ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Швед Н.В.
справа №569/22437/24
учасники справи:
позивач - учасники справи: позивач - ОСОБА_1
відповідачі:Приватне акціонернетовариство «Страховакомпанія «Еталон», ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 про стягнення боргу по страховому відшкодуванню.
,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала зазначена справа.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 про стягнення боргу по страховому відшкодуванню - задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_1 борг по страховому відшкодуванні і розмірі 1320,86 грн., пеню 530,80 грн., інфляційні 2075,63 грн., 3 % річних - 463,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду завдану в ДТП в розмірі 28197,94 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 13668,96 грн. ( в тому числі 12700,00 грн. витрат на експертизу, 968,96 грн. судового збору) .
08 квітня 2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 12 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник Поліщук Д.В. не з`явились. В заяві просили проводити розгляд про стягнення судових витрат у відсутність сторони позивача.
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон`в судове засідання не з`явились, представник відповідача подав до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат та витрат на правничу допомогу на заяву про ухвалення додаткового рішення. Вважає розмір вимог є незаконними та необгрунтованими, справа не є складною та адвокату не потрібно витрачати значної кількості часу для виконання відповідних робіт (надання послуг). Проаналізувавши детальний розрахунок робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги від 07.04.2025 року зазначають, що більшість послуг , зазначених у детальному розрахунку робіт є фактично продубльовано за змістом та характером, їх необхідно розцінювати, як один вид виконаної роботи. Окрім того, позовна заява є не великою за обсягом, також справа не містить велику кількість документів. Неспівмірно витрачено загалом 24 годин часу адвокатом на виконання видів робіт, які зазаначені в детальному розрахунку. Вважають витрати на пофесійну правничу допомогу в загальному розмірі 12 000 гривень неспівмірні з ціною позову та складністю справи. Просять щодо відшкодувань витрат на правову допомогу відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував, щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За змістом ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом невирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі задоволення позову - на відповідача.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв"язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частинами 1,2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. До витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов"язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, що буде понесена позивачем надано: копію договорупро надання правової(правничої) допомоги від 19 липня 2024 року, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Поліщуком Д.В. якого передбачено, що вартість правничої допомоги, що надається клієнту в межах даного договору становить 12 000 гривень.
Відповідно до Договору правничу допомогу Клієнт оплачує Адвокату протягом 30 календарних днів з дня отримання рішення суду за результатами розгляду справи по суті судом першої інстанції по цивільній справі № 569/22437/24 за ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 про стягнення боргу по страховому відшкодуванню.Копією звіту послуг по договору про надання правничої допомоги від 19.07.2024 року від 08 квітня 2025 року стверджується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та загальна вартість наданих адвокатом послуг, яка складає 12 000 гривень.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).
У ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
ТобтоЦПК Українипередбачено критерії визначення та розподілу судових витрат:1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, від 12 січня 2022 року у справі № 918/548/21).
Європейський суд з прав людини зазначає, що присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п.269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідачів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .. Розмір витрат, про стягнення яких просить заявник, на думку суду, є завищеним, а тому, зважаючи на те, що дана цивільна справа є справою незначної складності, обсяг наявних у ній матеріалів є не великим, підготовка документів у даній справі не потребувала значного часу та великої кількості аналітичної роботи. Тому зменшення судом суми відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000 гривень відповідатиме принципу розумності та реальності витрат, буде справедливим щодо іншої сторони спору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 270, п.3 Розділу ХII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 про стягнення боргу по страховому відшкодуванню задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», ОСОБА_2 про стягнення боргу по страховому відшкодуванню.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені позивачем на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..
Сторони по справі:
ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
ПАТ "Страхова компанія "Еталон", м. Київ, вул. Гарматна, 8, прим. 6, ЄДРПОУ 20080515
ОСОБА_2 , с. Решуцьк, вул. Військова, 8, РНОКПП 2743407576
Суддя -
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2025 |
Оприлюднено | 29.05.2025 |
Номер документу | 127652965 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Рівненський міський суд Рівненської області
Галінська В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні