Ухвала від 26.05.2025 по справі 357/7524/25

Справа № 357/7524/25

Провадження № 2-о/357/262/25

У Х В А Л А

26.05.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: 1) Відділ реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області; 2) Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення батьківства,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаною заявою, в якій просить суд встановити юридичний факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вважається зниклим безвісти з 18.03.2025, стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі, слід виходити з наступного.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 4 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Усі дані про заінтересовану особу повинні відповідати вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Слід зазначити, що до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і, які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявниця зазначає, що встановлення факту батьківства їй необхідно для оформлення дитині грошового забезпечення та пенсії у зв`язку з втратою годувальника (що є передчасним).

З матеріалів заяви вбачається, що солдат ОСОБА_2 зник безвісти 18.03.2025 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, про що сестрі ОСОБА_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано сповіщення № ПР/1930 від 21.03.2025.

Заявниця в якості заінтересованої особи зазначає - Відділ реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області та Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Разом з цим, згідно наявної у справі копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком останнього вказаний ОСОБА_5 , при цьому у справі відсутні відомості щодо правових підстав проведення актового запису про народження.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Таким чином, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Родинні відносини (споріднення) у теорії права - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Встановлення кровної спорідненості між батьком та сином можливо лише шляхом проведення судової генетичної експертизи, при цьому сторони вправі самі надавати до суду відповідні висновки експертів (спеціалістів).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження вимог заяви (кровного споріднення, зважаючи на наявність інших кровних родичів).

Крім того, відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (абз. 4-5 ч. 6 ст. 9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України (абз. 8 ч. 6 ст. 9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою КМУ № 884 від 30.11.2016 (зі змінами), рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення приймає командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) після розгляду заяви про виплату та додані до неї документи, передбачені вказаним Порядком.

Однак, заявницею не залучено до участі у справі військову частину НОМЕР_1 та сестру безвісти зниклого солдата.

Також матеріали і зміст заяви не містять відомостей про наявність чи відсутність у ОСОБА_2 дружини, матері, батька, дітей чи інших родичів, які мають право на вчинення дій в питанні пошуку свого сина (батька) і отримання грошового забезпечення чи інших виплат та мають бути залучені заінтересованими особами у справі.

Крім того, заявником до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують правосуб`єктність Відділу реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, зокрема, доказів, які свідчать про функціонування вказаних установ станом на дату подання позову (статут, положення, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день отримання вказаної ухвали).

За загальним правилом дана категорія справ повинна розглядатися в порядку позовного провадження, а відповідачами мають бути залучені родичі безвісти зниклої особи. Також до справи у відповідному статусі (відповідач/третя особа) мають бути залучені інші особи, на права та інтереси яких може вплинути рішення суду. У разі наявності спору про право, заява окремого провадження підлягає залишенню судом без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме надати належні докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Слід роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Керуючись ст. 13, 175, 177, 185, 260, 293, 294, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Цуранов