Постанова

від 21.05.2025 по справі 161/8925/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/8925/24 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М. Провадження № 22-ц/802/627/25 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого -судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Русинчук М.М.,

заявника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

представника органу опіки та піклування Скиданюк Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Боратинська сільська рада Луцького району Волинської області, як орган опіки та піклування про визнання ОСОБА_3 недієздатним та призначення опікуна, за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про визнання недієздатним ОСОБА_3 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є його братом та інвалідом з дитинства довічно. У нього виявляються ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді помірної розумової відсталості, внаслідок хвороби Дауна. Наявні розлади позбавляють ОСОБА_3 можливості усвідомлювати значення своїй дій та (або) керувати ними.

Посилаючись на викладене заявник просить суд визнати ОСОБА_3 недієздатним та призначити заявника опікуном.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2025 року заяву задоволено частково.

Визнано ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним.

Встановлено строк дії рішення про визнання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним 2 (два) роки з часу набрання рішенням законної сили.

В решті вимог заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , просить рішення суду першої інстанції, в частині відмовлених вимог заяви щодо відмови в призначенні опікуна, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким його заяву задовольнити в повному об`ємі.

Рішення суду, в частині визнання ОСОБА_3 недієздатним не оскаржується, а тому рішення суду в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Заслухавши заявника та його представника, представника органу опіки та піклування, перевіривши законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 18 грудня 2024 року №8, який виконаний Волинською філією судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», ОСОБА_3 виявляє ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді помірної розумової відсталості, внаслідок хвороби ОСОБА_4 . Наявні розлади позбавляють ОСОБА_3 можливості усвідомлювати значення своїй дій та (або) керувати ними.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2025 року визнано ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним. Рішення суду в цій частині не оскаржується.

Відмовляючи в задоволенні вимог заяви, в частині призначення заявника опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що подання органу опіки та піклування про призначення заявника опікуном, подане на адресу суду в паперовому вигляді не скріплено власноручним підписом його автора (сільського голови Сергія ЯРУЧИКА), а тому таке подання не є належним доказом, щодо підстав для призначення заявника опікуном над недієздатним.

Однак такі висновки суду є помилковими та не відповідають встановленим обставинам справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Україна є демократичною, правовою, соціальною державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Відповідно до ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника, справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Електронний документ - це документ, інформація про який зафіксована у вікні електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений І перетворений електронними засобами візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для прийому вмісту його людиною (ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та документообіг» ).

Для ідентифікації автора електронного документа можна використовувати електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1,2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Оригінал електронного документа підтверджує електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власного підпису відповідно до ЗУ «Про електронні довірчі послуги» (ч.1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

У разі надсилання електронного документа кількома адресатами або Йото зберігання на останніх електронних носіях інформації кожний з електронних примірників підтверджується оригіналом електронного документа (ч.2 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та документообіг»).

Оригінальний електронний документ необхідно надати у можливості довести його цільність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством ситуації може бути передбачений у візуальній формі відображення, в тому числі в паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується в порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є віртуальне видання електронного документа на папері, яке засвідчено в порядку, встановленому законодавством (ч.4-6 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена через те, що він має електронну форму (ч.1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Створення паперового примірника електронного документа здійснюється шляхом його виготовлення на папері разом з усіма обов`язковими для даного виду документа реквізитами з дотриманням встановленого законодавства порядку їх розміщення, а також з іншими наявними необов`язковими реквізитами (пункт 2 глави 6 розділу II Порядок роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передачі на архівне зберігання, затвердженого Міністерством юстиції України від 11 листопада 2014 року N 1886/5.

Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи передані учасникам справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи закріплюються електронним підписом, учасника справи (його представника).

Електронний підпис - це електронні дані, які додані підписувачу до інших електронних даних або логічно з ними пов`язані і використовуються ним як договір (пункт 12 ч.1 ст.1 ЗУ «Про електронні довірчі послуги»)

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власний підпис, та має презумпцію його відповідності власному підпису (ч.4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» ).

Відповідно до пункту 31 ч.1ст.1 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» перевірка - процес підтвердження справжності та підтвердження того, що електронний підпис чи друк є дійсними.

Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи друку будь-якою особою з надання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи друкарки (пункт 82 Вимоги у сфері електронних довірчих послуг, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року N 992 ).

Апеляційним судом встановлено, що подання Боратинської сільської ради, як органу опіки та піклування, про доцільність призначення заявника опікуном над недієздатним ОСОБА_3 підписано електронний підписом головою Боратинської сільської ради Сергієм Яручиком, як це передбачено ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а тому суд першої інстанції помилково вважав, що поданий документ не підписано повноважною особою. Окрім того, суд першої інстанції не позбавлений був можливості перевірити наявність підпису на поданому документі відповідно до вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги».

Необхідно зауважити, що в матеріалах справи міститься висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Боратинської сільської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над його недієздатним братом ОСОБА_3 , який скріплений підписом та печаткою органу місцевого самоврядування ( а.с. 63). Рішенням Боратинської сільської ради від 20 січня 2025 року № 20, яке скріплено підписом ОСОБА_5 та печаткою Баратинської сільської ради, затверджено висновок про доцільність призначення заявника опікуном над ОСОБА_3 ( а.с. 62). Подання оформлене органом опіки та піклування висновком цього органу, який затверджений рішенням виконавчого комітету, що не суперечить приписам закону, який регулює дані правовідносини.

Враховуючи зазначене, подання органу опіки та піклування відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, та подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України, а тому твердження суду першої інстанції, що таке подання не підписано посадовою особою органу місцевого самоврядування, спростовується дослідженими доказами.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, заявник є рідним братом недієздатного ОСОБА_3 та зареєстрований з ним за однією адресою. Інші повнолітні члени сім`ї, які зареєстровані за спірною адресою не виявили бажання бути опікуном недієздатного ОСОБА_3 . Мати, як заявника так і недієздатної особи, піклувалась про свого хворого сина, однак станом на сьогоднішній день вона є особою похилого віку та має ряд захворювань, а тому не може здійснювати догляд за своїм сином, який має складний діагноз, не є контрольованим та є особою великих розмірів.

З подання органу опіки та піклування про призначення опікуна вбачається, що ОСОБА_1 , зареєстрований за спірною адресою з недієздатним братом ОСОБА_3 , всі необхідні умови для здійснення догляду створені належним чином. За результатами висновку ЛКК № 39 від 02.07.2024 року від ТОВ « Медикал Плюс» за станом здоров`я ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна. ОСОБА_1 , згідно представлених довідок під диспансерним та консультативним наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий.

В судовому засіданні представник органу опіки та піклування, вказала, що при складені подання органом детально вивчалися всі обставини та взаємовідносини між недієздатним та можливим опікуном. Ствердила, що між ОСОБА_6 та недієздатним ОСОБА_7 існують тісні братерські вузи, ОСОБА_7 сприймає та слухає брата, прихильний до нього.

Вказувала, що матір з якою проживає ОСОБА_7 є особою похилого віку, дрібної статури та з цілим рядом вікових хвороб, в свою чергу ОСОБА_7 є кремезним чоловіком, який потребує відповідного догляду та турботи. Врахувавши вказане та за наявності виявленого бажання лише заявником бути опікуном недієздатного брата органом опіки та піклування було складене відповідне подання.

Як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді представник органу опіки та піклування підтримала висновок про доцільність призначення заявника опікуном недієздатного ОСОБА_3 ..

Згідно з приписами частини 3 статті 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Визначальним при вирішенні питання щодо можливості призначення опікуном є врахування особистих стосунків, можливості виконувати обов`язки опікуна.

Заявник в суді апеляційної інстанції зазначив, що він на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджено відповідною довідкою та військовим квитком за змістом яких вбачається, що з березня 2022 року ОСОБА_1 мобілізований та проходить військову службу. Однак станом на сьогоднішній день стала крайня необхідність вирішення питання опіки над його недієздатним братом. Оскільки в його брата погіршився стан психічного здоров`я та крім нього повнолітні члени родини не можуть з ним справитись, лише його недієздатний чує та слухає.

Статтею 64 ЦК України визначено виключний перелік обставин, за яких особа не може бути призначена опікуном чи піклувальником. Згідно з положеннями цієї статті, опікуном або піклувальником не може бути фізична особа, яка позбавлена батьківських прав або ж якщо поведінка та інтереси такої особи суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування.

При розгляді справи апеляційним судом не встановлено обставин, які вказують на те, що поведінка ОСОБА_1 , який виявив бажання бути опікуном, суперечить інтересам недієздатного ОСОБА_3 ..

Окрім того апеляційний суд зауважує, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Водночас сам собою факт проходження особою військової служби, в даному випадку заявником, не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою.

Що узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2024 року № 341/1526/23 ( провадження 61-6358св24).

Відсутність у недієздатної особи опікуна, призведе до порушення законних прав та інтересів такої недієздатної особи, що є неприпустимим.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При розгляді справи суд першої інстанції не встановив усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, не надав належної правової оцінки поданим доказам, не врахував особливостей даної справи та тих обставин, у зв`язку з якими заявник просить призначити його опікуном, не звернув уваги на характерність захворювання недієздатної особи та рекомендацій лікарського висновку щодо особливостей належного догляду за цією особою та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви, в частині призначення опікуна, тому рішення суду першої інстанції, в оскарженій частині, належить скасувати, та ухвалити в цій частині, нове судове рішення про задоволення заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2025 року, в оскарженій частині щодо відмови в призначенні опікуна, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Встановити над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 опіку, призначивши його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк дії рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатним.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: