Рішення від 16.05.2025 по справі 448/1374/24

Єдиний унікальний номер: 448/1374/24

Провадження № 2/448/64/25

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16.05.2025 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу

за позовом:

позивача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до

відповідача:Мостиськоїтериторіальноїгромади (місцезнаходження: м. Мостиська, вул.Грушевського 6, Яворівського району, Львівської області, індекс 81300)

вимоги позивача:про визнання права власності на спадкове майно,

учасники справи не з`явилися,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Представник позивача адвокат Сторонський І.О. 29.07.2024 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка рідної мами позивача ОСОБА_2 .

2. Вказує, що після її смерті відкрилась спадщина на майно, а саме житловий будинок розташований у АДРЕСА_2 , який відносився відносився до суспільної групи «колгоспний двір» та його членами були: ОСОБА_3 голова двору, ОСОБА_2 дочка, ОСОБА_4 онук.

3. Зазначає, що ще за життя 17.03.2020 ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1 , який прийняв спадщину шляхом подання відповідно до ст. 1269 ЦК України у встановлений шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріуса.

4. Вказує, що інших спадкоємців немає, оскільки чоловік покійної ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а син покійної від першого шлюбу ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

5. Зазначає, що приватним нотаріусом Кушнір О.І. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок.

6. Оформити право власності на будинковолодіння в позасудовому порядку позивачу не видається можливим, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду.

7.Представник відповідача у поданій заяві вказав, що не заперечує проти позову.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

8. У судове засідання позивач та його представник адвокат Сторонський І.О. не з`явилися. Представник позивача адвокат Сторонський І.О. подав до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути без його та позивача участі, зазначив, що позовні вимоги підтримують повністю.

9. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій вказав, що не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без участі представника ради.

10. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому учасників справи неявка не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

11. Ухвалою судді від 05.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

12. Ухвалою судді від 05.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

13. Ухвалою суду від 30.09.2024 підготовче судове засідання було відкладено та витребувано у Мостиської міської ради Львівської області інформацію про те, кому належав житловий будинок в АДРЕСА_2 , до якої суспільної групи (колгоспний чи робітничий двір і т.д.) відносилось зазначене будинковолодіння, а також хто був зареєстрований та фактично проживав в даному господарстві у період з 15.04.1988 р. до 15.04.1991 р., а також хто проживає та зареєстрований за вказаною адресою.

14. Запитами суду від 30.09.2024 витребувано у Дрогобицької державної нотаріальної контори Львівської області спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , а у Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області інформацію щодо наявності заведених спадкових справ після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

15. Ухвалою суду від 21.03.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

16. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

17. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

ІV. Обставини справи, встановлені Судом

18. Судом встановлено, що житловий будинок у АДРЕСА_2 був побудований у 1933 році та відносився до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого, які станом на 15.04.1991 року не втратили та зберегли право на частку в майні такого, були: ОСОБА_3 голова двору, ОСОБА_6 дочка, ОСОБА_4 онук, що підтверджується довідкою Старости старостинського округу №10 О.Паськович №206 від 20.03.2025 та копіями із погосподарської книги.

19. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією актового запису про смерть №10 від 30.03.1994. На час смерті вона була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_3 в управління спадковим майном вступила її дочка ОСОБА_2 , яка доглядала за житловим будинком, проводила поточні ремонти, обробляла земельну ділянку, сплачувала податки та комунальні послуги, що підтверджується довідкою №211, виданою 25.03.2024 виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області.

20. Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 не заводилась, заповіти у спадковому реєстрі відсутні, що підтверджується відповіддю в.о. завідуюча Мостиської державної нотаріальної контори В.В. Шаравари від 15.10.2024 та інформаційними довідками №78737450 від 15.10.2024, №78737460 від 15.10.2024.

21. Такожвстановлено,що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були: батько - ОСОБА_7 , мати ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.01.1970.

22. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть №76 від 23.05.2018. На час смерті він був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 . Разом з ним були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 , 1940 р.н. мати, що підтверджується довідкою №212, виданою 25.03.2024 виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області.

23. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилась, заповіти у спадковому реєстрі відсутні, що підтверджується відповіддю в.о. завідуюча Мостиської державної нотаріальної контори В.В. Шаравари від 15.10.2024 та інформаційними довідками №78737504 від 15.10.2024, №78737557 від 15.10.2024.

24. Батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , були: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.07.1952.

25. Після одруження з ОСОБА_5 - ОСОБА_6 змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

26. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .

27. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджуєтьсякопією свідоцтвапро смертьсерії НОМЕР_5 . Згідно довідки №13 від 05.07.2023, виданої Комунальним закладом Львівської обласної ради «Підбузький геріатричний пансіонат», позивач займався похованням ОСОБА_2 , 1940 р.н., яка проживала в пансіонаті з 10.04.2023 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28. Встановлено, що 17.03.2020 ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений старостою ОСОБА_12 , згідно з яким все своє майно заповіла позивачу - ОСОБА_1 .

29. Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , записані: батько ОСОБА_13 , мати ОСОБА_14 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 22.11.2002.

30. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 ОСОБА_15 , згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 ) ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , її батьками були: батько ОСОБА_17 , мати ОСОБА_18 .

31. Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 ОСОБА_17 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .

32. Після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 21.07.2023 звернувся з заявою про прийняття спадщини до Дрогобицької державної нотаріальної контори, була заведена спадкова справа за номером №169/2023. З спадкової справи вбачається, що спадкоємців до обов`язкової частки та інших спадкоємців немає.

33. З довідки №1476, виданої Самбірським МБТІ 26.07.2023, вбачається, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 не зареєстровано.

34. Згідно технічного паспорта загальна площа будинку становить 82,8 кв.м., житлова 47.4 кв.м. Вартість житлового будинку згідно висновку про вартість майна становить 144100 грн.

35. Оформити право власності на спірний будинок в позасудовому порядку позивачу не вдається, оскільки постановою державного нотаріуса Дрогобицької державної нотаріальної контори Львівської області Кушнір О. від 25.03.2024 позивачу було відмовлено у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що позивачем не було подано документу, що посвідчує право власності спадкодавця на вказаний будинок.

V. Застосоване Судом законодавство

36. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

37. Стаття 41КонституціїУкраїни наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

38. Згідно із частиною 1статті 316ЦК України правомвласності єправо особина річ(майно),яке воназдійснює відповіднодо законуза своєюволею,незалежно відволі іншихосіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

39. Статтею 319ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

40. Відповідно достатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

41. Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

42. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

43. Відповідно до частини 1 статті 15ЦивільногокодексуУкраїни передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

44. Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16цьогоКодексу може бути, зокрема, визнання права.

45. Так, колгоспний двір, за положеннями Цивільного кодексу Української РСР, визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

46. З введеннямудіюз15квітня1991ЗаконуУкраїни«Провласність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963.

47. Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963.

48. Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

49. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

50. Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

51. Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

52. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

53. Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

54. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

55. Зокрема, згідно з положеннямистатті 120 Цивільного кодексу УРСР(1963), що був чинним на час виникнення спірних відносин, колгоспний двір є сімейно-трудовим об`єднанням осіб, які використовують на праві спільної власності майно двору для ведення підсобного господарства та сімейних потреб. Сім`я селянина-колгоспника складає основу колгоспного двору, а належність до неї - одна з умов членства в колгоспному дворі.

56. У пункті 6 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22грудня 1995№ 20«Про судовупрактику усправах запозовами прозахист праваприватної власності» роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» (697-12) щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цьогодвору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990.

57. Виходячи із змістустатті 524 Цивільного кодексу УРСР(1963) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. В свою чергу статтями 1216;1217;1218 Цивільного кодексу України(даліЦК) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

58. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилисявнаслідок його смерті.

59. Крім того, згідно пункту 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування»: «У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

60. Положеннями статей 15,16 ЦК,статтею 4 ЦПКпередбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

61. Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);

62. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

63. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

64. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

65. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 66. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

67. Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

68. У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

69. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

70. Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

71. Згідно із ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

72. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

73. За змістом частини другоїстатті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

VI. Висновки Суду

74. Враховуючи наведене, Суд приходить до переконання, що право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

75. З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на спірне нерухоме майно (будинок) перейшло в порядку спадкування за заповітом до позивача після смерті ОСОБА_2 . Однак, оскільки, у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на дане майно, тому обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ним права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами

76. Виходячи із вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору залишити за ним.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, Суд

у х в а л и в:

1. Позов ОСОБА_1 до відповідача Мостиської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

5. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_10 ;

Відповідач: Мостиська територіальна громада, місцезнаходження: вул.Грушевського, 6, м.Мостиська, Львівської області, індекс 81300; ЄДРПОУ 26307500.

Повний текст судового рішення складений 26.05.2025.

Суддя Світлана ГІРЯК