Ухвала від 22.05.2025 по справі 335/3940/25

1Справа № 335/3940/25 1-кс/335/1729/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника заявника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна під час обшуку в рамках кримінального провадження № 12024082060000398, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна під час обшуку в рамках кримінального провадження № 12024082060000398.

В обґрунтування доводів вимог скарги зазначено, що 06.05.2025 в рамках кримінального провадження № 12024082060000398, на підставі ухвали слідчого судді від 30.04.2025 року було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено, окрім іншого: грошові кошти в сумі 40450 доларів США; грошові кошти в сумі 5000 євро; грошові кошти в сумі 9000 євро; грошові кошти в сумі 20000 доларів США; грошові кошти в сумі 433 долара США; грошові кошти в сумі 45500 гривень.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 13.05.2025 року клопотання слідчого про накладення арешту на предмети та речі, вилучені 06.05.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , задоволено частково. Зокрема вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт грошових коштів в сумі 40450 доларів США; грошових коштів в сумі 5000 євро; грошових коштів в сумі 9000 євро; грошових коштів в сумі 20000 доларів США; грошових коштів в сумі 433 долара США; грошових коштів в сумі 45500 гривень.

Разом з цим, слідчий станом на час подання скарги, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України не повернув тимчасове вилучене майно особі, у якої воно було вилучено.

У зв`язку з чим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з даною скаргою, в якій просить зобов`язати слідчого повернути їй вилучені у неї грошові кошти, арешт на які не було накладено ухвалою слідчого судді.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_4 підтримали скаргу.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки слідчому судді не повідомив.

Вивчивши скаргу, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024082060000398 від 27.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України.

06.05.2025на підставіухвали слідчогосудді Вознесенівськогорайонного судуміста Запоріжжявід 30.04.2025року слідчимпроведено обшукза адресою: АДРЕСА_1 ,за місцемфактичного мешкання ОСОБА_5 ,що належитьна правівласності ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_5 ),в ходіобшуку виявленота вилучено,окрім іншого: грошові кошти в сумі 40450 доларів США; грошові кошти в сумі 5000 євро; грошові кошти в сумі 9000 євро; грошові кошти в сумі 20000 доларів США; грошові кошти в сумі 433 долара США; грошові кошти в сумі 45500 гривень.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 13.05.2025 року клопотання слідчого про накладення арешту на предмети та речі, вилучені 06.05.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , задоволено частково. Зокрема вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна вилученого під час обшуку 06.05.2025 року, а саме: грошових коштів в сумі 40450 доларів США; грошових коштів в сумі 5000 євро; грошових коштів в сумі 9000 євро; грошових коштів в сумі 20000 доларів США; грошових коштів в сумі 433 долара США; грошових коштів в сумі 45500 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту;

5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Під час розгляду скарги встановлено, що вилучене майно, на поверненні якого наполягає заявник, має статус тимчасово вилученого майна та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України має бути повернуто особі, у якої воно вилучено, оскільки ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт цього майна.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності. Згідно із цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 41 Конституції України, яка визначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відтак, доводи заявника ОСОБА_3 щодо неповернення майна є обґрунтованими, а тому вимога щодо повернення майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1-100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12024082060000398 від 27.03.2024 року повернути ОСОБА_3 , вилучене 06.05.2025 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 тимчасово вилучене майно, а саме:

- грошові кошти в сумі 40450 доларів США;

- грошові кошти в сумі 5000 євро;

- грошові кошти в сумі 9000 євро;

- грошові кошти в сумі 20000 доларів США;

- грошові кошти в сумі 433 долара США;

- грошові кошти в сумі 45500 гривень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1