Рішення від 27.05.2025 по справі 904/913/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2025р. Справа № 904/913/25За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпро

До: Акціонерного товариства «Криворізький збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг

Про: стягнення 13 421,75грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до АТ «Кривбасзалізрудком» (відповідач) про стягнення 13 421,75грн. (в т.ч.: 3 228,62грн. - 3% річних та 10 193,13грн. - інфляційні втрати), нарахованих за порушення строку виконання грошового зобов`язання за договором №45-00191307/2020-0001 від 17.06.20р про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

Ухвалою суду від 17.03.25р. відкрите провадження у справі №904/913/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

АТ «Кривбасзалізрудком» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалось, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було повідомлене належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 17.03.25р. копії ухвали суду в його електронний кабінет, зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.20р. між АТ «Українська залізниця» (перевізник) та АТ «Криворізький залізорудний комбінат» (замовник) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом 45-00191307/2020-0001. Як стверджує позивач , у березні 2024р. він надавав відповідачу послуги з перевезення власних вагонів, які відповідач мав сплатити на умовах договору. Зокрема, у процесі перевезення були нараховані плата за користування вагонами в сумі 260,76грн. та збір за зберігання вантажів в сумі 91 751,40грн. Плату за користування вагонами включено до відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №08099008 від 08.09.23р., а збір за зберігання вантажів - до накопичувальної картки ф.ФДУ-92 №08099008 від 08.09.23р.

Відомість плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №08099008 від 08.09.23р. та накопичувальну картку ф.ФДУ-92 №08099008 від 08.09.23р. відповідач підписав із запереченнями щодо незгоди із нарахованими сумами.

Як зазначає позивач, відповідач нараховані суми не визнав і сплачувати відмовився, що в свою чергу унеможливило списання залізницею належних їй коштів у строк, визначений договором (не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами). У зв`язку із чим позивач був вимушений звернутися до господарського суду для стягнення спірних сум у судовому порядку.

Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.24р. по справі № 904/1172/24 (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Придніпровська залізниця» : 260,76грн. плати за користування вагонами, 91 490,64грн. збору за зберігання вантажу та 3 028,00грн. витрат по сплаті судового збору.

11.11.24р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.24р. по справі № 904/1172/24 (суддя Назаренко Н.Г.), яке набрало законної сили 06.11.24р., було видано наказ.

Позивач зазначає, що після набрання судовим рішенням законної сили відповідач у добровільному порядку платіжним дорученням №31490 від 14.11.24р. сплатив борг у загальному розмірі 91 751,40грн. Оскільки, відповідач не визнав суми, що були нараховані на підставі відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, відмовився їх сплачувати, про що зазначив у зауваженнях до них, то відповідно до п. 2.1.7 договору через два робочі дні від дня надання послуг, що підтверджується одним із документів передбачених п. 1.4.1 договору. Враховуючи дані вищезазначених відомостей плати за користування вагонами, накопичувальні картки, а саме дату оформлення документів, відповідно кінцева дата підписання вираховується з огляду на умови пункту 2.1.7 договору.

Закінчується період прострочення напередодні дня сплати коштів за рішенням суду, тобто 13.11.24р.

На підставі викладеного, позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 12.09.23р. по 13.11.24р. у розмірі 3 228,62грн. та інфляційні втрати за той же період у розмірі 10 193,13грн.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що з аналізу матеріалів справи та рішення у справі 904/1172/24 вбачається, що відповідач проставив заперечення на відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №08099008 від 08.09.23р. та накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №08099008 від 08.09.23р., чим у свою чергу унеможливив списання залізницею належних їй коштів у загальній сумі 91 751,40грн. у строк, визначений договором (не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 91 751,40грн. у встановлений договором строк відповідач не надав.

Як вказано вище, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 12.09.23р. по 13.11.24р. у розмірі 3 228,62грн. та інфляційні втрати за той же період у розмірі 10 193,13грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний правильно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 421,75грн., з яких: 3 228,62грн. 3% річних, 10 193,13грн. інфляційні втрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1А; код ЄДРПОУ 00191307) на користь позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237): 3 228,62грн. 3% річних, 10 193,13грн. інфляційні втрати та 2 422,40грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 27.05.25р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.