Справа № 761/23248/23
Провадження № 2/761/1331/2025
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Голосної Аліни Володимирівни про закриття провадження по справі, повернення судового збору, розподілу між сторонами судових витрат, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України», третя особа, яка не заявляє смостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої ДТП, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена справа.
24 лютого 2025р. представником позивача було подано до суду заяву, у якій сторона просила суд закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. Свою заяву сторона позивача обґрунтувала тим, що на теперішній час винуватцем ДТП (третьою особою) відшкодовано збитки в повному обсязі, а тому предмет спору - відсутній. Крім того, сторона позивача клопотала перед судом про вирішення питання щодо повернення позивачу сплаченого судового збору, при подані позову до суду, а також вирішити питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
В судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Щодо закриття провадження у справі суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021р. у справі №638/3792/20 (провадження №61-3438сво21).
Пунктом 2) ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що клопотання позивача про закриття провадження у справі на підставі п. 2) ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає задоволенню.
Щодо повернення позивачу судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до Наказу №787 Міністерства фінансів України, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із вказаною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН3490311 від 21 червня 2023р. (надавач послуг: АТ «Таскомбанк»).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позивачу сплаченого судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд зазначає наступне.
Так, як було зазначено вище, провадження по вказаній справі було ухвалено закрити на підставі п. 2) ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
При вирішенні питання в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ст. 133 ЦПК України це один з видів судових витрат.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
- відсутній предмет спору (п. 2 ч. 1);
- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (п. 4 ч. 1).
Частина 3 ст. 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.
З матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі, позивач звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що між позивачем та відповідачем вісутній предмет спору, у зв`язку із відшкодуванням збитків третьою особою (винуватцем ДТП).
Правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказав саме на відсутність предмета спору.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуу своїй постанові від 21 квітня 2021р. у справі №199/9188/16-ц (провадження № 61-12504св20) зазначив, що «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.».
Враховуючи вищенаведену позицію Верховного Суду, зважаючи на те, що провадження у справі ухвалено закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України), а тому, у відповідності до положень ч. 3 ст. 142 ЦПК України у взаємозв`язку із ст. 255 ЦПК України, суд дійшов висновку, що правові підстави для розподілу судових витрат між позивачем та відповідачем в частині понесених витрат на правову допомогу у даній справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 142, 255-261, 268, 353, 354 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -
у х в а л и в:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Голосної Аліни Володимирівни про закриття провадження по справі, повернення судового збору, розподілу між сторонами судових витрат, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України», третя особа, яка не заявляє смостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої ДТП - задовольнити частково.
Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України», третя особа, яка не заявляє смостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої ДТП - закрити.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачену ним суму судового збору у розмірі 1073 /одна тисяча сімдесять три/ грн. 60 коп., згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН3490311 від 21 червня 2023р. (надавач послуг: АТ «Таскомбанк»).
Виконання ухвали доручити Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.
В решті заяви - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2025 |
Оприлюднено | 29.05.2025 |
Номер документу | 127655151 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Волошин В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні