Рішення від 27.05.2025 по справі 922/1019/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1019/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПЕСТО КАФЕ" простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

АТ "СК "АРКС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ПЕСТО КАФЕ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 116.526,78грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що внаслідок виплати страхового відшкодування за пошкодження майна до нього перейшло право вимоги безпосередньо до винної у такому пошкодженні особи, а саме відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2025 з урахуванням малозначності справи №922/1019/25 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача (№ поштового відправлення0610242847175), , проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "ВІНСТЕР" (орендодавець) та ТОВ "НРП" був укладений Договір оренди від 20.12.2021 №1316-Н, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в тимчасове платне користування (оренду) приміщення на умовах, передбачених Договором. Приміщення розташоване на першому рівні будівлі. Загальна площа приміщення складає 170,84 кв. м.

Згідно з пунктом 2.2. вказаного Договору орендар вступає в строкове платне користування приміщенням не раніше дати підписання сторонами акту приймання-передачі. З дати підписання акту приймання-передачі до орендаря переходять ризики пошкодження та втрати приміщення.

У відповідності до положень пункту 10.10. Договору орендодавець не відповідає за шкоду, заподіяну орендарю діями третіх осіб, зокрема, комунальними підприємствами та підприємствами, що надають електроенергію, комунальні та інші послуги, роботи шляхом неякісного надання чи частково (повного) припинення надання комунальних та інших послуг, постачання електроенергії і т.і.

Між АТ "СК "АРКС" (страховик) та ТОВ "НРП" (страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування майна підприємств та підприємців від 20.12.2021 №799Гип1п (надалі - Договір страхування). Предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону та пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням застрахованим майном, вказаним в пункті 5.1. цього Договору.

Додатком №2 до Договору страхування сторони погодили перелік майна, що приймається на страхування, зокрема, офісні торгівельні приміщення, товари в обороті, торгівельне та офісне обладнання, вітрини магазину, площею 170,84 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 33.

28.09.2022 під час роботи магазину "MOYO", розташованого у ТРЦ "АРКАДІЯ" за адерсою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 33, виявлено значне протікання води (відходів) з каналізаційної труби торгового центру, яка належить до каналізаційної систему ресторану Pesto Cafe на товари та торгове обладнання магазину "MOYO", про що керівником магазину "MOYO" був складений відповідний Акт від 28.09.2022.

29.09.2022 ТОВ "НРП" звернулося до АТ "СК "АРКС" із заявою про подію на виплату.

29.09.2022 о 10:00 год. представником АТ "СК "АРКС" Моложон М.П., за участю представника страхувальника (ТОВ "НРП") Максименко С.В., був складений Акт огляду застрахованого об`єкту, в якому перевіркою на місці, а також на підставі документів встановлено настання події (дія води), що має ознаки страхового випадку. А саме: в результаті прориву труби водовідведення ресторану Pesto Cafe, що розміщений поверхом вище, було залито приміщення, стелажі та товар ТОВ "НРП". Для рятування застрахованого об`єкту під час події, що має ознаки страхового випадку страхувальником проведені наступні заходи, а саме: проведено збір води, перекриття доступу до місця залиття.

В подальшому, страховиком АТ "СК "АРКС" був складений страховий акт від 28.03.2023 №ARX3621854, згідно з яким комісія дійшла висновку, що випадок є страховою подією та призначено виплату відшкодування в розмірі 116.526,78 грн. Додатком до акту є розрахунок страхового відшкодування.

На підставі платіжного доручення від 29.09.2023 №961536 АТ "СК "АРКС" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 116.526,78 грн.

Позивач посилаюсь на те, що після виплати страхового відшкодування до нього перейшло право зворотної вимоги до відповідача ТОВ "ПЕСТО КАФЕ", як до особи відповідальною за відшкодування заподіяних збитків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У відповідності до пункту 12 Договору страхування страховий випадок - передбачена Договором страхування подія, яка відбулася під час дії Договору страхування і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Згідно з пунктом 13.2. Договору страхування страховий випадок - подія, передбачена цим Договором, яка відбулася після набуття чинності цим Договором і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику внаслідок втрати (загибелі) або пошкодження застрахованого майна в результаті дії будь-якого з ризиків, передбачених пунктом 13.1. цього договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

До таких випадків, зокрема, відноситься виплата страховиком за договором добровільного страхування страхового відшкодування страхувальнику (потерпілому), внаслідок чого до такого страховика переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №910/2603/17 висловила правову позицію, згідно з якою перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією.

У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому - суброгацію.

З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що до позивача, який виплатив страхувальнику страхове відшкодування за Договором страхування в розмірі 116.526,78 грн, в межах фактичних затрат перейшло право вимоги, яке страхувальник (потерпілий) мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Разом із тим, частинами першою і другою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника; наявності збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками (що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов`язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб); вини боржника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Вина заподіювача шкоди проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 №922/1705/20, від 02.11.2021 №918/1131/20, від 28.10.2021 №910/9851/20, від 29.06.2021 у справі №910/11287/16, від 15.06.2021 у справі №918/864/20, від 18.05.2021 у справі №925/1328/19, від 08.09.2020 у справі №926/1904/19, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом.

В даному випадку, позивач має довести, серед іншого, те, що затоплення приміщення магазину "MOYO", в якому було пошкоджено застраховане майно, сталось саме внаслідок протиправних дій відповідача, що стало наслідком завдання збитків.

На підтвердження факту затоплення приміщення магазину "MOYO" та пошкодження товару, позивачем наданий Акт огляду застрахованого об`єкту від 29.09.2022. В даному акті зазначено, що в результаті прориву труби водовідведення ресторану Pesto Cafe, що розміщений поверхом вище, було залито приміщення, стелажі та товар ТОВ "НРП".

З аналізу змісту наданого позивачем Акту огляду застрахованого об`єкту від 29.09.2022 слідує, що він не містить інформації про причини прориву труби, не підтверджує наявність протиправних дій (бездіяльності) ТОВ "ПЕСТО КАФЕ", які б стали причиною прориву труби та потрапляння рідини в приміщення магазину "MOYO", наслідком чого стало пошкодження застрахованого майна (товару). В акті вказано, що прорив труби стався у ресторані Pesto Cafe, натомість доказів того саме відповідач ТОВ "ПЕСТО КАФЕ" здійснює господарську діяльність у приміщенні цього ресторану матеріали справи не містять, як і не містять доказів того, що приміщення, в якому знаходиться ресторан Pesto Cafe, перебуває в користуванні ТОВ "ПЕСТО КАФЕ" або належить останньому на праві власності.

Окрім цього, ТОВ "ПЕСТО КАФЕ" не було присутнє під час складання акту огляду застрахованого об`єкту від 29.09.2022, в якому було зафіксовано настання події потрапляння води в магазин "MOYO" через прорив труби в ресторані Pesto Cafe, що знаходиться вище поверхом, внаслідок чого був пошкоджений товар.

Враховуючи те, що позивачем не доведено, що ТОВ "ПЕСТО КАФЕ" є орендарем/володільцем приміщення, в якому стався прорив труби, не доведено наявності складу правопорушення в діях (бездіяльності) останнього, зокрема, протиправної поведінки, яка б стала наслідком заподіяння позивачу збитків, правові підстави для застосування до ТОВ "ПЕСТО КАФЕ" відповідальності у вигляді відшкодування збитків відсутні.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене те, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення з відповідача збитків, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "27" травня 2025 р.

СуддяН.С. Добреля