Рішення від 20.05.2025 по справі 912/746/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 рокуСправа № 912/746/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. матеріали справи № 912/746/25

за позовом Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (26500, Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Паркова, 13) в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради (26300, Кіровоградська область, Голованівський район, м. Гайворон, пл. Героїв Майдану, 5)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1)

про розірвання договору оренди, припинення речового права, повернення земельної ділянки

учасники справи участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" з вимогами:

"1. Розірвати договір оренди земельної ділянки без номера, укладений 26.07.2019 між Кіровоградською обласною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 00022543) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" (код ЄДРОПОУ 42564668) щодо земельної ділянки площею 7,81 га з кадастровим номером 3521110100:02:000:2231.

2. Припинити речове право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" (код ЄДРОПОУ 42564668) на земельну ділянку з кадастровим номером 3521110100:02:000:2231 площею 7,81 га, номер запису про інше речове право - 32621687, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1883921035211.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" (код ЄДРОПОУ 42564668) повернути Гайворонській міській раді (код ЄДРПОУ 04055297) земельну ділянку площею 7,81 га з кадастровим номером 3521110100:02:000:2231

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" (код ЄДРОПОУ 42564668) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (отримувач коштів: Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 9084 гривень.

5. Про дату та час розгляду справи повідомити Голованівську окружну прокуратуру, Кіровоградську обласну прокуратури та сторони у справі."

На обґрунтування позовних вимог прокурор стверджує, що у відповідача упродовж 2019-2025 років наявна заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 3521110100:02:000:2231 площею 7,81 га, яка була надана для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що є підставою для розірвання договору оренди, припинення речового права та повернення земельної ділянки на користь міської ради.

Ухвалою від 26.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/746/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.04.2025. Установлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, в тому числі відповідачу - відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала від 26.03.2025 вручена учасникам справи, в тому числі відповідачу 27.03.2025 доставленням в їхні Електронні кабінети 26.03.2025 о 20:30, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 53-55).

Відповідач правом подати на позовну заяву не скористався, позовних вимог не заперечив, правової позиції по суті спору не висловив, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не подавав.

23.04.2024 Гайворонська міська рада подала до суду заяву про підтримання позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Ухвалою від 24.04.2025 судом закрито підготовче провадження у справі № 912/746/25 та призначено до розгляду по суті на 13.05.2025 о 11:00.

Ухвала від 24.04.2025 вручена учасникам справи, в тому числі відповідачу 24.04.2025 доставленням в їхні Електронні кабінети 24.04.2025 о 14:49, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 65-67).

Судове засідання 13.05.2025 о 11:00 не відбулося, оскільки з 09:36 до 11:27 та з 11:31 до 11:53 у Кіровоградській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою від 13.05.2025 судове засідання у справі №912/746/25 призначено на 20.05.2025 о 14:00.

Ухвала від 13.05.2025 вручена учасникам справи, в тому числі відповідачу 13.05.2025 доставленням в їхні Електронні кабінети 13.05.2025 о 15:54, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 69-71).

Учасники справи у судове засідання 20.05.2025 представників не направили, причини неявки представників не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були належно повідомлені.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частина 9 статті 165 та частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив обставини, які є предметом доказування у справі.

26.07.2019 між Кіровоградською обласною державною адміністрацією, від імені та в інтересах якої діяла Гайворонська районна державна адміністрація (далі - орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір, а.с. 29-33), за умовами пункту 1 якого орендодавець на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 26.06.2019 №854-р "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ТОВ "Гайворон Енерджі" (Гайворонська міська рада)" надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з кадастровим номером 3521110100:02:000:2231, яка розташована на території Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту).

Згідно з пунктом 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,8100 га, у тому числі за земельними угіддями: землі, які використовуються для технічної інфраструктури 7,8100 га, з такими характеристиками:

- місце розташування - Кіровоградська область, Гайворонський район, Гайворонська міська рада (за межами населеного пункту);

- кадастровий номер земельної ділянки - 3521110100:02:000:2231;

- категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

- цільове призначення - код КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій;

- вид використання - для розміщення енергогенеруючого об`єкта - електростанції з використанням енергії сонця (для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій код КВЦПЗ 14.01);

- форма власності - державна власність.

На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні (пункт 3 Договору).

Відповідно до пункту 4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3521110100:02:000:2231 станом на 01.01.2019 становить 5 457 078,00 грн.

Договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років (пункт 7 Договору).

Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі у гривні на розрахунковий рахунок Гайворонської міської ради (пункт 10 Договору).

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 8% від її нормативної грошової оцінки та становить 436 536,24 грн на рік. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем рівними частинами щомісячно у розмірі 36 380,52 грн.

Пунктом 13 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем не пізніше 30 числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, визначеному пунктом 11 Договору, за кожен місяць.

Пунктом 26 Договору визначено, що орендодавець має право вимагати від Орендаря зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з пунктом 34 Договору його дія припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

Сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 34).

26.07.2019 державним реєстратором зареєстровано право оренди земельної ділянки комунальної власності (номер запису про інше речове право: 32621687) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" (а.с. 25-26).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.03.2025 № 417009291 (а.с. 25-26) вбачається відсутність відомостей щодо реєстрації будь-якого належного відповідачу нерухомого майна на спірній земельній ділянці.

Обставина відсутності на спірній земельній ділянці майна відповідача підтверджується також інформацією Гайворонської міської ради (лист від 05.03.2025 № 03-29/57/1, а.с. 27).

26.07.2023 на підставі пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку площею 7,81 га з кадастровим номером 3521110100:02:000:2231 змінено з державної форми власності на комунальну, про що 26.07.2023 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про право власності на земельну ділянку за Гайворонською міською радою (інформаційна довідка від 10.03.2025 № 417009291, а.с. 25 - 26).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/25164/21 від 16.06.2022 позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" про стягнення податкового боргу з орендної плати задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" до місцевого бюджету податковий борг у розмірі 248 222,41 грн.

За повідомленням позивача, на виконання вказаного рішення відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" сплачено 1 027,83 грн (лист від 05.03.2025 № 03-29/57/1, а.с. 27).

За інформацією Головного управління ДПС у Кіровоградській області (лист від 24.02.2025 № 1324/5/11-28-04-06-03, а.с. 39-42), відповідач подав податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2021-2024 роки; на 2021 рік нараховано орендної плати в сумі 436566,24 грн, на 2022 рік - 480 222,87 грн, на 2023 рік - 552 256,3 грн, на 2024 рік - 580421,37 грн.

Листом від 24.02.2025 № 1324/5/11-28-04-06-03 Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомило прокурора, що податковий борг відповідача станом на 20.02.2025 становить 2 078 019,42 грн; на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, з метою погашення податкового боргу, постійно направляються платіжні інструкції до установ банків про стягнення коштів з рахунків боржника; за платіжними інструкціями стягуються незначні суми: у 2024 році стягнуто 822,98 грн, з початку 2025 року - 204,85 грн; нерухоме майно відсутнє.

За повідомленням позивача (лист від 17.03.2025 № 03-29/59/1, а.с. 44), заборгованість відповідача з орендної плати продовжує зростати.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Щодо здійснення представництва інтересів держави прокурором в суді.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно з статтею 53 Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Як встановлено положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У своїх процесуальних документах прокурор зобов`язаний обґрунтувати, в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, зазначити підстави для звернення до суду, а також орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог тягне наслідки, передбачені статтею 174 Господарського процесуального кодексу України. У разі відкриття провадження за позовом прокурора, такий орган набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до такого органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на ситуацію: призначити перевірку, виправити порушення, подати позов або повідомити прокурора про відсутність підстав. У разі невжиття жодних дій протягом розумного строку це розцінюється як бездіяльність.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17).

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, та є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Гайворонської міської ради.

Ураховуючи зазначене, прокурор визначив Гайворонську міську раду як орган, який мав здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Система, засади організації та діяльності, а також правового статусу місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад (частина 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

За статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Отже, Гайворонська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси відповідної територіальної громади та може бути позивачем у суді у випадку, коли це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Тому саме Гайворонська міська рада є органом, уповноваженим захищати законні інтереси держави та територіальної громади у спірних правовідносинах.

Разом з тим, Гайворонська міська рада у передбаченому законом порядку заходів з розірвання договору оренди землі та повернення її у розпорядження власника, не вживає, що не відповідає інтересам держави та суспільства щодо ефективного і раціонального використання природних ресурсів, зокрема землі.

За умови наявності стверджуваної в позові заборгованості відповідача з орендної плати, неприпинення дії спірного договору оренди та неповернення земельної ділянки, що перебуває в користуванні відповідача з порушенням вимог законодавства, порушує правомірне очікування держави в цілому та окремої територіальної громади на надходження до місцевого бюджету грошових коштів за користування земельними ділянками, їх подальше використання для реалізації потреб місцевого бюджету тощо.

Прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору оренди землі (систематичну несплату орендної плати), що призвело до виникнення заборгованості перед місцевим бюджетом і зумовило економічну невигідність і збитковість подальшого збереження орендних відносин, оскільки несплата орендної плати відповідачем порушує право територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що їй належить, позбавляє власника землі - територіальну громаду того, на що вона розраховувала при укладенні договору та передачі землі в оренду.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18, сам факт незвернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

З матеріалів справи встановлено, що у відповідь на запит прокурора № 54/03-71081ВИХ-25 від 03.03.2025 позивач листом від 05.03.2025 № 03-29/57/1 підтвердив наявність у відповідача заборгованості з орендної плати; повідомив, що не звертався і не планує звертатись до суду з питання розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки (а.с. 27-28).

Згодом прокурором було направлено позивачу лист № 54/03-1394ВИХ-25 від 13.03.2025 (а.с. 43), в якому повідомлялось про подання позову в інтересах держави.

Листом №03-29/69/1 від 17.03.2025 (а.с. 44) позивач повідомив, що заборгованість відповідача з орендної плати зростає, погодився з позицією прокурора про звернення до суду за розірванням договору оренди та не заперечив щодо вчинення таких дій прокурором.

Отже, прокурор належно повідомив орган місцевого самоврядування про порушення інтересів держави та надав йому можливість відреагувати. Проте компетентний орган не вжив жодних заходів для захисту цих інтересів, що свідчить про його бездіяльність.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у суді відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", належним чином визначив, у чому полягає порушення, і правильно визначив компетентний орган у спірних правовідносинах.

Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Отже, суд вважає встановленим, що з моменту переходу права власності на земельну ділянку площею 7,81 га з кадастровим номером 3521110100:02:000:2231 до Гайворонської міської ради, до неї перейшли усі права та обов`язки попереднього орендодавця - Кіровоградської обласної державної адміністрації, від імені та в інтересах якої діяла Гайворонська районна державна адміністрація, за договором оренди земельної ділянки від 26.07.2019.

Як передбачено частиною 4 статті 148-1 Земельного кодексу України, внесення змін до договорів оренди із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку (стаття 24 Закону України "Про оренду землі"), а орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (стаття 25 Закону України "Про оренду землі").

Матеріали справи свідчать про наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" зі сплати орендної плати, що підтверджується такими доказами:

- листом Головного управління ДПС у Кіровоградській області №1324/5/11-28-04-06-03 від 24.02.2025 (а.с. 39-42), яким повідомляється, що по ТОВ "Гайворон Енерджі" станом на 20.02.2025 податковий борг становить 2 078 019,42 грн; на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, з метою погашення податкового боргу, контролюючим органом постійно направляються платіжні інструкції до установ банків про стягнення коштів з рахунків боржника; за платіжними інструкціями стягуються незначні суми: у 2024 році стягнуто 822,98 грн, з початку 2025 року - 204,85 грн; нерухоме майно відсутнє;

- копією рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2022 у справі №640/25164/21 про стягнення з відповідача до місцевого бюджету податкового боргу з орендної плати в сумі 248 222,41 грн;

- листом Гайворонської міської ради від 05.03.2025 № 03-29/57/1 (а. с. 27), в якому зазначено, що майно підприємства на спірній земельній ділянці відсутнє; з приводу стягнення податкового боргу Гайворонська міська рада звернулась до Державної податкової служби України; на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2022 про стягнення з відповідача 248 222,41 грн, за платіжними інструкціями про стягнення коштів з рахунків, направленими до установ банків, з відповідача стягнуто 1027,83 грн.

Відповідач не подав до суду доказів на спростування повідомлених прокурором обставин, позову не заперечив, правової позиції по суті спору не висловив.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач як орендар систематичним невиконанням покладених на нього обов`язків порушив умови Договору оренди.

У цьому випадку прокурор звернувся до суду із матеріально-правовими вимогами немайнового характеру про розірвання договору оренди землі, припинення речового права оренди та повернення на користь позивача земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:2231, посилаючись на систематичну несплату відповідачем орендних платежів.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Суд зазначає, що станом на дату розгляду справи між сторонами продовжують існувати договірні орендні відносини, оскільки згідно з пунктом 7 Договору оренди землі, його укладено на 25 років.

Згідно із статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом, в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Аналогічні за змістом умови узгоджено сторонами у пункті 34 Договору оренди землі від 26.07.2019.

Статтею 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

При вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України щодо підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав істотного порушення договору другою стороною (постанова Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 903/775/23).

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Верховного Суду від 22.06.2020 у справі № 922/2216/19 вказано, що істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі", основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання орендної плати у встановленому розмірі. Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає земельну ділянку в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. У результаті порушення цього інтересу сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки (постанова Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 903/775/23).

З урахуванням того, що відповідач не здійснював сплату орендних платежів упродовж тривалого періоду, таке неналежне виконання умов договору суттєво позбавило орендодавця очікуваного результату від укладення договору оренди.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що допущене відповідачем порушення є істотним у розумінні статті 651 Цивільного кодексу України, а тому вимога про розірвання договору оренди є правомірною, належно обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку орендодавцю на умовах, визначених договором, і не має права утримувати її з метою задоволення власних вимог до орендодавця.

У зв`язку з розірванням договору оренди землі за рішенням суду, вимога позивача про зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку є обґрунтованою та також підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про припинення речового права оренди суд зазначає таке.

Випадки, у яких припиняється речове права оренди, передбачені законодавством, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Підставою для припинення оренди, серед іншого, є розірвання договору оренди (статті 31, 32 Закону України "Про оренду землі").

Отже, припинення речового права оренди є прямим наслідком розірвання договору оренди.

У спірних правовідносинах суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку з істотним порушенням орендарем його умов, зокрема систематичною несплатою орендної плати. Припинення речового права як такого є правовим наслідком розірвання договору оренди та реалізується в порядку, встановленому законом, зокрема шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, оскільки припинення речового права оренди не є самостійним способом захисту права у даному випадку, а є наслідком розірвання договору оренди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Ураховуючи викладене, у задоволенні позовної вимоги про припинення речового права оренди слід відмовити, оскільки ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки без номера, укладений 26.07.2019 між Кіровоградською обласною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 00022543) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" (код ЄДРПОУ 42564668) щодо земельної ділянки площею 7,81 га з кадастровим номером 3521110100:02:000:2231.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, код ЄДРОПОУ 42564668) повернути Гайворонській міській раді (26300, Кіровоградська область, Голованівський район, м. Гайворон, пл. Героїв Майдану, 5, код ЄДРПОУ 04055297) земельну ділянку площею 7,81 га з кадастровим номером 3521110100:02:000:2231.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайворон Енерджі" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, код ЄДРПОУ 42564668) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025, адреса: 25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, просп. Європейський, 4) судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії рішення надіслати до електронних кабінетів сторін.

Повне рішення складено 27.05.2025.

Суддя Б.М. Кузьміна