівтранспортного засобуDAF,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,напівпричіп SCHMITZ,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 ,що належитьсуб`єкту,який виконуєперевезення -ТОВ "САНОІЛ",16вересня 2020року булоскладено протокол№ 302060/01371/W/2020з перевіркитранспортного засобу,що перетинаєкордон країнипри виїздіз територіїРеспубліки Польща.Зі змістувказаного протоколуслідує,що 16вересня 2020року о22:59:27в Дорогуськуза результатамипроведеної перевіркизроблено висновок,що транспортнийзасіб DAF,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,напівпричіп SCHMITZ,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 ,що належитьсуб`єкту,який виконуєперевезення -ТОВ "САНОІЛ",водій ОСОБА_1 ,не єстандартним тане маєнеобхідного дозволуVII,у зв`язкуз чимнакладено штрафу розмірі15000PLN польськихзлотих,який необхідносплатити наномер банківськогорахунку № НОМЕР_3 .Відповідно нотаріальнозасвідченої копіїпротоколу №1258динамічного зважуваннятранспортного засобувід 16вересня 2020року зарезультатами зважуваннявстановлено,що транспортнийзасіб DAF,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,напівпричіп SCHMITZ,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 ,не відповідаєстандарту.Зі змістунотаріально засвідченоїкопії підтвердженняздійснення платежуслідує,що 17вересня 2020року о09.33годині позивачембуло здійсненооплату штрафунакладеного навідповідача в розмірі 15000,00 PLN - польських злотих та комісії за здійснення платежу - 75,00 PLN - польських злотих, а всього 15075,00 PLN - польських злотих. Просить стягнути вказану суму з відповідача на свою користь в порядку регресу.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22.10.2021 справу прийнято до розгляду суддею Бобко Т.В. та призначено до розгляду за правилами загального провадження.

Відповідно до розпорядження голови Верховного суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус судді» справу передану за підсудністю відповідно акту приймання-передачі справ та речових доказів від 01.04.2022.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24.11.2023 справу передано за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.02.2024 справу прийнято до розгляду суддею Даниленко Т.П. та призначено в судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав відзив, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, просив відмовити у повному обсязі.

Згідно відзивуна позовнузаяву ТОВ«Саноіл» здійснює господарськудіяльність,основними видамиякої єдіяльність вантажногоавтомобільного транспортута організаціяперевезення вантажів.З 16червня 2020року доТОВ «Саноіл»згідно наказу№ 15/06-1Квід 15червня 2020р.було прийнятона роботуводієм автотранспортнихзасобів ОСОБА_1 .Вищевказаний наказмістить особистийпідпис позивачта йоговласноручну розшифровку(написанівід рукипрізвище таініціали)про те,що 16.06.2020р.позивач бувознайомлений знаказом,посадовою/робочоюінструкцією таправилами трудовогорозпорядку,а такожпроінформований проумови праці,небезпечні/шкідливівиробничі фактори,з умовамипраці згодний.Для виконаннятрудових обов`язківв якостіводія автотранспортнихзасобів ОСОБА_1 пред`явив посвідченняводія НОМЕР_4 ,з відкритими(діючими)категоріями А1,А,В1,В,С,BE,СЕ.29серпня 2020р.згідно знаказом №1249-к«Про відрядження»від 29серпня 2020р.позивач,керуючи діловимтягачем маркиDAFмодель FT460XF,реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепоммарки SCHMITZмодель SKO24,реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі-автопоїзд),які належатьна правівласності відповідачу,для виконанняперевезення вантажівза замовленнямиконтрагентів уміжнародному сполученні,по маршруту:м.Дергачі,Україна -Німеччина -Україна,виїхав увідрядження,яке тривалопо 25вересня 2020року.16вересня 2020р.рухаючись убік України,знаходячись натериторії РеспублікиПольща,у м.Дорогуськ,автопоїзд підкеруванням позивачапроходив перевірку,що здійснюваласьуповноваженими особамиВідділу ДорожньоїМитниці вДорогуську.Відповідно доп.5протоколу №302060/01370/W/2020з перевіркитранспортного засобу,що перетинаєкордон країнипри виїздіз територіїРеспубліки Польщавід 16.09.2020р.,під часпроходження перевірки,за результатамивимірювання фактичнихпараметрів транспортногозасобу,а самединамічного зважуваннянавантажень навісь автомобілябуло виявленоперевищення навантаженняна 2вісь зчленованоготранспортного засобуна 2560кг./22,26%,у зв`язкуз чим,згідно п.7зроблено висновок,що транспортнийзасіб неє стандартнимта немає необхідногодозволу VIIкатегорії,за щопередбачено накладенняштрафу урозмірі 15000PLN(польскихзлотих).Відповідно допротоколу №1257динамічного зважуваннятранспортного засобувід 16.09.2020р.,відповідно доякого встановлювалосьнавантаження напослідовні осі,було встановлено,що автопоїздне відповідаєнормативу (стандарту).За результатамиповторного зважуваннянавантажень навісь автомобіля,відповідно доп.5Протоколу №302060/01371/W/2020з перевіркитранспортного засобу,що перетинаєкордон країнипри виїздіз територіїРеспубліки Польщавід 16.09.2020р.,було виявленоперевищення навантаженняна 2вісь зчленованого транспортного засобу на 2660 кг./23,13%, у зв`язку з чим, згідно п. 7 зроблено висновок, що транспортний засіб не є стандартним та не має необхідного дозволу VII категорії, за що передбачено накладення на ТОВ "САНОІЛ" штрафу у розмірі 15 000 PLN (польских злотих). Відповідно до протоколу № 1258 динамічного зважування транспортного засобу від 16.09.2020 р., відповідно до якого встановлювалось навантаження на послідовні осі, було встановлено, що автопоїзд не відповідає нормативу (стандарту). Згідно штрафного талону серія Dd номер 1648099 від 16.09.2020 р., переклад якого з польської мови на українську мову виконано перекладачем ОСОБА_2 , засвідчено нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємельяновою І.Г. 01.11.2020 р. зареєстровано в реєстрі за № 14119, на ОСОБА_1 , як на особу, що скоїла правопорушення: ст. 96 § ст. 6 Кодексу про правопорушення у зв`язку зі ст. 64 ч. 2 Закону «Про дорожній рух» - користування автомобільним транспортним засобом невідповідно до його призначення. Перевезення транспортним засобом ненормативно подільного вантажу, було накладено штраф у розмірі 500 польских злотих. Вказаний штрафний талон було прийнято позивачем, що підтверджується власноручним підписом Позивача на штрафному талоні. 17.09.2020р. Позивачем було сплачено готівкою штраф у розмірі 500 польських злотих, згідно штрафного талону серія Dd номер 1648099 від 16.09.2020 р., Крім того, 17.09.2020 р., згідно підтвердження здійснення платежу ID оплати: 001061-000003-001-20200917-00014, позивач сплатив 15 000.00 польських злотих у якості депозиту згідно із Законом про дорожній рух 302060.1370/W/2020.1. загальна сума платежу разом із банківською комісією - 75,00 польських злотих, становила 15075,00 польських злотих. Виходячи зі змісту вищенаведених протоколів очевидно, що транспортний засіб не відповідав нормативам стандартам саме внаслідок перевищення навантаження на 2 (другу) вісь, через неправильне розміщення (розподіл) вантажу у напівпричепі під час здійснення зворотного перевезення вантажу на територію України. Пунктом 1 Випуску № 69 "Автомобільний транспорт" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14.02.2006 р. № 136 (надалі - Випуск 69), передбачається, що він містить характеристики професій працівників, які забезпечують основні технологічні процеси підприємств, їх підрозділів з перевезення пасажирів та (або) вантажів, підприємств технічного сервісу колісних транспортних засобів (КТЗ) та є нормативним документом сфери управління персоналом на підприємствах автомобільного транспорту всіх форм власності та організаційних форм господарювання, в організаціях та установах (далі - підприємства), який забезпечує створення та функціювання галузевої нормативної бази у сфері праці, професійної класифікації працівників. Кваліфікаційні характеристики професій працівників, що наведені довіднику, застосовуються усіма суб`єктами господарювання, які експлуатують та виконують роботи з утримання (експлуатації) колісних транспортних засобів. У пунктах 5, 9 розділу V. Робітники випуску 69 наведено кваліфікаційні характеристики професії «Водій автотранспортних засобів» (код КП-8322) (Водій автотранспортних засобів категорії С, водій автотранспортних засобів категорій BE, СЕ, DE та підкатегорії С1Е, DIE), відповідно до яких до завдань та обов`язків водія відноситься зокрема, виконання вимог правил дорожнього руху, правил перевезень вантажів, пасажирів та багажу: подання транспортні засоби для навантаження та розвантаження: контроль правильності завантаження, розміщення та закріплення вантажів, зокрема швидкопсувних, небезпечних, великовагових, великогабаритних у кузовах транспортних засобів. Водій повинен знати правила дорожнього руху. Відповідно до підпунктів 10, 25 пункту 2.1. робочої інструкції водія автотранспортних засобів, затвердженої Генеральним директором ТОВ «САНОІЛ» ОСОБА_3 05.04.2019 р., водій автотранспортних засобів зобов`язаний виконувати вимоги правил дорожнього руху та іншого законодавства в сфері безпеки дорожнього руху; перед початком руху перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, дотримуючись встановлених нормативів щодо габаритів, загальної маси транспортного засобу з вантажем та розподілу навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, при яких дозволене дорожнє перевезення вантажів без отримання спеціального дозволу та/або без внесення додаткової плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. Категорично забороняється розпочинати перевезення у разі перевищення габаритних та/або вагових параметрів (загальної маси та/або навантаження на вісь/осі) та/або у разі коли вантаж нависає над бортом, випирає за межі площини бокових стінок напівпричепу, розтягуючи тент, про ще невідкладно потрібно інформувати уповноважену особу Товариства, відповідальну за організацію перевезення вантажу для отримання подальших вказівок та інструкцій. Отже, на підставі всього вищевказаного, приймаючи до уваги зміст позовної заяви Позивача, додані до неї документи, виходячи з аналізу вищенаведених норм права можна зробити наступні об`єктивні висновки: на момент вищеописаних подій між Позивачем та Відповідачем існували трудові правовідносини; Позивач керував автопоїздом, як водій автотранспортних засобів, виконуючи свої трудові обов`язки, про які він був повністю обізнаний та проінформований, що підтверджується його власноручним підписом у наказі № 15/06-1К від 15 червня 2020 р. про прийняття на роботу; Позивач мав значний досвід роботи водія автотранспортних засобів, про що свідчить його водійське посвідчення та трудова книжка, та виконав не один рейс з перевезення вантажів у міжнародному сполученні; Автопоїзд перебував у належному технічному стані та відповідав всім встановленим стандартам; Позивач виїхав у міжнародний рейс по перевезенню вантажу 29.08.2020 р., рухаючись територію України, Польщі, Німеччини, під час виконання цього рейсу до автопоїзду, яким керував Позивач не виникало жодних питань з боку уповноважених дорожніх/митних органів, служб; Виходячи зі змісту вищенаведених протоколів очевидно, що на момент перевірки автопоїзд не відповідав нормативам (стандартам) саме внаслідок перевищення навантаження на 2 (другу) вісь, через неправильне розміщення (розподіл) вантажу у напівпричепі; Відповідальним за розміщення вантажу на транспортному засобу і розподіл навантаження на його осі є водій, тобто Позивач; Позивач, як особа, що скоїла правопорушення, якій було роз`яснено про право відмовитись приймати штрафний талон, прийняв штрафний талон та добровільно сплатив штраф за скоєні ним правопорушення, тим самим визнавши свою вину; Позивач з власної ініціативи та добровільно сплатив 15 000,00 польських злотих у якості депозиту згідно із Законом про дорожній рух 302060.1370/W/2020.1. Відповідно до ст. 30 Кодексу законів про працю України працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Частина 1 ст. 130 Кодексу Кодекс законів про працю України встановлює, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. Згідно ч. 5 ст. 130 Кодексу Кодекс законів про працю України працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене. Таким чином, позивач, сплативши за власного ініціативою 15 000,00 польських злотих у якості депозиту згідно із Законом про дорожній рух 302060.1370/W/2020.1., добровільно повністю покрив заподіяну ним шкоду, внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків, що повністю відповідає приписам ст. 130 Кодекс законів про працю України. Відповідач вважає, що відсутні підстави застосовувати до правовідносин, що склались між позивачем та відповідачем, норми ст. ст. 512, 528, 625, 1191 Цивільного кодексу України, оскільки такі правовідносини виникли та повністю регулюються нормами трудового законодавства. Відсутні підстави для застосування до цього спору положень ст. 1191 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, оскільки Відповідач не завдав нікому жодної шкоди, і в матеріали справи відсутні докази, які б підтверджували факт заподіяння шкоди відповідачем.

Позивачем надано відповідь на відзив, зазначивши, що навіть якщо припустити, що позивачем було допущено неналежне виконання своїх трудових обов`язків, що призвело до завдання відповідачу шкоди у вигляді виникнення зобов`язань перед третіми особами (в даному випадку необхідність оплати штрафу), позивач мав би компенсувати таку шкоду відповідачу лише в порядку регресу і лише після виконання самим відповідачем зобов`язань перед третіми особами. Таким чином, здійснюючи оплату штрафу накладеного на відповідача, позивач виконував зобов`язання не перед самим відповідачем, а перед третіми особами і діючи саме від імені відповідача. Зазначене свідчить про те, що позивач не мав наміру добровільно покривати в повному обсязі завдану відповідачу шкоду здійснюючи оплату штрафу, як про це стверджує відповідач в своєму відзиві, а лише сплатив за відповідача штраф. Більше того, позивач ніколи не бажав і не може нести перед відповідачем повної матеріальної відповідальності. Таким чином, навіть у випадку встановлення з боку позивача неналежного виконання ним своїх трудових обов`язків, на нього не може бути покладена повна матеріальна відповідальність. При цьому, це жодним чином не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Позивача, оскільки навіть в такому випадку вони все одно мають бути задоволені частково за вирахуванням розміру середньомісячного заробітку позивача. Вина ж позивача у накладенні на відповідача штрафу в даному випадку відсутня, оскільки позивач не знав про факт перевантаження на вісь і не міг знати, так як згідно товаросупровідних документів на вантаж його вага була в межах допустимої норми, тому його вина відсутня як у формі умислу, так і у формі необережності. Доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи не надано.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, зазначає про таке.

Відповідно дост.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 та 3ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.81,82 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_5 та наказу № 15/06-1К від 15.06.2020 ОСОБА_1 було прийнято на роботу водієм автотранспортних засобів та 16.06.2020 останній був ознайомлений з наказом, посадовою/робочою інструкцією та правилами трудового розпорядку, а також проінформований про умови праці, небезпечні/шкідливі виробничі фактори, з умовами праці згодний.

Згідно з наказом № 1249-к «Про відрядження» від 29.08.2020 позивач, керуючи тягачем марки DAF модель FT 460 XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ модель SKO 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі - автопоїзд), які належать на праві власності відповідачу, для виконання перевезення вантажів за замовленнями контрагентів у міжнародному сполученні, по маршруту: м. Дергачі, Україна - Німеччина - Україна, виїхав у відрядження, яке тривало до 25.09.2020, що підтверджується дорожнім листом № 243896 вантажного автомобіля в міжнародному сполученні від 29.08.2020.

16.09.2020 рухаючись у бік України, знаходячись на території Республіки Польща, у м. Дорогуськ, автопоїзд під керуванням позивача проходив перевірку, що здійснювалась уповноваженими особами Відділу Дорожньої Митниці в Дорогуську. Відповідно до п. 5 протоколу № 302060/01370/W/2020 з перевірки транспортного засобу, що перетинає кордон країни при виїзді з території Республіки Польща від 16.09.2020, під час проходження перевірки, за результатами вимірювання фактичних параметрів транспортного засобу, а саме динамічного зважування навантажень на вісь автомобіля було виявлено перевищення навантаження на 2 вісь зчленованого транспортного засобу на 2560 кг./22,26%, у зв`язку з чим, згідно п. 7 зроблено висновок, що транспортний засіб не є стандартним та не має необхідного дозволу VII категорії, за що передбачено накладення штрафу у розмірі 15 000 PLN (польских злотих).

Відповіднодо протоколу№ 1257динамічного зважуваннятранспортного засобувід 16.09.2020,відповідно доякого встановлювалосьнавантаження напослідовні осі,було встановлено,що автопоїздне відповідаєнормативу (стандарту).За результатамиповторного зважуваннянавантажень навісь автомобіля,відповідно доп.5Протоколу №302060/01371/W/2020з перевіркитранспортного засобу,що перетинаєкордон країнипри виїздіз територіїРеспубліки Польщавід 16.09.2020,було виявленоперевищення навантаженняна 2вісь зчленованого транспортного засобу на 2660 кг./23,13%, у зв`язку з чим, згідно п. 7 зроблено висновок, що транспортний засіб не є стандартним та не має необхідного дозволу VII категорії, за що передбачено накладення на ТОВ «Саноіл» штрафу у розмірі 15 000 PLN (польских злотих).

Відповідно до протоколу № 1258 динамічного зважування транспортного засобу від 16.09.2020, відповідно до якого встановлювалось навантаження на послідовні осі, було встановлено, що автопоїзд не відповідає нормативу (стандарту). Згідно штрафного талону серія Dd номер 1648099 від 16.09.2020, переклад якого з польської мови на українську мову виконано перекладачем ОСОБА_2 , засвідчено нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ємельяновою І.Г. 01.11.2020 р. зареєстровано в реєстрі за № 14119, на ОСОБА_1 , як на особу, що скоїла правопорушення: ст. 96 § ст. 6 Кодексу про правопорушення у зв`язку зі ст. 64 ч. 2 Закону «Про дорожній рух» - користування автомобільним транспортним засобом невідповідно до його призначення. Перевезення транспортним засобом ненормативно подільного вантажу, було накладено штраф у розмірі 500 польских злотих.

Вказаний штрафний талон було прийнято позивачем, що підтверджується власноручним підписом Позивача на штрафному талоні.

17.09.2020 позивачем було сплачено готівкою штраф у розмірі 500 польських злотих, згідно штрафного талону серія Dd номер 1648099 від 16.09.2020, що підтверджується відповідною квитанцією.

Крім того, 17.09.2020, згідно підтвердження здійснення платежу ID оплати: 001061- 000003-001-20200917-00014, позивач сплатив 15 000,00 польських злотих у якості депозиту згідно із Законом про дорожній рух 302060.1370/W/2020.1. загальна сума платежу разом із банківською комісією - 75,00 польських злотих, становила 15075,00 польських злотих.

Виходячи зі змісту вищенаведених протоколів транспортний засіб не відповідав нормативам стандартам саме внаслідок перевищення навантаження на 2 (другу) вісь, через неправильне розміщення (розподіл) вантажу у напівпричепі під час здійснення зворотного перевезення вантажу на територію України.

Пунктом 1 Випуску № 69 "Автомобільний транспорт" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14.02.2006 р. № 136 (надалі - Випуск 69), передбачається, що він містить характеристики професій працівників, які забезпечують основні технологічні процеси підприємств, їх підрозділів з перевезення пасажирів та (або) вантажів, підприємств технічного сервісу колісних транспортних засобів (КТЗ) та є нормативним документом сфери управління персоналом на підприємствах автомобільного транспорту всіх форм власності та організаційних форм господарювання, в організаціях та установах (далі - підприємства), який забезпечує створення та функціювання галузевої нормативної бази у сфері праці, професійної класифікації працівників. Кваліфікаційні характеристики професій працівників, що наведені Довіднику, застосовуються усіма суб`єктами господарювання, які експлуатують та виконують роботи з утримання (експлуатації) колісних транспортних засобів.

У пунктах 5, 9 розділу V. Робітники Випуску 69 наведено кваліфікаційні характеристики професії «Водій автотранспортних засобів» (код КП-8322) (Водій автотранспортних засобів категорії С, Водій автотранспортних засобів категорій BE, CE, DE та підкатегорії С1Е, DIE), відповідно до яких до завдань та обов`язків водія відноситься зокрема, виконання вимог правил дорожнього руху, правил перевезень вантажів, пасажирів та багажу: подання транспортні засоби для навантаження та розвантаження; контроль правильності завантаження, розміщення та закріплення вантажів, зокрема швидкопсувних, небезпечних, великовагових, великогабаритних у кузовах транспортних засобів. Водій повинен знати правила дорожнього руху.

Відповідно до підпунктів 10, 25 пункту 2.1. Робочої інструкції водія автотранспортних засобів, затвердженої Генеральним директором ТОВ «Саноіл» ОСОБА_3 05.04.2019 р., водій автотранспортних засобів зобов`язаний виконувати вимоги правил дорожнього руху та іншого законодавства в сфері безпеки дорожнього руху; перед початком руху перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, дотримувались нормативів щодо габаритів загальної маси транспортного засобу з вантажем та розподілу навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, при яких дозволене дорожнє перевезення вантажів без отримання спеціального дозволу та/або без внесення додаткової плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу. Категорично забороняється розпочинати перевезення у разі перевищення габаритних та/або вагових параметрів (загальної маси та/або навантаження на вісь/осі) та/або у разі коли вантаж нависає над бортом, випирає за межі площини бокових стінок напівпричепу, розтягуючи тент, про ще невідкладно потрібно інформувати уповноважену особу Товариства, відповідальну за організацію перевезення вантажу для отримання подальших вказівок та інструкцій.

Відповідно до преамбули Конвенції про дорожній рух (Відень, 8 листопада 1968 року), яку було ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74, її було прийнято, щоб полегшити міжнародний рух і підвищити безпеку на дорогах шляхом прийняття однакових правил руху.

Згідно пункту 1 а) статті 3 Конвенції про дорожній рух сторони, що домовляються приймають відповідні заходи до того, щоб діючі на їх території правила дорожнього руху за своїм змістом відповідали положенням глави II цієї Конвенції.

Стаття 30 Конвенції про дорожній рух встановлює, що якщо для транспортного засобу встановлена дозволена максимальна маса, то маса транспортного засобу з навантаженням ніколи не повинна перевищувати дозволену максимальну масу.

Згідно ст. 54 Закону України «Про дорожній рух» якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про дорожній рух, то застосовуються правила міжнародної угоди.

Відповідно до підпункту а) п. 2.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Підпункт б) п. 2.3. Правил дорожнього руху передбачає, що водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Відповідно до п. 22.1. Правил дорожнього руху маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Пункт 22.2. Правил дорожнього руху встановлює, що водій перед початком руху зобов`язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.

Згідно п. 22.5. Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п. 29.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу, що прибуває до України з іншої країни, а також водій - громадянин України, який виїжджає за кордон, повинні мати: а) реєстраційні документи на транспортний засіб і посвідчення водія, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух (Відень, 1968); б) реєстраційний номерний знак на транспортному засобі, літери якого відповідають латинському алфавіту, а також розпізнавальний знак держави, в якій його зареєстровано.

Позивачем обрано спосіб захисту, як звернення до суду з позовом в порядку регресу у розумінні ч.1 ст. 1191 ЦК України.

Так, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а такожст.38 Закону № 1961-IV.

Регрес - це право, що виникає в особи внаслідок платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес - це нове право, що виникає в особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату через те, що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням.

Таким чином, до даних правовідносин не підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.

Відповідно до ст. 30 Кодексу Кодекс законів про працю України працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Частина 1 ст. 130 Кодексу Кодекс законів про працю України встановлює, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно ч. 5 ст. 130 Кодексу Кодекс законів про працю України працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Відсутні підстави для застосування до цього спору положень ст. 1191 ЦК України, яка встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, оскільки відповідач не завдав шкоди позивачеві, і в матеріали справи відсутні докази, які б підтверджували факт заподіяння шкоди відповідачем.

Відповідно до приписів ст.141ЦПК України суд покладає судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, на позивача.

Керуючись ст.263,264,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Коваль Олександр Юрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл» про стягнення грошових коштів, - відмовитиповністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представник позивача - адвокат Коваль Олександр Юрійович, АДРЕСА_2 ;

відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Саноіл», місцезнаходження: Харківська обл., Харківський р-н., смт. Високий, територія автобази «Кемпінг».

Суддя Т.П.Даниленко