Постанова від 26.05.2025 по справі 916/5116/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/5116/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 року, суддя в І інстанції Гут С.Ф., повний текст якого складено 24.02.2025, в м. Одесі

у справі: №916/5116/24

за позовом: Державного підприємства ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю АРОВАНА - ТУР

про стягнення 113 275,95 грн

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2024 року Державне підприємство ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю АРОВАНА - ТУР 113 275,95 грн, з яких 92 460,00 грн основного боргу, 18 218,81 грн пені та 2 957,14 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору №КД-6230 в частині своєчасного та остаточного внесення коштів за виставленими протягом грудня 2022 року вересня 2024 року рахунками.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі №916/5116/24 у задоволенні позову відмовлено.

Суд зазначив, що настання форс-мажорних обставин, засвідчених належним чином, зробило неможливим використання відповідачем об`єкту оренди, з огляду на що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі №916/5116/24 та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач посилається на наступне:

- Суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо заборони використання зафрахтованого судна. Скаржник зазначає, що ані воєнних, ані бойових дій в період невиконання відповідачем зобов`язань за договором не відбувалось. Акваторія Чорного моря, прилегла до берегів м. Одеси, акваторія Одеського порту, м. Одеса та Одеській район ніколи не включалися до територій на яких ведуться (велися) бойові (воєнні) дії. Жодної заборони на використання судна в даних обставинах ані договором, ані листом Командування ВМС ЗСУ, ані Циркуляром від 04.04.2022 №JWLA-030 не передбачено та не доведено в ході судового розгляду.

- Договором не визначено, за яким призначенням фрахтувальник повинен використовувати зафрахтоване судно. Тобто, таке використання не обмежено лише перевезенням пасажирів, як це стверджує відповідач. Наприклад, зафрахтоване судно можливо застосувати для навчання курсантів Навчального центру ДП «Одеський порт», який працює в умовах воєнного стану, перевезення військових або з іншою метою на розсуд фрахтувальника. Однак, відповідач не вчинив жодних дій стосовно розгляду таких можливостей. Твердження відповідача щодо недопуску екіпажу на зафрахтоване судно не підтверджено жодними допустимими доказами та не відповідає дійсності, так як за інформацією ДП «Одеський порт» на зафрахтованому судні періодично з`являється капітан.

- Застосування норми ч. 6 ст. 762 ЦК України на користь наймача, враховуючи практику Верховного Суду, неможливо, так як відсутня об`єктивна неможливість користуватися майном в широкому розумінні такого користування. У випадку, коли використання майна все ж можливо здійснювати, хоч і обмежено, є підстави для перегляду розміру орендної плати а не від звільнення від неї. Тобто, запровадження воєнного стану та настання форс-мажорних обставин не є підставою звільнення орендаря від обов`язку сплачувати орендну плату.

- Командування ВМС ЗСУ не наділено повноваженнями надавати чи обмежувати доступ на територію Порту. Це є виключно компетенцією АМПУ. Доказів звернення до АМПУ для відкриття перепусток членам екіпажу судна для проходження на територію порту, а також доказів відмови у такому дозволі відповідачем надано не було. В листі зазначено, що доступ обмежений лише для громадян, але не для екіпажів суден. Більш того, в зазначеному листі вказано, що Командування ВМС не видавало наказів про заборону (обмеження) на вихід та навігацію, зокрема, прогулянкових катерів в акваторії Одеського морського порту, включаючи райони пляжів «Дельфін», «Ланжерон», «Аркадія».

- Відповідач знаючи про ризики щодо виконання ним взятих на себе зобов`язань не вчинив жодних дій направлених для мінімізації негативних наслідків для контрагента. Звільнення від сплати фрахтових платежів здійснюється через внесення відповідних змін в договір бербоут-чартеру, шляхом укладання додаткової угоди до нього у письмовій формі. Для цього відповідач повинен був направити судновласнику відповідне звернення з правовим та доказовим обґрунтуванням (тягар доказування засотсування ч. 6. ст. 762 ЦК України лежить на орендарі) неможливості сплати фрахтових платежів, але жодного волевиявлення з боку відповідача, направленого на внесення відповідних змін у договір, на адресу позивача не надходило.

- Відповідач готовий був нести всі ризики з провадження ним підприємницької діяльності особисто, не перекладаючи відповідальність на судновласника. Проте, наразі через недбале ставлення та неприйняття відповідачем відповідальності, не врахування ним ризиків воєнного стану, у позивача виникла значна дебіторська заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача. Проте суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушив принципи добросовісності у господарських відносинах, не врахував наведену процедуру та факт недодержання її з боку відповідача. Фактично, суд не взяв до уваги те, що через небажання відповідача здійснити необхідні дії по доказуванню факту неможливості використання майна та припинення договору, позивач знаходиться в гіршому становище, несе тягар заборгованості і відсутності прибутку та можливості передати зафрахтоване судно іншому орендарю.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти її задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, а також на те, що скаржником жодним чином не спростовані висновки суду.

Колегія суддів зазначає, що за правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження). Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення 113 275,95 грн, то вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України та має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ на рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі №916/5116/24; розгляд даної апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Державного підприємства ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ на рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі №916/5116/24 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08 жовтня 2004 року між ДП ОМТП (Судновласник) та ТОВ АРОВАНА - ТУР (Фрахтувальник) укладено договір № КД-6230 (Договір), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Судновласник передає, а Фрахтувальник приймає в бербоут-чартер без права викупу пасажирський катер Йокогама, що належить Судновласнику, вільний від застави та арешту, та має наступні характеристики: Тип судна пасажирський катер, Пасажиромісткість 100 осіб, Порт приписки/прапор Одеса/України, час здачі у бербоут-чартер 01.01.2005, термін дії чартеру 1 рік з моменту укладення цього договору зі щорічним продовженням строк дії на наступний календарний рік в опціоні Фрахтувальника та за погодженням з ГДМРТУ, але не більше ніж на 5 років продовження загалом, фрахтова ставка (орендна плата) 80,15 грн за добу (з ПДВ).

Судно використовується Фрахтувальником для виконання законних операцій з перевезення пасажирів у територіальних водах України в межах кордонів плавання, визначених для цього судна класифікаційним товариством з урахуванням режиму роботи для даного типу судна та зазначених у суднових документах (пункт 1.2).

Судно передається Фрахтувальнику в мореплавному, з погляду корпусу, машин та устаткування стані, у робочому стані з повним комплектом відповідної документації та оприбуткованих за судном запасних частин (пункт 2.1).

Передача судна Фрахтувальнику здійснюється біля причалу № 28 Одеського порту, оформляється актом приймання-передачі судна, який підписується уповноваженими представниками сторін за договором (пункт 2.2).

Судно має бути зайняте лише законною діяльністю в межах району плавання, вказаного в суднових документах, за винятком районів воєнних дій (пункт 5.4).

Добова ставка фрахту (орендної плати) встановлюється у розмірі 80,15 грн за кожну повну добу перебування судна в чартері. Фрахтувальник здійснює оплату фрахту на умовах переоплати шляхом перерахування необхідної суми на рахунок Судновласника, зазначений у п.1.1 цього договору, за кожні 15 днів перебування судна у Фрахтувальника протягом 5 банківських днів звітного періоду, або за будь-який більший період, взаємно узгоджений сторонами. Ставка вказана з урахуванням ПДВ (пункт 6.1)

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі судна та діє протягом періоду, зазначеного у п. 1 цього договору, з можливістю продовження в опціоні (на розсуд) Фрахтувальника (пункт 7.1).

З усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, застосуванню підлягають відповідні правові норми, що регулюють загальні питання найму (оренди) та спеціальні питання найму (оренди) транспортних засобів (пункт 8.1).

Договір містить підписи представників сторін та проставлені печатки контрагентів.

Між ДП ОМТП як Судновласником та ТОВ АРОВАНА - ТУР як Фрахтувальником підписано акт прийму судна Йокогама в бербоут-чартер за укладеним Договором.

12 січня 2007 року між ДП ОМТП як Судновласником та ТОВ АРОВАНА - ТУР як Фрахтувальником укладено Додаткову угоду до Договору, якою передбачено внесення змін до умов останнього, викладено, зокрема пункт 1.1 (Строк дії чартеру) у новій редакції: 10 років з моменту підписання акту приймання-передачі; пункт 7.1 Даний Договір вступає в силу з моменту підписання акту приймання-передачі і діє протягом 10 (десяти) років….

01 вересня 2014 року між ДП ОМТП як Судновласником та ТОВ АРОВАНА - ТУР як Фрахтувальником укладено Додаткову угоду до Договору, якою передбачено внесення змін до умов останнього, зокрема викладено пункт 7.1 у новій редакції: Даний Договір вступає в силу з моменту підписання акту приймання-передачі і діє протягом 20 (двадцять) років….

20 серпня 2020 року Регістром судноплавства України видано класифікаційне свідоцтво № 311-06674-30, згідно якого судно Йокогама відповідає вимогам Правил Регістра та віднесено до пасажирських суден.

28 лютого 2022 року Торгово-промисловою палатою України було опубліковано лист № 2024/02.0-7.1, відповідно до якого палата підтверджує настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні.

26 грудня 2022 року ДП ОМТП виставлено ТОВ АРОВАНА - ТУР рахунок на оплату № 610005 за фрахт. суден берборут чартер загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ; 23 січня 2023 року № 610014 загальною сумою 3864,00 грн з ПДВ; 23 лютого 2023 року № 610023 загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ; 27 березня 2023 року № 610032 загальною сумою 4140,00 грн з ПДВ; 24 квітня 2023 року № 610041 загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ; 24 травня 2023 року № 610052 загальною сумою 4140,00 грн з ПДВ; 26 червня 2023 року № 610063 загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ; 26 липня 2023 року № 610074 загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ; 24 серпня 2023 року № 610083 загальною сумою 4140,00 грн з ПДВ; 25 вересня 2023 року № 610092 загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ; 25 жовтня 2023 року № 610101 загальною сумою 4140,00 грн з ПДВ; 26 грудня 2023 року № 610005 загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ; 25 січня 2024 року № 610014 загальною сумою 4002,00 грн з ПДВ; 26 лютого 2024 року № 610023 загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ; 25 березня 2024 року № 610032 загальною сумою 4140,00 грн з ПДВ; 26 квітня 2024 року № 610042 загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ; 27 травня 2024 року № 610050 загальною сумою 4140,00 грн з ПДВ; 26 червня 2024 року № 610060 загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ; 26 липня 2024 року № 610068 загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ; 26 серпня 2024 року № 610077 загальною сумою 4140,00 грн з ПДВ; 29 вересня 2024 року № 610086 загальною сумою 4278,00 грн з ПДВ.

26 січня 2023 року ТОВ АРОВАНА - ТУР звернулось до ДП ОМТП із листом № 26/01, в якому посилається на укладений Договір, який передбачає використання судна пасажирського катеру Йокогама для законних операцій щодо перевезення пасажирів у територіальних водах України, розпочату 24.02.2022 збройну агресію Російської Федерації проти України, на неможливість використання судна за цільовим призначенням, та спираючись на приписи частини 6 статті 762 ЦК України повідомляє про відсутність можливості оплати фрахтової ставки, у зв`язку із чим просить припинити нарахування та оплату фрахтових ставок до моменту відновлення безперешкодної можливості використання судна за договірним призначенням.

31 травня 2023 року ТОВ АРОВАНА - ТУР у відповідь на претензію ДП ОМТП (від 04.05.2023) посилається на укладений Договір, який передбачає використання судна пасажирського катеру Йокогама для законних операцій щодо перевезення пасажирів у територіальних водах України, розпочату 24.02.2022 збройну агресію Російської Федерації проти України, на неможливість використання судна за цільовим призначенням, та спираючись на приписи частини 6 статті 762 ЦК України як на підставу відсутності оплати фрахтової ставки, у зв`язку із чим повідомляє про залишення претензії без виконання.

04 грудня 2024 року ДП ОМТП надано відповідь на адвокатський запит представника ТОВ АРОВАНА - ТУР, в якому повідомляє, що судно Йокогама знаходиться біля причалу 19, повідомляє, що регулювання доступу до території Позивача регулюється ДП АМПУ (як вільного та і за перепустками), пропонує звернутись до Одеської філії ДП АМПУ.

04 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 надано відповідь № 154/132/30997 на звернення представника ТОВ АРОВАНА - ТУР, в якому повідомляє наступне: з метою створення умов, необхідних для відвернення воєнних загроз з боку Російської Федерації з морського напрямку, збереження життя та майна цивільних судновласників Командуванням Військово-Морських Сил Збройних Сил України ініційовано оголошення Державною установою Держгідрографія прибережних попереджень мореплавцям: ПРИП № 92/22 від 24.02.2022 та ПРИП № 108/22 від 19.03.2022, якими оголошено воєнну загрозу у північно-західній частині Чорного моря; ПРИП № 96/22 та ПРИП № 97/22 від 27.02.2022, якими оголошено мінну небезпеку та заборону плавання у визначених районах північно-західній частині Чорного моря.

У зв`язку з високим рівнем мінної небезпеки (у тому числі дрейфуючих мін) та високою вірогідністю нанесення вогневого ураження противником, який розцінює судна, що слідують до/з портів України, як фактичну терористичну загрозу та неодноразово застосовував зброю по цивільних суднах, що призвело до їх затоплення та загибелі членів екіпажу, у північно-західній частині Чорного моря цивільне судноплавство обмежене зазначеними вище прибережними попередженнями.

Додатково зазначає, що військовим командуванням реалізовано повноваження щодо посилення охорони об`єктів критичної інфраструктури на території України, у тому числі Одеського морського торговельного порту. Бойовими розпорядженнями оперативного угруповання військ Примор`я" від 11.03.2022 № 186дск, від 08.04.2022 № 619дск та бойовим розпорядженням військового коменданта міста Одеса від 12.07.2022 № 67/дск, з метою виконання заходів з оборони міста Одеси та Одеського морського торговельного порту, встановлено обмеження доступу громадян на територію порту, у тому числі на територію Морського вокзалу, включаючи причали № 15, № 16, № 17, № 18 та № 19.

У той же час повідомляє, що ІНФОРМАЦІЯ_1 наказів про заборону (обмеження) на вихід та навігацію прогулянкових катерів, прогулянкових яхт, пасажирських катерів, маломірних суден в акваторії Одеського морського порту та в Одеській затоці, включаючи райони одеських пляжів Дельфін, Ланжерон, Аркадія в період з 24 лютого 2022 року по теперішній час не видавало.

06 грудня 2024 року Одеською філією ДП АМПУ надано відповідь на адвокатський запит представника ТОВ АРОВАНА - ТУР, в якому повідомляє, що з 22.08.2022 судно Йокогама перебуває біля причалу № 19. Також зазначає, що доступ на територію Одеського морського порту здійснюється відповідного до чинного законодавства України з урахуванням вимог нормативно-правових документів діючих на території та акваторії Одеського морського порту. При цьому, починаючи з 24.02.2022 на території Одеського морського порту діють певні обмеження, які відповідають вимогам Закону України Про правовий режим воєнного стану, з урахуванням обмежень введених відповідним військовим командуванням, також починаючи з 25.02.2022 здійснюються спеціальні заходи з охорони порту, пов`язані з забезпеченням безпеки на його території, які відповідають рівню охорони 3.

11 грудня 2024 року Одеською регіональною торгово-промисловою палатою видано ТОВ АРОВАНА - ТУР сертифікат № 5100-24-2270 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо зобов`язань за укладеним із ДП ОМТП Договором, а саме - використовувати судно (пасажирський катер Йокогама) для виконання законних операцій із перевезення пасажирів у територіальних водах України у межах районів плавання, визначених для цього судна класифікаційним товариством з урахуванням режиму роботи для цього типу судна та зазначених у суднових документах; утримувати судно, його агрегати та пристрої у робочому експлуатаційному стані; здійснювати постачання на судно паливно-мастильних та витратних матеріалів; забезпечити роботу судна відповідно до Міжнародного кодексу з управління безпекою (МКУБ); здійснювати діяльність в межах районів плавання, зазначених у суднових документах; за вказівкою судновласника своєчасно виконувати необхідні ремонтно-профілактичні роботи, у термін: з 24.02.2022 року. Період настання форс-мажорних обставин 24 лютого 2022 року, дата закінчення тривають на 11 грудня 2024 року.

13 грудня 2024 року ТОВ АРОВАНА - ТУР звернулось до ДП ОМТП із листом № 10/12, в якому посилається на свій лист від 26.01.2023 № 26/01 із повідомленням про настання обставин непереборної сили, на приписи Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, повідомляє про отримання відповідних сертифікатів ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та представляє відповіді сертифікати для врахування у спірних правовідносинах щодо виконання умов Договору.

Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 113 275,95 грн, з яких 92 460,00 грн основного боргу, 18 218,81 грн пені та 2 957,14 грн 3% річних у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №КД-6230 в частині своєчасного та остаточного внесення коштів за виставленими протягом грудня 2022 року вересня 2024 року рахунками.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд врахував введення з 24.02.2022 воєнного стану, встановлення рівня охорони 3 у морських та річкових портах України, заборону використання пасажирського катера в зонах воєнних дій, обмеження вільного доступу до території морського вокзалу Одеського порту, а також те, що використання судна може мати наслідком нанесення вогневого ураження противником та загибель людей, про що фактично попереджає Командування ВМС ЗСУ у листі від 04.12.2024 №154/132/30997, та дійшов висновку, що використання відповідачем пасажирського катера стало фактично неможливим, що, свідчить про наявність правових підстав для застосування приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення відповідача від сплати орендних платежів, нарахованих позивачем за період з січня 2023 року по жовтень 2024 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому, оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їхніх дій, так і певних правових наслідків, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваного договору, встановити фактичні правовідносини, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права

Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2024 між сторонами укладено договір №КД-6230, який за своєю правовою природою є договором бербоут-чартера пасажирського катера «Йокогама», який за своєю правовою природою містить ознаки орендних правовідносин, про що правильно зазначено місцевим господарським судом.

Так, відповідно до п.8.3. Договору, з усіх питань, не врегульованих цим договором, Сторони керуються чинним законодавством України, застосуванню підлягають відповідні правові норми, які регулюють питання найму (оренди) та спеціальні питання найму (оренди) транспортних засобів.

Приписами 759 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За умовами частини першої статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

В силу статті 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Вказана норма не містить вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин та засобів їх підтвердження, а тому підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 08.05.2018 у справі №910/7495/16.

Отже, для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає, тобто позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв`язку з природними властивостями майна, що є об`єктом оренди тощо.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати. У разі коли за відповідний період часу, протягом якого орендоване майно не використовувалось, орендну плату було внесено, орендар вправі вимагати її повернення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 11.07.2018 у справі №905/1510/17 та від 05.07.2018 у справі №910/16005/17.

Звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Ознаками таких обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності. При цьому сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань.

Факт, що дію обставин непереборної сили необхідно довести, не виключає того, що наявність таких обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Зокрема, наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" шляхом видачі сертифіката.

Умовами договору № КД-6230 від 08.10.2004 визначено, що Фрахтувальник може використовувати пасажирський катер Йокогама для пасажирського перевезення. При цьому, пунктом 5.4 вказаного Договору унормовано, що судно має бути зайняте лише законною діяльністю в межах району плавання, вказаного в суднових документах, за винятком районів воєнних дій.

24 лютого 2022 Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває понині.

25 лютого 2022 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 183-р Про встановлення рівня охорони у морських та річкових портах України, портових засобах, суднах, які мають право плавання під Державним прапором України, відповідно до якого вирішено установити з 25.02.2022 рівень охорони 3 у морських та річкових портах України, на період введення воєнного стану.

Міжнародним кодексом з охорони суден і портових засобів визначено, що рівень охорони 3 означає рівень, за якого протягом обмеженого періоду, коли інцидент, пов`язаний з охороною, є ймовірним або неминучим, повинні підтримуватися підвищені спеціальні заходи з охорони, хоча може бути неможливим визначити конкретну ціль нападу. За рівня охорони 3 судно повинно дотримуватися вказівок, що поступили від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов`язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони судна повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті судном за тісної взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з портовим засобом. Ці заходи можуть включати: 1) обмеження допуску визначенням одного контрольованого місця допуску; 2) надання допуску лише особам, що вживають відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов`язаного з охороною, або загрози виникнення його; 3) керування людьми на судні; 4) припинення посадки або висадки; 5) припинення вантажних операцій, доставок тощо; 6) евакуацію людей з судна; 7) переміщення судна; 8) підготовку до повного або часткового огляду судна.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 на адвокатський запит адвоката Волкова А.С. від 04.12.2024 року, з метою створення умов, необхідних для відвернення воєнних загроз з боку російської федерації з морського напрямку, збереження життя та майна цивільних судновласників Командуванням ВМС ЗСУ було ініційовано оголошення ДУ Держгідрографія прибережних попереджень мореплавцям (ПРИП) №92/22 від 24.02.2022 року та ПРИП №108/22 від 19.03.2022 року, якими оголошено воєнну загрозу у північно-західній частині Чорного моря; та ПРИП №96/22 та ПРИП №97/22 від 27.02.2022 року, якими оголошено мінну небезпеку та заборону плавання у визначених районах північно-західної частини Чорного моря.

У зв`язку з високим рівнем мінної небезпеки (у тому числі дрейфуючих мін) та високою вірогідністю нанесення вогневого ураження противником, який розцінює судна, що слідують до/з портів України, як фактичну терористичну загрозу та неодноразово застосовував зброю по цивільних суднах, що призвело до їх затоплення та загибелі членів екіпажу, у північно-західній частині Чорного моря цивільне судноплавство обмежене зазначеними вище прибережними попередженнями. Командування ВМС ЗСУ наказів про заборону (обмеження) на вихід та навігацію прогулянкових катерів, прогулянкових яхт, пасажирських катерів, маломірних суден в акваторії Одеського морського порту та в Одеській затоці, включаючи райони пляжів "Дельфін", "Ланжерон", "Аркадія" в період з 24 лютого 2022 року по теперішній час не видавало.

З урахуванням положень Закону України Про правовий режим воєнного стану, військовим командуванням було реалізовано повноваження щодо посилення охорони об`єктів критичної інфраструктури на території України, у тому числі Одеського морського порту. Бойовими розпорядженнями оперативного угруповання військ Примор`я від 11.03.2022 року №186дск, від 08.04.2022 року №619дск, та бойовим розпорядженням військового коменданта міста Одеса від 12.07.2022 року №67/дск, з метою виконання заходів з оборони міста Одеса та Одеського морського порту, було встановлено обмеження доступу громадян на територію порту, у тому числі на територію Морського вокзалу, включаючи причали №15, 16, 17, 18 та 19. (а.с.106-107)

Вказані обставини існують і по сьогоднішній день.

З матеріалів справи вбачається, що настання форс-мажорних обставин у даній справі позивачем підтверджено відповідним сертифікатом №5100-24-2270 про форс-мажорні обставини, який виданий Одеською регіональною торгово-промисловою палатою, із змісту якого вбачається, що обставин непереборної сили (форс-мажору), а саме: збройної агресії російської федерації проти України, яка стала підставою для введення правового режиму воєнного стану; встановлення рівня охорони 3 (вищий) у морських та річкових портах України; воєнна загроза у Північно-західному регіоні Чорного моря; мінна небезпека та заборона плавання у визначених районах Північно-західної частини Чорного моря; встановлення обмеження доступу громадян на територію Одеського морського торговельного порт, у тому числі на територію Морського вокзалу унеможливили використання відповідачем судна (пасажирського катера) для виконання законних операцій із пасажирських перевезень.

Період настання форс-мажорних обставин - 24 лютого 2022 року, тривають на 11 грудня 2024 року (дата сертифікату).

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною другою статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (пункт 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).

Таким чином, отримання відповідачем відповідного сертифікату торгово-промислової палати засвідчує у даній справі настання для нього форс-мажорних обставин, які унеможливили використання орендарем майна, про що правильно виснував місцевий господарський суд.

При цьому укладений між сторонами договір не містить жодних умов та не визначає порядку повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин.

Разом з тим, колегією суддів враховується висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.06.2022 у справі №904/5328/21, про те, що умова про позбавлення сторони права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначена в договорі.

Враховуючи відсутність у договорі строків, протягом яких відповідач мав повідомити позивача про настання форс-мажорних обставин, місцевий господарський суд правильно зазначив про наявність підстав для врахування сертифікату про настання форс-мажорних обставин. Отримання відповідачем відповідного сертифікату засвідчує настання для нього форс-мажорних обставин, які лише додатково підтверджують неможливість використання ним орендованого майна.

Судова колегія також враховує, що 26.01.2023 року ТОВ АРОВАНА - ТУР зверталось до ДП ОМТП із листом стосовно неможливості використання пасажирського катеру з незалежних від нього причин, а 13 грудня 2024 року вже звернулось із додаванням отриманого 11 грудня 2024 року сертифікату Одеської регіональної Торгово-промислової палати, тобто відразу після отримання відповідного сертифікату стороною представлено іншій отриманий сертифікат.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що в результаті введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану, встановлення рівня охорони 3 у морських та річкових портах України, а також обмеженням вільного доступу до території морського вокзалу Одеського порту, що є загальновідомою обставиною, використання СП ТОВ АРОВАНА - ТУР пасажирського катера Йокогама у господарській діяльності стало неможливим.

Тому, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх та належних доказів на підтвердження існування обставин, за які орендар не відповідає та які унеможливлюють використання орендованого майна, в даному випадку наявні правові підстави для застосування приписів частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення ТОВ АРОВАНА - ТУР від сплати орендних платежів, нарахованих ДП ОМТП впродовж грудня 2022 року вересня 2024 року, що має правовим наслідком для відмови у задоволенні заявлених вимог про стягнення орендної плати у розмірі 92460,00 грн основного боргу, а також пені та 3% річних.

З приводу посилання скаржника висновки, викладені у постанові КГС ВС від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20, колегія суддів зазначає наступне.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/8358/19.

Щодо визначення подібності правовідносин колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі, на яку посилається скаржник, та у даній справі не є побідними, оскільки вказана постанова ухвалена до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, стосується правовідносин, які виникли із договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а неможливість використання орендованого майна була викликана запровадженням на території Україну карантину через коронавірусну хворобу.

Доводи скаржника щодо того, що спірним договором не обмежено використанням судна з метою лише перевезенням пасажирів, колегія суддів відхиляє як безпідставні та необгрунтовані, адже пунктом 1.2. Договору погоджено, що судно використовується фрахтувальником для здійснення законних операцій із перевезення пасажирів, тобто будь-якого іншого призначення договором не передбачено. Крім того, структурними підрозділами Сил оборони України встановлено обмеження доступу громадян на територію порту, у тому числі на територію Морського вокзалу. Використання пасажирського судна може мати наслідком нанесення вогневого ураження противником та загибель людей, про що фактично попереджає ІНФОРМАЦІЯ_1 у листі від 04.12.2024 № 154/132/30997.

Посилання скаржника на порушення відповідачем принципу добросовісності у господарських відносинах апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, з 24 лютого 2022 року позивач продовжував сплачувати бербоут-чартерну ставку протягом всього 2023 року, в подальшому повідомивши позивача про настання форс-мажорних обставин з посиланням на ст. 617 ЦК України, лист ТПП України від 28.02.2022 року та запропонувавши припинити нарахування орендної плати. Відтак, позивач діяв добросовісно, що також враховано місцевим господарським судом при ухваленні рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі №916/5116/24.

За таких обставин, апеляційна скарга Державного підприємства ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ на рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі №916/5116/24 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства ОДЕСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ на рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі №916/5116/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2025 у справі №916/5116/24 - залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська