Постанова від 21.05.2025 по справі 910/16263/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2025 р. Справа№ 910/16263/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 21.05.2025,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025,

у справі №910/16263/24 (суддя Смирнова Ю.М.)

постановлену за результатами розгляду заяви Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" про скасування судового наказу від 02.01.2025, виданого

за заявою стягувача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтар"

до боржника - Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік"

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за Договором оренди приміщення від 01.05.2021 №2021/04

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24 заяву Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" про скасування судового наказу повернуто заявнику.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, Приватне мале підприємство "Дидаскал-Технік" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24 прийняти до розгляду; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; визнати причини пропущеного строку, передбаченого ст. 157 ГПК України на подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду міста Києва від 02.01.2025 у справі №910/16263/24, поважними та поновити пропущений строк.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025 апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16263/24 за заявою стягувача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтар" до боржника - Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за Договором оренди приміщення від 01.05.2021 №2021/04; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/16263/24.

03.04.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи заяви Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" про скасування судового наказу із додатками, які були повернуті судом за оскаржуваною ухвалою.

10.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/16263/24 в 1-му томі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24 залишено без руху; роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання доказів доплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (2800,90 грн).

22.04.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" надійшла заява, до якої долучено платіжну інструкцію від 16.04.2025 №948 на суму 2800,90 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 21.05.2025 о 12 год. 50 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 12.05.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 19.05.2025.

19.05.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтар" надійшли пояснення щодо апеляційної скарги, у яких заявник просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, враховуючи, що боржник пропустив строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, не обгрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання вказаної заяви ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

У судове засідання 21.05.2025 з`явились представники скаржника та ОСББ "Янтар".

Колегія суддів для об`єктивного розгляду апеляційної скарги долучила до матеріалів справи заяву Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" про скасування судового наказу із додатками, які були повернуті судом за оскаржуваною ухвалою.

Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник ОСББ "Янтар" просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржик зазначає, що суд не врахував п. 7.12 Договору оренди приміщення від 01.05.2022 № 2021/04, у якому зазначено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному Договору в цілому, або окремих його умовах, якщо це стало наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а саме, війни та військових дій різного характеру. Апелянт зазначає, що у аналогічній справі № 910/16262/24 суд відмовив заявнику у видачі судового наказу, оскільки ОСББ "Янтар" не зареєстровано електронного кабінету в електронному кабінеті ЄСІТС. Таким чином, на думку скаржника, суд першої інстанції у даній справі прийняв завідомо незаконне рішення, оскільки повинен був відмовити у видачі судового наказу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" слід залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24 слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

За приписами ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Судовий наказ видається судом без аналізу судових документів, доданих до заяви про видачу судового наказу, а також без з`ясування обставин, на які посилається заявник.

Також положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (п. 5 ч. 3 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених приписів господарського процесуального законодавства можна зробити висновок, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наказне провадження є спрощеним видом судового провадження у господарських справах, а судовий наказ - є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 Господарського процесуального кодексу України.

30.12.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтар" (далі - стягувач) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою до Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" (далі - боржник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення боргу в сумі 194 622,80 грн.

В обґрунтування заяви стягувач посилався на неналежне виконання боржником умов договору оренди приміщення від 01.05.2021 № 2021/04 щодо орендної плати у встановлений договором строк.

02.01.2025 Господарським судом міста Києва видано судовий наказ про стягнення з Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтар" заборгованості з орендної плати у розмірі 62590,50 грн, 7097,53 грн втрат від інфляції, 3% річних у розмірі 2184,32 грн, 10087,55 грн пені, неустойки у розмірі 112662,90 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн та 302,80 грн судового збору.

Відповідно до ст. 156 Господарського процесуального кодексу України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2025 судом першої інстанції направлено на адресу боржника копію судового наказу та заяви про видачу судового наказу.

Поштове відправлення № 0610219890861, яким суд направив за адресою місця реєстрації Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік", яка відповідає його адресі згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судовий наказ у справі № 910/16263/24 разом з заявою, повернуто на адресу суду з довідкою відділення поштового зв`язку від 24.01.2025, у якій причиною повернення вказано: «за закінченням терміну зберігання»

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-6, від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20, від 07.05.2025 у справі № 910/16217/23).

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції були вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення апелянта про розгляд заяви про видачу судового наказу та видачу судового наказу, отримання відповідної копії заяви та судового наказу залежало виключно від волевиявлення та дій самого апелянта, що ним не спростовано.

Таким чином, враховуючи що вищевказана довідка відділення поштового зв`язку датована - 24.01.2024 (ця дата є датою вручення копії судового наказу та копії заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами).

Скаржник мав право протягом п`ятнадцяти днів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, тобто, у строк до 10.02.2025.

Так, з аналізу положень ст. 157 ГПК України вбачається, що вона регулює вимоги до форми та оформлення заяви про скасування судового наказу. Так відповідно до ч. 1 згаданої статті боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. При цьому у випадку пропуску згаданого процесуального строку до заяви про скасування судового наказу додається зокрема клопотання про його поновлення, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті (п. 3 ч. 5 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 157 ГПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Оскільки боржник у встановлений чиним законодавством строк не скористався правом на подання заяви про скасування вказаного наказу, відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України судовий наказ набрав законної сили 11.02.2025. Вказаний судовий наказ було видано представнику стягувача нарочно 19.02.2025.

07.03.2025 Приватне мале підприємство "Дидаскал-Технік" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про скасування судового наказу у даній справі з клопотанням про поновлення строку для подання такої заяви. Також у поданій заяві боржником ставилось питання про поворот виконання судового наказу та визнання постанови приватного виконавця такою, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу боржник зазначив, що не отримував заяву стягувача та судовий наказ, а про існування судового наказу дізнався з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень та отримав в суді копію судового наказу від 02.01.2025 № 910/16263/24 разом з копією заяви стягувача та доданими до неї документами - 24.02.2025.

За вищевказаних обставин скаржник 24.02.2025 повторно отримав копію судового наказу та копію заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24 заяву Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" про скасування судового наказу повернуто заявнику.

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали.

Суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання про поновлення строку, оскільки факт неотримання боржником поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судовий наказ за належною адресою скаржника та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом із відміткою: «за закінченням терміну зберігання» , залежав від волевиявлення самого адресата (скаржника), тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Вказаного скаржник не спростував в суді апеляційної інстанції. За вказаних обставин, копія судового наказу та копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами вважаються врученими скаржнику - 24.01.2024.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що боржником не зазначено поважних причин пропуску процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу. Поважних причин пропуску цього строку скаржник не довів і в суді апеляційної інстанції.

Водночас, суд невірно встановив, що на час прийння оскаржуваної ухвали боржником не зареєстровано електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, оскільки на момент прийняття вкзаної ухвали (12.03.2025 о 17:14), боржник вже був зареєстрований у електронному кабінеті в підсистемі Електронний суд ЄСІТС (12.03.2025 о 17:05). Проте, відповідне процесуальне порушення не призвело до прийняття незаконного рішення.

Враховуючи повернення судом боржнику заяви про скасування судового наказу, суд правомірно не розглядав похідне питання про поворот виконання судового наказу, порушене боржником у вказаній заяві. Що ж до вимог боржника про визнання такою, що не підлягає виконанню постанови приватного виконавця, винесеної в рамках виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу у справі №910/16263/24, то суд першої інстанції вірно звернув увагу боржника на положення розділу IV Господарського процесуального кодексу України, яким регламентуються питання судового контролю за виконанням судових рішень, в тому числі порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державних/приватних виконавців під час виконання судових рішень.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника відносно того, що суд першої інстанції не врахував п. 7.12 Договору оренди приміщення від 01.05.2022 № 2021/04, у якому зазначено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань по даному Договору в цілому, або окремих його умовах, якщо це стало наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а саме, війни та військових дій різного характеру, враховуючи, що судовий наказ видається судом без аналізу судових документів, доданих до заяви про видачу судового наказу, а також без з`ясування обставин, на які посилається заявник. Суд апеляційної інстанції не бере також до уваги доводи скаржника відносно того, що у аналогічній справі № 910/16262/24 суд відмовив заявнику у видачі судового наказу, та що суд першої інстанції, на думку скаржника, у даній справі прийняв завідомо незаконне рішення, оскільки повинен був відмовити у видачі судового наказу. Колегія суддів звертає увагу скаржника, що предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24, якою повернуто заяву про скасування судового наказу у зв`язку із пропуском строку на подання такої заяви, а не законність та обгрунтованість видачі судом першої інстанції відповідного судового наказу.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" - без задоволення.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Дидаскал-Технік" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/16263/24 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/16263/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 26.05.2025

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

Т.П. Козир