Постанова від 26.05.2025 по справі 910/10782/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2025 р. Справа№ 910/10782/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Сітайло Л.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024

у справі № 910/10782/24 (Романенко А.В.)

за позовом Департаменту патрульної поліції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд"

про стягнення неустойки в сумі 83 703,13 грн.

УСТАНОВИВ:

Господарський суд міста Києва, ухвалою від 09.09.2024, передав до Господарського суду Чернігівської області, за встановленою підсудністю, в порядку частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), матеріали позовної заяви Департаменту патрульної поліції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" (далі - ТОВ БК "Західспецбуд") про стягнення неустойки в сумі 83 703,13 грн, нарахованої в порядку п. 7.3. договору від 19.06.2023 № 423 (далі - Договір), за порушення строків виконання підрядних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань в частині строків виконання підрядних робіт.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024, частково задоволено позов Департаменту патрульної поліції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" про стягнення неустойки в сумі 83703,13 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" на користь Департаменту патрульної поліці 82 961,57 грн неустойки та 2400,94 грн судового збору.

Не погодившись з винесеним рішенням, 22.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" через електронний суд подало апеляційну скаргу, у якій просило суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження по справі. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024 в частині задоволення позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" на користь Департаменту патрульної поліції 82 961,57 грн неустойки та 2 400,94 грн судового збору - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення по справі, яким позовні вимоги - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Так, апелянт стверджує, що матеріали справи не містять належних доказів отримання вимоги Замовника про сплату штрафів, а також доказів спливу строку у 10 (десять) робочих днів після отримання такої вимоги Відповідачем.

Скаржник стверджує, що він вживав всіх необхідних дій та заходів для можливості належного надання послуг та повідомляв Позивача про наявні складнощі, однак дані звернення були залишені без належного реагування. Отже, в діях Відповідача був відсутній прямий умисел щодо порушення строку надання послуг за Договором.

Також скаржник посилається на те, що за порушення строків надання послуг Позивач вже отримав грошову компенсацію в розмірі: 47 509, 22 грн. за механізмом виплати коштів за банківською гарантією, що виступало способам забезпечення виконання зобов`язання за Договором та покривало можливі збитки або майнові втрати Позивача. За таких обставин, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, не можна говорити про погіршення фінансового стану Позивача, ускладнення в господарській діяльності чи завдання йому будь - яких збитків саме в результаті порушення Відповідачем умов Договору в частині строку надання послуг та відповідно настання для Позивача суттєвих негативних наслідків внаслідок не дотримання строків надання послуг за Договором, адже Позивач фактично вже компенсував свої можливі майнові втрати за рахунок банківської гарантії.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024 у справі №910/10782/24 за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи.

28.01.2025 через систему «Електронний суд» від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому позивач просив суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів встановила, що 19.06.2023, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" (далі - ТОВ "БК "Західспецбуд", виконавець) та Департаментом патрульної поліції (далі - ДПП, замовник) укладений Договір № 423 (далі - Договір), за п. 1.1. якого виконавець зобов?зався в межах твердої договірної ціни (додаток № 1 до Договору) надати на свій ризик власними силами та засобами в строки, встановлені в Договорі, послуги з поточного ремонту адміністративної будівлі А-3 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Громадська, 66, м. Чернігів, за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» (далі - послуги) в обсягах, передбачених кошторисною документацією, на підставі якої складений локальний кошторис (додаток до Договору), з дотриманням діючих будівельних норм і правил, передбачених законодавством України, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити ці послуги.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що послуги повинні бути надані в повному обсязі в строк, не пізніше 12 серпня 2023 року з дати підписання Договору уповноваженими особами сторін. Приймання-передавання наданих послуг оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В (далі - Акт) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (далі - Довідка).

Місце надання послуг: вул. Громадська, 66, м. Чернігів (далі - об`єкт) (п. 2.7. Договору).

Загальна вартість послуг за Договором становить 950184,42 грн, без ПДВ, відповідно до договірної ціни (додаток № 1 до Договору) та обсягом, передбаченим локальним кошторисом (додаток № 2 до Договору) і включає в себе вартість матеріалів для надання послуг відповідно до Кошторисних норм, сплату всіх податків та зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені та інші витрати, пов`язані з наданням послуг за Договором. Оплата по Договору здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (п.п. 3.1., 4.4. Договору).

Відповідно до п. 5.1.1. виконавець зобов`язався надати послуги якісно і своєчасно відповідно до умов Договору, локального кошторису, будівельних норм і правил.

Згідно з п.п. 7.1., 7.3. у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та Договором.

У разі порушення строку надання послуг у повному обсязі з вини виконавця, він сплачує на вимогу замовника штрафні санкції протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачуються штрафні санкції, від загальної вартості послуг за Договором за кожний день прострочення до фактичного виконання зобов`язань.

У відповідності до п. 14.1., 14.3. Договору він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2023 (включно), а в частині виконання зобов`язань сторонами - до повного їх виконання.

У разі невиконання умов Договору в установлений термін він діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань за Договором.

Сторонами погоджені додатки до Договору № 1 «Договірна ціна», № 2 «Локальний кошторис на будівельні роботи», № 3 «Підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису», № 4 «Календарний графік».

Додатковою угодою № 1 від 20.10.2023 про внесення змін до Договору № 423 від 19.06.2023 внесені зміни до п. 3.1. Договору, за яким загальна вартість послуг (договірна ціна) становить 855188,90 грн без ПДВ. Внесені зміни до додатків № 1 - № 3, виклавши їх у новій редакції.

Додатковою угодою № 2 від 16.11.2023 про внесення змін до Договору № 423 від 19.06.2023 внесені зміни до п. 3.1. Договору, за яким загальна вартість послуг (договірна ціна) становить 845837,31 грн без ПДВ. Внесені зміни до додатків № 1 - № 3, виклавши їх у новій редакції.

З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2023, сторонами на виконання умов Договору підписані та скріплені печатками Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року (а. с. 67 - 78), а також довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2023 року на суму 845837,31 грн (а. с. 66).

Суд установив, що відповідач порушив строки виконання підрядних робіт, погоджених сторонами в п.2.1. Договору та в Календарному графіку до Договору (додаток № 4, а.с. 29), період прострочення виконання договірних (негрошових) зобов`язань тривав з 13.08.2023 по 09.11.2023 (89 календарних днів).

17.11.2023, позивач у досудовому порядку звернувся до відповідача з претензією № 20896/41/3/02-2023 від 17.11.2023, з вимогою про сплату в добровільному порядку пені в розмірі 84628,56 грн на підстав п. 7.3. Договору, у зв?язку з порушенням строку виконання зобов?язання за Договором. Зазначена претензія направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією, що підтверджується фіскальним чеком від 17.11.2023 та списком згрупованих рекомендованих відправлень, проте не була вручена поштовим відділенням адресату та повернута 20.12.2023 з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (поштове відправлення: 0304804765157) (а.с. 83-85).

З урахуванням наведених обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки (в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) у сумі 83703,13 грн за весь час фактичного прострочення виконання підрядних робіт, за період з 13.08.2023 по 10.11.2023 (включно) відповідно до п.7.3. Договору від 19.06.2023 № 423.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

За змістом положень статей 626 - 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість виконання договору сторонами.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (стаття 181 ГК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати в установлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Відповідно до частини 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Частиною 4 статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Нормами статей 193 ГК України та 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Відповідачем передані, а позивачем прийняті послуги з поточного ремонту адміністративної будівлі за Договором від 19.06.2023 № 423 (з урахуванням змін внесених додатковими угодами №№ 1 та 2), остаточною вартістю 845837,31 грн згідно з актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3), складеними та підписаними станом на 10.11.2023.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

З урахуванням приписів п. 2.1. Договору та додатку № 4 до Договору «Календарний графік», підписаного сторонами, послуги повинні бути надані виконавцем у повному обсязі в строк, не пізніше 12.08.2023. Натомість, фактично роботи виконані відповідачем та прийняті позивачем станом на 10.11.2023, про що свідчить акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року, датовані 10.11.2023.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем підрядних робіт за Договором у період з 13.08.2023 по 09.11.2023.

За приписами частин 1, 2 статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Суд першої інстанції за відсутності належних доказів, залишив поза увагою доводи відповідача про відсутність його вини в порушенні договірних зобов`язань перед позивачем, зокрема, не забезпечення належного доступу до об`єкту, нестача кваліфікованих робітників в умовах воєнного стану тощо. Наведені відповідачем у відзиві та запереченнях обставини, що за його твердженням, зумовили порушення граничних строків виконання підрядних робіт за Договором, підлягають доведенню в порядку статей 73 - 80 ГПК України.

За приписами статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Договір від 19.06.2023 № 423, укладений сторонами за результатами проведення публічних закупівель, на час дії в країні воєнного стану, відтак, відповідач діючи як суб`єкт господарювання, мав належно оцінити підприємницькі ризики, беручи зобов`язання з виконання підрядних робіт на умовах, погоджених у Договорі як істотні.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

За статтею 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується в разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частини 4 статті 231 та частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються в розмірі передбаченому сторонами в договорі. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Згідно з п. 7.3. Договору в разі порушення строку надання послуг у повному обсязі з вини виконавця, він сплачує на вимогу замовника штрафні санкції протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від загальної вартості послуг за Договором за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов`язань.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач у досудовому порядку, 17.11.2023, звертався до відповідача з претензію № 20896/41/3/02-2023 про сплату пені на підставі п. 7.3. Договору від 19.06.2023 № 423, що підтверджується фіскальним чеком від 17.11.2023 та списком згрупованих рекомендованих відправлень (поштове відправлення: 0304804765157). Натомість, факт неотримання відповідачем претензії, направленої за належною адресою, не звільняє останнього від обов`язку сплатити позивачу штрафні санкції за порушення договірних зобов`язань у встановленому Договором порядку та розмірі.

Суд першої інстанції відхилив як необґрунтовані доводи відповідача про відсутність згідно з даними офіційного сайту АТ "Укрпошта" будь-яких відомостей про поштове відправлення 0304804765157, оскільки час зберігання таких відомостей обмежений шестимісячним строком, що наразі вичерпаний. Підстави ставити під сумнів надані позивачем копії документів на підтвердження направлення відповідачу досудової вимоги, відсутні.

Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про подвійне притягнення його до відповідальності за одне і те саме правопорушення, зазначивши таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 Банківської гарантії № 33205 від 12.06.2023, Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» (Банк-Гарант) зобов`язувалося сплатити за письмовою вимогою на користь бенефіціара (Департаменту патрульної поліції), перед яким принципал (ТОВ "БК "Західспецбуд") має зобов`язання щодо виконання Договору, що буде укладений між принципалом та бенефіціаром, відповідно до проведених відкритих торгів з особливостями UA-2023-05-18-014246-a, грошову суму відповідно до п. 2 цієї гарантії (гарантійний платіж), у випадку настання однієї із обставин, наведених нижче (гарантійний випадок), а саме: невиконання та/або неналежне виконання принципалом зобов`язань за Договором про надання послуг з проведення поточного ремонту приміщень адміністративної будівлі A-3 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції за адресою: вул. Громадська, 66, м. Чернігів за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи», відповідно до основного зобов`язання.

Зобов`язання Банка-Гаранта за цією гарантією становить суму в розмірі 47509,22 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 7840 від 26.12.2023 Банком сплачено на користь позивача 47509,22 грн, призначення платежу: оплата за вимогою гарантійного платежу згідно з банківською гарантією № 33205 від 12.06.2023.

Відповідно до статті 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання (стаття 562 ЦК України).

За змістом статей 549 ЦК України та 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка сплачується боржником у разі неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи з наведених приписів зазначені способи забезпечення виконання господарських зобов?язань мають різну правову природу і не є взаємовиключними.

Неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб?єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов?язань. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності. Крім того, такі платежі на користь кредитора здійснюються різними особами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 908/7/18.

З приводу доводів апеляційної скарги, в частині зменшення розміру штрафних санкцій до 8370,31 грн, які на думку апелянта були залишення без належної уваги судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи з приписів статей 546, 549 ЦК України та статті 230 ГК України, неустойка є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора в разі порушення зобов`язання боржником; дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання); захист майнових прав та інтересів кредитора шляхом компенсації можливих втрат; обов`язковий характер для учасників правовідносин.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 551 ЦК України.

Зі змісту наведених норм вбачається, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, установлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен врахувати інтереси обох сторін.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, і господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та його розмір. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 218 ГК України.

Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, з висновком якого погоджується апеляційний господарський суд, відповідачем не доведено наявність підстав для зменшення штрафних санкцій за Договором, фінансування робіт за яким здійснювалось за рахунок бюджетних коштів. Прострочення виконання відповідачем робіт за Договором мало тривалий характер, натомість, розмір неустойки не є надмірним (в межах 10% від ціни Договору) та має саме компенсаційний характер.

Водночас, посилання апелянта на вплив воєнного стану на господарську діяльність суб`єктів господарювання та нестачу кваліфікованих робітників з причин мобілізаційного характеру, не є належною підставою для зменшення неустойки, оскільки укладаючи Договір № 423 від 19.06.2023 відповідач діяв на власний ризик, з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку (частина 1 статті 42 ГК України), а тому повинен був усвідомлювати наслідки порушення строків виконання підрядних робіт та несвоєчасного виконання взятих на себе зобов?язань у вигляді нарахування та стягнення неустойки, що обумовлено п. 7.3. Договору.

Факт введення військового стану на території України не є імперативною підставою для звільнення боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань, взятих на себе вже після введення військового стану.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що апелянт своєчасно інформував позивача про затримку виконання підрядних робіт з об`єктивних причин, що не залежали від його волі.

Таким чином, дії апелянта щодо несвоєчасного виконання підрядних робіт є порушенням умов спірного Договору та норм чинного законодавства, що є підставою для застосування відповідальності, передбаченої п. 7.3. Договору та статтями 546, 549, 883 ЦК України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024 у справі № 910/10782/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024 у справі № 910/10782/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2024 у справі № 910/10782/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Західспецбуд".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

Л.Г. Сітайло