Рішення від 26.05.2025 по справі 716/789/25

Справа № 716/789/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2025 місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Бортніка А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Павчук Святослав Іванович, до Веренчанської територіальної громади в особі Веренчанської сілької ради Чернівецького району Чернівецької області, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2025 позивачка ОСОБА_1 , в особі адвоката Павчука С.І., звернулася до суду з позовом до відповідача про встановлення факту прийняття нею спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на вступ у володіння майном. Також просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 35,70 кв.м., житловою площею 26,80 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на неможливість реалізації спадкових прав в нотаріальному порядку.

Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06.05.2025 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання, витребувано матеріали спадкової справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Позивачка та її представник в підготовче судове засідання не з`явилися, представник надав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позов підтримали.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч.4 ст.200 ЦПК України).

У відповідності до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності сторін та ухвалює рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні, оскільки для цього наявні законні підстави.

При цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, з огляду на положення ст.247 ч.2 ЦПК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.01.2002 року (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року.

Таким чином, враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спірних правовідносин слід застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.ст.524-526 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, місцем відкриття спадщини - останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Положеннями ст.ст.548, 549 ЦК УРСР визначено, що для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном і зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Заповіт на випадок смерті ОСОБА_2 в Спадковому в реєстрі відсутній.

Статтею 529 ЦК УРСР передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05.04.2005 року (а.с.18), свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 13.06.1974 року народження (а.с.19).

Відповідно до довідок Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №277, №278 від 10.04.2025 року (а.с.16,17) ОСОБА_2 постійно проживала по АДРЕСА_1 . Донька ОСОБА_2 - ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею майна померлої матері, після відкриття спадщини вступила у володіння ним та користується до теперішнього часу.

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , і є такою, що прийняла спадщину.

Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на домоволодіння АДРЕСА_1 , позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою, однак у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено, оскільки нею не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на згадане майно за ОСОБА_2 , що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №40/02-31 від 28.02.2025 (а.с.20).

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.

В інформаційному листi Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що записи у по-господарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцiнюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власностi громадян на будинки, технiчним паспортом на будiвлi, документами про вiдведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.

В п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» зазначено, що право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Частинами 3, 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 що підтверджується довідкою №369 від 26.08.2024 (а.с.21), записами по господарської книги №9 (22-26).

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що спадкодавиця ОСОБА_2 набула право власності на спірний житловий будинок з погосподарськими будівлями, проте не зареєструвала його належним чином.

Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо iнше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Згідно відомостей, які наведені у технічному паспорті, житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 побудований у 1948 році (а.с.13-15).

Враховуючи викладене, встановлено, що ОСОБА_2 за життя набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 права на вищевказане домоволодіння в порядку спадкування на підставі ст.ст.548-549 ЦК УРСР перейшли до його спадкоємиці ОСОБА_1 . Крім того, встановлено, що за життя ОСОБА_2 набула прав власника на дане домоволодіння, але належними чином не оформила право власності, правовстановлюючий документ на вищевказане домоволодіння не отримала. У зв`язку з цим, позивачка, будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 та такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , за відсутності правовстановлюючого документу та реєстрації права власності на домоволодіння на ім`я спадкодавиці позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом через органи нотаріату.

Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачкою своїх законних спадкових прав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524, 525, 526, 527, 529, 548, 549 ЦК Української РСР, ст.ст.328, 392, 1277, 1297 ЦК України, ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Павчук Святослав Іванович, до Веренчанської територіальної громади в особі Веренчанської сілької ради Чернівецького району Чернівецької області, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку під літ. «А», загальною площею 35,50 м.кв., житловою площею 26,80 м.кв., літньої кухні під літ. «Б», сараю під літ. «В», «Г», огорожі під №1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська