Рішення від 22.05.2025 по справі 902/269/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2025 р.Cправа № 902/269/25

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

представників:

позивача - Дончика Р.В., Моловилова Д.А.,

відповідача - Семенчук О.А., Мельниченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050) в особі структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі" (вул. Богуна І., буд. 122, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 33700)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершнет" (вул. 600-річчя, буд. 66, офіс 10, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 51207,2 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершнет" про стягнення 51207,2 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Ухвалою суду від 17.03.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/269/25 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.04.2025 об 11:00 год.

Відповідно до заяви Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" вих. № б/н від 19.03.2025 (вх. №01-34/2898/25 від 19.03.2025) конкретизовано, що позивачем у справі є Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі".

У судових засіданнях в межах розгляду справи по суті неодноразово оголошувалася перерва. Поряд з цим учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 67-99, т.1); позивачем - відповідь на відзив (а.с. 101- 105, т.1).

За клопотанням представника відповідача про витребування доказів (вх. №01-34/3754/25 від 10.04.2025) суд витребував у позивача оригінал Акту про порушення №06174 від 30.05.2024, про що 10.04.2025 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Позивачем із оригіналом витребуваного Акту надано також диск відеофіксації порушення (клопотання про долучення доказів вх. № 01-34/4816/25 від 06.05.2025).

Крім того, відповідачем надано до матеріалів справи додаткові фото- та відеоматеріали місця фіксації порушення (клопотання про долучення доказів вх. № 01-34/5000/25 від 12.05.2025).

12.05.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершнет" 33 000 грн витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні 13.05.2025 суд оголосив перерву до 14:00 год. 22.05.2025, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

21.05.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшло заперечення позивача на клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На визначений час у судове засідання 22.05.2025 з`явилися усі учасники справи, які підтримали викладені письмово позиції по суті спору.

В обґрунтування заявленого позову Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" посилається на порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), про що складено Акт про порушення №06174 від 30.05.2024.

Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Бершнет" жодних самовільних підключень електропроводки не здійснювалось, а Акт №06174 від 30.05.2024 є таким, що складений помилково, містить численні розбіжності та неточності. Проведений позивачем розрахунок є безпідставним.

Огляд (перевірка) здійснювалася не на об`єкті (території) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершнет", а здійснювалася у багатоповерховому будинку, власником (співвласниками) якої є інші особи, мережі внутрішньобудинкові і відповідачу невідомо чиї і кому вони належать.

У відповіді на відзив позивач, зокрема, зазначає, що оскільки порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії виявлено в приміщенні під`їзду багатоквартирного будинку № 16 по вул. Миколаєнка в м.Бершаді, де було здійснено самовільне підключення електроживлення до розподільного щита із надписом "Бершнет", складання акту про порушення та фіксація самого порушення відбувалась у присутності представника ТОВ "Бершнет", зокрема його керівника Мельниченка Олега Вікторовича. Факт порушення ПРРЕЕ продемонстровано відповідачу на місці з проведенням фото- та відеофіксації.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

23.03.2015 між Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі СО "Бершадські електричні мережі" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бершнет" (Споживач) укладено Договір про тимчасове споживання електричної енергії без засобів обліку №БЕ-901700, відповідно до умов якого, оператор системи (позивач) надає споживачу (відповідачу) електричну енергію без засобів обліку з метою забезпечення електричною енергією струмоприймачів відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість електроенергії згідно визначеного у договорі режиму споживання. Точка продажу електричної енергії встановлюється на збірних шинах в РЩ-0,4 кВ в будинку.

Дія договору неодноразово продовжувалася, що сторонами не заперечується. Поряд з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Бершнет" зазначає, що у зв`язку із зміною умов договору, на вимогу позивача, 08.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бершнет" та СО "Бершадські електричні мережі" АТ "Вінницяобленерго" був укладений новий договір про тимчасове споживання електричної енергії без засобів обліку №БЕ-901700.

На підставі заяви відповідача від 27.12.2023 року (а.с.22 на звороті) договірні відносини між сторонами було розірвано у зв`язку із закінчення терміну договору.

30.05.2024 в м. Бершадь Вінницької області представниками позивача було проведено перевірку дотримання споживачами електричної енергії вимог Закону України "Про ринок електроенергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії.

За результатами перевірки в під`їзді четвертого поверху будинку №16 по вул. Миколаєнка в м. Бершадь представниками позивача складено Акт про порушення №06174 від 30.05.2024, у якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Бершнет" порушено п.п. 10 та 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме здійснено безоблікове підключення електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Таким чином електрична енергія споживалася та не обліковувалася.

24.06.2024 комісія СО "Гайсинські ЕМ" AT "Вінницяобленерго" по розгляду Акту про порушення №06174 від 30.05.2024 за результатами розгляду такого акту за участю представника відповідача здійснила нарахування вартості необлікованої електричної енергії в обсязі 6458 кВт*год. на суму 51207,2 грн.

Рішення комісії оформлене протоколом засідання комісії СО "Гайсинські ЕМ" AT "Вінницяобленерго" №285 від 24.06.2024. При цьому відповідачу виставлено відповідний рахунок на оплату.

Оскільки за спливом 30-денного строку з дня отримання рахунку Товариство з обмеженою відповідальністю "Бершнет" оплати вартості необлікованої електричної енергії не здійснило, Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі" звернулося із відповідним позовом до Господарського суду Вінницької області.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Правовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачами, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), які затверджено постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018.

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку (п. 4).

Частинами першою-третьою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до пункту 8.2.5. ПРРЕЕ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин - проведення перевірки) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Згідно із абзацом 3 пункту 1.1.2. ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Відповідно до пункту 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 строки, визначені абзацами шостим та сьомим пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених цією Постановою, зупиняються на час дії Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 393 від 20.04.2022 - діє протягом періоду дії в Україні воєнного стану та впродовж 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану.

Згідно із п. 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Як встановлено судом, в Акті про порушення №06174 від 30.05.2024 зафіксовано, що Споживачем ТОВ "Бершнет" на об`єкті по вул. Миколаєнка, 16 у м. Бершадь порушено п.п. 10 та 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме здійснено безоблікове підключення електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Таким чином електрична енергія споживалася та не обліковувалася.

Відповідно до п.п. 10 та 20 п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний:

- узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності;

- не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.

Водночас Акт про порушення №06174 від 30.05.2024 не береться судом до уваги як доказ зафіксованого у ньому порушення п.п. 10 та 20 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, оскільки уся сукупність наявних у справі доказів не підтверджує факту безоблікового споживання електричної енергії саме відповідачем.

Виявлені працівниками електричних мереж обставини безоблікового споживання електричної енергії у розподільчому щитку 4 поверху у під`їзді буд. №16 по вул. Миколаєнка у м. Бершадь безпосередньо не вказують, що дане підключення здійснено ТОВ "Бершнет".

Зокрема, з наданих сторонами електронних доказів (відео та фото файлів) працівниками позивача не встановлено, що підключення проводів у розподільчому щитку електричних мереж безпосередньо з`єднано з розподільчою коробкою із наліпкою "ТОВ "Бершнет". Адже, як чітко видно із досліджених у судовому засіданні відеофайлів, провід від розподільчої коробки відповідача через стелю (через панельне перекриття) прокладено на горище, а з горища через отвір для потрапляння на грище він прямує до розподільчого щитка, де виявлено несанкціоноване підключення. При цьому представниками позивача зазначено, що працівники електричних мереж при фіксування порушення на горище не підіймалися і не перевіряли факту безпосереднього з`єднання цим кабелем розподільчої коробки ТОВ "Бершнет" та розподільчої коробки електричних мереж.

Таким чином, достеменних доказів безоблікового підключення відповідача до мережі позивача матеріали справи не містять.

Більше того наданим відповідачем відео доказом як додатком до Акту про порушення підтверджено, що розподільча коробка, яка знаходиться нижче коробки ТОВ "Бершнет" не належить відповідачу, оскільки, по-перше, не з`єднана із нею, по-друге, кабель із неї прокладено до звичайної житлової квартири. А відтак наявність у цій розподільчій коробці світло індикації жодним чином не підтверджує споживання у реальному часі відповідачем електричної енергії, як то встановлено працівниками позивача під час перевірки і зафіксовано ними на відео.

Натомість посилання на інші ознаки реального споживання відповідачем електричної енергії Акт не містить.

Крім того, присутній у судовому засіданні керівник відповідача пояснив, що ТОВ "Бершнет" дійсно надає споживачам у цьому будинку послуги інтернет-зв`язку, проте після офіційного розірвання з позивачем договірних відносин наприкінці 2023 року відповідач більше не споживає електричну енергію. Адже ТОВ "Бершнет" використовує технологію оптоволоконного інтернету за допомогою передання інформації світловими сигналами через тонкі оптоволоконні кабелі, що не потребує використання електричної енергії.

Надані представником відповідача пояснення, на думку суду, заслуговують на увагу, оскільки узгоджуються із іншими наявними у справі доказами, які у цілому спростовують обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Таким чином, на підставі викладеного вище, Акт про порушення судом не береться до уваги як доказ, оскільки наявними у справі доказами спростовано зафіксовані у ньому обставини та факт безоблікового споживання електричної енергії.

Отже, відповідно і рішення комісії, оформлене протоколом №285 від 24.06.2024, теж не ґрунтується на дійсних обставинах, які підтверджують вчинене правопорушення, а відтак здійснене у ньому нарахування вартості необлікованої електричної енергії зроблено безпідставно та необґрунтовано, а тому її вартість не підлягає стягненню із відповідача.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з вищенаведених мотивів.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 422,4 грн залишаються за позивачем.

Визначаючись щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 13.03.2025 між Адвокатським бюро Семенчук Оксани (Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бершнет" (Замовник, відповідач) укладено Договір №280 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Замовнику за його окремими дорученнями.

Згідно із Додатковою угодою №1 від 13.03.2025 до Договору №280 про надання правової допомоги Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Замовнику у справі №902/269/25 за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершнет" про стягнення 51207,20 грн.

Сторони погодили, що плата за надання Адвокатським бюро правничої допомоги Замовнику за цим Договором встановлюється в розмірі 2000 грн за одну годину роботи адвоката. Плата за надання правничої допомоги сплачується Замовником безготівково в тридцятиденний строк з моменту підписання відповідного акту виконаних робіт (п.п. 3.1., 3.4. Додаткової угоди №1 від 13.03.2025 до Договору №280).

Підписаним між сторонами актом наданих послуг №1 від 09.05.2025 сторони підтвердили факт надання правової допомоги на загальну суму 33 000 грн.

Окрім того, матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої допомоги серії АВ №1191071 від 20.03.2025 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершнет" адвокатом Семенчук Оксаною Антонівною у складі "Адвокатського бюро Семенчук Оксани".

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Так, за приписами ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи зміст норм статей 2, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Дослідивши подані відповідачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, враховуючи характер спору у даній справі, ступінь її складності, незначний обсяг матеріалів у справі, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає завищеним розмір таких витрат в сумі 33 000 грн.

Так, результат вирішення спору у справі №902/269/225 жодним чином не впливає на репутацію сторони відповідача та не викликає публічного інтересу, позаяк характер спору є типовим. Поряд з цим розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що співмірні і розумні витрати відповідача на професійну правничу допомогу у даній справі загалом складають 10 000 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки доказів фактичної сплати відповідачем вартості витрат на правову допомогу матеріали справи не містять, суд враховує, що в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено. Таку правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Окремо суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.05.2020 у справі №904/4507/18), що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.

Поряд з цим сторони погодили, що плата за надання правничої допомоги сплачується Замовником безготівково в тридцятиденний строк з моменту підписання відповідного акту виконаних робіт (п. 3.4. Додаткової угоди №1 від 13.03.2025 до Договору №280), тобто такий строк ще не сплинув.

Оскільки у позові відмовлено повністю, з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (враховуючи, що "Гайсинські електричні мережі" є лише структурною одиницею у складі юридичної особи, а не окремою юридичною особою) на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн, тобто у розмірі, який визнано судом обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 422,4 грн залишити за позивачем.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бершнет" (вул. 600-річчя, буд. 66, офіс 10, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 38135068) 10 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 27 травня 2025 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.