Ухвала

від 27.05.2025 по справі 910/4888/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"27" травня 2025 р. Справа№ 910/4888/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року

у справі №910/4888/21 (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Абекор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металінвест ЛТД"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 затверджено звіти арбітражного керуючого Карасюка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025 у розмірі 479670,97 грн., затверджено звіти арбітражного керуючого Карасюка О.В. про здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025 у розмірі 1502,00 грн., присуджено до стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на користь арбітражного керуючого Карасюка О.В. 380 407,09 грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025, присуджено до стягнення з ТОВ "Інтеркомгруп" на користь арбітражного керуючого Карасюка О.В. 99 263,88 грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у затвердженні звітів арбітражного керуючого Карасюка О.В. відмовити.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.04.2025 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 23.04.2025 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4888/21.

08.05.2025 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/4888/21/2695/25 від 07.05.2025 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 апеляційну скаргу АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року справі №910/4888/21 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також доказів на підтвердження відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів всім учасникам провадження у справі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги

22.05.2025 року через відділ документального забезпечення суду, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 12.05.2025 року надано докази сплати судового збору, а також докази на підтвердження відправлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів всім учасникам провадження у справі.

Розглядаючи матеріали апеляційної скарги АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" судова колегія зазначає, що в силу статті 1 Конституції України Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

Статтею 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм - норм ГПК України.

Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою скаржник зазначає, що ухвала стосується його прав та обов`язків, оскільки 13.03.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" здійснено відступлення права вимоги АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент", в тому числі права вимоги до ТОВ "Металінвест ЛТД". Отже, за твердженням апелянта, він набув права вимоги до боржника.

В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Разом з тим, п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст. 258, ст.259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги. (Висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №908/1083/19, від 25.06.2020 у справі №916/1965/13).

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження. (Правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі №62/112 та від 16.01.2020 року у справі №925/1600/16 та в подальшому знайшов своє відображення, в тому числі, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2021 року у справі №910/17428/19, від 21.04.2022 року у справі №34/200).

В той же час, розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).

Повний текст оскаржуваної ухвали складено 07.04.2025 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 є 17.04.2025 року.

Скаржник, в свою чергу, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду 18.04.2025 засобами поштового зв`язку, тобто з урахуванням вищенаведених положень законодавства, з пропуском визначеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

При цьому, клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги мотивовано тим, що повний текст оскаржуваної ухвали складено та підписано 07.04.2025 року, а забезпечення надання загального доступу в Єдиному державному реєстрі відбулось 09.04.2025 року. В цей же день апелянт і дізнався про існування оскаржуваної ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень, тому строк на подання апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів, закінчується 21.04.2025 року.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 256 ГПК України в новій редакції учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Приписи чинного законодавства пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Під час розгляду заявленого клопотання, колегія суддів враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам перш за все належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання в принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційних повноважень судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

Як вбачається з матеріалів справи, на час подання апеляційної скарги (18.04.2025 року) скаржник не був учасником провадження у даній справі №910/4888/21, під час винесення оскаржуваної ухвали в суді першої інстанції участі не приймав та жодних повідомлень про судові засідання, як і оскаржувана ухвала на його адресу не направлялась.

Колегія суддів враховує, що подання апеляційної скарги у короткий строк з моменту ознайомлення зі змістом оскаржуваної ухвали суду є свідченням того, що скаржник намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, що в свою чергу, свідчить про сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.

Таким чином, оскільки скаржник в даному випадку може підтвердити своїми фактичними діями власний намір оскаржити судове рішення в найкоротший термін після ознайомлення з ухвалою суду, уникаючи надмірного формалізму при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, враховуючи введення в Україні військового стану, а також беручи до уваги зазначені в клопотанні про поновлення строків відомості, з метою забезпечення права АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на доступ до правосуддя суд вважає, що наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи заслуговують на увагу, а тому враховує вищевказані об`єктивні обставини, повідомлені скаржником у клопотанні, у зв`язку з чим приходить до висновку про наявність в даному конкретному випадку підстав для задоволення клопотання та поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки пропуск строку викликаний поважною причиною в розумінні ГПК України.

Таким чином, подана апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 ГПК України, підстав її повернення та відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 173 ГПК України суд може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Так, ухвалою суду від 12.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21.

Оскільки апеляційні скарги АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" та ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" подані в межах однієї справи на один процесуальний документ, суд вважає за необхідне об`єднати в одне апеляційне провадження для спільного розгляду апеляційну скаргу АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 з раніше поданою та прийнятою до провадження апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/4888/21.

Керуючись статями 173, 234, 255, 262, 263, 267, 268 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Поновити Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" строк для подання апеляційної скарги.

2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21.

3.Об`єднати в одне апеляційне провадження для спільного розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" з раніше поданою та прийнятою до провадження апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21.

4.Розгляд справи №910/4888/21 призначено на 12.06.2025 року. Судове засідання відбудеться о 10 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, літера А, зал судових засідань №3.

5.Встановити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 06.06.2025 року включно.

6.Викликати для участі в судовому засіданні повноважних представників учасників провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков