Рішення від 21.05.2025 по справі 909/255/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

дода

21.05.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/255/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс",

до відповідача: Національного природного парку "Синьогора",

про стягнення заборгованості в сумі 129 226,08 грн, з них: 127 880,70 грн - основний борг, 1219,25 грн - пеня, 126,13 грн - 3% річних

за участю:

від позивача: Слободяник Ігор Петрович

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Національного природного парку "Синьогора" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 129 226,08 грн, з них: 127 880,70 грн - основний борг, 1219,25 грн - пеня, 126,13 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 224 від 04.12.2024 в частині здійснення належної оплати за фактично отриману електричну енергію. За прострочення виконання зобов`язання позивач здійснив нарахування пені та 3% річних.

07.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№5656/25, в якому останній підтвердив отримання електричної енергії на суму 127 880,70 грн, однак зазначив, що обсяг отриманої електроенергії є позадоговірним, а тому нарахування пені та 3% річних за порушення строків її оплати, є безпідставними .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить долучена до матеріалів справи Довідка від 29.04.2025 про доставку електронного листа (ухвали суду від 24.04.2025) в його електронний кабінет. Будь-яких клопотань по справі не подав.

За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавалась судом обов`язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між ТОВ "Енерго Збут Транс" (по договору - постачальник/по справі - позивач) та Національним природним парком "Синьогора" (по договору - споживач/по справі - відповідач) за результатами проведеної процедури закупівлі укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №244 від 04.12.2024 з відповідними додатками до нього (далі - Договір/Договір постачання).

Зокрема, між сторонами складена та підписана Комерційна пропозиція, яка є Додатком №3 до Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 5.1 Договору загальна ціна Договору на момент його укладення становить 411 745,62 грн, у тому числі ПДВ - 68 624,27 грн.

Договірний обсяг постачання електричної енергії на 2024 рік становить 55000 кВт*год (Додаток 4 до Договору).

Згідно п. 3.3. Договору договірний обсяг постачання електричної енергії на 2024 рік визначено в об`ємі 55,000 кВт/год.

Відповідно до п. 5.1 Договору загальна ціна договору становить 411745,62 грн, у тому числі ПДВ - 68 624,27 грн. До загальної вартості ціни включаються витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульваним тарифом.

Пунктом 5.4 Договору сторони погодили, що ціна електричної енергії повинна зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та Актах приймання-передавання товару.

З урахуванням п.5.6 Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того як, на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті на куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору.

Відповідно до розділу "Спосіб оплати" Комерційної пропозиції до Договору оплата здійснюється за фактично відпущену електричну енергію протягом розрахункового періоду відповідно до даних комерційного обліку і наданих рахунків за спожиту електричну енергію. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Розділом "Термін надання рахунку та строк його оплати" Комерційної пропозиції до Договору сторонами погоджено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається постачальником та отримується споживачем самостійно не пізніше третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання. Якщо рахунок за електричну енергію не був отриманий споживачем третього робочого дня з дати завершення розрахункового періоду, то він вважається таким, що вручений споживачу на третій робочий день і споживач з рахунком ознайомлений.

Відповідно до п.9.1 Договору сторони визначили, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

У разі порушення споживачем строків оплати передбачених Комерційною пропозицією (розділами "Спосіб оплати" та "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати") споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також 3% річних та інфляційні втрати (розділ "Розмір пені" Комерційної пропозиції до Договору).

З урахуванням п. 14.7 Договору датою отримання повідомлень (документів), направлених стороною на адресу, зазначену Договорі вважається дата їх особистого вручення одержувачем.

Листом № 03-05/710 від 17 грудня 2024 року споживач (відповідач) звернувся до постачальника (позивача) з проханням надати акт на очікувані обсяги постачання електричної енергії за грудень 2024 року відповідно до умов Договору в обсязі 55 000 кВт*год вартістю 411745,62 грн, а також надати акт коригування у термін до 15 січня 2025 року після надання оператором системи розподілу фактичних обсягів споживання електричної енергії споживачем.

19 грудня 2024 року позивачем виставлено акт прийняття-передавання товару №4057 від 19.12.2024 та рахунок на оплату № 5381 від 19.12.2024 за грудень 2024 року на загальний обсяг електроенергії 55 000 кВт*год вартістю 411745,62 грн з ПДВ.

Акт прийняття-передавання Товару №4057 від 19.12.2024 та рахунок на оплату № 5381 від 19.12.2024 за грудень 2024 року на загальний обсяг 55 000 кВт*год вартістю 411745,62 грн з ПДВ направлений відповідачу засобами зв`язку "Нова пошта" та отриманий споживачем 04.01.2025, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією експрес-накладною №20451072320863.

В січні 2025 року після отримання фактичного реєстру від АТ "Прикарпаттяобленерго" постачальником проведено коригування обсягу та вартості електричної енергії, що поставлена у грудні 2024 року. На підставі даного реєстру постачальником було направлено акт коригування № 1 до акта прийняття-передавання Товару № 4057 за грудень 2024 року (далі - акт коригування № 1) для проведення остаточних розрахунків між постачальником та споживачем. Згідно акта коригування №1 збільшено обсяг споживання електричної енергії на 17 082 кВт* на загальну суму 127 880,70 грн з ПДВ.

Акт коригування №1 на загальний обсяг електроенергії 72 082 кВт*год вартістю 539 626,32 грн з ПДВ разом з листом від 13.01.2025 № 52 направлений позивачем відповідачу засобами зв`язку "Нова пошта" та отриманий споживачем 22.01.2025, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією експрес-накладною №20451084694671.

Разом з тим, зазначені документи, з урахуванням Комерційної пропозиції, направлено на електронну пошту споживача (synyogora@ukr.net), про що свідчать долучені до матеріалів справи копії витягів з електронного кабінету про направлення.

За наведеного, постачальником фактично поставлено, а споживачем спожито електричну енергію за грудень 2024 року у кількості 72 082 кВт*год на загальну суму 539626,32 грн.

Також, підтвердженням загального обсягу поставленої (використаної) електричної енергії споживачу за період з 04.12.2024 по 31.12.2024 у розмірі 72082 кВт*год є дані комерційного обліку оператора системи розподілу - АТ "Прикарпаттяобленерго", які підтверджуються листом від 26.02.2025 №50011265/111, надісланим на запит постачальника від 13.02.2025 № 185.

Підписаний акт прийняття-передавання Товару від 19.12.2024 № 4057 за грудень 2024 року та акт коригування № 1 споживачем постачальнику в 7-денний термін повернуті не були, вмотивованої відмови від підписання таких актів також не надходило (п. 5.9. Договору).

Відповідно до п. 5.11 Договору надіслані постачальником рахунок та акт прийняття-передавання товару у випадку відсутності обґрунтованих зауважень щодо їх змісту, підлягають оплаті споживачем протягом 7 робочих днів з дати отримання.

Факт заборгованості підтверджується інформацією щодо руху коштів від споживача та міститься у виписці АТ "Укрексімбанк" (далі - Виписка) за період з 04.12.2024 по 25.02.2025 року (видана на контрагента Національного природного парку "Синьогора" код ЄДРПОУ 31075296), згідно якої грошові кошти за електроенергію поставлену в грудні надійшли частково, а саме у сумі 411745,62 грн.

Різниця між обсягами фактично спожитої та оплаченої відповідачем електроенергії у період з 04.12.2024 по 31.12.2024 становить 17 082 кВт/год на загальну суму 127 880,70 грн.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу №224 від 04.12.2024 становить 127880,70 грн, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Частинами 1-6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Відповідно до п.3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Відповідно до Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та "Про ринок електричної енергії" Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП від 27.11.2018 №1539.

04.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", як постачальником, та Національним природним парком "Синьогора", як споживачем, укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №224, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником (п.2.1 договору).

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно із частинами 1, 2 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами ч.1 ст.276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Відповідно до розділу "Спосіб оплати" умов Комерційної пропозиції до Договору оплата здійснюється за фактично відпущену електричну енергію протягом розрахункового періоду відповідно до даних комерційного обліку і наданих рахунків за спожиту електричну енергію. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п.4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (ККОЕЕ).

Пунктами 8.6.1, 8.6.2 ККОЕЕ встановлено, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

За умовами п.8.6.9 ККОЕЕ у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Відповідно до п.8.6.15 ККОЕЕ дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та у розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Згідно з п.9.14.1 ККОЕЕ АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Згідно з 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Дата-хаб функції щодо ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії.

АТ "Прикарпаттяобленерго" є оператором системи розподілу та здійснює ліцензійну діяльність щодо розподілу (передачі) електричної енергії та як оператор системи розподілу, виконує функції адміністратора комерційного обліку та функції постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії у Івано-Франківській області.

Так, відповідно до даних АТ "Прикарпаттяобленерго" як оператора системи розподілу, обсяг фактичного споживання електричної енергії відповідачем за період 04.12.2024 - 31.12.2024 складає 72082 кВт*год.

Отже, за даними оператора системи розподілу, фактичний обсяг споживання електричної енергії відповідачем у період 04.12.2024 - 31.12.2024 складає 72082 кВт*год.

На підставі зазначених даних, позивач провів нарахування за спожиту відповідачем електроенергію відповідно до вимог ПРРЕЕ, про що склав Акт коригування №1 до Акту прийняття-передавання товару №4057 від 31.12.2024. При цьому, надані оператором системи розподілу сертифіковані дані комерційного обліку є обов`язковими для постачальника та споживача.

Частиною 3 ст.670 Цивільного кодексу України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За приписами ч.7 ст.276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до п.4.7 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:

1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Крім того, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць (п.2.3.13 ПРРЕЕ).

Аналогічний розрахунковий період передбачений умовами п.5.6 договору, згідно якого обсяги спожитого товару визначаються за розрахунковий період, який становить 1 (один) календарний місяць.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач, відповідно до п.п.6.2, 6.2.1 Договору, зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до розділу "Спосіб оплати" Комерційної пропозиції до Договору сторонами погоджено, що оплата здійснюється за фактично відпущену електричну енергію протягом розрахункового періоду відповідно до даних комерційного обліку і наданих рахунків за спожиту електричну енергію. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Погоджені та сертифіковані обсяги спожитої відповідачем електричної енергії у загальному розмірі 72082 кВт*год на загальну суму 539626,32 грн, оплачені відповідачем частково на суму 411745,62 грн, а отже розмір заборгованості становить 127880,70 грн.

Суд звертає увагу, що Акт коригування №1 до акта прийняття-передавання Товару №4057 за грудень 2024 року отриманий відповідачем 22.01.2025, що підтверджується експрес накладною № 20451084694671. Акт коригування відповідачем не підписано, позивачу не повернуто, вмотивованої відмови від його підписання відповідачем не надано, утім фактично відповідачем прийнято товар (спожито електричну енергію) від позивача.

Водночас факт поставленої позивачем та спожитої відповідачем електроенергії на суму 127 880,70 грн за спірний розрахунковий період визнав і сам відповідач.

Проте відповідач свої зобов`язання щодо сплати позивачу як постачальнику електричної енергії грошових коштів в сумі 127 880,70 грн у встановлений договором строк не виконав, в результаті чого у нього утворилась заборгованість у такій сумі.

Отже, споживання відповідачем електричної енергії понад договірну величину, узгоджену сторонами в договорі, укладеного на підставі, в т.ч. положень Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи передбачені ст.ст.3, 509 Цивільного кодексу України загальні принципи зобов`язальних правовідносин, не звільняє відповідача як споживача електричної енергії від зобов`язання з оплати спожитого у спірному періоді обсягу такої електричної енергії, тобто відповідач повинен здійснити оплату за фактично спожиту за договором електричну енергію протягом розрахункового періоду.

Враховуючи наведене вище та визнання відповідачем факту отримання та споживання ним електричної енергії на суму 127 880,70 грн суд вважає позов обгрунтованими та таким, що підлягає до задоволення в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 127880,70 грн.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

У пункті 9.1 Договору сторони визначили, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

У додатку до договору №3 -Комерційній пропозиції сторонами узгоджено , що оплата здійснюється за фактично відпущену електричну енергію протягом розрахункового періоду відповідно до даних комерційного обліку і наданих рахунків за спожиту електричну енергію, а у разі порушення строків оплати споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

За порушення строків оплати за спожиту електричну енергію в розмірі 127 880,70 грн позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1219,25 грн, та 126,13 грн - 3% річних.

Суд здійснивши перевірку нарахування суми пені та 3% річних прийшов до висновку про правомірність та арифметично вірне їх нарахування.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведено: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк; у належному місці.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принципи справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як сутності права вцілому. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу полягає в наданні суду більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Слід сказати, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду. Така ж правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухвалені рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно приписів ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 та підпункту 2 пункту 2 частини 2 ст. 4 вказаного вище закону встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 350 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у 1 розмірі прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.4 вказаного закону при поданні до суду позовних матеріалів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява подана через систему "Електронний суд".У позовній заяві позивач заявив вимоги майнового характеру за подання яких сплатив 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8431 від 26.02.2025.Судом перевірено правильність сплати судового збору та, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у зв`язку із поданням позовної заяви через Електронний суд встановлено, що сплаті підлягав судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Приписами п.1.ч.1ст.7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі сплати судового збору за подання позову в більшому розмірі, то зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню на підставі поданого клопотання особи, яка його сплатила.

Клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору не подано, тому у суду відсутні правові підстави для повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 605,60 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням норм ст. 129 ГПК України та результату вирішення спору (позов задоволено) судовий збір по справі в розмірі 2422,40 грн слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.73, 74, 77, 86, 123, 129, 233, 237, 238, 240,241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" до Національного природного парку "Синьогора" про стягнення заборгованості в сумі 129226,08 грн, з них: 127 880,70 грн - основний борг, 1219,25 грн - пеня, 126,13 грн - 3% річних - задовольнити.

Стягнути з Національного природного парку "Синьогора" (вул. Зарічна, 4, с. Стара Гута, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 31075296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (вул. Златоустівська, 23А, літ "М", м. Київ, Київська область, код ЄДРПОУ 42588390) 129226,08 грн заборгованості, з них: 127880,70 грн - основний борг, 1219,25 грн - пеня, 126,13 грн - 3% річних та 2422,40 грн - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 26.05.2025.

Суддя С. М. Кобецька