Рішення

від 19.05.2025 по справі 914/1160/25

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2025Справа № 914/1160/25

За позовом: Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі:

позивача 1: Міністерства оборони України, м. Київ,

позивача 2: 643 Управління начальника робіт, м. Житомир,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроекобуд», м. Львів,

про стягнення 165 000, 00 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Амбіцької І.О.

Представники учасників справи:

Прокурор: Кока Сергій Леонідович;

від позивачів: не з?явився;

від відповідача: не з?явився.

Житомирська спеціалізована прокуратура у сфері оборони в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та 643 Управління начальника робіт звернулась в Господарський суд Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроекобуд» про стягнення 165 000, 00 грн заборгованості за договором оренди баштового крана від 15.04.2023 № 6/23.

Ухвалою суду від 15.04.2025 відкрито провадження у справі № 914/1160/25 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 12.05.2025.

Ухвалою суду від 12.05.2025 розгляд справи по суті відкладено на 19.05.2025.

У судове засідання 19.05.2025 прокурор з`явився, підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

У судове засідання 19.05.2025 представник позивача 1 не з`явився, 19.05.2025 через систему Електронний суд подав клопотання про проведення судового засідання без його участі.

У судове засідання 19.05.2025 представник позивача 2 не з`явився, причин неявки не повідомив.

У судове засідання 19.05.2025 представник відповідача повторно не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча через систему Електронний суд був належно повідомлений про місце та час розгляду справи.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 19.05.2025 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція прокуратури та позивачів.

Житомирська спеціалізована прокуратура у сфері оборони в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі позивач 1) та 643 Управління начальника робіт (надалі позивач 2, орендодавець) звернулась в Господарський суд Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроекобуд» (надалі відповідач, орендар) про стягнення 165 000, 00 грн заборгованості за договором оренди баштового крана від 15.04.2023 № 6/23 (надалі договір).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 15.04.2023 між 643 Управлінням начальника робіт, що належить до сфери управління Міністерства оборони України та відповідачем було укладено договір оренди баштового крана, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове користування баштовий кран КБ-403А, 1992 року випуску, інв.№ 00130, у справному стані, придатному для виконання робіт на будівництво багатоповерхового будинку у м. Житомир, вул. Сурина Гора 8-А (вул. Малікова).

Відповідно до п. 4.1. договору, майно, яке орендується вважається переданим з дня підписання акту приймання-передачі. Пунктом 4.2 договору визначено мінімальний термін оренди 365 днів.

15.05.2023 відповідачу передано зазначене майно за актом приймання-передачі майна.

Розділом 5 договору визначено розмір орендної плата та порядок розрахунків. Так, відповідно до п. 5.1. договору розмір орендних платежів складає 32 000, 00 грн з ПДВ за 1 місяць, що сплачується орендодавцю протягом двох днів після підписання акту приймання-передачі авансовий платіж за 1-й місяць та останній місяць оренди в сумі 64 000, 00 грн на підставі рахунку орендодавця. Наступні платежі щомісячно не пізніше 5-го числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця. Пунктом 6.1. договору визначено, що орендар (відповідач) зобов`язується сплачувати на умовах передоплати орендну плату визначену п.5.1. договору щомісячно, після надходження рахунку від орендодавця, але не пізніше 5-го числі поточного місяця.

Позивач відповідно до договору виставляв відповідачу рахунки на оплату за використання орендованого майна, а відповідач сплачував кошти, як це визначено умовами договору. Проте, з вересня 2024 року відповідач порушив умови договору, оплативши лише частково виставлений рахунок за орендоване майно, а надалі, за період жовтень 2024 року - лютий 2025 року, припинив оплату коштів за орендоване державне майно. Як наслідок, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 165 000, 00 гривень.

Наявність заборгованості, на думку прокурора та позивачів, свідчить про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим вони звернулися до суду з цим позовом.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу. надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Приписами ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст.760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно віл наслідків своєї господарської діяльності.

Орендоване за договором майно є державним, а тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Судом встановлено, що 15.04.2023 між 643 Управлінням начальника робіт, що належить до сфери управління Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макроекобуд» укладено договір оренди баштового крана № 6/23.

Відповідно до п. 1.2. договору баштовий кран КБ-403А, 1992 рік випуску, інв. № 00130, передається орендодавцем орендарю для проведення будівництва багатоповерхового будинку за адресою: у м. Житомир, вул. Сурина Гора 8-А (вул. Малікова) у справному та придатному для виконання робіт стані.

Відповідно до п. 3.1. договору, 14.03.2023 відповідачу передано зазначене майно по акту приймання-передачі майна.

Приписами ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передбачено що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до частини 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до п. 5.1. договору розмір орендних платежів складає 32 000, 00 грн з ПДВ за один місяць, що сплачується орендодавцю протягом двох днів після підписання акту приймання-передачі авансовий платіж за перший місяць та останній місяць оренди в сумі 64 000, 00 грн на підставі рахунку позивача 2.

Цим ж пунктом договору передбачений обов?язок відповідача щодо сплати орендних платежів щомісяця не пізніше 5-го числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця.

Згідно з пунктом 6.1. договору, орендар (відповідач) зобов`язується сплачувати на умовах передоплати орендну плату визначену п.5.1. договору щомісячно, після надходження рахунку від орендодавця, але не пізніше 5-го числі поточного місяця.

Відповідно до пункту 7.1. договору, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідач сплачував орендні платежі на підставі виставлених позивачем рахунків на оплату орендованого майна, однак в період з вересня 2024 року лютого 2025 року відповідач перестав сплачувати платежі за договором оренди баштового крана, чим допустив порушення умов пункту 5.1. договору. Так, за вересень 2024 року відповідач оплатив виставлений позивачем-2 рахунок лише частково, а за період жовтня 2024 року лютого 2025 року взагалі припинив оплату за орендоване державне майно. Як наслідок, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 165 000, 00 гривень.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі наведених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі, а саме щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 165 000, 00 грн, згідно з умовами договору оренди баштового крану від 15.04.2023 № 6/23.

Щодо підстав звернення прокурора із позовною заявою, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру».

За положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Житомирською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 31.03.2025 на адресу Міністерства оборони України та 643 Управління начальника робіт направлено повідомлення за вих. № 33-1588 про наявність вказаних порушень інтересів держави, про необхідність вжиття заходів щодо їх захисту, а також прокурором попереджено, що у разі невжиття таких заходів прокуратурою самостійно будуть вживатись заходи представницького характеру.

643 Управління начальника робіт надало відповідь від 01.04.2025 № 40, в якій зазначає про відсутність юридичної служби (підтримки) в управлінні у зв`язку з чим не має можливості самостійно звернутись до суду. Міністерством оборони України було надано відповідь від 03.04.2025 № 220/17/1369, в якій зазначається про те, що ним лише планується вивчення порушеного у повідомленні прокурора питання, збір інформації тощо.

Прокуратурою під час підготовки та на момент пред`явлення цього позову за допомогою моніторингу загальнодоступних інформаційних ресурсів встановлено, що позивачами не було пред`явлено позову задля захисту вказаних порушених інтересів держави.

Відтак, підсумовуючи наведене, суд констатує, що прокурор у позовній заяві навів достатньо підстав для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив належних позивачів, а також дотримався порядку повідомлення позивачів, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (лист-повідомлення від 13.11.2024 № 30.54/02-5653вих-24).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із викладеного вище, суд прийшов до висновку, що прокурором наданими доказами підтверджено обґрунтованість заявлених позовних вимог, відтак позов підлягає до задоволення повністю.

Відшкодування витрат прокурора, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроекобуд» (79071, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 230-А, корпус 5, код ЄДРПОУ 39941103) на користь 643 Управління начальника робіт (10029, Житомирська область, місто Житомир, проспект Незалежності, будинок 61; код ЄДРПОУ 08382113) суму заборгованості з орендної плати за договором оренди баштового крану від 15.04.2023 № 6/23 у розмірі 165 000, 00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макроекобуд» (79071, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 230-А, корпус 5, код ЄДРПОУ 39941103) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (код ЄДРПОУ 38347014, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, №UA478201720343140002000082966) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст рішення складений 26 травня 2025 року.

СуддяМанюк П.Т.