Ухвала від 27.05.2025 по справі 712/6936/25

Справа №712/6936/25

Провадження № 1-кс/712/2661/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2025 Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання слідчого слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025252010000039 від 13.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42025252010000039 від 13.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Слідчий в своєму клопотанні посилається на те, що 27.01.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, не будучи внутрішньо переміщеною особою, знаходячись на площі 700-річчя Черкас у м. Черкаси, усвідомлюючи, що згідно з п. 2 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204, шляхом обману, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення шляхом отримання допомоги, подала заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи щодо себе, а також щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також щодо неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, в електронній формі з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зазначивши завідомо неправдиву інформацію про те, що останнім зареєстрованим та фактичним місцем її проживання/перебування є: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що з квітня 2021 року вона проживала у м. Черкаси. Внаслідок надання недостовірних відомостей до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в порушення вимог п. 2 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, ОСОБА_6 , безпідставно нараховано та виплачено допомогу на її банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», за рахунок коштів Державного бюджету України, за період з 01.01.2023 по 29.02.2024 на загальну суму 112 000 гривень 00 копійок.

Крім того, 29.03.2024 ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу направленого на заволодіння бюджетними коштами, шляхом обману, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення шляхом отримання допомоги, подала заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, перебуваючи в приміщенні Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка 307, зазначивши завідомо неправдиву інформацію про те, що останнім зареєстрованим та фактичним місцем її проживання/перебування є: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що з квітня 2021 року вона проживала у м. Черкаси. Внаслідок надання недостовірних відомостей до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в порушення вимог п. 2 «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, ОСОБА_6 , безпідставно нараховано та виплачено допомогу на її банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛБАНК», за рахунок коштів Державного бюджету України, за період з 01.03.2024 по 31.10.2024 на загальну суму 64 000 гривень 00 копійок, а загалом остання заволоділа шляхом обману 176 000 гривень 00 копійок, внаслідок чого завдано значної шкоди інтересам держави в особі Міністерства соціальної політики України.

29.04.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Санкція ч. 3 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

В зв`язку з вище викладеним встановлено, що згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), останній на праві приватної власності належить 1\2 частка квартири, загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до абзацу 2 частини 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Беручи до уваги викладене, зважаючи на те, що дії ОСОБА_6 призвели до того, що остання заволоділа грошовими коштами у розмірі 176 000 гривень 00 копійок, внаслідок чого завдано значної шкоди інтересам держави в особі Міністерства соціальної політики України, а також поданим Міністерством соціальної політики України цивільним позовом виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_6 .

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо накладення арешту на квартиру посилаючись на те, що вартість майна, яке просить арештувати прокурор повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або зазначеній ку цивільному позові розміру неправомірної вигоди. Клопотання не містить визначення вартості майна, яке належить арештувати. Просив в клопотання відмовити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні внесені за №42025252010000039 від 13.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідальності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «АНтріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series A N 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та з метою яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справ «Джеймс та інші проти Сполученого королівства», п. 50, Series A N 98).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

У відповідності до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), останній на праві приватної власності належить 1\2 частка квартири, загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що цивільний позов заявлено на 176000 гривень.

Вартість майна, яке просить арештувати прокурор повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або зазначеній у цивільному позові розміру неправомірної вигоди. Клопотання не містить визначення вартості майна, яке належить арештувати.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту на 1/2частину квартири не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 98, 100,131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025252010000039 від 13.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 27.05.2025