Ухвала

від 27.05.2025 по справі 120/6237/25

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

27 травня 2025 р.Справа № 120/6237/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління ДСНС України у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, 21021)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДСНС України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 12.05.2025 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо періоду з 19.07.2022 по 06.12.2024 із наданням належних та допустимих доказів поважності причин його пропуску.

14.05.2025 за вх.№31242/25 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач здійснює загальні посилання на судову практику.

Розглянувши заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з`ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (заподіяння збитків).

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року № 340/1019/19).

В межах даної справи позивачем заявлено такі позовні вимоги:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 до 06.12.2024 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов?язати відповідача нарахувати і виплатити позивачеві різницю індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 06.12.2024 в загальній сумі 278 657, 07 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Суд зазначає, що приписами ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас, відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).

Положення ст. 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 у справі №620/1201/23.

До 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Крім того, дія ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Вказане узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.

Відтак, до вимог про нарахування та виплату індексації-різниці за період з 19.07.2022 року по 06.12.2024 слід застосовувати норми ч. 1 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній після 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З матеріалів позовної заяви слідує, що 17.01.2025 представнику позивача надано довідки про розмір грошового забезпечення позивача з 01.02.2018 по дату звільнення, в яких відображено в тому числі й відомості щодо виплати індексації. Наведене дає підстави для висновку, що саме з моменту отримання зазначених довідок позивачеві та його представнику було достеменно відомо про ймовірне порушення прав.

Водночас з даним позовом позивач звернувся 06.05.2025 (дата оформлення поштового відправлення), тобто з порушенням визначеного ст. 233 КЗпП України строку, тобто поза межами встановленого законом тримісячного строку щодо вимог стосовно періоду з 19.07.2022 по 06.12.2024.

Надаючи оцінку заяві про поновлення строку звернення, суд зауважує, що позивачем не наведено жодних обґрунтувань щодо підстав пропуску строку звернення до суду, як і не надано належних доказів на підтвердження обставин такого пропуску, натомість здійснено лише загальні посилання на норми законодавства та судову практику.

Таким чином, на переконання суду, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду не є обґрунтованою та відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відсутні причини пропуску строку звернення до суду, які суд може вважати поважними, також відсутні належні та допустимі докази щодо цього.

Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Положення ч. 2 ст. 123 КАС України кореспондують приписам п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Вінницькій області в частині позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Суд роз`яснює, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. 120, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 255, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Вінницькій області в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації-різниці за період з 19.07.2022 по 06.12.2024 разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяМаслоід Олена Степанівна