Постанова від 12.05.2025 по справі 910/4335/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р. Справа№ 910/4335/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Сибіги О.М.

при секретарі судового засідання: Нагулко А. Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Андрійко Є.Л., адвокат; Тіщенко А.А., адвокат;

від відповідача 1: Романенко О.М.

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи: Смолякова І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 (повний текст складено 03.03.2025)

у справі № 910/4335/24 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"

про визнання правочину недійсним (нікчемним),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У квітні 2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - відповідач 1, ТОВ "ЙЕ Енергія") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (далі - відповідач 2, ТОВ "Твій Газзбут") визнання недійсним (нікчемним) договору від 10.01.2024 № 56А200-3-24.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачами, в порушення норм чинного законодавства України з метою уникнення ТОВ "ЙЕ Енергія" виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу за зобов`язанням яке виникло на підставі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/3600/22, укладено договір про відступлення права вимоги від 10.01.2024 № 56А200-3-24, який має ознаки фраудаторного.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/4335/24 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 56А200-3-24 від 10.01.2024, укладений між ТОВ "ЙЕ Енергія" та ТОВ "Твій Газзбут".

Присуджено до стягнення з ТОВ "ЙЕ Енергія" на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Твій Газзбут" на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Мотивуючи ухвалене рішення, місцевий господарський суд вказав, що оскільки договір про відступлення права вимоги № 56А200-3-24 від 10.01.2024 вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України), суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним зазначеного договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "ЙЕ Енергія" 24.03.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/4335/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі; змінити розподіл судових витрат відповідно до нового рішення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач 1 вказує на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано:

- позивачем належним чином не обгрунтовано того, що укладений Договір вчинений на шкоду кредитору або спрямований на обмеження платоспроможності скаржника, не наведено обставин щодо відсутності іншого майна та/або коштів скаржника, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором та відсутнє будь-яке обгрунтування того, що спірний Договір є недобросовісним;

- 21.11.2023 постановами приватного виконавця Корольова М.А. в рамках виконавчого провадження № 73388195 накладено арешт на грошові кошти та на все майно боржника ТОВ "ЙЕ Енергія", що фактично унеможливлює приховування останнім майна та/або ухилення від зобов`язань перед позивачем;

- факт звернення на стягнуті судовими рішеннями борги у справах №922/2651/23, №904/2900/23 на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" у рахунок погашення боргів останнього стягнутих рішенням у справі №910/3600/22, жодним чином не може свідчити про фраудаторність спірного Договору;

- скаржник не вчиняв заходів направлених на уникнення звернення стягнення на майно боржника, оскільки стягувачем ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в межах справи № 910/3600/22 вже фактично вчинено заходи щодо звернення стягнення на майно боржника в порядку статті 336 ГК України і обставина укладення договору відступлення права вимоги між ТОВ "ЙЕ Енергія" і ТОВ "Твій Газзбут" реалізації цього права стягувача не перешкоджала, що підтверджується ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.24 у справі № 910/3600/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/4335/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/4335/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 10.04.2025 усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 3 633,60 грн.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку з відрядженням судді Тарасенко К.В. та перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/4335/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/4335/24, справу № 910/4335/24 призначено до розгляду на "12" травня 2025 року о 13 год 40 хв.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці з 05.05.2025 по 18.05.2025 включно.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/4335/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 вищезазначеною колегію суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/4335/24.

Позиція інших учасників справи.

28.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач заперечує вимоги відповідача 1, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заперечуючи доводи відповідача 1 у поданій апеляційній скарзі, позивач вказує, що згідно із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадський формувань вбачається, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ЙЕ Енергія" та ТОВ "Твій Газзбут" є одна й та сама особа, що свідчить про пов`язаність зазначених юридичних осіб внаслідок відносин корпоративного управління, які, в розумінні пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, мають (можуть мати) вплив на результати їх господарської діяльності. Одночасно жодним чином не впливає на можливість визнання цього правочину недійсним і стягнення заборгованості на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/3600/22, оскільки наявність ознак фраудаторного правочину та порушення прав позивача існували на момент укладення договору відступлення права вимоги.

Явка представників сторін.

У судове засідання 12.05.2025 з`явилися представники позивача, відповідача 1 та третьої особи.

Відповідач 2 участь уповноважених представників у судове засідання 12.05.2025 не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представників у судове засідання не звертався.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників третьої особи 1 та третьої особи 2.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 12.05.2025 просили апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023, у справі №922/2651/23 з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" стягнуто заборгованість за спожитий природний газ по договору купівлі-продажу природного газу від 15.04.2020 №GASD-150420-14/12А167-144-20 у розмірі 25 117 260 грн 02 коп., пеню у розмірі 1 346 941 грн 07 коп., 3% річних у розмірі 1 316 660 грн 99 коп., інфляційні витрати у розмірі 8 428 229 грн 99 коп.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023, у справі № 922/2651/23 з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" стягнуто витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 83 242 грн 60 коп.

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 у справі № 922/2651/23 з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" стягнуто витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 16 050 грн 00 коп.

Водночас рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі № 910/3600/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 та постановою Верховного Суду від 20.12.2023, з ТОВ "ЙЕ Енергія" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" стягнуто заборгованість у розмірі 2 300 200 000 грн 00 коп., пеню у розмірі 216 220 833 грн 06 коп., штраф у розмірі 230 020 000 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 39 891 139 грн 32 коп. та інфляційних втрат у розмірі 344 511 896 грн 47 коп.

20.11.2023, на виконання Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 у справі № 910/3600/22, видано наказ. Відповідний наказ перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Корольова М.А. (виконавче провадження №73388195).

10.01.2024 між ТОВ "ЙЕ Енергія" (первісний кредитор за договором, відповідач-1 у справі) та ТОВ "Твій Газзбут" (новий кредитор за договором, відповідач-2 у справі) укладено договір відступлення права вимоги № 56А200-3-24, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає права вимоги заборгованості по договору постачання природного газу № 12А167-1179-21 від 29.10.2021 (основний договір), в тому числі, права вимоги зі сплати відсотків річних за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань боржника за основним договором; сплати неустойки (штраф, пеня) за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань боржника за основним договором; сплати інфляційних нарахувань за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань боржника за основним договором, а також судових витрат первісного кредитора пов`язаних зі стягненням заборгованості в судовому порядку, а саме:

- право вимоги до Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Харківгаз" (боржник за договором) щодо сплати 12 819 288 грн 42 коп., з яких: 7 025 297 грн 67 коп. основної заборгованості за отриманий боржником природний газ за основним договором, в тому числі, підтверджена рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі № 922/2146/23; 3 628 225 грн 40 коп. пені яка підлягає оплаті первісному кредитору, в тому числі, відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі № 922/2146/23; 251 383 грн 32 коп. 3 % річних, які підлягають оплаті первісному кредитору, в тому числі, відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі № 922/2146/23; 1 621 281 грн 75 коп. інфляційних втрат, які підлягають оплаті первісному кредитору, в тому числі, відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі № 922/2146/23; 248 100 грн 28 коп. судового збору, які підлягають оплаті первісному кредитору, в тому числі, відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі № 922/2146/23; 45 000 грн 00 коп. витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають оплаті первісному кредитору, в тому числі, відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 у справі № 922/2146/23 (пункт 1.1.1 договору);

- право вимоги до Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Харківгаз" щодо сплати відсотків річних за весь час прострочення боржником виконання грошового зобов`язання за основним договором (пункт 1.1.2. договору);

- право вимоги до Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Харківгаз" щодо сплати неустойки (штраф, пеня) за весь час прострочення боржником виконання грошового зобов`язання за основним договором (пункт 1.1.3. договору);

- право вимоги до Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи "Харківгаз" щодо сплати інфляційних нарахувань за весь час прострочення боржником виконання грошового зобов`язання за основним договором (пункт 1.1.4. договору);

- всі інші вимоги, що виникають на підставі основного договору або можуть виникнути на його підставі (пункт 1.1.5. договору).

У відповідності до пункту 1.2. договору права вимоги за основним договором належать первісному кредитору на підставі договору постачання природного газу для власних потреб N 12А167-1179-21 від 29.10.2021, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (постачальник) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (споживач), в тому числі, підтверджена рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2023, з урахуванням часткової сплати (погашення) на суму 4 013 830 грн 50 коп. первісному кредитору) та додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 10.08.2023 у справі № 922/2146/23. первісний кредитор відступає, а повий кредитор приймає на себе право вимоги первісного кредитора до боржника за основним договором вказаним в пункті 1.1. даного договору в повному обсязі, що існує на день укладення цього договору, а також щодо вимог які можуть виникнути за основним договором в майбутньому

Згідно з пунктом 1.5 договору право вимоги до боржника переходить від первісного кредитора до нового кредитора в момент підписання цього договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до розділу 2 договору новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлене право вимоги винагороду грошові кошти в розмірі 12 819 288 грн 42 коп. Новий кредитор зобов`язується перерахувати на поточний рахунок Первісного кредитора грошові кошти до 31 грудня 2024 року включно.

Пунктом 6.1. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Ухвалою Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 922/2651/23 замінено позивача у справі № 922/2651/23 - ТОВ "ЙЕ Енергія" на ТОВ "Твій Газзбут".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/3600/22 звернуто стягнення на грошові кошти заборгованості у розмірі 25 117 260 грн 02 коп., пені у розмірі 1 346 941 грн 07 коп., 3% річних у розмірі 1 316 660 грн 99 коп., інфляційних втрат у розмірі 8 428 229 грн 99 коп., 543 137 грн 43 коп. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 83 242 грн 60 коп., які належать Акціонерному товариству "Оператор газотранспортної системи "Харківгаз", яке має заборгованість перед ТОВ "ЙЕ Енергія" за рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 та додатковим рішенням від 03.10.2023 у справі № 922/2651/23, в рахунок задоволення вимог стягувача по виконавчому провадженню № 73388195 про стягнення з ТОВ "ЙЕ Енергія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованості у розмірі 2 300 200 000 грн 00 коп., пені у розмірі 216 220 833 грн 06 коп., штрафу в розмірі 230 020 000 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 39 891 139 грн 32 коп. та інфляційних втрат у розмірі 344 511 896 грн 47 коп. та судового збору у розмірі 868 350 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 у справі № 922/2651/23 замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача за наказами Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі № 922/2651/23 з ТОВ "ЙЕ Енергія" на його правонаступника - ТОВ "Твій Газзбут".

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 у справі № 922/2651/23 в частині задоволення заяви ТОВ "Твій Газзбут" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 922/2651/23. У задоволенні заяви ТОВ "Твій Газзбут" про заміну сторони виконавчого провадження - відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" посилається на те, що договір від 10.01.2024 № 56А200-3-24 укладений між ТОВ "ЙЕ Енергія" та ТОВ "Твій Газзбут" всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 Цивільного кодексу України), порушує права Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", є фраудаторним та фіктивним і підлягає визнанню недійсним, оскільки його було укладено з метою ухилення від виконання зобов`язання зі сплати заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/3600/22.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення), і настання відповідних наслідків та у разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц (провадження №14-260цс19) сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як: фіктивного (стаття 234 Цивільного кодексу України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 Цивільного кодексу України); такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 Цивільного кодексу України).

Обов`язок діяти добросовісно поширюється на усі сторони дійсного правочину та особу, яка прийняла виконання (пункт 38 постанови від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц Великої Палати Верховного Суду).

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.

Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що: 1) особа (особи) "використовувала / використовували право на зло"; 2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, у який потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають); 3) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (пункти 76.3, 76.5 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21)).

У Рішенні від 28.04.2021 №2-р(II)/2021 у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 13, частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України Конституційний Суд України визнав, що зазначені положення Цивільного кодексу України є конституційними та такими, що не суперечать частині другій статті 58 Конституції України. Оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України, Конституційний Суд України констатував, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 цього Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Цивільного кодексу України та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Цивільного кодексу України або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Цивільного кодексу України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною) (абзаци другий, третій пункту 5.3, пункт 5.4 та абзац другий пункту 8.2 мотивувальної частини цього Рішення).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16, пункт 153). Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є "вживанням права на зло". За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, пункт 10.35).

Порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України) може бути самостійною підставою недійсності правочину.

Колегія суддів, відхиляючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржуваний договір є оплатним та таким, що направлений на реальне настання наслідків обумовлених даним правочином, звертає увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний, так і безоплатний договір, а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Критеріями, для кваліфікації договору, як фраудаторного, є, зокрема: відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості; відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (необхідно довести, що боржник розумів, що має заборгованість і ухилявся таким чином від її сплати); майно відчужено на підставі безвідплатного правочину (з цього правила є також виключення, зокрема, якщо ціна за оплатним договором занижена тощо); майно відчужене на користь пов`язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи); після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Саме ці обставини і є вирішальними при доведенні фраудаторності, а отже й недійсності відповідного договору, адже наявність вказаних обставин свідчить про те, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 904/648/22, від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, від 14.07.2020 у справі №754/2450/18).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України відступлення права вимоги (цесія) має наслідком заміну кредитора у зобов`язанні (первісного кредитора) іншою особою (новим кредитором).

Відступлення права вимоги може здійснюватися на виконання різних зобов`язальних договорів. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (постанова від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, провадження № 12-1гс21, пункт 57).

Унаслідок відступлення права вимоги (цесії) первісний кредитор у зобов`язанні замінюється новим кредитором, але зміст зобов`язання не змінюється: новий кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку в тому ж обсязі, в якому мав право вимагати первісний кредитор до вчинення цесії, і на тих самих умовах (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Оспорюваний договір №56А200-3-24 від 10.01.2024 за його змістом є договором купівлі-продажу права вимоги в розумінні статті 655 Цивільного кодексу України. Умова цього договору про те, що первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, а право вимоги до боржника переходить від первісного кредитора до нового кредитора в момент підписання цього договору про відступлення права вимоги, свідчить про виконання договору з боку продавця права вимоги одночасно з укладенням цього договору шляхом учинення цесії.

У контексті спірних правовідносин у цій справі, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 у справі №904/7905/16 зазначив, що "Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора".

Верховний Суд постановах від 14.07.2020 у справі № 754/2450/18; від 24.03.2020 у справі № 704/1410/18; від 14.01.2020 у справі № 489/5148/18 зробив наступний висновок: "будь-який правочин, який вчиняється боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, який спрямований на обмеження його платоспроможності, має ставитися під сумнів та сам по собі набуває ознак фраудаторного правочину".

У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №754/18852/21 приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення фраудаторного договору) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили; застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.10.2020 у справі № 755/17944/18 цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Боржник, який відчужує майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості, або виникнення у нього обов`язку зі сплати боргу, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Фраудаторним є правочин, який хоча формально і відповідає приписам законодавства, але вчинений з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування чи незаконного відчуження боржником своїх активів шляхом так званого використання "права на зло", коли формально законні права реалізуються з протиправними цілями.

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутств (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом"); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц не виключається визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним, крім випадків продажу у процесі приватизації майна, яке входить до складу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, внесеного до Єдиного реєстру боржників.

У відповідності до частини 3 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб`єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов`язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

Банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов`язані у день відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є обов`язковість судового рішення.

Згідно з частиною першою та другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як убачається із матеріалів справи, наказ Господарського суду міста від 20.11.2023 у справі 910/3600/22 перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Корольова М.А. (виконавче провадження №73388195).

21.11.2023 постановами приватного виконавця Корольовим М.А. накладено арешт на грошові кошти та на все майно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія".

Згідно статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частинами 1, 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.

З вищевикладеного вбачається, що спірний договір про відступлення права вимоги укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" після набрання законної сили рішенням у справі №910/3600/22 згідно із яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" є боржником, а також після набрання рішенням законної сили №922/2651/23, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" є кредитором та за рахунок коштів якого (стягнутих на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" у справі №922/2651/23) можливо звернути стягнення.

Виконавче провадження №73388195 з примусового виконання рішення у справі №922/3600/22 відкрито 21.11.2023, тобто, раніше, ніж ТОВ "ЙЕ Енергія" та ТОВ "Твій Газзбут" укладено оспорюваний договір про відступлення прав вимоги.

При цьому, строк сплати винагороди за відступлене право вимоги сторонами у правочині встановлено до 31.12.2024 включно, тобто через 12 місяців після передачі права вимоги.

Також, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, 08.01.2024 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Михайло Андрійович звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про звернення стягнення на грошові кошти в сумі 5 251 494 грн 21 коп., які належать Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" та яке має заборгованість перед ТОВ "ЙЕ Енергія" за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі № 904/2900/23 у рахунок задоволення вимог стягувача по виконавчому провадженню № 73388195 про стягнення з ТОВ "ЙЕ Енергія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованості за рішенням суду у справі №910/3600/22 (ухвала Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 у справі, якою задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником).

Тобто, приватний виконавець у межах розгляду справи № 910/3600/22 у січні 2024 року розпочав процедуру звернення стягнення на майно ТОВ "ЙЕ Енергія" - грошові кошти, стягнуті рішеннями судів у справах, кредитором за якими є ТОВ "ЙЕ Енергія". На наступний день (10.01.2024) після подання приватним виконавцем такої заяви до суду, було укладено договір відступлення права вимоги на заборгованість, що стягнута на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" у справі № 922/2651/23.

У подальшому, в березні 2024 року приватний виконавець звернувся до суду із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" та стягнуті з останнього на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 та додатковим рішенням від 03.10.2023 у справі № 922/2651/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/3600/22 задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз". Звернуто стягнення на грошові кошти заборгованості у розмірі 25 117 260 грн 02 грн, пені у розмірі 1 346 941 грн 07 коп., 3% річних у розмірі 1 316 660 грн 99 коп., інфляційних втрат у розмірі 8 428 229 грн 99 коп., 543 137 грн 43 коп. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 83 242 грн 60 коп., які належать Акціонерному товариству "Оператор газотранспортної системи "Харківгаз", яке має заборгованість перед ТОВ "ЙЕ Енергія" за рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 та додатковим рішенням від 03.10.2023 у справі № 922/2651/23, в рахунок задоволення вимог стягувача по виконавчому провадженню № 73388195 про стягнення з ТОВ "ЙЕ Енергія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованості у розмірі 2 300 200 000 грн 00 коп., пені у розмірі 216 220 833 грн 06 коп., штрафу в розмірі 230 020 000 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 39 891 139 грн 32 коп. та інфляційних втрат у розмірі 344 511 896 грн 47 коп. та судового збору у розмірі 868 350 грн 00 коп.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція; кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

За змістом підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

У розумінні наведених положень підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України критерієм пов`язаності для фізичної та юридичної особи є факт перебування фізичної особи у статусі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та перевірено апеляційним господарським судом, згідно із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань вбачається, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ЙЕ Енергія" та ТОВ "Твій Газзбут" є одна й та сама особа, що свідчить про пов`язаність зазначених юридичних осіб внаслідок відносин корпоративного управління, які, в розумінні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, мають (можуть мати) вплив на результати їх господарської діяльності.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також звертає увагу, що зі змісту постанови Східного апеляційного Господарського суду від 13.06.2024 у справі №922/2651/23 вбачається, що 10.04.2024 ТОВ "Твій Газзбут" звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача ТОВ "ЙЕ Енергія" на його правонаступника - ТОВ "Твій Газзбут" за наказом Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі № 922/2651/23 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ по договору купівлі-продажу природного газу № GASD-150420-14/12A167-144-20 від 15.04.2020 у розмірі 25 117 260 грн 02 коп., пені у розмірі 1 346 941 грн 07 коп., 3 % річних у розмірі 1 316 660 грн 99 коп. інфляційних втрат у розмірі 8 428 229 грн 99 коп., 543 137 грн 43 коп. судового збору та за наказом Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/2651/23 про стягнення судових витрати, а саме витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 3242 грн 60 коп.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.04.2024, зокрема, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №922/2651/23 залишено без розгляду.

22.04.2024 ТОВ "Твій Газзбут" повторно звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

За результатами розгляду цієї заяви замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача за наказами Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/2651/23 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (ухвала Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 у справі № 922/2651/23.

Таким чином фактично, заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі №922/2651/23 з ТОВ "ЙЕ Енергія" на його правонаступника - ТОВ "Твій Газзбут" була подана вже після звернення приватного виконавця до суду із заявою про звернення стягнення на заборгованість, що стягнута на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" у справі №922/2651/23.

При цьому судом першої інстанції було правильно враховано заперечення ТОВ "Твій Газзбут" у справі №922/2651/23 у межах розгляду судом заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню (Ухвала Господарського суду Харківської області від 11.07.2024 у справі № 922/2651/23). Так, ТОВ "Твій Газзбут" посилалось на те, що "відбулось процесуальне правонаступництво позивача у справі ТОВ "ЙЕ Енергія" на ТОВ "Твій Газзбут", а отже кредитором з моменту укладення договору відступлення права вимоги, також є ТОВ "Твій Газзбут", а не ТОВ "ЙЕ Енергія", відносно якого звернуто стягнення на грошові кошти, а тому відсутні підстави для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню".

На переконання апеляційного господарського суду, такі заперечення нового кредитора фактично підтверджують те, що укладення договору про відступлення права вимоги між ТОВ "Твій Газзбут" та ТОВ "ЙЕ Енергія" відбулося з метою уникнення виконання зобов`язання зі сплати боргу за зобов`язанням, яке виникло на підставі рішення Господарського суду міста Києва у судовій справі №9 10/3600/22.

У подальшому постановою Східного апеляційного Господарського суду від 13.06.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2024 у справі №922/2651/23 у частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про заміну сторони виконавчого провадження у справі №922/2651/23 - скасовано. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" про заміну сторони виконавчого провадження - відмовлено.

Наведені вище обставини щодо зміни сторони виконавчого провадження у справі № 922/2651/23, заперечення ТОВ "Твій Газзбут" під час розгляду заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню спростовують твердження ТОВ "ЙЕ Енергія", що останній не вчиняв заходів направлених на уникнення звернення стягнення на майно боржника, оскільки стягувачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у межах справи № 910/3600/22 фактично вчинено заходи щодо звернення стягнення на майно боржника в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведену вище судову практику Верховного Суду згідно з якою Верховний Суд кваліфікує договір, як фраудаторний, сукупність встановлених обставин у цій справі, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що оспорюваний правочин мав всі ознаки фраудаторності, зокрема:

- відступлення права вимоги на заборгованість, що стягнута у справі №922/2651/23, в якій кредитором є ТОВ "ЙЕ Енергія" за наявності значної непогашеної заборгованості, що виникла, внаслідок набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/3600/22 від 31.05.2023 та боржником за ким виступає ТОВ "ЙЕ Енергія";

- відступлення права вимоги відбулося на користь пов`язаної особи (бенефіціарного власника боржника);

- дії сторін правочину щодо зміни сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі № 922/2651/23 після розпочатої приватним виконавцем процедури звернення стягнення у справі №910/3600/22, які були спрямовані на неможливість виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/3600/22 про звернення стягнення на грошові кошти, що стягнуті на користь;

- строк сплати винагороди за відступлене право вимоги в договорі відступлення встановлено до 31 грудня 2024 року включно, тобто через 12 місяців після передачі права вимоги.

Водночас, у контексті встановлених вище обставин щодо наявності ознак фраудаторності оспорюваного договору колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 911/2276/22, відповідно до якої "факт виконання (повного чи часткового) фраудаторного правочину не впливає жодним чином на можливість визнання цього правочину недійсним, бо дуже часто фраудаторний правочин дійсно вчиняється із наміром його виконання, наприклад, у разі незаконного відчуження активів без оплати чи з оплатою нижче ринкових цін тощо. Тобто, для ідентифікації правочину як фраудаторного не важливо, чи його виконано, а важливо, чи виконано його без злого наміру на шкоду іншим особам".

Надаючи оцінку обраному позивачем способу захисту суд зазначає, що за усталеною практикою касаційних судів у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду оспорення кредитором правочинів (який не є їх стороною), вчинених боржником з метою приховання майна та уникнення звернення стягнення на нього, є ефективним способом захисту порушених прав (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №369/11268/16). Окрім того, враховуючи, що відповідно до умов спірного договору право вимоги до боржника переходить від первісного кредитора до нового кредитора в момент підписання цього договору про відступлення права вимоги, визнання недійсним договору відступлення права вимоги призведе до поновлення порушеного права позивача.

Верховний Суд під час розгляду заяви про заміну позивача у справі №922/2651/23 в ухвалі від 28.02.2024 не досліджував обставин, за яких договір про відступлення права вимоги №56А200-2-24 від 09.01.2024 може бути визнаний недійсним.

У постанові від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надала висновок щодо застосування норм права, згідно із яким вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74 - 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Відтак, враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду щодо застосування норм права та оскільки встановлення обставин, за яких відступлення права вимоги за договором №56А200-3-24 від 10.01.2024, який може бути визнаний недійсним можливе лише у встановленому законом порядку, шляхом подання позову про визнання недійсним договору, суд вважає, що заміна позивача у справі № 922/2651/23 згідно із ухвалою Верховного Суду від 28.02.2024 не впливає на можливість визнання цього правочину недійсним.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" вимоги про визнання недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", договору про відступлення права вимоги № 56А200-3-24 від 10.01.2024, є обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню.

У зв`язку з наведеним, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову в задоволенні позовних вимог та розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі №910/4335/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі №910/4335/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/4335/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Сибіги О.М. з 21.05.2025 по 23.05.2025 повний текст постанови складено 26.05.2025.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

О.М. Сибіга