Рішення

від 26.05.2025 по справі 450/5694/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/5694/24 Провадження № 2/450/873/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Расяк С.М.

з участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2

перекладача Жолудєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служби у справах дітей Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся в суд з позовом, у якому просив позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягувати із кожного з них аліменти на утримання сина і доньки у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, які підлягають індексації, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Мотивував позовні вимоги тим, що на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах Служби у справах дітей Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, перебувають малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками яких є відповідачі у справі. Рішенням виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області № 456/02-02 від 13.11.2024 року «Про влаштування дітей» малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14.11.2024 року влаштовано у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_7 , як дітей, які опинилася у складних життєвих обставинах, терміном до 14 лютого 2024 року. Вказав, що батько дітей ОСОБА_3 проживає разом зі своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю та пересувається на колісному кріслі, а також з двома братами, однин з яких хворіє на туберкульоз. Крім цього, ОСОБА_3 має порушення слуху та мовлення, а під час проведення оцінки потреб пояснив, що не є біологічним батьком дітей, з огляду на що, наміру їх виховувати у нього немає. Зазначив, що ОСОБА_4 є особою з інвалідністю з дитинства (по слуху), систематично змінює місце свого проживання, що в свою чергу несе негативні наслідки для дітей. Вказав, що відповідно до листа Служби у справах дітей Старосамбірської міської ради Львівської області від 16.10.2024 року, ОСОБА_4 тимчасово проживає разом із своїм співмешканцем ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 . Після вчинення ОСОБА_8 щодо ОСОБА_4 та її дітей домашнього насильства, матір з дітьми тимчасово проживала разом із дітьми у комунальному закладі «Соціальний готель» ДГП ЛМР, яке листом повідомило про невиконання ОСОБА_4 батьківських обов`язків, а також її бажання влаштувати дітей у садок інтернатного типу. З огляду на вказане, просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 15 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 12 березня 2025 року доручено Львівській обласній організації Українського товариства глухих забезпечити для участі у справі сурдоперекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими та глухонімими, якою користується відповідач ОСОБА_3 .

Протокольною ухвалою від 23 квітня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 26 травня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 надала пояснення аналогічні викладеним письмово, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги в частині позбавлення його батьківських прав визнав та просив такі задовольнити. Пояснив, що на його думку він не є батьком малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому заперечив щодо задоволення позовної вимоги про стягнення з нього аліментів.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, однак обґрунтованих пояснень не надала. Зазначила, що востаннє вона бачила дітей орієнтовно у 2022, 2023 або 2024 році, однак точної дати не пам`ятає.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служби у справах дітей Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області Іванова Я.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити.

Заслухавши пояснення присутніх сторін, розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

У відповідності до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

За ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Зі змісту ст. 27 Конвенції про захист прав дитини батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 8 ст. 7 СК України встановлено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15 серпня 2019 року встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16 жовтня 2020 року Виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, вбачається, що батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У відповідності до написаної власноруч заяви ОСОБА_4 від 23 квітня 2021 року, остання просила влаштувати її сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дитячий будинок у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

Розпорядженням № 48 від 29 квітня 2021 року Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області влаштовано малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в КЗ ЛОР «Будинок дитини № 2 для дітей з ураженням центральної нервової системи і порушенням психіки» терміном на 6 місяців на повне державне забезпечення, термін перебування якого продовжено розпорядженням № 114/5 від 22 вересня 2021 року Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області.

Розпорядженням № 17/2 від 28 лютого 2022 року Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернуто матері ОСОБА_4 .

Із відповіді в.о. директора комунального закладу «Соціальний готель» ДГП УСЗ ЛМР І. Білокопити № 169 від 12 жовтня 2022 року вбачається, що до них 03 жовтня 2022 року поступила ОСОБА_4 , як особа, що постраждала від домашнього насильства, з малолітніми дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідності до написаної власноруч заяви ОСОБА_4 від 24 жовтня 2022 року, остання просила влаштувати її дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дитячий будинок АДРЕСА_2 у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

Розпорядженням № 119/3 від 27 жовтня 2022 року Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області влаштовано малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в КЗ ЛОР «Будинок дитини № 1 для дітей з ураженням центральної нервової системи і порушенням психіки» терміном на 6 місяців на повне державне забезпечення, термін перебування яких продовжено розпорядженням № 43/3 від 19 квітня 2023 року Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області.

Листом № 53 від 09 липня 2024 року Комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Глинянської міської ради Львівського району Львівської області повідомлено, що ОСОБА_9 (власниця будинку) не дає згоди колишній невістці ОСОБА_4 забрати дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її будинку оскільки один з її синів хворіє туберкульозом і це може спричинити загрозу життю та здоров`ю дітей.

Із акту обстеження житлово-побутових умов № 28 від 06 вересня 2024 року та характеристики на жительку с. Підсоснів Львівського району Львівської області від 06 вересня 2024 року встановлено, що ОСОБА_4 веде аморальний спосіб життя, вживає алкоголь, не створила належних умов для повноцінного зростання, виховання та проживання дітей, має велику заборгованість по сплаті комунальних послуг, не працює.

Відповіддю служби у справах дітей Глинянської міської ради Львівського району Львівської області № 124 від 10 вересня 2024 року повідомлено, що ОСОБА_3 не має наміру забирати дітей за місцем свого проживання і не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.

Із акту обстеження житлово-побутових умов від 10 березня 2024 року комісією встановлено, що умови проживання сім`ї ОСОБА_3 задовільні, проте для проживання і розвитку дітей не створено жодних умов, що унеможливлює їх повернення до батька.

У відповідності до власноруч написаної заяви ОСОБА_3 від 10 вересня 2024 року, останній не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки він не є їх біологічним батьком, а тому не має наміру брати участі у їх вихованні та утриманні.

Листом служби у справах дітей виконавчого комітету Старосамбірської міської ради Львівської області № /01-18 від 16 жовтня 2024 року повідомлено, що ОСОБА_4 тимчасово проживає із співмешканцем ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок ОСОБА_8 орендує. Житловий будинок потребує ремонту, у ньому є пічне опалення, однак дров на зиму не заготовлено, відсутнє газопостачання. В кімнатах сиро та затхле повітря, кімнати потребують косметичного ремонту, їжа та продукти харчування також відсутні. З огляду на вказане, комісією не рекомендовано повернення дітей матері ОСОБА_4 .

Із відповіді КНП ЛОР «ЦМРПДД» № 626 від 23 жовтня 2024 року вбачається, що за час перебування малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у закладі, батько та матір відвідували дітей 32 рази (у 2022 році - 6 відвідувань, у 2023 році - 25 відвідувань, у 2024 році - 1 відвідування).

Як вбачається з висновку Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, як органу опіки та піклування, № 284/03.01-03 від 12 листопада 2024 року, комісією прийнято за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно їх малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказаний висновок мотивований тим, що обоє батьків не мають постійного місці праці та достатнього матеріального забезпечення, щоб належним чином дбати про дітей. Малолітні впродовж двох років перебувають в КНП ЛОР «ЦМРПДД» за межами сімейного середовища, позбавлені батьківської опіки, турботи та любові. Батько вважає дітей не своїми, а матір не бажає змінювати свій спосіб життя: не йде на співпрацю, не реагує на зауваження та не бере до уваги рекомендації і пропозиції спеціалістів щодо подолання нею складних життєвих обставин.

Рішенням виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області № 456/02-02 від 13 листопада 2024 року малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14 листопада 2024 року влаштовано у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_7 .

Розпорядженням Пустомитівської міської ради № 02-04/89 від 18 лютого 2025 року малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 15 лютого 2025 року влаштовано у сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_10 .

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» встановлено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частинами 2 та 3 статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

За п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що аргументи, якими позивач мотивував свої вимоги в цій частині, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задовольнити і позбавити відповідачів батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Стаття 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Зі змісту ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

В силу ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що аргументи позивача в цій частині частково зайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому позовні вимоги позивача слід задовольнити частково та стягувати із кожного з відповідачів аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів їх заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду 11 грудня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Крім цього, індексація аліментів не може бути застосована у даному випадку, оскільки така визначається судом лише при стягненні коштів у твердій грошовій сумі.

Зі змісту норми ч. 1 та ч. 2 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн., а саме по 1514 грн. з кожного, від сплати якого звільнена сторона позивача.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 7, 150, 155, 164-166, 180-182 СК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, як органу опіки та піклування, - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду 11 грудня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду 11 грудня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 3028 грн., а саме по 1514 грн. з кожного.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27 травня 2025 року.

Суддя Мусієвський В.Є.